Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2015 в 18:24, курсовая работа
Потребують удосконалення організаційні форми технічного обслуговування. Покладення на механізаторів функцій, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом сільськогосподарської продукції (ремонт, технічне обслуговування, діагностування і т.д.), не сприяє їх ефективній роботі. Тому актуальним є пошук і впровадження таких форм організації праці, які б концентрували зусилля механізаторів на виконанні основного завдання і максимально звільнили їх від турбот по обслуговуванню і ремонту техніки.
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
Характеристика дослідно-експериментальної бази проектування
Аналіз практики проведення робіт технічного сервісу
ОРГАНІЗАЦІЙ ЧАСТИНА
Система технічного сервісу
Розрахунок кількості ТО і ремонтів тракторів
Розрахунок затрат праці на ТО
Розрахунок річного плана-графіка ТО і ремонтів тракторів
Визначення кількості працівників служби ТО тракторів
Підбір обладнання для ТО і діагностування тракторів
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Система операцій технічного обслуговування трактора МТЗ-82
3.2 Діагностування системи керування та гальм трактора МТЗ-82
ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці при виконанні технічного сервісу за тракторами
Екологічна безпека
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЛУГОВУЮЧОЇ БАЗИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Система операцій технічного обслуговування трактора МТЗ-82
3.2 Діагностування системи керування та гальм трактора МТЗ-82
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Запровадження в Україні ринкової економіки, нових форм власності викликало докорінні зміни виробничих відносин у сфері агропромислового комплексу. Вони стосуються і служби технічного сервісу, до якої відноситься весь комплекс послуг, що надаються виробником та переробником сільськогосподарської продукції у придбанні, експлуатації, обслуговуванні й ремонті машин та обладнання з боку заводів – виготівників, ремонтно-обслуговуючих підприємств і торгово-постачальних організацій.
Водночас у багатьох підприємствах АПК ще досить повільно розробляються і впроваджуються науково обґрунтовані заходи щодо вдосконалення технічного стану машини. Ремонтно-обслуговуюча база господарств поки, що не забезпечує якісного і своєчасного проведення усього комплексу заходів для підтримання робото здатності техніки. Стан технічного діагностування і ставлення до нього ще не відповідають сучасним вимогам. Не досить активно впроваджується у практику нові методи і прийоми діагностування машин і їх складових частин. І хоч останнім часом промисловістю освоєно випуск нових сучасних засобів для технічного діагностування МТП, низький рівень підготовки персоналу ремонтно-обслуговуючих підприємств стримує їх впровадження і позначається на якості технічного сервісу.
Потребують удосконалення організаційні форми технічного обслуговування. Покладення на механізаторів функцій, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом сільськогосподарської продукції (ремонт, технічне обслуговування, діагностування і т.д.), не сприяє їх ефективній роботі. Тому актуальним є пошук і впровадження таких форм організації праці, які б концентрували зусилля механізаторів на виконанні основного завдання і максимально звільнили їх від турбот по обслуговуванню і ремонту техніки. Це набуває особливого значення у зв’язку з організацією селянських (фермерських) господарств, невеликих сільськогосподарських кооперативів, малих підприємств, для яких є недоцільним створення власної ремонтно-обслуговуючої бази і вони не в змозі організувати її на сучасному рівні.
Нові умови (ринкові відносини, конкуренція, підвищений комерційний ризик та економічна відповідальність), в яких відбувається тепер діяльність підприємств і підрозділів технічного сервісу, вимагають від безпосередніх виконавців і спеціалістів досконалого знання технології обслуговування і ремонту машин, володіння прийомами виконання операцій, засобами їх механізації.
Висока кваліфікація всіх працівників служби технічного сервісу, впровадження ними усього комплексу заходів, розроблених на основі досягнень науково-технічного прогресу, сприятимуть підвищенню ефективності використання МТП.
Регіональний НПЦ с. Довжок Кам’янець – Подільського району Хмельницької області розташований в зоні лісостепу. Відстань до районного центру – 10 км., а до обласного центру – 110 км.
Дороги, що зв’язують господарство з районним центром мають тверде покриття, що звичайно, сприяє покращенню реалізації продукції. Переважна більшість внутрігосподарських доріг мають теж тверде покриття. В населеному пункті є водопровід, телефонний зв'язок, село також газифіковане.
Землі господарства розкинулись в зоні помірно-континентального клімату. Середньорічна температура повітря складає +6,7 С, при мінусовій температурі до – 24̊ С. В господарстві в останні роки не було вимерзання посівів. Тривалість вегетаційного періоду сільськогосподарських рослин складає 308 днів. Середньорічна кількість опадів 570 мм.
Кліматичні умови сприятливі для вирощування високих врожаїв таких культур як: цукровий буряк, кукурудза, зернові, картопля та інші.
Господарство має базу, яка не повністю забезпечує проведення ТО, діагностування і ремонт техніки. У господарстві є стаціонарні пункти ТО МТП, пересувні засоби ТО і діагностування машин відсутні.
ТО і ремонти виконує обслуговуючий персонал разом з майстром-наладчиком.
ТО проводять для техніки у встановленні терміни, як регламентується в їх технічній документації.
Сільськогосподарська техніка зберігається у боксах та на відкритих майданчиках.
У господарстві є нові сільськогосподарські машини, які забезпечують виконання технологічних операцій у встановлені агротехнічні терміни.
Всі техніко-економічні показники діляться на дві групи: абсолютні і відносні. До абсолютних відносяться – загальні засоби виробництва, які включають вартість будов та споруд, вартість обладнання, пристроїв, інструменту, загальна кількість обслуговуючого персоналу, площа підприємства.
До відносних показників відносяться – прибуток, річна економія господарства, собівартість ремонту, коефіцієнт використання площі.
На основі даних показників визначають річний економічний ефект господарства.
Як відомо основними затратами господарства є затрати на виробництво продукції, тобто затрати на техніку, її ремонт і ТО, а також на процеси механізації, які протікають всередині самого господарства.
Основним шляхом зниження затрат на ремонт і ТО сільськогосподарської техніки є висока організація праці, заміна старого обладнання на нове, зменшення трудомісткості даних процесів.
Проаналізувати вище приведене можна зробити висновок, що господарство є рентабельним.
Наявність тракторів даного господарства та їх планове річне завантаження наведене в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. – Склад тракторного парку господарства та його планове річне завантаження.
Марка трактора |
Витрата палива від початку експлуатації або останнього КР, кг |
Річна планова витрата палива, кг |
Т - 150 МТЗ – 80 Т – 150 К ЮМЗ – 6 АЛ ЮМЗ – 6 КМ МТЗ – 102 Беларус 920 |
45000 22000 55000 12000 8000 15000 5000 |
19400 13360 23900 13200 11500 12500 13500 |
Головним завданням технічного обслуговування є постійне підтримання машин у технічно справному стані, готовими до виконання механізованих робіт в агротехнічні строки. Високоякісне технічне обслуговування забезпечує сприятливі умови для високопродуктивного використання МТП протягом всього строку його служби.
Під технічним обслуговуванням в період експлуатації слід розуміти комплекс операцій, спрямованих на підтримання роботоздатності або справності машини при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні.
Роботоздатність – стан машини, при якому вона готова виконувати задані функції з параметрами, установленими вимогами технічної документації.
Справність – стан машини, при якому вона відповідає всім вимогам технічної документації.
Для забезпечення безперебійної роботи машин, подовження періодів природного спрацювання і запобігання аварійним спрацюванням у сільському господарстві діє планово-запобіжна система технічного обслуговування, при якій усі заходи, передбаченні обслуговуванням, виконують у плановому порядку після досягнення машинною встановленого наробітку (обсягу робіт, витраченого палива, відпрацьованих годин). Операції технічного обслуговування проводять в обов’язковому порядку, а ремонт, хоч і планується, - в міру потреби на основі даних діагностування технічного стану машин.
Система технічного обслуговування та ремонту техніки – сукупність взаємозв’язаних засобів, документації з технічного обслуговування і ремонту та виконавців, необхідних для підтримання і відновлення якості машин.
Сукупність заходів-обкатка, технічне обслуговування і зберігання машин – становить основу правильної технічної експлуатації МТП.
До операцій кожного виду ТО входить: миття, контроль, очищення, мащення, регулювання, контроль різьбових з’єднань на заданий момент затягування, заміна окремих частин (наприклад фільтрувальних елементів), тощо.
Технічне обслуговування виконують за планом-графіком операцій технічного сервісу, відповідно до встановленого наробітку.
Обсяг робіт при складних технічних обслуговуваннях та потребу в ремонті визначають за допомогою технічної діагностики.
Кількість технічних обслуговувань і ремонтів визначають за формулами:
де , , , , - обсяг робіт відповідно від останнього капітального, поточних ремонтів, технічних обслуговувань ТО-3, ТО-2, ТО-1, кг палива;
- плановий обсяг робіт, кг палива;
, , , , - періодичність проведення відповідно капітального, поточного ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, кг палива.
Виробіток від останнього поточного ремонту ( ) визначаємо шляхом відрахувань із виробітку від останнього капітального ремонту ( ) періодичності поточного ремонту ( ). Відрахування повторюємо m разів доти, поки різниця матиме позитивний знак, тобто:
Аналогічно визначаємо виробіток від останнього ТО-3, ТО-2, ТО-1:
при
Для прикладу виконуємо розрахунок кількості ТО і ремонтів трактора МТЗ – 80 . За всіма іншими марками підсумки розрахунків занесемо в таблицю 2.1.
Тоді кількість ТО і ремонтів буде
nêð = 22000 + 13360 / 41760 = 0,5 Приймаємо =0.
nïð = 8054 + 13360 / 13920 -0 = 1,4 Приймаємо
nòî -3 = 1084 + 13360 / 6960-0-1 = 1,1 Приймаємо
nòî -2 = 1084 + 13360 / 3480-0-1-1 = 2,1 Приймаємо
nòî -1 = 212 + 13360 / 870-0-1-1-2 = 11,3 Приймаємо
Таблиця 2.1. – Зведена відомість розрахунку кількості ТО і ремонтів тракторів
Марка трактора |
Показники для розрахунків |
Розрахована кількість | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Т-150 МТЗ – 80 Т – 150 К ЮМЗ – 6 АЛ ЮМЗ – 6 КМ МТЗ – 102 Беларус 920 |
45000 22000 55000 12000 8000 15000 5000 |
19400 13360 23900 13200 11500 12500 13500 |
100800 41760 100800 39840 39840 41760 82800 |
33600 13920 33600 13280 13280 13920 27600 |
16800 6960 16800 6640 6640 6960 13800 |
8400 3480 8400 3320 3320 3480 6900 |
2100 870 2100 830 830 870 1725 |
- - - - - - - |
1 1 1 1 1 - - |
1 - - 1 1 1 1 |
2 2 2 2 2 2 1 |
8 11 8 12 11 11 6 |
Информация о работе Система операцій технічного обслуговування трактора МТЗ-82