Технологія вирощування ріпаку озимого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5. Догляд за  посівами.          

Після висівання ріпаку поле коткують. При появі ґрунтової  кірки її руйнують ротаційною мотикою  або легкими зубовими боронами. На широкорядних посівах в осінній  період і весняно-літній періоди  розпушують ґрунт культиваторами.

Прикочування ефективне  навесні для попередження випирання  й обриву коренів у рослин озимого ріпаку. У цьому випадку його проводять з першою нагодою виходу агрегатів у поле.

Прикочений кільчасто-шпоровими  котками ґрунт повинен бути рівномірно ущільнений, а на його поверхні створений  розпушений мульчуючий шар.

Прикочування  виконують кільчасто-шпоровими котками  КЗК-10 або 2ККН-2,8, а також ЗККШ-6. Для боронування використовують райборони ЗОР-0,7 і легкі посівні борони ЗБП-0,6, а на сильноущільнених ґрунтах - середні борони БЗСС-1,0 в агрегаті зі зчіпками на тязі гусеничних тракторів. Для культивації - культиватори УСМК-5,4А, УСМК-5,4Б.

Рослини ріпаку здатні придушувати бур'яни, особливо в другу половину вегетації, тому що формують велику підземну масу. Однак у початковий період росту (фази сходів, розетки) бур'яни можуть.завдати істотної шкоди врожаю. У зв'язку з цим при інтенсивній технології оброблення підвищується агротехнічна роль основної обробки ґрунту в боротьбі переважно з багаторічними бур'янами і гербіцидів у придушенні однолітніх бур'янів.

У фазі двох-трьох справжніх  листочків виконується внесення гербіциду «Лонтрел 300» водорозчинного порошку. Діюча речовина «клопіралід» 300г/л, норма витрати 0,3 кг/га.

 При появі ріпакового  пильшика або хрестоцвітих блішок,  що найчастіше пошкоджують посіви ріпаку. Разом з гербіцидом вносять інсектицид «круйзер»  концентровану суспензію, діюча речовина «тиметоксан, краситель, прилипатель» 350 г/л, норма витрати 3л/га. 

Підживлення проводять одно разове разом з внесенням гербіциду  та інсектициду, вносять в рідкому  вигляді азотне добриво карбамід з нормою 10 кг/га карбамід розчиняють у автоцистерні до заправки обприскувача.

Внесення препаратів проводиться  способом обприскування штанговими обприскувачами ОП 2000 агрегатованими із трактором МТЗ 80 або ЮМЗ 6. Проводити  потрібно в безвітряну погоду, щоб  уникнути перекриття обприскувальних територій по декілька разів. Також при обприскуванні на рослинах не повинно бути роси, так як попавши на краплину роси препарати змішуються та можуть не дати бажаного ефекту. Після обприскування повинно пройти 2 години для засвоєння рідини рослиною. Якщо збирається дощ, то обприскування краще відмінити, так як краплини дощу можуть змити робочий розчин з рослин, та зовсім не дати ефекту.

Тблиця 3.4

 Комплексний захист від бур'янів, шкідників і хвороб

Строки проведення	Назва шкідливих  організмів та економічні пороги шкідливості	Захід захисту
До посіву	Альтернаріоз, бактеріоз та ін.	Протруєння насіш-ія 65% с.п.  фентіураму (3 кг/т)
	Однодольні злакові та деякі дводольні	внесення Дуалу 50% к.е. 3,0-5,0 л/га або Трефлану 24% к.е. 2,4-6,0 л/га
	Дводольні із родини складноцвІтні та гречкові	Трефлан 24% к.е. 3,5-4 л/га
Поява сходів - 1-2 справжніх листки	Хрестоцвіті блішки (при чисельності більше 5 жуків на їм2)	Обприскування посівів  метафосом 40% к.е (0,75 л/га), сумуцидіном 20% к.е. (0,3 л/га),Ф'юрі, 10% в.е. (0,1-0,15 л/га), Волатон 500, 50% к.е. (0,6-1,0 л/га), Матч 050 ЕС к.е. (0,4 л/га)
Після з'явлення 3-4 листків восени	Гусениці ріпакового пильщика та капустяної білянки (2 і  більше личинок на м2)	Теж саме
	Переиоспороз, альтернаріоз, борошниста роса, сіра гниль (при перших ознаках ураження)	Проти переноспороза- цинеб 80% з.п., проти орошнистої роси - полікарбацин 80% з.п. (2,4 кг/га), Ридоміл Голд МЦ 68 WG з.п. (2,5 кг/га),
Після з'явлення 4-6 листків	Волошка синя, осот звичайний, будяк польовий, гірчак, ромашки, мати-й-мачуха	Обприскування лонтрелом (0,3-0,4 кг/га)
Весною при відростанні 2-4 листків	При виявленні перших ознак переноспороза, альтернаріоз, борошнистої роси, сірої гнилі	цинеб 80% з.п., полікарбацин 80% з.п. (2,4 кг/га), Ридоміл Голд МЦ 68 \ТО з.п. (2,5 кг/га)
Перед бутонізацією	Листоїди, капустяна  білянка (3 личинки листоїду або 2 гусенці білянки на 1 м2)	Ф'юрі, 10% в.е. (0,1^,15 л/га), Фастак,10% к.е. (0,1-0,15 л/га), Омайт 570, 57% к.е. (0,2 л/га)
В кінці бутонізації	Хрестоцвіті попелиці, стебловий хресто-цвітний скритно-хоботник (0,5-1,0 екз. на рослину), ріпаковий квіткоїд (5-6 екз. на рослину), насіннєвий довгоносик	Ф'юрі, 10% в.е (0,07-0,1 л/га), Сумі-альфа,к.е (0,25 л/га), Карате 050 ЕС, в.г. (0,125-0,150 л/га), Децис Форте к.е (0,06-0,07 л/га)

 

3.6. Способи збирання врожаю      

Збирати ріпак значно складніше, ніж зернові культури. Пов'язано  це зі специфічними фізико-механічними  особливостями рослин. Головні з  них: дрібнонасінність (0,9-2,2 мм), високорослість, сильне розгалуження, неоднорідність дозрівання насіння як на одній рослині, так і в межах поля, розтріскування стручків при перестої на корені і при впливі робочих органів збиральних машин.

Під час завершення формування врожаю висота рослин рапсу звичайно коливається від 120 до 130 см, середнє число гілок на рослині 8-12, кількість стручків 150-200, у кожнім з яких по 18-22 насінини. У загальній масі рослин, що забираються, питома вага стручків складає 55-60%, насіння - 20-25%. Вологість стебел у нижній частині рослин зберігається на рівні 80%, у середньої - близько 75 і у верхньої -60%, у той час як вміст вологи в насіннях зменшується до 20%.

Збирання ріпаку ускладнюється  через значне полягання посівів, переплетення стеблостою, великих утрат, що допускаються зерновими комбайнами, застосовуваними на обмолоті. При порушенні технології збирання, поганій підготовці й експлуатаційному регулюванню техніки втрати насіння ріпаку нерідко досягають 30% від вирощеного врожаю.

Вибір оптимального часу збирання,, з урахуванням схильності стручків до розтріскування при перестої, часто буває складний і перед фахівцями господарств виникає питання, як визначити найкращий термін косовиці й обмолоту ріпаку.

Відповідь на нього дає  характер дозрівання, нагромадження  в насінні олії і сухих речовин, утрата ними вологи. Досвідченим шляхом установлено, що процес олієнакопичення в насінні припиняється при зниженні вологості до 35- 38%. Цей показник і є основним критерієм для визначення терміну завершення дозрівання і можливого терміну початку збирання. До цього часу на рослинах, як правило, нижні листи обпадають, біля половини стручків здобувають лимонно-жовтий колір, а насіння властиве сортове світло-вишневе або буро-зелене забарвлення.

Збирання при вологості  насіння близько 45% приводить до зниження маси насінь і вмістові в них олії через недозрівання, а пізня - при вологості близько 20% чревата ризиком недобору врожаю через опадання і можливе ушкодження насінь заморозками.

Для прискорення  дозрівання рослин на корені, локалізації  очагів поширення хвороб, одержання сухого і високоякісного насіння при інтенсивній технології оброблення, особливо в північних районах країни, - можливе застосування хімічної десикації посівів ріпаку за допомогою хлорату магнію (20 кг/га) або реглона (3 кг/га). Обробку посівів проводять літаками в період жовто-зеленої спілості при вологості насіння 34-40%. Витрата робочої рідини - 100 л/га. Перезбиральне підсушування рослин на корені звичайно використовують лише в крайніх випадках, оскільки при несвоєчасній обробці може знизитися врожай насіння і якість вироблюваного з нього олії.

На зборі врожаю ріпаку в залежності від зони оброблення, погодних умов і стану стеблостою застосовують як пряме комбайнування, так і роздільний спосіб. Кожний з них має свої позитивні і негативні сторони. Ефективність їх пов'язана із забезпеченістю господарств сушарками.

Пряме комбайнове збирання припустиме лише на ділянках, вільних від бур'янів, при дружному і рівномірному дозріванні насіння, при середній вологості насіння не вище 15-16%, коли насіння в стручках при струшуванні, "гримлять", а при натисненні стручки розтріскуються і насіння висипається. Звичайно ця фаза настає через 40-42 дня після початку цвітіння рапсу. При цьому ворох, що надходить на тік, повинний негайно, у потоці з обмолотом, очищатися від домішок і досушуватися до вологості 8%. Для цих цілей використовують будь-які сушарки, що маються в господарствах, а при їхній відсутності насіння варто розсипати тонким шаром (5-Ю см) на току або під навісами для повітряно-сонячного сушіння при постійному перевертанні. Цей спосіб краще себе виправдує в північних зонах оброблення ріпаку. При гарних погодних умовах, на засмічених, а також полеглих посівах і відсутності в господарстві гарної зерноочисно-сушильної техніки перевагу віддають роздільному збиранню - скошуванню у валки і наступний обмолот зернозбиральними комбайнами. При двофазному збиранні усуваються майже всі недоліки, зв'язані з нерівномірністю дозрівання, скорочуються утрати від розтріскування стручків і, що особливо важливо, у північних районах попереджується можливість ушкодження насіння заморозками. Скошування у валки обмежує небезпеку опадання насіння і особливо в районах із сильними вітрами.

До роздільного збирання приступають через 30-35 днів після  початку цвітіння у фазі жовто-зеленої  стиглості, коли обпадуть нижні листи, насіння в нижніх стручках центральної галузі починають здобувати властивий сортові колір (чорний, коричневий, жовтий), а вологість знизиться до 30-35%. При більш пізній косовиці (вологість менш 20%) формується пухкий валок, що легко руйнується вітром, ймовірність утрат зростає. Перезріле поле можна скошувати тільки при високій вологості стеблостою. Щоб валки надійно утримувалися на стерні і добре провітрювалися, висота зрізу повинна бути не нижче 20 см.

Підбирають і  обмолочують валки через 4-10 днів після скошування, при вологості  насіння 8-12%, а в умовах вологої  осені - при 18-20% (з негайним очищенням і сушінням насіння до 8%). При цьому прагнуть до максимально можливого висушування насіння у валках, щоб уникнути або зменшити ступінь їхдорогого досушування в післязбиральний період. Роботу проводять ранком, ввечері або вночі, коли насіння менше обсипаються.

Ріпак скошують жниварками ЖВН-6А, ЖВС-6, ЖСК-4АМ, ЖРБ-4,2А, ЖСБ-4,2. Начіпні  жниварки агрегатують із КПС-5Г, комбайном  СК-5 "Нива", а причіпні - із тракторами ЮМЗ-6 і МТЗ-80.

Жниварку ЖРБ-4,2А  використовують для скошування у  валки полеглого ріпаку. Вона надійно працює на засмічених полях і вологих ґрунтах.

Обмолочують ріпак  із валка або з травостою комбайнами СК-5 "Нива" із пристосуванням ПКК-5, "Дон-1500" із пристосуванням ПСТ-10 або ПКК-10. Застосування пристосувань до комбайнів для збирання дрібнонасінних культур дозволяє знизити втрати і дроблення насіння. Добре зарекомендував себе на збиранні ріпаку комбайн £-516В, що забезпечує найбільш повний збір врожаю. Для підбора валків комбайни "Дон-1500" і Е-516В обладнають полотняно-транспортерними підбирачами. В Господарстві ріпак збирають переважно прямим комбайнуванням комбайнами марки CLAAS зі спеціальними приставками на жатках, ріпаковими столами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6.1. Первинна обробка врожаю         

Попереднє очищення насіння. Біологічно активний ворох насіння ріпаку, що надходить від комбайна, необхідно негайно очистити. Навіть короткочасне зігрівання вороху приводить до різкого зниження посівних і технологічних (товарних) якостей насіння.

Для попереднього очищення насінь використовують зерноочисні машини ОВС-25 і ОВП-20А, а також стаціонарні зерноочисні машини ЗВС-20, ЗВС-20А, ЗАВ-10.30000, КЗС-25Ш+М-8І9.

Ефективно використовувати  стаціонарні зерноочисні агрегати типу ЗАВ-25 із насіннєочисною приставкою СП-10А.

Попередньому очищенню піддають насіннєвий ворох, що надходить з поля. Насіннєвий матеріал при попереднім очищенні розділяють на дві фракції: оброблене насіння, великі, легкі і дрібні домішки.

При попереднім очищенні насіння повинно бути виділено не менш 50% домішок. Винос насіння ріпаку у відходи повинне бути мінімальним.

Вторинну очистка  насіння ріпаку проводять на машинах СМ-4, ОС-4,5А, Петкус-ГигантК-531/1, Петкус-Селектра К-218 з трієрним блоком К-553.

Вторинній очистці  підлягає матеріал вологістю не більше 12% і вмістом домішок не більше 20%.

Оброблюваний  матеріал повинен розділятися не менш ніж на 4 фракції: насіння; фуражні відходи; повітряні домішки, крупні та мілкі домішки; короткі та довгі домішки.

При вторинні очистці  насіння ріпаку повинно бути виділено не менше 80% домішок, крім домішок, для  виділення яких необхідні спеціальні машини. Винос насіння ріпаку у відходи не повинен перевищувати 7%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6.1 Сушіння насіння.

Сушіння насіння ріпаку є  основною операцією у системі  їхньої післязбиральної обробки. Вона дозволяє зберігати посівні і технологічні якості насіння.

Критична для збереження вологість насіння ріпаку тим  нижче, чим вище вміст у них олії. Збереження посівних і товарних якостей насіння ріпаку тим краще, чим нижче вологість насіння, що закладають на збереження.