Удосконалення технології виробництва молока в фермерському господарстві на 20 корів

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Полтавська державна аграрна академія

 

Факультет технології виробництва 

і переробки продукції  тваринництва

 

Кафедра технології переробки

 продукції тваринництва

 

 

Курсова робота з елементами проектування з дисципліни «Технологія виробництва молока»

на тему: 

„ Удосконалення технології виробництва молока в фермерському господарстві  на  20 корів.”

 

 

Виконала студентка 

4 курсу 3 групи 

Селянин Мирослава

 

Перевірив:

 старший викладач,

Держговський О.О.

 

 

 

 

Полтава – 2011

 

Зміст

  Вступ                                                                                                                 3

1. Обґрунтування теми                                                                                 5
2. Огляд літературних джерел                                                                     7
3. Основна частина:                                                                                      12

3.1. Організація годівлі  корів, корми, їх підготовка  до згодовування, засоби роздавання;                                                                                             12

3.2. Техніка і технологія  водопостачання і поїння тварин у літній та зимовий період;                                                                                                  14

3.3. Техніка і технологія  доїння корів та первинна обробка молока; 15

3.3.1. Характеристика доїльної  установки «Ялинка»                            17

3.4. Техніка і технологія  видалення гною на фермі;                              18

3.5. Техніка і технологія вирощування молодняку;                              19

3.6. Штат ферми;                                                                                     20

3.7. Комплект машин та обладнання для функціонування ферми;       21

3.8. Розрахунок потреби в кормах для поголів'я ферми (комплексу);  22

4. Економічні розрахунки (порівняльна характеристика типового і удосконаленого проектів)                                                                                 24

Висновки                                                                                                  26

Список використаної літератури                                                              27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Найважливішою галуззю  продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незамінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими харчовими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обгрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг молока у свіжому вигляді.

Скотарство - галузь порівняно фондомістка, характеризується високою капіталомісткістю. Тому будівництво великих тваринницьких комплексів з виробництва молока і м'яса потребує значних капітальних вкладень. Такі комплекси високоефективні, проте їхнє функціонування пов'язане з погіршенням навколишнього природного середовища. Це зумовлює необхідність всебічного техніко-економічного та екологічного обгрунтування раціонального розміщення тваринницьких комплексів.

Головним напрямком  розвитку скотарства в Україні є  удосконалення матеріально-технічної бази, яка дозволить галузь перевести на інтенсивний шлях розвитку, суть якого заключається в максимальному виробництві продукції при найменших трудових і матеріальних витратах. Це направлення повинно бути засноване на досягненнях науково-технічного прогресу та використанні системного підходу до виробництва високоякісної продукції, все більшого застосування перспективних, високоефективних технологій виробництва молока на основі наукових досягнень, які зроблені в останні роки в скотарстві та дозволяють навіть в самих екстремальних умовах організовувати та вести рентабельне молочне скотарство.

Молочне скотарство є провідною галуззю сільського господарства, адже воно забезпечує населення цінними харчовими продуктами, надає сировину для легкої промисловості, а також цінні органічні добрива для рослинництва.

Скотарство дає основну масу м'ясної продукції, цінної за вмістом високоякісних білків і незамінних амінокислот. У м'ясному балансі України яловичина і телятина становлять близько 35%. Науково обґрунтована норма споживання м'яса як необхідного продукту харчування становить 80 кг на одну людину в рік, у тому числі 36 кг яловичини і телятини.

Нині під впливом негативних процесів у сфері аграрного виробництва споживання даних продуктів значно скоротилось і становило в 2006 р. 235кг молока та молочних продуктів і 42 кг м'яса та м'ясопродуктів.

Велика рогата худоба споживає найдешевші рослинні корми, відходи цукрової та інших видів харчової промисловості, а тому її раціон має нижчу собівартість, ніж для інших видів тварин. До того ж у скотарстві найвища окупність кормів. Галузь скотарства має велике значення для розвитку інших галузей сільського господарства. Для рослинництва вона постачає цінне органічне добриво - гній, для свинарства - молоко, необхідне для поросят раннього віку.

У зв'язку із споживанням  великого обсягу грубих і соковитих  кормів худобу утримують переважно  там, де є кормові угіддя, особливо природні, що забезпечує достатній економічний ефект. Від забою молодняку великої рогатої худоби одержують шкіряну сировину, а відходи використовують у різних галузях промисловості.

 

 

1.Обґрунтування теми

Характерною особливістю  розвитку молочного скотарства є його подальша інтенсифікація за рахунок концентрації і спеціалізації, змін у організації й технології виробництва, використання більш продуктивних молочних порід удосконалення систем годівлі та утримання й вирощування ремонтних телиць, що в цілому забезпечує подальше зростання виробництва молока при одночасному зменшенні витрат кормів і затрат праці на одиницю продукції.

Рентабельне виробництво молока базується на високій продуктивності тварин при ефективному використанні виробничих ресурсів. Генетичний же потенціал вітчизняних порід досить високий. При забезпеченні тварин високим рівням годівлі й утримання їх продуктивність може збільшитися в 1,5—2 рази.

Підвищення  надоїв і зростання виробництва  молока значною мірою зумовлені поліпшенням кормової бази, якості кормів і поживної цінності раціонів. У зв'язку з подальшою інтенсифікацією відбулися суттєві зміни не лише в структурі використовуваних кормів, а й у технології заготівлі і зберігання грубих та соковитих, які становлять основу кормової бази. Запровадження у практику більш досконалих способів силосування і заготівлі сінажу при використанні консервантів дає можливість одержувати корми високої якості. Це в свою чергу створює меншу залежність кормової бази від погодних умов, що особливо важливо при переведенні виробництва на промислову основу.

Суттєвою передумовою  отримання високих надоїв і доброякісного  молока є кратність доїнь, відповідне утримання і годівля молочних корів. А також для збільшення виробництва молока в кілька раз без додаткових затрат праці і кормів потрібно покращувати племінні якості поголів'я. У наших господарствах широко використовуються також зарубіжні породи.

Тож завданням  виробництва молока є покращення економічного стану господарства. Якщо вклад молочного скотарства у економіку господарства тривалий час є ефективним і високим, то від цього залежить подальший розвиток галузі скотарства в даному господарстві.

Вирощування тварин та виробницгво  продукції тваринництва здійснюється за відповідними технологіями. Ефективність виробництва залежить як від самої технології так і від використовуваної породи. Сьогодні розробляються програми породних технологій.

Отже, метою  нашої роботи є завдання розробити  найбільш оптимальну технологію виробництва молока в фермерському господарстві.

 

 

2.Огляд літературних джерел

М.М. Іванченко, Ю.Д. Рубан відмічають різні варіанти технології безприв'язного утримання. Утримання тварин на глибокій довго незмінюваній підстилці характеризується тим, що тварини відпочивають у приміщеннях на цій підстилці. Гній з вигульних майданчиків видаляють бульдозером 1-2 рази на рік. Технологія відрізняється простотою і високою експлуатаційною надійністю, але потрібні великі витрати підстилки (по 3-5 кг на одну корову за день.

Бенке та ін. (1990) стверджують, що при використанні методу безприв’язного утримання:

• тварини швидко адаптуються до нових умов;
• доїння потребує менших витрат людської праці, так як його можна проводити в доїльних залах в більш оптимальних умовах праці;
• якість молока при охоложденні його безпосередньо після доїння поліпшується;
• рух, сонячне випромінювання та свіже повітря благодійно впливають на організм тварин;
• з'являється можливість для формування груп тварин з окремим поголів'ям з врахуванням продуктивності та періоду лактації.

 Є.І. Адмін та ін. вважають, що в порівнянні з прив'язним, безприв'язне утримання корів сприяє значному скороченню витрат праці за доглядом за тваринами, так як дозволяє ефективніше використовувати засоби механізації та краще організовувати працю тваринників. При цьому способі тварин утримують без прив'язі. Годувати корів можна на вигульно-кормовому майданчику з годівниць або в приміщеннях при вільному доступі тварин до кормів. Доять корів в спеціальному приміщенні, оснащеному доїльними установками.

Є.А. Арзуманян, А.П. Бегучєв та ін. (1991) відокремлюють переваги безприв'язного утримання: порівняна простота будівлі та обладнання приміщень, полегшення обслуговування тварин, більша можливість для впровадження засобів механізації, значне скорочення витрат робочого часу на виробництво продукції й підвищення продуктивності праці. М.В. Зубець та ін. рекомендують безприв'язне утримання корів, яке порівняно з прив'язним забезпечує скорочення затрат праці внаслідок того, що засоби механізації і автоматизації при цій технології використовуються ефективніше. Безприв'язне утримання потребує застосування в господарстві надійних засобів механізації виробничих процесів, наявності спеціальних приміщень, міцної кормової бази і високого рівня зоотехнічної роботи. За технологією тварин утримують без прив'язі. Годують їх на вигульно-кормових майданчиках з годівниць або у приміщеннях при вільному доступі до кормів. Доять у доїльних залах на установках "ялинка", "тандем", "карусель". Важливе значення має розподіл всього стада корів ферми на однорідні групи за віком і часом отелення. Для кожної групи виділяють окрему секцію у приміщенні і частину вигульно-кормового майданчика. Відпочивають тварини взимку в приміщенні з боксами, комбібоксами, або на глибокій підстилці, а влітку - на відкритих майданчиках.

Вертійчук А.І., Мощенко М.І. (1995) відмічають, що безприв'язне утримання може бути вільно-вигульним на глибокій незмінюваній протягом 6-12 місяців підстилці або боксовим, при якому кожна тварина має окремий бокс для відпочинку. О.Т. Бусенко та ін. (2005) пропонують на молочних підприємствах промислового типу застосовувати безприв'язний спосіб утримання корів. Із його застосуванням зростає ефективність використання засобів механізації, збільшується навантаження на одного працівника, підвищується продуктивність праці, збільшується рухова активність тварин і реакція їх на споживання корму. Проте ці переваги мають значення тоді, коли в господарстві створена міцна кормова база. Бузун I.A. вказує переваги і недоліки безприв'язного утримання (таблиця 2.1):

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Переваги і  недоліки безприв’язного утримання

Спосіб утримання	Переваги	Недоліки
Безприв'язний на довго незмінюваній підстилці	Забезпечує різке зниження витрат на основі ефективного використання техніки, розподілу праці, поліпшує відтворну здатність тварин, активізує моціон	Потребує великих витрат підстилки, тварини забруднюються, що збільшує час на підготовку вим'я  до доїння, обмежує відпочинок і  рух тварин.
Безприв'язний боксовий	Крім переваг попередньої  технології, знижує витрати підстилки, поліпшує відпочинок тварин	Збільшує витрати корму, обмежує рух тварин, що спричиняє  стреси і травмування
Безприв'язний змінно-потоковий	Крім переваг попередньої технології, поліпшує використання кормів, зменшує фермський вантажооборот	Неорганізований як слід рух тварин, що призводить до стресів, травмування, збільшується загроза інфікування тварин