Вдосконалення технології вирощування вівса в ФГ "Українець" Братського району Миколаївської області

                                                                                                  

На території господарства недостатня кількість опадів для вирощування ярого ріпаку і отримання високих його врожаїв.

Весна. Характерною особливістю  інтенсивне підвищення температури повітря. Тому весна наступає швидко і зазвичай буває короткою біля 45 днів. Весняний період, в середньому, продовжується з 11-13 березня по 22-24 квітня. Часто польові роботи починають в першій декаді квітня. Приблизно в третій декаді березня відновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав.

    Останні весняні заморозки  в повітрі, в середньому, відмічаються  в другій декаді квітня. Весною  часто спостерігаються суховії слабої та середньої інтенсивності.

   Літо. В даному районі  літо жарке, посушливе. За початок  його прийнята дата стійкого  переходу середньодобової  температури  повітря через +15 в сторону підвищення (в середньому 7-13 травня), за кінець літнього періоду-в сторону пониження (в середньому 15-22 вересня).

   Осінь. Зазвичай буває короткою, теплою і часто посушливою. Ознакою  початку осені є стійкий перехід  середньої температури повітря  і грунту через +10 С в сторону пониження (11 жовтня).

   За кінець осені приймається стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0 С, який відбувається в третій декаді листопада. Тривалість осені по температурному показнику біля 45 днів.

      Зима буває зазвичай  короткою з частими потепліннями  і нестійким сніговим покривом. Сніговий покрив буває стійкий тільки в деякі роки. Опади випадають у вигляді снігу, крупи і дощу.

Промерзання грунту зазвичай починається в перших числах грудня, а повне відтаювання – кінці першої, початку другої декади березня.

      З приведених вище характеристик основних кліматичних показників видно, що тепловий режим території розташування господарства дозволяє вирощувати більшість сільськогосподарських культур, враховуючи теплолюбиві.

    Тривалий вегетативний  період дає можливість проводити  повторні посіви.  

 Лімітуючим фактором здобуття стабільних високих врожаїв є вологозабепечення.

    Пізні культури відчувають нестачу вологи в грунті вже на початку липня. Тому головним резервом її збільшення є зрошення.

   Зрошення значно змінює  кліматичні показники в приземному шарі, створює своєрідний мікроклімат. Внаслідок значного випаровування на зрошувальних полях зменшується температура грунту і повітря, збільшується вологість повітря.

В таблиці 2.2.4 – інші основні показники кліматичної характеристики території.                                                                                        Таблиця 2.2.4

Інші основні показники кліматичної характеристики території розташування ФГ «Українець»

Назва показника	Величина показників
1	2
І. Температура повітря в градусах
1.Сума градусів за період з  температурами більше 0	3706
5	3606
10	3294
2.Абсолютний річний максимум	+39
3.Абсолютний річний мінімум	- 30
ІІ. Тривалість періодів в днях
1.Безморозного	275
2.Вегетаційного	227
3.З температурою більше 10	184
4.З температурою більше 15	140
ІІІ.Заморозки
1.Останні весняні	І декада квітня
2.Перші осінні	ІІІ декада жовтня – І декада листопада
ІV.Опади
1.Сума за холодний період (XI-III)	125
2.Сума за теплий період (IV-X)	285
3.Сума за період з температурою повітря більше +10	251
V.Сніговий покрив
1.Середня висота в період найбільшого  накопичення	4-6 см
2.Тривалість	40 днів
VI.Гідротермічний коефіцієнт	0,7

 

Характеристика грунтового покриву

Основний тип ґрунтоутворення на даній території дерновий, внаслідок якого сформувалися чорноземні грунти. Особливістю цього процесу є збагачення грунту спіцефічним темнозабарвленою речовиною-гумусом. Накопичення його відбувається за рахунок розкладу залишків трав’янистої рослинності, збагаченій азотом і зольними елементами. Разом з дерновим типом ґрунтоутворення на півдні України розповсюджено залишкове осолонцювання чорноземних грунтів, які виникають в результаті внідряється в поглинаючий комплекс іонного обмінного натрію. Для цього процесу характерна диференціація профілю на елювіальний і ілювіальний горизонти, на структурних відокремленнях спостерігається аморфна кремнеземиста присипка (Si2O )

В табл. 2.2.5 наведені дані про агрохімічний склад грунтів господарства.

                                                                                                        Таблиця 2.2.5

Агрохімічний склад грунтів господарства

Площа,га	Тип грунту і механічний склад	Глибина орного шару,см	Вміст гумусу, %	рН ссольової витяжки	Вміст рухомих форм поживних речовин, мг/1000г
					N	P2 O 5	K 2 O
1369,6	Чорнозем південний мало гумусний слабосолонцюватий крупнопилувато-важкосуглинковий	22-25	3,44	6,3	30,0	85,1	212,0
649,9	Чорнозем південний мало гумусний вилужений слабосолонцюватий крупнопилувато-важкосуглинковий	22-25	2,91	6,6	29,1	86,0	208,2
290,7	Чорнозем південний мало гумусний слабосолонцюватий вторинно підтоплений крупнопилувато-важкосуглинковий	22-25	3,78	7,1	29,8	86,4	207,6
11,6	Лучно-чорноземний солонцюватий крупнопилувато-важкосуглинковий	20-22	3,28	6,8
378,8	Лучно-чорноземний солонцюватий глеюватий крупнопилувато-важкосуглинковий	20-22	2,78	6,8	37,0	85,6	206,0
49,4	Лучно-чорноземний солонцюватий глеюватий слабо осолоділий крупнопилувато-важкосуглинковий	20-22	3,62	7,0	28,7	85,2	214,3
25	Лучно-болотний солонцюватий слабо солончаковий легкоглинистий	-	2,84	8,4	27,1	84,8	212,2

 

В грунтах міститься недостатня кількість азоту, фосфор знаходиться в середній кількості, а калію – надлишок. В цілому природно - кліматичні умови сприятливі для вирощування вівса. Однак лімітуючим фактором є вологозабезпеченість.

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

В табл. 2.3.1  наведені дані про структуру земельних угідь

                                                                                                      Таблиця 2.3.1

Структура земельних угідь ФГ «Українець»

Земельні угіддя	Всього по господарству
	га	%
Орної землі	2581,1	90,9
Сіножаті	11,4	0,4
Пасовища	112,1	3,9
Багаторічні насадження	33,8	1,2
Інші землі	99,8	3,5
Всього земель, у т.ч. с-г. угідь	2838,2	100
Кількість сівозмін, у т.ч. по типам і видам: 1.Польова 2.Польова 3.Кормова	1086 959,9 535,2	- - -

 

В господарстві більшу площу займають орні землі 90,9 %. З них більший відсоток займають польові сівозміни, так як на даний час в господарстві занепад тваринництва.

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз рільництва  та стану вирощування культури  в господарстві

3.1 Стан сівозмін господарства

      В господарстві  найбільші площі займають зернові  культури 1196,9 га, зернобобові займають – 220га, соняшник – 223,8га.

 Структура діючих сівозмін. В табл. 3.1.1 наведена перша польова сівозміна.

Таблиця 3.1.1

Польова сівозміна № 1

№ поля	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.	Чорний пар Озима пшениця  Цукровий буряк    Ярий ячмінь Горох Озима пшениця Соя   Кукурудза на зерно Озима пшениця Соняшник	109,2 110,5 111,8 109,6 112,3 108,4 107,7 106,5 105,3 104,7	10,05 10,17 10,29 10,09 10,34 9,98 9,91 9,8 9,69 9,64

          

Загальна площа сівозміни 1086  га

В табл. 3.1.2 наведена друга польова сівозміна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1.2

Польова сівозміна № 2

№ поля	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Чорний пар Озима пшениця Цукровий буряк Кукурудза на зерно Ярий ячмінь Кукурудза на силос Озимий ячмінь Соняшник	120,4 118,5 121,8 117,5 119,6 122,4 120,6 119,1	12,54 12,34 12,68 12,24 12,45 12,75 12,56 12,40

           Загальна площа сівозміни  959,9   га

               В табл. 3.1.3 наведена кормова сівозміна.

Таблиця 3.1.3   

Кормова сівозміна № 1

№ поля	Культура	Площа, га	%
1. 2. 3. 4.    5. 6.	Еспарцет Озима пшениця Кормовий буряк Кукурудза на зелений корм Кабаки Ярий ячмінь з підсівом еспарцету	89,2 91,5 87,3 88,8               89,5 88,9	16,66 17,09 16,31 16,59           16,72 16,61

 

Загальна площа сівозміни  535,2  га

Висновок: у господарстві станом на 2010 рік діють три сівозміни, з яких дві польові і одна кормова, що обумовлюється спеціалізацією господарства.

 

 

3.2. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур

За даними табл. 3.2.1 найбільшу площу в господарстві займають зернові культури, найменшу – кормові культури. Це пов’язано з тим, що в даний час у господарстві зменшилася кількість худоби.