Виробництво зерна, хлібопродуктів і кормів на Україні: проблеми і перспективи

Із прогнозованого обсягу зерна в Україні 28,0 млн. тонн в 1999 р. одержано 24,4 млн. тон або на 8 % менше, ніж в попередньому році. Очікувалось виробити 10,8 млн. тонн зерна фуражних культур, однак одержано 9,5 млн. тонн, на 1,9 % менше, ніж у 1998 році. Скорочення урожаю відбулося за рахунок кукурудзи, зерна бобових культур.

 

Основними причинами тенденції  скорочення виробництва зерна слід вважати: недостаток грошових коштів у  виробників для придбання матеріально-технічних  засобів (сортового насіння, пально-мастильних матеріалів, добрив, ядохімікатів, засобів  механізації), що призводить до порушення агротехніки вирощування зерна і збільшення його втрат; низький рівень управління виробництвом, відсутність ефективних каналів збуту зерна, що зумовлює його виробництво менш рентабельним і знижує привабливість вирощування зернових.

 

 

Пропозиції  до розв’язання проблеми

Указ № 832 продемонстрував  важливість створення прозорого  і спільного процесу розробки політичних заходів. Майбутні укази  повинні виноситися на обговорення  завчасно, на стадії розробки проекту, для того, щоб зацікавлені сторони могли ознайомитися із проектом, запропонувати свої зміни та викласти свою думку.

Указ № 832 також  показав важливість вибору часу виходу таких документів. Видання неясно написаного Указу, який встановлює процедуру  сертифікації експорту якраз перед  початком збирання врожаю, приречене на створення невизначеності на ринку. Законодавчі акти, які регулюють ринок зерна в даному році, повинні прийматися до початку весняно-польових робіт, а ще краще до проведення осінньо-польових робіт минулого року, щоб сільськогосподарські виробники, постачальники матеріально-технічних ресурсів і трейдери знали "правила гри" заздалегідь.                                      

Відповідні  політичні заходи повинні базуватися на правильному розумінні ринкових умов і ринкових механізмів, включаючи процес ціноутворення. Діяльність трейдерів не була причиною низького врожаю 2000 року; вони також не несуть відповідальності за коливання цін на зерно в останні роки. Зниження виробництва є результатом постійного втручання Уряду у забезпечення матеріально-технічними ресурсами та ринок зерна ще до 2000 року. Нещодавні коливання ціни на зерно були спричинені, головним чином, зростанням ставок обмінного курсу і переходом від позиції чистого експорту до позиції чистого імпорту в Україні. Цей перехід був би менш болючим, якби Уряд приймав заходи для поліпшення ефективності системи ринку зерна в минулому та якби він не встановив таке високе мито на імпорт зерна.

Базуючись на точному  аналізі (див. вище), Уряд України повинен  зконцентруватися на прийнятті ефективних та реальних політичних заходів. Сертифікація експорту не усуває причини зниження виробництва та нестабільність. Крім того, Україна не може собі дозволити дорогу систему заставних цін, а також пов'язані з нею майбутні передбачення та догадки.

Якщо ми припустимо, що Україна повернеться до ситуації нетто-експорту зерна в 2001 році, тоді можна очікувати, що внутрішні ціни на зерно наступного врожаю значно впадуть. Підвищення ефективності системи  маркетингу зерна є найкращим  засобом припинити це падіння.

Єдиний шлях підвищити результативність роботи системи маркетингу зерна - це зробити  її відкритою для конкуренції. Приватні інвестори, як внутрішні, так і іноземні, мають отримати дозвіл на контрольний  пакет акцій існуючих зернових елеваторів (включаючи елеватори, що належать "Хлібу України"), термінали та порти та/або будову нових потужностей там, де вони потрібні. Реєстр підприємств, вилучених із приватизації, необхідно значно скоротити. Необхідно також суворо присікати будь-які перешкоди на шляху вільного пересування зерна у межах України, наприклад між областями.

Для створення  ефективних СГ підприємств потрібно розробити модель післяколгоспного розвитку.

Що стосується ринку кормів, то для його розширення потрібно збільшувати попит на корми. Для цього потрібно, щоб розвивалось тваринництво. А для цього, найлегшим і найбільш ефективним кроком була б відміна заборони на експорт живої худоби в країн Близького Сходу. Це б відкрило безмежний ринок з світовими цінами для українських скотарів, що в свою чергу збільшило б попит на корми. І якщо б розвивалось тваринництво, відповідно розвивалася б галузь виробництва кормів, покращувались би технології виробництва, покращувалась би якість.

Обгрунтування пропозицій та вибір  альтернатив

Я вважаю, що альтернатив тут може бути дуже багато. Але для чого “вигадувати велосипед”, до того ж маючи яскраві приклади неефективних рішень українських чиновників, коли ми можемо скористатися досвідом і порадами розвинених країн та міжнародних організацій, пристосувавши їх до специфіки України.

Чіткі, прозорі, заздалегідь відомі правила гри  на ринку будуть сприяти не тільки ефективній роботі учасників ринку, а й залученню іноземних інвестицій, без яких сільському господарству на даний момент не піднятися до рівня, на якому українські продукти будуть конкурентні не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні.

Підвищення  ефективності маркетингу теж без  сумнівів буде позитивно впливати на ринок. 

Правильно проведена  інвестиційна політика щодо об’єктів, на яких зберігається зерно (як, наприклад, елеватори “Хліба України”), допоможе віднайти  ефективних власників цих об’єктів і розширити структуру, де це потрібно.

Розвиток тваринництва приведе до розвитку ринку кормів, так як виникне попит і виробництво  кормів, як частина тваринництва, стане ефективним.

Щодо необхідності відміни перешкоджання вільному руху зерна між регіонами або  областями, я вважаю, сумніви не повинні  виникати.

Здійснення пропозицій урядовими  та неурядовими організаціями

В даній сфері, на мою думку, можна добитися успіхів при вдалій взаємодії урядових і неурядових організацій у сфері розробки відповідного законодавства по врегулюванні ринку і програмах підтримки розвитку даної галузі.

Досить цікавим  є створення Проекту аграрної політики, учасниками якого є з однієї сторони міжнародні організації, такі як ООН, Світовий Банк, Міжнародний валютний фонд, Американська асоціація агенств економічного розвитку, а з іншого – представники Уряду України, Міністерства АПК, експерти. Метою даного проекту є розробка політики аграрного сектору; цей проект на даний момент є досить успішним і рекомендований для впровадження в інших галузях (фінансовому, енергетичному і інших секторах)

Також цікавим  є той факт, що Світовий Банк розглядав  Україну, як одну з 7 найбільш перспективних аграрних країн. (Ці країни, за задумом, мали б забезпечити нестачу продуктів харчування для бідних країна світу). Для цього СБ планував виділяти 1 млрд $ щорічно. Звичайно, це б відбулося при виконанні Україною деяких вимог СБ, але ці вимоги спрямовані на піднесення АПК України. Україна цих вимог поки що не виконує. Хоча, на мою думку, при вірно обраній політиці розвитку і при потужній міжнародній підтримці Україна на світовому  ринку СГ продуктів могла б стати досить конкурентноспроможною.

Необхідні ресурси та умови

З нещодавним прийняттям Земельного кодексу в України  з’явилась можливість залучення  додаткових інвестицій в АПК. Це може бути здійснене, коли в Україні буде збудована система іпотечного кредитування, яка відповідає міжнародним стандартам. Практика іпотеки використовується в багатьох країнах. Іпотечне кредитування – це можливість отримувати довготермінові кредити з низькою відсотковою ставкою під заставу землі. Саме таке кредитування допомогло багатьом країнам підняти свою економіку.

Держава повинна створювати сприятливі умови для ведення бізнесу, а не вмішуватись і регулювати його. До цього часу політика держави показувала, що:

1. існує нерозуміння державою деяких ключових питань функціонування ринку зерна, або
2. держава відстоює чиїсь корисні інтереси за рахунок занепаду галузі.

Наступною умовою розвитку є розвиток інфраструктури збуту.

Необхідною  умовою розвитку також є впровадження новітніх технологій. Одним з елементів  введення є створення системи  лізингу. Такими схемами купівлі  обладнання і техніки користуються в усьому світі, і вони є досить вигідними.

Корисним для  економіки було б впровадження нормального  функціонування товарних бірж в Україні  з використанням форвардних і  ф’ючерсних контрактів.

В Україні назріла  необхідність розробити та впровадити ринково-орієнтовані моделі післяколгоспного розвитку.

Висновки

 

В Українській  економіці є значний потенціал  як в виробництві зерна, хлібопродуктів, кормів, так і взагалі в аграрному  секторі. Але щоб розкрити цей  потенціал, потрібно створити: законодавчо-нормативну базу, яка відповідає міжнародним стандартам; інституції, які б забезпечували конкурентноздатність в ринковому середовищі; механізм впровадження новітніх технологій та інвестицій.

 

Основні напрямки  експорту українського зерна – Північна Африка, Близький Схід та СНД. При проведенні тих заходів, які були рекомендовані вище, Україна зможе утримувати ці ринки. Також Україна зможе успішно конкурувати на внутрішньому ринку зерна, хлібопродуктів та кормів.

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Політика та розвиток сільського господарства в Україні / за ред.Штефана фон Крамона-Таубаделя, Сергія Зорі, Людвіга Штріве. – К.: Альфа-Принт, 2001. – 312 с.
2. www.AgriUkraine.Com, Ринок зернових та олійних 5-9 листопада
3. www.AgriUkraine.Com, Експорт зерна активізується на початку нового року
4. www.AgriUkraine.Com, Менше, але краще, 20 листопада 2001 року
5. www.AgriUkraine.Com, Природні обмеження експорту
6. www.AgriUkraine.Com, Об’єми зерна, що йде через біржі, збільшилося в 14 разів
7. www.AgriUkraine.Com, “Аграрна реформа в Україні: здобутки і прорахунки”
8. www.CountryWatch.com, Ukraine, Agriculture
9. www.agriukraine.com, Заставні ціни по-українськи, 23 травня 2001 року
10. www.minagro.kiev.ua, (Міністерство аграрної політики України), Зерновий ринок України: поточна кон’юнктура і прогноз
11. www.minagro.kiev.ua, Ринковий звіт по кормах: Поточний стан та прогноз ринку в Україні на 1999/2000 маркетинговий рік
12. www.minagro.kiev.ua, Михайло Гладій, Реформи на селі були неминучими
13. www.minagro.kiev.ua, Зерновий ринок України: поточна кон’юнктура і прогноз дій
14. Економіка України, №10/98, Невикористані резерви збільшення виробництва зерна і зниження його трудомісткості

 

АЗАСТАВНІ ЦІНИ ПО-УКРАЇНСЬКИ

СТАВНІ ЦІНИ ПО-УКРАЇНСЬКИ