Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2014 в 22:31, курсовая работа
Після проведення польового досліду з вивчення впливу різних доз азотних добрив та їх сумісного впливу з інгібітором нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 на врожайність цукрового буряку при дисперсійному аналізі даних були отриманні такі результати:
застосування інгібітору нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 у другому варіанті не має суттєвого впливу на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контролем;
застосування доз азотних добрив N90, N120, N150 на фоні Р160К160 у третьому, п’ятому та сьомому варіантах суттєво впливають на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контрольним варіантом;
Вступ
Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»
1.1 Морфологічні особливості цукрового буряку
1.2 Біологічні особливості цукрового буряку
1.2.1 Вимоги до температури
1.2.2 Вимоги до вологи
1.2.3 Вимоги до світла
1.2.4 Вимоги до ґрунту
1.3 Технологія вирощування цукрових буряків
1.3.1 Розміщення цукрових буряків у сівозміні
1.3.2 Основний обробіток ґрунту
1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба
1.3.4 Догляд за посівами
1.3.5 Збирання врожаю
1.4 Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку
1.5 Вплив мінеральних добрив на врожай цукрового буряку
1.5.1 Вплив азотних добрив
1.5.2 Вплив фосфорних добрив
1.5.3 Вплив калійних добрив
1.5.4 Сумісний вплив мінеральних добрив
1.6 Інгібітор нітрифікації N-serve
Глава ІІ. Умови та методика проведення дослідження
2.1 Мета досліджень
2.2 Характеристика визначеного метода проведення досліджень
2.3 Схема досліду
2.4 Програма супутніх спостережень
2.5 Вимоги до вибору ділянки під дослід, план досліду і розміщення досліду в натурі
2.6 Визначення необхідної кількості добрив і особливості їх внесення
2.7 Порядок проведення сівби, догляду за рослинами в умовах досліду
2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності
2.9 Сітьовий графік проведення робіт в умовах досліду
Глава ІІІ. Результати досліджень3.1 Статистичних аналіз врожайних даних
3.1.1 Статистичні показники кількісної мінливості
3.1.2 Нормальний розподіл
3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх
3.1.4 Дисперсний аналіз досліду
Висновок
Список використаної літератури
Дисперсія: |
S2 =∑(Х-хср)2/(n-1) |
490,6 |
дисперсія – міра розсіювання, яка найширше використовується, відхилення значень від середньої:
де ∑(Х-хср)2 – сума квадратів відхилень; n – кількість варіантів; n – 1 – ступінь свободи;
інтервал: |
465,60 |
421,30 |
плюс-мінус S:
Стандартне відхилення: |
S=√S2=√∑(Х-хср)2/(n-1) |
22,15 |
Коефіцієнт варіації: |
V%=S/xср.*100; V=S/хср |
4,99 |
коефіцієнт варіації - середнє квадратичне відхилення, виражене у відсотках до середнього арифметичного:
В даному випадку коефіцієнт варіації менше 10% - варіювання не значне, це говорить про відносну однорідність досліджуваної ознаки;
помилка середного арифметичного |
Sxср=S/√n |
3,52 |
Чим більше у вибірку потрапило варіантів, тим відхилення від генеральної сукупності менше;
відносна помилка вибіркового середнього (точність досліду) |
Р,%=Sxср/хср*100 |
0,79 |
Якщо точність досліду менше 5%, то висновки польового досліду вважаються достовірними Якщо Р дорівнює 5–7% рекомендують удосконалювати методику досліджень, а якщо Р> 7–8% досліди рекомендують бракувати. Даний дослід проведений з високою точністю, що говорить про високу презентабельність отриманих даних.
3.1.2 Нормальний розподіл
Нормальним, або розподілом Гауса, називають такий розподіл вірогідності неперервної випадкової величини Х, яка описується наступною функцією:
Де Y – ордината кривої, або вірогідність; µ (хср.) - генеральна середня (математичне очікування); δ (S) – стандартне відхилення генеральної сукупності; π – 3,14; е =2,72.
Кількість інтервалів для характеристики даних залежить від об’єму вибірки: якщо у вибірку входить до 60 варіантів, то найкраща кількість інтервалів 6 – 7:
якщо 60-100 – 7-8 інтервалів;
якщо >100 – кількість 8-15.
Приблизну кількість інтервалів можна знайти √n.
Табл. 14
інтервал розподілу по врожайності цукрового буряку, ц/га | ||||||
300 - 340 |
341 - 380 |
381 - 420 |
421 - 460 |
461 - 500 |
501 - 540 |
541 - 580 |
335 |
346 |
416 |
431 |
463 |
503 |
577 |
337 |
348 |
420 |
438 |
462 |
501 |
565 |
317 |
367 |
394 |
436 |
483 |
524 |
579 |
317 |
369 |
397 |
427 |
483 |
538 |
|
355 |
420 |
422 |
464 |
|||
439 |
497 |
|||||
470 |
||||||
495 |
||||||
473 |
||||||
474 |
||||||
491 |
||||||
475 |
||||||
490 |
||||||
4 |
5 |
5 |
6 |
13 |
4 |
3 |
320,5 |
360,5 |
400,5 |
440,5 |
480,5 |
520,5 |
560,5 |
Необхідно побудувати гістограму, де на осі Х відкладаємо інтервали, а на осі У – кількість повторень у кожному інтервалі.
Отримана теоретична крива розподілу залежить від 2х показників: хср. Та середньоквадратичного відхилення
Табл. 15
Урожайність цукрового буряку, ц/га | |||||||
№ п/п |
значення класа (інтервал) |
середне значення класу, х1 |
частота,f |
х1*f |
x1 - x0 |
(x1 - x0)2 |
f*(x1 - x0)2 |
1 |
300 - 340 |
320,5 |
4 |
1282 |
-123 |
15129 |
60516 |
2 |
341 - 380 |
360,5 |
5 |
1802,5 |
-83 |
6889 |
34445 |
3 |
381 - 420 |
400,5 |
5 |
2002,5 |
-43 |
1849 |
9245 |
4 |
421 - 460 |
440,5 |
6 |
2643 |
-3 |
9 |
54 |
5 |
461 - 500 |
480,5 |
13 |
6246,5 |
37 |
1369 |
17797 |
6 |
501 - 540 |
520,5 |
4 |
2082 |
77 |
5929 |
23716 |
7 |
541 - 580 |
560,5 |
3 |
1681,5 |
117 |
13689 |
41067 |
сума |
40 |
17740 |
186840 | ||||
443,5 |
S |
69,2 |
3S - x + 3S | |
235,9 |
651,1 |
1S - x +1S | |
374,3 |
512,7 |
2S - x + 2S | |
305,1 |
581,9 |
Гістограма 1
Гістограма 2
Розподіл Стьюдента. Стандартне відхилення s, яке розраховане по малій виборці, в більшості випадків буде менше, ніж по генеральній сукупності δ.
Розподіл Стьюдента для вибіркових середніх визначається рівнянням:
Зі збільшенням кількості ступенів вільності розподіл Стьюдента наближається до стандартного нормального розподілу.
Довірчий інтервал – це числовий проміжок, у межах якого з наперед заданою ймовірністю знаходиться генеральний параметр, що оцінюється: Sx*t0.95.
3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх
Де - помилка різниці, та - помилка середніх арифметичних, які порівнюються.
Умовою висновку про суттєвість або несуттєвість різниці між х1 та х2 є відношення різниці до її помилки – назву критерій суттєвості різниці:
Число ступенів свободи визначають за формулою: v=n1+n2 – 2.
Якщо tфакт ≥ tтеор, то між варіантами є суттєва різниця, яка виникла за рахунок того фактору, що вивчається.
Табл. 16
Статистичні показники, обраних для порівняння варіантів
І |
V |
VІ | |
х середне |
356,20 |
467,00 |
497,60 |
Дисперсія,S2 |
1445,70 |
2506,00 |
3099,80 |
Середне квадратичне відхилення,S |
38,02 |
50,06 |
55,68 |
Варіація,V |
10,67 |
10,72 |
11,19 |
Помилка середнього арифметичного,Sx |
17,00 |
22,39 |
24,90 |
Довірчій інтервал |
39,28 |
51,72 |
57,52 |
Число ступенів свободи |
V=n1+n2-2 |
8 |
Довірчий інтервал |
tтеор0,05 = 2,31 |
Sx*t 0,95 |
Табл. 17
Оцінка різниці середніх незалежних вибірок | |||||||||||
І. Р160К160 - фон |
V. Фон+N120 |
VI. Фон+N120+N-serve | |||||||||
Х |
Х - х ср |
(Х - х ср)2 |
Х |
Х - х ср |
(Х - х ср)2 |
Х |
Х - х ср |
(Х - х ср)2 | |||
346,00 |
-10,20 |
104,04 |
462,00 |
-5,00 |
25,00 |
503,00 |
5,40 |
29,16 | |||
335,00 |
-21,20 |
449,44 |
464,00 |
-3,00 |
9,00 |
497,00 |
-0,60 |
0,36 | |||
416,00 |
59,80 |
3576,04 |
538,00 |
71,00 |
5041,00 |
577,00 |
79,40 |
6304,36 | |||
367,00 |
10,80 |
116,64 |
474,00 |
7,00 |
49,00 |
491,00 |
-6,60 |
43,56 | |||
317,00 |
-39,20 |
1536,64 |
397,00 |
-70,00 |
4900,00 |
420,00 |
-77,60 |
6021,76 | |||
сума |
1781,00 |
0,00 |
5782,80 |
сума |
2335,00 |
0,00 |
10024,00 |
сума |
2488,00 |
0,00 |
12399,20 |
середнє |
356,20 |
середнє |
467,00 |
середнє |
497,60 |