Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 21:01, реферат
Розрізняють мотивації біологічні та соціальні. Біологічні мотивації (голоду, спраги, температурні, страху, агресії, статеві, батьківські та інші) спрямовані на задоволення провідних біологічних потреб організму. Вони є вродженими й формуються на основі спадкових механізмів. Дозрівання різних біологічних мотивацій здійснюється вибірково та послідовно в різні вікові періоди. Наприклад, мотивації голоду й спраги дозрівають раніше, ніж статеві та батьківські. Тварини можуть одночасно відчувати кілька потреб, проте завжди є провідний параметр загальної біологічної потреби, який має назву домінуючого. Це найбільш важлива для виживання особини або роду потреба, яка засаднича в акті поведінки, що спрямована на її задоволення.
ВСТУП 3
Функціональне об'єднання механізмів мозку для здійснення різних поведінкових актів (Анохін П.К., 1968). 4
Класифікація потреб: 6
Біологічні (вітальні) потреби. 6
Соціальні й ідеальні потреби 8
ВИСНОВОК 11
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 12
Соціальні потреби у тварин задовольняються за рахунок рольових інстинктів, через встановлення певних зоосоціальних норм: встановлення та підтримка ієрархічних відносин у зграї; феномен емоційного резонансу.
Ідеальні потреби становлять біологічно зумовлену основу для саморозвитку індивіда. В цю групу включають:
• потребу в новизні, інформаційну потребу;
• потребу в компетентності;
• потребу в подоланні перешкод.
Потреба в
новизні перебуває в основі орієнтовно-дослідницької
діяльності індивіда й забезпечує тварині
можливість активно пізнавати навколишній
світ. Дві групи факторів пов'язані
з актуалізацією цієї потреби: дефіцит
активації, що спонукає до пошуку нових
стимулів, та дефіцит інформації, що
змушує шукати способи зниження невизначеності.
Досліди на тваринах свідчать, що інтенсивність
та розмаїтість дослідницьких
У дослідженні
потреб людини іноді як особливий
вид потреби виділяють
В експериментах з повної сенсорної ізоляції здорову людини поміщали в спеціальну камеру, що давало змогу практично повністю ізолювати її від різних сенсорних подразників (акустичних, зорових, тактильних та ін.). Через якийсь час (у кожної людини він різний) людина починає відчувати психічний дискомфорт (втрата відчуття свого тіла, галюцинації, кошмари), що може призвести до нервового зриву. Проста монотонна стимуляція рецепторів (наприклад, монотонний звук) лише на короткий час поліпшує стан. Однак, якщо ті ж стимули пред'являти не ритмічно, а у випадковому порядку самопочуття людини поліпшується. При незмінності параметрів стимулу вводиться момент невизначеності й з ним можливість прогнозу, що містить певний зміст або інформацію. Це сприяє нормалізації психічного стану людини. Отже, інформаційна потреба, хоча й належить до ідеальних потреб, у людини набуває вітальної або життєвої значущості. Не випадково тяжким покаранням в судовій практиці вважають ізоляцію людини.
Потреба в компетентності проявляється в прагненні повторювати одну й ту саму дію до повного успіху її виконання. Ця потреба виявляється в поведінці вищих тварин і нерідко маленьких дітей. Її задоволення створює основу для оволодіння інструментальними навичками, тобто основу для навчання в найширшому значенні цього слова.
Потреба в
подоланні перешкод («рефлекс волі»,
за визначенням І. П. Павлова) виникає
внаслідок наявності реальної перешкоди
й детермінована прагненням живої
істоти перебороти її. Рефлекс волі
найяскравіше виражений у диких
тварин. Стимулом для його актуалізації
є будь-яке обмеження, а безумовним
підкріпленням — подолання
З погляду еволюційної фізіології зазначені соціальні й ідеальні потреби повинні бути представленими в мотиваційно-потрібній сфері людини. Під час індивідуального розвитку базисні потреби соціалізуються, включаються в особистісний контекст і набувають якісно нового змісту, стаючи мотивами діяльності
ВИСНОВОК
Будь який живий організм не може існувати поза навколишнім середовищем. Для тваринного світу таким є природне середовище, взаємодія з яким забезпечує існування тварини. У людини два середовища: природне і суспільне, з якими людина постійно взаємодіє. Поза цими середовищами людина існувати не може.
У процесі цієї взаємодії у людини постійно виникають нужди, задоволення яких необхідне для розвитку організму й особистості. Ці нужди і називаються потребами. Потреба - це нужда в будь-чому, яку людина переживає і усвідомлює. Наприклад, це може бути відчуття дискомфорту, втрата рівноваги організму, а точніше особистості. Відома велика кількість класифікацій потреб.
Потреби можуть бути природні (біологічні) і соціальні, їхня роль і походження не однакові. Природні потреби виникають у процесі взаємодії людини з природним середовищем, вони є вродженими і передаються генетично.
До природних потреб відносять: голод, спрагу, сон, розмноження, потребу в орієнтуванні.
Розрізняючи біологічні і соціальні потреби, варто мати на увазі, що потреби людини є соціалізованими, оскільки усі вони переломлюються через конкретний рівень культури, стосунки між людьми. Задоволення біологічних потреб виступає основною умовою збереження організму й виду.
Потреби різних людей у різний час не є однаковими. Свідомість людини накладає відбиток на спосіб їх задоволення, який, у свою чергу, залежить від рівня розвитку соціальних потреб. Із соціальними потребами людина не народжується. Їх становлення відбувається в процесі розвитку людини як особистості під впливом двох факторів: середовища і виховання. Оскільки люди отримують неоднакове виховання, суспільні потреби можуть по-різному впливати на задоволення природних.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ