Модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів

УДК: 615.284:339.13.012.024

Мнушко З.М., Попова Ю.В.

Національний фармацевтичний університет

Модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів

Аналітичні дослідження  фармацевтичного ринку спрямовані на вивчення потреб ринку, його споживацької та товарної сегментації, оцінку привабливості цільових сегментів, прогнозування ємності та потенціалу ринку, конкурентоспроможності компаній та їх продукції. В умовах високого рівня розвитку конкуренції без знання достовірної маркетингової інформації, яка може бути отримана за допомогою аналітичних досліджень ринку, стає неможливим прийняття раціональних управлінських рішень в області маркетингу.

Особливе значення має  інформація про загальні, реальні  та потенційні, обсяги ринку, в тому числі за окремими фармакотерапевтичними групами препаратів для лікування певних нозологічних форм захворювання населення. Згідно з «Основами політики досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні ВООЗ» однією з важливих проблем є скорочення розповсюдженості інфекційних захворювань. В Україні реалізація поставленого завдання знайшла своє відображення в законі «Про захист населення від інфекційних хвороб» [6]. Проте, і досі проблема поширеності інфекційно-паразитарних захворювань залишається актуальною для нашої держави. Зокрема, тільки смертність населення Харківського регіону в 2006р. внаслідок інфекційних та паразитарних хвороб майже не змінилась відносно попередніх років та склала 22,0 на 100 тис. населення. Хоча ще у 2003р. зазначений показник складав 20,8 на 100 тис. населення (рис. 1) [16]. Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби є суттєвою загрозою для здоров’я. Щорічно від них страждає майже чверть населення України [6].

Рис.1 Динаміка показників смертності на інфекційно-паразитарні захворювання на 100 тис. населення Харківського регіону

Аналіз останніх публікацій показав, що дослідження ринку різних фармакотерапевтичних груп проводяться  за багатьма напрямами, такими як аналіз економічних показників фармацевтичного ринку [13,18], визначення факторів і методів формування асортименту лікарських препаратів та чинників, що впливають на цей процес [8,14], здійснення сегментації споживачів та розробка методик визначення їх ставлення до лікарських засобів [2,12], здійснення прогнозування потреби в лікарських препаратах взагалі та, зокрема, в умовах аптеки [4,11], проведення фармакоекономічних досліджень використання ліків [10,17,22]. Проте, досліджень, спрямованих на розробку методології комплексного аналізу ринку певних фармакотерапевтичних груп і, зокрема, лікарських препаратів антигельмінтної дії, з визначенням його структури, напрямків дослідження та чинників, що впливають на стан і тенденції формування та втрати частки потенціалу ринку не проводилось.

Метою даної роботи є обґрунтування моделі формування потенціалу фармацевтичного ринку з подальшим визначенням чинників, що впливають на його розмір, на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів (АГЛП). У ході роботи використані методи: історичний, логічний, графічний, статистико-математичні та моніторингу.

Розроблена модель формування потенціалу ринку АГЛП (рис. 2) складається  з декількох блоків, кожен з  яких необхідно розглядати тільки у  взаємозв’язку з іншими. За напрямами  першої складової моделі формування потенціалу фармацевтичного ринку «визначення товарних меж ринку» передбачається виділення фармакотерапевтичної групи, яка буде досліджуватися, встановлення кількості зареєстрованих торгових найменувань і лікарських форм, що представляють досліджувану групу та виявлення всередині неї лікарських препаратів-аналогів. Так, на 01.2008р. до Державного реєстру лікарських засобів внесені 38 торгових  

найменувань АГЛП, серед яких 3 лікарських засоби рослинного походження. Відмічається зниження кількості зареєстрованих АГЛП в порівнянні з 2005-2006рр. На той час було зареєстровано 41 торгову назву лікарських засобів антигельмінтної дії, що вироблялися 24 фірмами, які представляли 9 країн. АГЛП представлені двома лікарськими формами: таблетками та суспензіями для перорального застосування.

Друга складова моделі «визначення  географічних меж ринку» передбачає проведення досліджень щодо встановлення  складу підприємств-виробників з наступними розрахунками показників їх частки ринку  у динаміці. Для визначення складу підприємств-виробників АГЛП використовувалась інформація бази реєстрації лікарських засобів і оптових цін «Моріон». На цей час АГЛП виробляються 22 фармацевтичними компаніями, з яких 8 вітчизняних підприємств. Розрахунок часток ринку підприємств-виробників здійснено на підставі даних компанії RMBC про роздрібну реалізацію АГЛП за регіонами України з 1кв. 2005р. по 1кв. 2007р. включно. Встановлено, що безперечним лідером серед виробників є компанія Milli Healthcare (Англія). Частка ринку зазначеного виробника у 1кв. 2007р. у грошовому та натуральному виразі склала 42,8% і 22,0% відповідно. В порівнянні з 1кв. 2005р. частка ринку Milli Healthcare (Англія) збільшилась практично в 2 рази та має подальшу тенденцію зростання. Частка ринку вітчизняних виробників складає у 1кв. 2007р. лише 3,9% (у грошовому виразі) та 22,8% (в натуральному виразі) та має тенденцію зменшення в порівнянні з 2005р.. Частка ринку зарубіжних виробників, навпаки, у 1кв. 2007р. дорівнює 96,1% та 77,2% відповідно і збільшується в порівнянні з 1кв. 2005р..

Дані про частку ринку кожного з підприємств-виробників АГЛП надають змогу розрахувати рівень монополізації ринку, що розглядається у межах третьої складової запропонованої моделі «оцінка стану конкурентного середовища». Серед показників, що його характеризують, найбільше поширення отримав індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ) – сума квадратів ринкової частки фірм, що діють на ринку [7]. Цей показник пропонується використовувати одночасно з коефіцієнтом концентрації (CR₃), що розраховується як сума часток ринку трьох найкрупніших суб’єктів ринку (табл.1). Якщо виявляється, що значення CR₃ перевищує 70%, а значення ІХХ – 1800 і більше, можна говорити про високий ступінь концентрації ринку і про слабкий розвиток конкурентного середовища [1]. Наведені розрахунки дають підстави для припущення, що ринок АГЛП поступово наближається до монополістичного.

Таблиця 1

Результати розрахунків  ступеня монополізації і концентрації ринку лікарських препаратів антигельмінтної  дії

Наступною складовою  моделі є «аналіз асортиментної  структури лікарських препаратів», яку слід розглядати на рівні оптової та роздрібної реалізації. По-перше, визначається кількість та склад підгруп лікарських препаратів у фармакотерапевтичній групі за міжнародною назвою (INN). Асортимент АГЛП представлений 8 міжнародними назвами (INN): Мебендазол, Альбендазол, Пірантел, Левамізолу г/х, Піперазину адипінат, Празіквантель, Гарбузу насіння, Пижма квітки. Підгрупу Мебендазолу складають 7 лікарських препаратів, Альбендазолу – 6, Пірантелу – 10, Левамізолу г/х – 5, Піперазину адипінату – 5, Празіквантель представлений лише одним лікарським засобом під назвою Більтрицид. Графічно співвідношення обсягів продажу  АГЛП, оцінених за грошовими та натуральними показниками, зображено на рис. 3 та рис. 4 відповідно.

Рис. 3 Обсяги продажу  АГЛП у грошовому виразі

Як бачимо, лідерами за обсягами продажу у грошових одиницях є препарати підгруп Альбендазолу та Пірантелу, і обсяги їх реалізації складають від загальної ємності ринку 45,1% та 21,7% відповідно.

Рис. 4 Обсяги продажу  АГЛП у натуральному виразі

Обсяги продажу АГЛП у натуральному виразі, навпаки, розподілилися більш рівномірно. Проте, лідерами є препарати підгруп Пірантелу (29,6%) та Левамізолу г/х (24,8%).

Одним із факторів, що впливають  на частку ринку препарату в загальній  ємності ринку, є його пропозиція оптовими посередниками, тому необхідно визначати кількість оптових посередників, що пропонують кожен із лікарських препаратів, та провести аналіз цін, за якими здійснюється реалізація препаратів аптечним підприємствам з наступним визначенням цінової кон’юнктури ринку.

Аналіз асортименту  препаратів на базі аптечних підприємств  передбачає визначення кількісних показників асортименту, а саме: довжини, ширини та співставлення. Визначення показників швидкості руху лікарських препаратів і доходності аптеки від їх реалізації дозволяє встановити найбільш пріоритетні препарати з погляду формування закупівлі та товарних запасів лікарських засобів [20]. Проведені нами дослідження на базі аптечних підприємств дозволили встановити наступне: препарати Медізол–400, Немозол, Вормін, насіння гарбузу мають уповільнену швидкість руху. Препарат Немоцид характеризується постійною швидкістю руху. Всі інші препарати характеризуються високою швидкістю руху. Найбільший доход від реалізації приносять такі лікарські препарати як Вермокс, табл.100мг №6; Декаріс, табл.150мг №1; Медізол–200, табл.200мг №20; Ворміл, табл.400мг №3; Немоцид, табл.250мг №30. Для визначення основних напрямків асортиментної стратегії аптечного підприємства необхідно проводити ABC-XYZ аналіз, як загалом всього асортименту, так і окремо по кожній фармакотерапевтичній групі. За результатами проведеного нами ABC- аналізу до препаратів групи А відноситься тільки Вермокс. Група В представлена двома найменуваннями – Медізол-200 і Немоцид. Інші препарати складають групу С. XYZ-аналіз передбачає розрахунок коефіцієнтів варіації обсягів продажу лікарських препаратів за кожною асортиментною позицією. Інтегрований ABC-XYZ аналіз являється достатньо ефективним, дозволяє оптимізувати концепцію управління запасами і процес управління фінансовими результатами діяльності [5,8].

Одним із основних напрямків  структури формування потенціалу фармацевтичного  ринку є проведення сегментації  споживачів лікарських препаратів, що передбачає аналіз захворюваності населення  на гельмінтози за різними нозологічними формами; оцінку демографічної ситуації в рамках географічних меж ринку; встановлення рівня і структури доходів та витрат населення у динаміці та їх співставлення; визначення платоспроможності населення; розрахунок коефіцієнту еластичності попиту від доходів. Визначення та аналіз зазначених показників поряд з опитуванням споживачів стосовно переваг щодо лікарських препаратів певної фармакотерапевтичної групи дають підстави для прогнозування попиту на лікарські засоби, що в певній мірі визначає ємність ринку з точки зору попиту.

Демографічний аналіз дозволяє визначити такі показники, як чисельність  населення, коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності, коефіцієнт природного приросту населення. Ці показники відображують демографічну ситуацію і дозволяють розрахувати прогнози чисельності населення, середню тривалість життя, а також зсуви у статевовіковій структурі населення. Статевовікова структура населення у деякій мірі визначає розмір і структуру попиту на товари. Існує поняття вікової потреби людини, що пов’язано з її циклом життя. При цьому потреби людини з моменту її життя і по мірі зростання збільшуються та якісно розширюються, а також можуть істотно змінюватися [23]. Визначення демографічних показників особливо необхідне при розрахунку потенціалу ринку АГЛП.  Проаналізовані нами показники чисельності населення Харківського регіону за ряд років (рис. 5) свідчать про те, що вона має тенденцію скорочення, і, у 2006р. в порівнянні з 2003р., чисельність Рис. 5 Чисельність населення Харківського регіону у період 2000-2007рр.

населення зменшилась на 5,2% [16]. Слід зазначити, що аналіз захворюваності населення Харківського регіону на гельмінтози за ряд років показав, що в середньому за рік реєструється до 17 тис. осіб, вражених тією чи іншою формою гельмінтозів, серед яких 90% складають діти до 14 років [15]. Проте встановлено, що станом на 01.01.2003р. кількість дітей складала 13,6%, тоді як станом на 01.01.2006р. цей показник дорівнював вже 12,26% від загального населення Харківського регіону [21]. Тобто відмічається зменшення кількості дитячого населення, що безумовно повинно враховуватися при визначенні потреби в АГЛП та прогнозуванні потенціалу ринку препаратів зазначеної групи.

Оцінка доходів та витрат населення з точки зору їх впливу на попит на лікарські препарати  передбачає наступні завдання: вимір різних показників, що характеризують розмір і структуру доходів та витрат населення;  вимір споживацької спроможності доходів населення у динаміці і просторі. Наявність значень розрахунку показників структури доходів і витрат, платоспроможності населення забезпечує встановлення еластичності попиту, що може обчислюватися в залежності від пропозиції, доходу і ціни. Показником оцінки рівня еластичності є коефіцієнт еластичності. Він показує відносну зміну попиту при зміні доходу на 1 %. В динаміці еластичність обчислюють виходячи з даних середньодушових доходів і попиту на лікарський препарат  за визначений проміжок часу. Для цього необхідно розрахувати такі показники як абсолютний приріст, темпи зростання, темпи приросту доходів та попиту, що надає можливість розрахувати значення показника еластичності [23]. З практичної точки зору коефіцієнт еластичності попиту за доходами дозволяє прогнозувати, які препарати фармакотерапевтичної групи будуть користуватися попитом, а на які він буде знижуватися. Узагальнення всіх вищезазначених показників дозволяє провести чітку сегментацію споживачів лікарських засобів.

Наступний етап досліджень, що проводиться згідно зі складовою  моделі «проведення фармакоекономічних досліджень використання лікарських препаратів», передбачає аналіз лікарських призначень на амбулаторному та стаціонарному рівнях лікування. Нами проведено вивчення лікування стаціонарних хворих на гельмінтози на базі Обласної клінічної інфекційної лікарні № 22 м. Харкова. Проаналізовано близько 4000 історій хвороб, із яких відібрано 87, де діагностовано ту чи іншу нозологічну форму гельмінтозів. Встановлено, що з усіх хворих 57,5 % складають чоловіки і 42,5 % жінки. За віковим складом серед чоловіків найбільша захворюваність реєструється у групі до 20 років – 34 %. Серед жінок найбільша кількість випадків гельмінтозів припадає на вік від 40 до 60 років – 43,2 % та від 20 до 40 років – 40,5 %.

Проведений аналіз структури захворювань на гельмінтози за нозологічними формами показав, що  діагностовано 12 нозоформ гельмінтозів, серед яких 3 випадки склали змішані інвазії. Найбільшу питому вагу мають такі форми гельмінтозів: ентеробіоз – 26 випадків (29,9%), токсокароз – 14 випадків (16,1%), стронгілоідоз та опісторхоз по 9 випадків (по 10,34 %). Виявлено 8 випадків теніозу (9,2%), по 5 випадків захворювань на гемінолепідоз та аскаридоз (по 5,75%), 4 випадки ехінококозу (4,57%). Інші нозоформи, зокрема, дифілоботріоз, трихоцефальоз, дірофіляріоз та дипілідіоз є одиничними (по 1,15%). Для лікування ентеробіозу лікарями призначаються різні АГЛП, такі як Вормін (34,6%), Вермокс (19,2%), Пірантел (34,6%), Медізол (11,6%). Для лікування опісторхозу, теніозу, гименолепідозу, дифілоботріозу і дипілідіозу завжди призначався Більтрицид. Аскаридоз лікувався Декарісом. Нозологічні форми токсокарозу, стронгілоідозу та ехінококозу лікувалися Медізолом.

Окрім всебічного аналізу  лікування хворих на гельмінтози  на всіх рівнях медичної допомоги доцільно визначати переваги лікарів щодо лікарських препаратів з подальшим визначенням їх ефективності та безпечності, що використовується для визначення фармакоекономічних показників та ступеня раціональності використання тих або інших препаратів. Саме ці показники є важливими факторами, які впливають на ємність ринку АГЛП, що визначається у грошових або натуральних показниках за певний період [7] і розглядаються у межах складової запропонованої нами моделі «визначення ємності ринку лікарських препаратів». Аналіз ємності ринку АГЛП за період з 1кв. 2005р. по 1кв. 2007р. (рис. 6) дозволив встановити, що продаж препаратів характеризується сезонністю. При цьому, якщо у 2005р. обсяги продажу зростали у 1кв. і 4кв., то у 2006р. зростання обсягів продажу почалося у 3кв. з подальшим значним збільшенням у 4 кв.. 

Рис. 6 Ємність ринку  АГЛП в натуральному виразі