Модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 15:50, реферат

Описание работы

Аналітичні дослідження фармацевтичного ринку спрямовані на вивчення потреб ринку, його споживацької та товарної сегментації, оцінку привабливості цільових сегментів, прогнозування ємності та потенціалу ринку, конкурентоспроможності компаній та їх продукції. В умовах високого рівня розвитку конкуренції без знання достовірної маркетингової інформації, яка може бути отримана за допомогою аналітичних досліджень ринку, стає неможливим прийняття раціональних управлінських рішень в області маркетингу.
Особливе значення має інформація про загальні, реальні та потенційні, обсяги ринку, в тому числі за окремими фармакотерапевтичними групами препаратів для лікування певних нозологічних форм захворювання населення

Файлы: 1 файл

Модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів.doc

— 145.00 Кб (Скачать файл)

Встановлення причин сезонності обсягів продажу потребує проведення подальших досліджень, проте, це може бути пов’язано, наприклад, зі зростанням кількості виявлених  випадків гельмінтозів саме у зазначені періоди, збільшенням числа профілактичних заходів уповноваженими на це установами і т.д.. Дослідження сезонності продажу необхідне для планування виробництва промислових підприємств, а також формування асортименту лікарських засобів в аптеці. Враховуючи сезонні коливання попиту, можна істотно коректувати на протязі року асортимент і товарообіг [19].

В рамках аналізу ємності  ринку пропонується розглядати показник еластичності попиту за ціною. Концепція  цінової еластичності використовується для встановлення чутливості споживачів до зміни ціни на товар. Розрахунок зазначених показників надає можливість знайти оптимальні співвідношення ціни і обсягів продажу, що забезпечить максимальний прибуток фармацевтичним підприємствам та розширення їх ринків збуту.

Вищенаведені результати маркетингових і фармакоекономічних досліджень дозволяють виділити групи  чинників, які впливають на формування потенціалу ринку АГЛП (рис.7). Як видно  з рис.7, всі чинники розподілено  на три групи, а саме: чинники, що впливають на потребу в АГЛП, ємність ринку АГЛП і чинники, що визначають втрату частки потенціалу ринку. Тому нами пропонується розглядати потенціал ринку АГЛП як фактичну ємність ринку з врахуванням факторів, що впливають на втрату його частки. Наприклад, значно знижує споживчий потенціал ринку недостатня діагностика гельмінтозів, що зумовлює значну різницю між статистичними та фактичними показниками захворюваності. Зокрема, встановлено, що в середньому щорічно реєструється до 500 тис. випадків ентеробіозу. Проте, за результатами експертних оцінок, число людей, інвазованих ентеробіозом, на території України може досягати 5 млн. [3]. Діагностика деяких гельмінтозів (токсокароз, дірофіляріоз) є доволі складною проблемою, що обумовлено відсутністю типових клінічних проявів захворювань, стандартних лабораторних методів діагностування, а також недостатньою обізнаністю лікарів з цією проблемою [9]. Відсутність

Національної програми боротьби з гельмінтозами та обмежене державне фінансування здійснення лікувально-профілактичних заходів, вповноваженими на це установами, призводять до недостатньої поінформованості населення про АГЛП та наслідки захворюваності на гельмінтози. Зниження платоспроможності населення і низька прихильність його до здійснення профілактичних заходів та лікування, а також всі зазначені вище фактори, зумовлюють зменшення кількості зареєстрованих випадків гельмінтозів і кількості лікарських препаратів антигельмінтної дії, придбаних хворими, що впливає на ємність потенційного ринку. Така ситуація зумовлює втрату частки потенційного ринку взагалі та часток ринку й прибутку виробників АГЛП зокрема.

Після детального аналізу  всіх складових формування потенціалу фармацевтичного ринку стає можливим здійснення виміру стійкості ринку, встановлення тенденцій його розвитку, темпів зростання чи скорочення з подальшим прогнозуванням потенціалу ринку, за умови розробки методик кількісного виміру всіх перелічених чинників, що впливають на формування потенціалу ринку АГЛП.

Висновки

  1. Обґрунтовано модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі АГЛП, охарактеризовано окремі її складові, наведено приклади необхідних розрахунків з використанням статистичної та маркетингової інформації.
  2. Проведено визначення товарних та географічних меж ринку АГЛП. Встановлено кількість зареєстрованих АГЛП, визначені тенденції їх реєстрації. Здійснено аналіз складу підприємств-виробників АГЛП, розраховано їх частки ринку у динаміці, встановлені лідери за обсягами продажу АГЛП.
  3. Надано кількісну оцінку рівня монополізації ринку АГЛП з використанням індексу Харфіндела-Хіршмана і показника ступеня концентрації ринку. Показано, що ринок АГЛП є монополізованим.
  4. Здійснено аналіз асортиментної структури АГЛП, визначені підгрупи АГЛП за міжнародною назвою (INN), проаналізовано співвідношення обсягів продажу АГЛП в грошових та натуральних показниках.
  5. В рамках аналізу асортиментної структури АГЛП визначені показники швидкості руху АГЛП і доходності аптек від їх реалізації. Проведено ABC–аналіз лікарських засобів антигельмінтної дії. Встановлені препарати, що характеризуються високою швидкістю руху і приносять аптечним установам найбільший доход від реалізації.
  6. Досліджено демографічну структуру населення та захворюваність його на гельмінтози як чинників впливу на ємність ринку. Проаналізовані історії хвороб хворих на гельмінтози на базі Обласної клінічної інфекційної лікарні № 22. Визначено структуру захворювань на гельмінтози за нозологічними формами та виявлені АГЛП, що призначаються для їх лікування.
  7. Розраховано ємність ринку АГЛП у грошових і натуральних показниках. Показано, що обсяги продажу АГЛП характеризуються сезонністю.
  8. Встановлені групи чинників, що визначають потребу в засобах антигельмінтної дії, впливають на формування ємності ринку лікарських препаратів антигельмінтної дії та тих, що призводять до втрати частки потенціалу ринку.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Анурин В., Муромкина И., Евтушенко Е. Маркетинговые исследования потребительского рынка. – СПб.: Питер. – 2004. – 270с.
  2. Баева Е.Е. Анализ факторов, влияющих на психологию покупателя лекарственных средств // Маркетинг в России и зарубежом. – 2007. – № 1 (57). – с.20 – 23.
  3. Бодня Е.И., Марченко В.Г., Степанченко К.А. // Эпидемиология, экология и гигиена: Сб. мат. 8-ой итог. регион. научно-практ. конф. / Под ред. Кратенко И.С.. – Х.–2001.–Вып.4. – с.74–75.
  4. Бойко А.І. Визначення потреби в лікарських засобах для лікування діабету // Фармацевтичний журнал. – 2004. – № 2. – с.13 – 19.
  5. Буйлин А. ABC-XYZ аналіз ассортимента выпускаемой продукции как элемент стратегического маркетинга // Ремедиум.– 2005. – № 3. – с.80 – 84.
  6. Вороненко Ю.В. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. – Тернопіль, 2000. – с. 202 – 206.
  7. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – 5-те вид. доп. – Київ: Лібра, 2007. – 720 с.
  8. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Проектування рішень щодо управління асортиментом лікарських засобів за допомогою інтегрованого АВС- і XYZ-аналізу // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 1. – с.10 – 15.
  9. Дубинська Г.М., Коваль Т.І., Богініч Л.Ф. та ін. Особливості клінічного перебігу токсокарозу за даними Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні // Тези. IV з’їзд мікробіологів, епідеміологів. – П.–2004.–с.116.
  10. Заліська О.М. Розробка фармакоекономічних моделей потреби в лікарських засобах (на прикладі протитуберкульозних препаратів) // Фармацевтичний журнал. – 2003. – №4. – с.28 – 31.
  11. Кондрашков Н.Г., Кулик В.В., Кабакова Т.И. Анализ рынка и прогнозирование потребности в ЛС в условиях аптеки // Новая аптека. – 2004. – № 5. – с.23 – 27.
  12. Мнушко З.М., Кондакова Є.О. Сегментування споживачів лікарських засобів ноотропної ді // Клінічна фармація.–2006. – Т.10. – № 3. – с.35 – 40.
  13. Мнушко З.М., Преснякова В.В. Аудит роздрібної реалізації гормональних лікарських засобів // Вісник фармації.–2007. – № 2(50). – с. 54-57.
  14. Мнушко З.М., Сотнікова Н.В. Фактори впливу на асортимент біологічно активних добавок в аптечних закладах // Вісник фармації.–2006.

– № 3(47). – с. 57-62.

  1. Мнушко З.Н., Попова Ю.В. Заболеваемость гельминтозами и обеспеченность населения лекарственными средствами для их лечения // Провизор. – 2006. – № 3 – с – 3 – 6.
  2. Населення Харківської області. Статистичний збірник / Головне управління статистики в Харківській області. – Х.: 2007. – 102с.
  3. Немченко А.С., Подколзіна М.В. Фармакоекономіка: методичні підходи до визначення моделі фармацевтичного формуляра // Ліки України. – 2001. – № 3 (44). – с.9 – 12.
  4. Орлов А.С. Прогнозирование сезонных колебаний цен на лекарственные средства // Маркетинг в России и зарубежом. – 2006. – № 3 (53). – с.13 – 24.
  5. Пашутин С. Фактор сезонности // Маркетолог.–2005. – № 6 – с – 11 – 19.
  6. Пестун І.В., Толочко В.М. Формування асортименту лікарських засобів з урахуванням економічних чинників//Ліки України.–2000.–№4.–с.10 – 13.
  7. Розподіл постійного населення Харківської області за статтю та віком на 1 січня 2006р.. Статистичний збірник / Головне управління статистики в Харківській області. – Х.: 2006. – 37с.
  8. Толочко В.М., Єрмоленко Т.І. Оптимізація витрат на лікарське забезпечення хворих гломерулонефритом шляхом стандартизації лікування в умовах спеціалізованого стаціонару // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 6. – с.15 – 20.
  9. Ярных Э.А. Информационная инфраструктура и статистический анализ рынка товаров и услуг. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 368 с.



Информация о работе Модель формування потенціалу фармацевтичного ринку на прикладі антигельмінтних лікарських препаратів