Наркоманія всіх: залежність та профілактика

Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з теми

“Наркоманія всіх: залежність та профілактика”

 

 

 

Виконала:              

                     студентка ІІ курсу                   

групи 4122-1Б                    

біологічного  факультету 

Ашифіна Анастасія  Василівна

              

Перевірила:   

Єщенко Юлія Віталіївна 

 

Запоріжжя

2013

Зміст

Вступ..........................................................................................................................3-4

1. Розвиток наркоманії.......................................................................................5-6
2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини.............................................................................................6-7
3. Залежність.......................................................................................................7-8
4. Наркотичні речовини.....................................................................................8-9
5. Профілактика наркоманії. Профілактика підліткової наркоманії............9-11
6. Методологія соціальної роботи з особами з наркотичною залежністю. Види профілактик......................................................................................12-14
7. Лікування.........................................................................................................15

Висновки....................................................................................................................16

Список використаної літератури..............................................................................17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

Вступ.

Термін «наркотик» містить у собі три «критерії»: медичний, юридичний і соціальний (але подібне розуміння прийняте не у всіх країнах).

Відповідно до медичного критерію наркотики — речовини, які в силу свого хімічного складу спроможні специфічно діяти на центральну нервову систему (стимулююча, ейфоруюча, галюциногенна, седативна дія), що і є причиною їхнього немедичного застосування.

Соціальний критерій означає, що немедичне вживання набуло масштабів, які мають соціальну значимість. Є масові негативні для суспільства (сім’ї, трудового колективу, громади, нації) наслідки поширення наркотичних речовин. Варто включати у поняття «соціальний критерій» і формування специфічної тіньової субкультури, яка грає самостійну роль у масовому поширенні наркотиків, тобто виконує функцію механізму «зараження» молодіжного середовища наркотизмом.

Юридичний критерій означає, що спираючись на дві наведені вище передумови, законодавець визнав низку психоактивних засобів нелегальними, забороненими до немедичного вживання, використання, виготовлення, поширення в суспільстві, і вони включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів, які підлягають спеціальному контролю». Немедичний обіг наркотиків (вирощування, транспортування, продаж, збереження) є злочинним діянням, що карається відповідно до Адміністративного та Кримінального кодексів України.

Виділення цих  трьох «критеріїв» дозволяє розмежувати  поняття «наркотичні речовини»  і «психотропні (психоактивні, токсичні) речовини». Останні офіційно не визнані  наркотиками, але відповідають медичному, і, у рідкісних випадках, соціальному «критеріям».

 

Отже, наркоманія (в перекладі з грецького narke - заціпеніння, mania - потяг, пристрасть) - це стан систематичної або хронічної інтоксикації, яке викликана вживанням наркотичних речовин. Це важко виліковна       

хвороба, що розвивається при вживанні наркотичних препаратів. Головною її ознакою є залежність від будь-якої хімічної речовини, що викликає приємний психічний стан —  ейфорію або змінене сприйняття реальності.

Є три обов'язкові ознаки наявності захворювання наркоманією. Перша з них - це непереборна тяга до прийому наркотиків. Друга - тенденція до збільшення дози вживаної речовини. І, нарешті, третя - психічна та фізична залежність від прийнятого наркотику.

Проблеми наркоманії хвилюють увесь світ. Вважається, що на Землі понад 1 млрд. людей уживає наркотики. Не є винятком і Україна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

1. Розвиток наркоманії.

Розвиток наркоманії відбувається у три стадії:

— початкова або звикання, коли змінюється реактивність та формується психічна залежність;

— середня або хронічна, коли формується фізична залежність від наркотиків, перебудовується функціональна діяльність організму, порушується нормальна робота його органів і систем, що викликає з часом нестерпно болісні відчуття;

— пізня або виснаження, коли руйнуються структури нервової та інших систем, людина втрачає контроль за своїми вчинками, нездатна аналізувати та адекватно оцінювати свій стан.

Для наркотичної залежності характерно фазне перебіг з наявністю в своїй структурі декількох поетапно формуються синдромів:

1. синдром зміненої реактивності,
2. синдром психічної залежності,
3. синдром фізичної залежності, ці три синдрому об'єднуються в загальний наркотичний синдром,
4. синдром наслідків хронічної наркотизації.

На думку  фахівців ООН, розвиток обстановки на ринку наркотиків повністю залежить від положення в Афганістані, де зосереджені основні посіви опійного маку і де в останні роки здійснювалося три чверті світового обсягу незаконного опію.

При цьому  вже четвертий рік зберігаються загальна стабілізація і скорочення посівів коки (в Колумбії, Перу і Болівії) і виробництва кокаїну. Продовжує діяльно працювати ринок канабісу. Його споживання зростає в Південній Америці, Західній і Східній Європі, а також Африці.

У ряді причин виникнення і розвитку наркоманії однією з перших називають особливості виховання і характеру людини, його психічні та фізичні розлади, вплив соціального середовища. Не є винятками випадки виникнення наркотичної залежності в числі хворих, які потребують частого         

прийому наркотичних  речовин в медичних цілях. Багато лікарських препаратів (такі як снодійні, знеболюючі й заспокійливі) мають  властивості викликати наркотичну залежність, в тому числі і важкі  її форми, що є основною проблемою  при їх застосуванні.

У деяких країнах прийом наркотичних засобів пов'язаний з культурними чи релігійними  традиціями (наприклад жування індіанцями листя коки, паління гашишу в мусульманських країнах). У 60-ті роки ХХ століття в Америці  та Європі число молодих людей, що вживають наркотики, стало стрімко зростати. З того часу і по наші дні це є серйозною соціальною проблемою.

 

 

2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини.

  Висунуто кілька теорій дії наркотиків на організм — фармакологічну, нервово-гуморальну та змішану.

Більшість психоактивних  наркотиків хімічно подібні до речовин, які виділяються нервовими клітинами  при їхній стимуляції. Ці речовини взаємодіють з іншими нервовими  клітинами, що забезпечує передачу імпульсів  та реагування на них. До таких речовин належать серотонін і ендорфіни, які контролюють настрій, емоції, вивільнення гормонів, а також зменшують відчуття болю.

Психоактивні  наркотики підсилюють вплив цих  природних речовин, викликаючи підвищену  реакцію з боку рецепторів (відчуття кайфу). Потім зворотний зв'язок викликає їхнє менше виділення, якщо ж наркотик продовжувати приймати, то виділення припиняється. Для досягнення попереднього задоволення потрібно все більше й більше наркотику. Припинення вживання наркотику приводить до неприємних фізичних наслідків, тому що виділення природних речовин не відновлюється протягом декількох днів. У цей час організм змушений обходитися без наркотику і без них.      

Одні наркотики  придушують нервову активність мозку, інші стимулюють її, у Цьому полягає розходження в їхніх психічних ефектах. Має значення кількість прийнятого наркотику, його чистота та концентрація, шлях уведення, а також психічний і фізичний стан людини, яка вживає наркотики, її очікування та реакція оточуючих. Ефект часто підсилюються, якщо приймають наркотики стомленими чи голодними.

Психоактивні  наркотики підрозділяють на чотири головні групи відповідно до їхнього  впливу: депресанти, стимулятори, галюциногени і марихуана.

 

3. Залежність.

  Різні наркотики викликають різну залежність. Одні наркотики викликають сильну психологічну залежність, але не викликають фізичної залежності. Інші ж, навпаки, викликають сильну фізичну залежність. Багато наркотиків викликають і фізичну і психологічну залежність.

Непереборний потяг пов'язане з психічною (психологічною), а іноді і фізичної (фізіологічної) залежністю від наркотиків. Розрізняють позитивну прихильність - прийом наркотику для досягнення приємного ефекту (ейфорія, відчуття бадьорості, підвищений настрій) і негативну прихильність - прийом наркотику для того, щоб позбутися від напруги і поганого самопочуття. Фізична залежність означає тяжкі і навіть болісні відчуття, хворобливий стан при перерві в постійному прийомі наркотиків (т. н.абстінентний синдром, ломка).  Від цих відчуттів тимчасово рятує поновлення прийому наркотиків.

  Наркоманія — це загальний термін, що включає кілька форм залежності.

• Толерантність (витримування) до наркотику збільшується в міру того, як організм звикає до нього. Зі збільшенням толерантності зростає кількість наркотику, необхідна для одержання колишнього ефекту.

• Залежність — це термін, який описує стан звикання організму жити під впливом наркотику. Коли прийом наркотику припиняється, наркоман        

відчуває  крайній дискомфорт, тобто синдром  скасування.

• Психологічна залежність — потреба або бажання продовжувати приймати наркотик, незалежно від того, чи є фізична залежність, чи немає. Однак людина після довгого вживання або застосування при специфічних обставинах може звикати до наркотику.

 

4. Наркотичні речовини.

  Список речовин, здатних викликати наркоманію, дуже великий і розширюється по мірі синтезу нових коштів.

Найбільш поширеними видами наркоманії є токсикоманія (вживання лікарських препаратів, не розглядаються  в якості наркотиків, хімічних і  рослинних речовин), алкоголізм (пристрасть до напоїв, що містять етиловий спирт), тютюнопаління (пристрасть до нікотину) і вживання препаратів конопель (гашиш,марихуана).

Також поширене вживання психоактивних речовин алкалоїдів маку (опій, морфін, героїн), коки (кокаїн) та багатьох інших, включаючи сучасні синтезовані наркотики, наприклад ЛСД, амфетаміни і екстазі.

Слід особливо відзначити, що багато з наркотичних  речовин не відповідають ознакам, пропонованим офіційною медициною, так багато речовин не викликають непереборного  потягу і тенденції до збільшення дози, більш того, після вживання багатьох синтетичних наркотичних речовин у людини відпадає бажання подальших експериментів зі своєю свідомістю у зв'язку з гострими кризовими станами, пережитими від ефектів наркотику.

Згідно з документом ООН, найбільш широко вживаним наркотичною  речовиною є канабіс (майже 150 млн споживачів), за яким слідують стимулятори амфетамінового ряду (приблизно 30 млн - головним чином метамфетамін та амфетамін, а 8 млн - екстазі). Трохи більше 13 млн людей вживають кокаїн і 15 млн - опіати ( героїн, морфін, опій, синтетичні опіати), у тому числі приблизно 10 млн осіб вживають героїн.         

При цьому відзначається різке зростання популярності так званих "легких наркотиків" — особливо марихуани, найпоширенішого в світі незаконного наркотику. За останнє десятиліття високі темпи зростання зловживань також відзначені щодо стимуляторів амфетамінового ряду (головним чином екстазі в Європі та метамфетаміну в США), за якими слідують кокаїн і опіати.

 

 

5. Профілактика наркоманії. Профілактика підліткової наркоманії.

  Профілактика наркоманії — це сукупність заходів, спрямованих на попередження наркотичної залежності. Наркотична залежність є тоді, коли людина постійно думає про наркотик, нав'язливо й непереборно прагне отримати його, щоб знову пережити певні відчуття, або, щоб подолати психічний дискомфорт. Зардля ейфорії наркоман легко переступає через моральні норми, порушує кримінальний кодекс, руйнує свою сім'ю. Особистість наркомана стає егоцентричною, а тіло стає виснаженим і швидко руйнується. Оскільки всі інтереси наркомана зосереджені лише на тому, як добути та вжити наркотик, його знайомими стають антисоціальні особистості. Типовий наркоман не має друзів, роботи, сім'ї і є тягарем для суспільства. Тому суспільство не лише з гуманною метою, а й задля власного благополуччя, завжди прагнуло зменшити відсоток наркоманів.