Наркоманія всіх: залежність та профілактика

Профілактика  наркоманії: пропаганда здорового способу життя:

Міжнародні освітні проекти, спрямовані на пропаганду здорового способу життя, проводять різноманітні заходи, орієнтовані на широке розповсюдження принципу "життя без наркотиків".

  Найдоступніший і своєчасний крок — це профілактика наркоманії в школах. Діти здатні сформувати власну думку на підставі зрозумілої інформації про те, що таке наркотики, як вони впливають на організм, і які будуть наслідки систематичного вжитку.

  Принципи ведення профілактичної роботи:

Організація заходів з профілактики наркоманії будується на        

 основі цільових програм, об'єднаних загальною концепцією профілактичної роботи.  Мета такої роботи - створення в молодіжному середовищі ситуації, перешкоджає зловживання наркотиками і знижує шкоду від їх вживання. Будь-яка профілактична програма повинна включати в себе певні види діяльності в кожному з наступних напрямків:

• Поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання наркотичними засобами.
• Формування у підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації, одержуваної про наркотики, і вміння приймати правильні рішення.
• Надання альтернатив наркотизації.

Мета роботи в даному напрямку - корекція соціально-психологічних особливостей особистості. Цільова робота з групою ризику - визначення груп ризику і надання адекватної допомоги в подоланні проблем, що ведуть до появи тяги до наркотиків. Взаємодія з організаціями та структурами, що проводять профілактичну роботу. Робота по зміні ставлення до зловживають наркотиками - воно повинно стати більш гуманним. Однак необхідно припиняти будь-які спроби поширення ідей про легалізацію наркотиків, правомочності їх вживання і полегшенні доступу до них. Це загальні принципи ведення профілактичної роботи. Школа, як соціальний інститут, володіє рядом унікальних можливостей для їх успішної реалізації:

• Можливість прищеплення навичок здорового способу життя в процесі навчання і контроль за їх засвоєнням.
• Вплив на рівень домагань і самооцінку.
• Вільний доступ до сім'ї підлітка для аналізу та контролю ситуації.
• Можливість залучення фахівців з профілактики.

Можна сформулювати ряд правил побудови профілактичних програм у школі: будь-яка робота в галузі антинаркотичного освіти повинна проводитися тільки спеціально навченим персоналом з числа працівників школи в межах комплексних програм на базі затвердженої концепції профілактичної        

роботи.  

Просвітницькі програми повинні вестися протягом усього періоду навчання дитини в  школі, починатися в молодших класах і триватиме до випуску. В ході програми повинна надаватися точна і достатня інформація про наркотики та їх вплив на психічне, психологічне, соціальне і економічне благополуччя людини. Інформація повинна бути доречною і надавати знання про наслідки зловживання наркотиками для суспільства. Необхідно робити акцент на пропаганді здорового способу життя і на формуванні життєвих навичок, обов'язкових для того, щоб протистояти бажанню спробувати наркотики або "наблизитися" до них в моменти стресу, ізоляції або життєвих невдач. Інформація повинна надаватися з урахуванням особливостей аудиторії (статі, віку і переконань). Батьки та інші дорослі, які відіграють важливу роль у житті дитини, повинні залучатися в розробку стратегії антинаркотичного просвітництва. Для оцінки ефективності будь-якої профілактичної програми необхідні регулярні соціологічні дослідження, проведені незалежними експертами. От чого не слід допускати, працюючи в галузі антинаркотичного просвітництва: Використання тактики залякування: неефективність такої тактики доведена. Спотворення і перебільшення негативних наслідків зловживання наркотиками при описі їх впливу. Разового характеру дій, спрямованих на профілактику. Такий підхід не дає можливості підліткам розвивати навички протистояння наркотикам. Неправдивої інформації. Навіть після одноразової її подачі вся подальша інформація буде відторгатися підлітками, які сьогодні досить добре поінформовані. Згадки про культурні передумови вживання наркотиків. Виправдання вживання наркотиків, якими б то не було причинами. Підготовка кваліфікованих кадрів - одна з найважливіших умов профілактичної роботи. За даними німецьких дослідників ефективність від профілактичної діяльності складає всього лише 20%, від медикаментозного лікування - 1%. Ці цифри підтверджують, що хворобу легше запобігти, ніж витрачати сили і кошти на її лікування.

      

6. Методологія соціальної роботи з особами з наркотичною залежністю. Види профілактик.

       Основні напрямки соціальної роботи в сфері наркотичної залежності:

• Консультування — до цього напрямку в нашій країні належить первинна профілактика наркотизму. Реалізується, головним чином, без участі правоохоронних органів.
• Втручання — до цього напрямку належить вторинна і третинна профілактика наркотизму. Реалізується за участю правоохоронних органів, установ, які здійснюють лікування і реабілітацію наркозалежних.

    Методи раннього або своєчасного виявлення фактів адиктивної поведінки можуть істотно вплинути на подальший її розвиток завдяки своєчасному втручанню. Методологічно вони виконують задачі інформування батьків, а також співробітників освітніх й інших установ про різноманітні ознаки вживання адиктивних речовин. Крім того, сюди відноситься й інформація про те, що необхідно робити, якщо дитина, учень почали вживати адиктивні речовини.

  На даний момент первинна профілактика в наркології використовує три основних методи:

1. Систему заборон і покарань.
2. Санітарне просвітництво.
3. Виявлення контингентів високого ризику розвитку адиктивної поведінки (проте А.Є. Личко і В.С. Бітенський вважають останній лише допоміжним прийомом).

   Вторинна профілактика спрямована на затримку розвитку хвороби. У наркології вона містить у собі як ранню діагностику залежності і своєчасне лікування, так і сукупність заходів для запобігання рецидивів після лікування разом із спеціальним протирецидивним лікуванням. Е.А. Бабаян вважає вторинну профілактику умовною, тому що вона спрямована вже на виявлення ранніх стадій захворювання — «спізніла» профілактика, і на         

запобігання рецидивів  — «пізня» профілактика.

    У класифікації за полем діяльності до вторинної профілактики відносять заходи, спрямовані на виявлення групи ризику.

    Третинна профілактика спрямована на запобігання інвалідності головним чином шляхом реабілітаційних заходів. У наркології охоплює дуже тяжкі випадки, після кількаразових рецидивів і безуспішного лікування. Е.А. Бабаян третинну профілактику також відніс до умовної і примусове лікування хронічних випадків назвав «термінальною» профілактикою.

      У класифікації за полем діяльності третинна профілактика застосовується до тих, хто вже вживає зі шкідливими для здоров’я наслідками алкоголь, наркотичні й інші психоактивні токсичні речовини.

За економічними механізмами:

• зниження пропозиції адиктивних речовин — supply reduction;
• зниження попиту на адиктивні речовини - demand reduction.

За методами:

• Освітні — спрямовані на підвищення рівня поінформованості різноманітних груп населення про несприятливі (соціальні, медичні й інші) наслідки вживання адиктивних речовин.
• Бар’єрні — спрямовані на утруднення і припинення надходження в життєве середовище споживачів адиктивних речовин та рекламуючої їх інформації.

За цілями:

   - спрямовані на запобігання поширення наркотизму й доступності адиктивних речовин (drug enforcement);

  - спрямовані на зниження шкоди та несприятливих наслідків від вживання адиктивних речовин для залежних осіб і суспільства (harm reduction, risk minimization).

Також за кінцевими цілями можна розрізняти методи профілактики    

 й у такий спосіб:

• Методи, які мають за мету повне утримання від вживання адиктивних речовин (повна абстиненція). Такі цілі, наприклад, ставлять перед собою в США й Австралії.
• Методи, які спрямовані на «помірне споживання» або часткове утримання від вживання адиктивних речовин (часткова абстиненція). У Голландії метою превентивної діяльності вважається зниження ризику від вживання «важких» наркотиків, в Англії — вміння відповідально вживати адиктивні речовини.

За групами населення — «мішенями» профілактики:

• Методи, які мають своєю мішенню «потенційних споживачів» адиктивних речовин (головним чином — підлітків і молодь).
• Методи, які мають своєю мішенню «наставників» — тобто ті групи населення, які виконують стосовно потенційних споживачів функції навчання і контролю, у першу чергу батьків, вчителів, лікарів, просто людей зрілого віку, які мають антинаркотичні установки.
• Методи, які мають своєю мішенню епізодичних споживачів адиктивних речовин.
• Методи, які мають своєю мішенню активних споживачів адиктивних речовин із залежністю, що цілком сформувалася, і близьких їм людей (батьків, друзів й т.і.)

За загальними принципами впливу на соціум:

• Конструктивні — спрямовані на формування «таких установок і значеннєвої орієнтації особистості, при яких адиктивні речовини не є цінностями», тобто ті, що посилюють вплив «захисних чинників», їх ще називають чинниками антириску.
• Деструктивні — спрямовані на руйнацію або зміну соціальних установок (спонтанних атитюдів) на споживання адиктивних речовин, тобто ті, що поменшують вплив «чинників ризику».        

7. Лікування.

  При лікуванні наркоманії важких форм (наприклад, при вживанні героїну) відсоток позбавлення від наркотичної залежності дуже малий. Зцілити наркомана дуже складно, і головним чином тому, що люди, які вживають наркотики, не тільки хворі, вони ще й залежні від задоволень, які «дарують» їм одурманюючі речовини. Найважливіші органи і системи організму зазнають поразки при цієї жахливої хвороби. Застосовувані в наркологічних клініках методики можуть призвести до очікуваного результату лише за активної участі самого хворого. Але часто після одужання хворий знову починає вживати наркотики.

  Застосовувані в спеціалізованих клініках методики дійові лише в разі активної позиції самого хворого. Але і в таких випадках після одужання нерідкі рецидиви.

Дії лікарів по лікуванню  наркоманів не дають гарантії звільнення від недуги і пов'язані з величезними труднощами. Все через те, що самі хворі вносять форс-мажорні корективи в процес свого зцілення, будучи нездатними встояти перед спокусою одурманення. Застосування наркоманом «дози» під час лікування робить необхідним внесення коректив у курс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

Висновки: отже, 1) наркоманія — це захворювання, яке виникає внаслідок     вживання специфічних препаратів, які отримали загальну     назву наркотики.;

2)  розвиток наркоманії відбувається у три стадії із      формуванням певних синдромів;

3) наркотики мають великий негативний вплив на фізичне та    психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини;

 4) залежність — це термін, який описує стан звикання     організму жити під впливом наркотику;

5) список речовин, здатних викликати наркоманію, дуже     великий і розширюється по мірі синтезу нових коштів;

 6) від якості профілактичної роботи залежить життя      потенційних наркоманів та їх сімей, а також суспільства в     цілому;

7) існує декілька видів та методів профілактики наркоманії;

8) лікування тяжких форм наркоманії (наприклад, вживання    героїну) в більшості випадків не приводить до успіху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

Список використаної літератури

1. Пелипас В.Е., Рыбакова Л.Н., Цеглин М.Г. Проблемные ситуации в сфере профилактики злоупотребления психоактивными веществами среди детей и подростков // Вопросы наркологии. — 1998. — № 4. — С. 70–75.
2. Мачковский Г.И. Наркомания среди молодёжи в капиталистических странах. — М.: ВНИИ МВД CCCР, 1979. — 60 с.
3. Гунський Ю.І., Шаповалова В.А., Кутько І.І., Шаповалов В.В. Лікарські засоби у психофармакології. — Київ: Здоров’я; Xарків: Торсінг, 1997. — 288 с. [Елктронний ресурс]: http://www.psychiatry.ua/articles/paper069.htm
4. Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты. Итоговые материалы международного проекта / Сост. И.П. Рущенко. — Харьков: Финарт, 2002. — 240 с.
5. Молодёжь и наркотики (социология наркотизма)/ Под ред. В.А. Соболева, И.П. Рущенко. — Харьков: Торсинг, 2000. — 432 с.
6. Личко А.Е., Битенский В.С. Подростковая наркология. — <span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020_0442_0435_043a_0441_0442__Char" style=" font-size: 14pt;