Адміністративно-правового статусу Державної прикордонної служби України

ПЛАН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Суть правової держави полягає в тому, що влада державних органів обмежується законом. Сказане має найбезпосередніше відношення і до формування правових основ розвитку Державної прикордонної служби Україні.

Нові зовнішньополітичні і міжнародно-правові реалії і відповідні до них заходи по вдосконаленню державного управління в області безпеки, значно ускладнили і зробили украй динамічними процеси в прикордонній сфері, що обумовлює актуальність досліджень в даному напрямку.

В умовах, що склалися, реалізація прикордонної політики вимагає фундаментального теоретичного опрацьовування, комплексної системи наукового забезпечення всього процесу, пов'язаного із забезпеченням прикордонної безпеки. Одним з напрямів цієї роботи є вдосконалення нормативно-правової бази, що визначає повноваження і регламентує діяльність держави, суспільства і особи на прикордонній території по встановленню і дотриманню правил прикордонного режиму.

Основною метою даної роботи є визначення адміністративно-правового статусу Державної прикордонної служби України.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

- охарактеризувати поняття, ознаки та правове забезпечення Державної прикордонної служби України;

- проаналізувати структуру та повноваження Державної прикордонної служби України;

- визначити місце адміністрації Державної прикордонної служби України в системі органів виконавчої влади, її завдання та функції, правові форми діяльності.

 

 

 

1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Державна прикордонна служба України охороняє рубежі української держави (протяжність більше 7 тисяч км і більше 72 тисяч кв. км морської економічної зони). З 2001 р. почалось реформування органів прикордонної служби, що привело до трансформації в 2003 р. Прикордонних військ в Державну прикордонну службу з правоохоронним статусом. З 2008 року Державна прикордонна служба України повністю перестала використовувати військовослужбовців термінової служби. Для набору персоналу на контрактній основі були створені власні центри комплектування.

Основні принципи діяльності Державної прикордонної служби України наведено у ст. 3 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»:

- законність;

- повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина;

- позапартійність;

- безперервність;

- поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності;

- єдиноначальність; колегіальність при розробці важливих рішень;

- взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань;

- відкритість для демократичного цивільного контролю.

Правове забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України забезпечується Конституцією України, Законом України "Про державний кордон  України",  Законом України «Про Державну прикордонну службу України», іншими законами України та виданими на їх виконання актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародними договорами України,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Концепція формування системи забезпечення інтересів України в прикордонній сфері передбачає як одне з основних завдань розробку і своєчасне приведення нормативно-правової бази у сфері прикордонної діяльності у відповідність з реальною обстановкою в світі і в країні, а також з потребами захисту економічної безпеки України і розвитку її міжнародних зв'язків. З цим непростим завданням може справитися тільки ретельно підготовлена, логічно взаємопов'язана, така, що відображає всі найважливіші аспекти і враховує всі особливості об'єкту правового регулювання система нормативно-правових актів.

Слід зазначити, що за останні роки законодавство про державний кордон і статус Державної прикордонної служби Україні істотно оновилося. Прийняті і набули чинності багато законів, направлених на регулювання правовідносин по захисту державного кордону, виявленню, попередженню і припиненню правопорушень в прикордонній сфері.

Активна законодавча діяльність дозволила істотно розширити регулювання суспільних стосунків в прикордонній сфері, відобразити в законах нові напрями розвитку країни, ліквідовувати прогалини в законодавстві, позбавити його застарілих норм і розпоряджень.

Ухвалення Конституції і нових кодексів в таких галузях законодавства, як кримінальне, кримінально-процесуальне, митне, цивільне, цивільно-процесуальне, повітряне, господарське та ін. зробило істотний вплив на розвиток діяльності  Державної прикордонної службі України.

За допомогою закону забезпечується невід'ємне право особи - право на свободу пересування. Посилена увага до правового регулювання господарської діяльності на прикордонній території. Проте стрімкий темп правотворчості породив ряд гострих проблем, що ослабляють ефективну дію правового регулювання на забезпечення інтересів особи, суспільства і держави в прикордонній сфері.

Правозастосовча практика також показала, що законодавство про державний кордон вимагає серйозної модернізації. Основні зусилля в цьому напрямі мають бути зосереджені на вдосконаленні діяльності всіх суб'єктів прикордонних стосунків. Необхідно сформувати єдину систему захисту інтересів держави в прикордонній сфері, підвищити ефективність державного управління в області прикордонної безпеки. При цьому підлягають врахуванню зміни в структурі органів виконавчої влади, що володіють компетенцією в області забезпечення безпеки. В даний час в наукових кругах активно обговорюється питання про необхідність ухвалення законодавчого кодифікуючого акту, покликаного регламентувати питання прикордонної діяльності, - так званого Прикордонного кодексу.

Основна ідея закону про статус і захист державного кордону повинна полягати в забезпеченні правового регулювання питань статусу і захисту державного кордону. Цілями цього закону покликані стати:

- визначення статусу державного кордону;

- формування адекватної системи захисту інтересів на державному кордоні і в прикордонному просторі;

- вдосконалення державного управління у сфері захисту державного кордону;

- скорочення кількості органів, що здійснюють функції по державному контролю на державному кордоні;

- спрощення порядку перетину кордону особами, що здійснюють в прикордонному просторі Україні правомірні види діяльності.

Дію названого закону доцільно розповсюдити на громадян Україні, іноземних громадян і осіб без громадянства, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, організації і суспільні об'єднання, що вступають в правовідносини, пов'язані із статусом і захистом державного кордону, а також у визначених ним випадках регулювати відношення за участю іноземних держав, їх органів і посадових осіб. Кінцевою метою вказаного закону слід визнати якісне підвищення рівня захисту національних інтересів на державному кордоні і в прикордонному просторі Україні в цілому.

Необхідно знайти баланс між контактною і бар'єрною функціями кордонів і вирішити протиріччя між розвитком прикордонної співпраці і забезпеченням безпеки, боротьбою з трансграничною злочинністю. В зв'язку з цим досвід європейських держав представляє певну цінність, особливо тих, яким вдалося збалансувати контактну і бар'єрну функції, створити ефективну систему безпеки, продемонструвавши при цьому успіхи в розвитку прикордонної співпраці. Але слід враховувати, що з огляду на багато причин автоматичне копіювання зарубіжного досвіду здатне завдати шкоди і загальмувати співпрацю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. СТРУКТУРА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ  ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ  УКРАЇНИ

 

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» вона має таку структуру:

- центральний орган  виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони державного кордону;

- Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;

- органи охорони  державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;

- розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Також в системі Державної прикордонної служби України діють навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення.

Центральний орган виконавчої влади управляє Державною прикордонною службою України,  розробляє та реалізує загальні принципи правового оформлення і забезпечення недоторканності  державного   кордону та охорони суверенних  прав  України  в  її виключній (морській) економічній зоні, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Державної прикордонної служби України, розробляє пропозиції, спрямовані на його вдосконалення, і в  установленому порядку вносить  їх  на  розгляд Президента України або Кабінету Міністрів України.

Голова Державної прикордонної служби України здійснює керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Морська охорона виконує наступні завдання, наведені у ст. 9 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»:

- охорона державного кордону на морі, річках, озерах та інших водоймах;

- контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходженням іноземних невійськових суден  і  військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебуванням у них; 

- охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній  зоні  та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав,  українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій.

Органи охорони  державного  кордону  безпосередньо  виконують поставлені  перед  Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України (ст. 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»).

Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, організовує свою діяльність відповідно до Закону України "Про розвідувальні органи України".

Застосування територіально-географічного підходу дає змогу представити структуру Державної прикордонної служби України наступним чином (таб. 2.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 - Структура Державної прикордонної служби України

 

Повноваження Державної прикордонної служби України визначено у розділі IV Закону України «Про Державну прикордонну службу України», який у ст. 19 містить обов'язки Державної прикордонної служби України, а у пунктах ст. 20 права Державної прикордонної служби України.

          Повноваження можна розподілити на чотири види за їх спрямованістю:

- направлені на боротьбу з правопорушеннями, попередження та припинення надзвичайних ситуацій на кордоні;

- направлені  на здійснення контролю та нагляду за дотриманням встановлених правил перетину державного кордону;

- направлені на забезпечення територіальної оборони;

- направлені на забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав і законних інтересів у сфері державного кордону.

В якості важливих завдань Державної прикордонної служби України слід зазначити наступні. На Державну прикордонну службу України покладено повноваження щодо припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; озброєних конфліктів і інших провокацій на кордоні. ДПС взаємодіє з Збройними Силами України і іншими військовими формуваннями для відбиття вторгнення або нападу на територію України озброєних сил іншої держави або групи держав.

Важливим завданням Державної прикордонної служби України є організація запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Державна прикордонна служба України забезпечує здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів і іншого майна у разі наявності належним чином оформлених документів після проходження ними митного і при необхідності інших видів контролю, а також реєстрацію іноземців і осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають на Україну, і їх паспортних документів в пунктах пропуску через державний кордон.

Державна прикордонна служба України запобігає в'їзду на Україну або виїзду з неї осіб, яким це заборонено законодавчо або тимчасово обмежено.