Поняття і особливості конституційно-правової відповідальності.

1. Поняття і особливості  конституційно-правової відповідальності.

Конституційно-правова  відповідальність - це особливий вид юридичної відповідальності, зміст і особливості якої зумовлені першочерговою роллю конституційного права в системі національного права України.

Дамо визначення:

Конституційно-правова  відповідальність - передбачений нормами конституційного права специфічний обов'язок суб'єктів конституційного права переносити особисті чи матеріальні незгоди за скоєне правопорушення, який виступає як засіб забезпечення норм конституційного права, часто має чітко виражений політичний характер, реалізує інтереси особливого кола суб'єктів через спеціальний механізм реалізації та втілення в життя; має цілу низку санкцій.[2]

Існують різні критерії класифікації конституційно-правової відповідальності. Я наведу найбільш поширені:

За формою реалізації конституційно-правова  відповідальність поділяється на: пряму (безпосередню) - передбачену безпосередньо нормами конституційного права, та непряму (опосередковану) - передбачену нормами інших галузей права.

Конституційно-правову відповідальність можна також класифікувати за суб'єктами.

У радянському державному праві  недостатньо уваги приділяли  проблемам конституційно-правової відповідальності. На мій погляд це, звичайно, було зумовлено тим, що характер цього виду юридичної відповідальності політико-правовий (хоча це і не єдина  точка зору: детальніше про це - нижче) - політичний режим радянської держави  не передбачав de facto відповідальності вищих органів влади, що в свою чергу не могло не відобразитися  на конституціоналістичних настроях, поглядах і, звичайно, працях дослідників.[5]

У правовій державі в основу побудови системи державних органів покладається принцип розподілу влади. Даний  принцип, закріплений і у Конституції, зокрема (ст. 6), визначає, що "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Основою даного принципу є механізм стримань та противаг, який фактично закріплюється в санкціях норм Конституції - норм прямої дії, які в свою чергу визначають певні види конституційно-правової відповідальності.

Як зазначалося вище, реальна  необхідність розвитку конституційно-правової відповідальності набула особливого значення в останні роки у зв'язку, перш за все, з недосконалістю функціонування вищих державних органів, які  керують політикою держави (саме для ліквідації цього негативного  фактору необхідно встановити потужну  систему конституційної відповідальності). По-друге це питання має й чисто  теоретичний аспект, який зумовлює і вимагає поглибленого вивчення самого питання конституційно-правової відповідальності, оскільки до сих  пір деякі її положення залишаються  дискусійними і вимагають негайного  вирішення. Конституційно-правовій відповідальності притаманні особливості (особливі ознаки), які відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності:

Підставою настання конституційно-правовой відповідальності є порушення норм Конституції, які відповідно конкретизуються  в конституційному законодавстві.[9]

Конституційно-правова відповідальність має складну структуру. Вона закріплює:

♦по-перше, соціальну відповідальність, що вимагає відповідної, високосвідомої та ініціативної поведінки всіх суб'єктів  конституційного права;

♦по-друге, загальні начала відповідальності за правопорушення, що служать "орієнтиром" для формування відповідальності в  інших галузях права;

♦по-третє, - конкретні види конституційно-правової відповідальності, що застосовується за порушення окремих конституційно-правових норм та інститутів.

Високий авторитет конституційно-правових норм, їх неухильне виконання всіма  суб'єктами конституційного права  забезпечується виключністю застосування заходів конституційно-правової відповідальності за правопорушення. На перше місце тут виступає превентивно-попереджувальна дія даного виду відповідальності.[8]

Конституційно-правова відповідальність визначає не тільки міру впливу у випадку  правопорушення, але й передусім  відповідальну поведінку суб'єктів  конституційного права щодо виконання  свого обов'язку, реалізації політико-юридичної  компетентності. Тому даний вид відповідальності формується не тільки в охоронних, але, більшою мірою, у регулятивних приписах норм конституційного права.

Конституційна-правова відповідальність часто ность яскравий політико-правовий характер, обумовлений реалізацією даного виду відповідальності у сфері здійснення народовладдя, й іноді перетинається з політичною відповідальністю. З приводу цього питання між вченими-конституціоналістами ведеться дискусія: чи є конституційна відповідальність різновидом політичної відповідальності, чи навпаки, конституційна відповідальність поєднує в собі політичну і моральну відповідальність. Моя точка зору така: політична відповідальність не має рис юридичної відповідальності, оскільки тут ми взагалі не маємо на увазі порушення юридичної норми. Тому конституційна-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності. [12]

Суб'єктамиконституційно-правової відповідальності можуть бути:

1) держава. Такий висновок випливає  із аналізу ч.2 ст. 3. Конституції,  в якій сказано, що "держава  відповідає перед людиною за  свою діяльність. Утвердження і  забезпечення прав і свобод  людини є головним обов'язком  держави", тому невиконання взятих  на себе державою зобов'язань  повинно тягти за собою конституційно-правову  відповідальність;

2) органи державної влади; 

3) органи місцевого самоврядування;

4) громадські об'єднання: політичні  партії і громадські організації; 

5) посадові особи - депутати;

6) фізичні особи: громадани України,  іноземні громадяни та особи  без громадянства.

Згадавши суб'єкт конституційно-правової відповідальності, логічно було б  згадати об'єкт і об'єктивну  її сторону.[7]

Об'єктом конституційно-правової відповідальності є відносини, що регламентуються нормами даної галузі права, сутність яких полягає в тому, що це фундаментальні відносини, в основі яких лежить практика народовладдя. Об'єктом равопорушення можуть бути, наприклад, владовідносини у сфері реалізації прав і свобод громадян, видання актів державних органів, виборчих прав громадян тощо.

Об'єктивна сторонапорушення за конституційним правом є протиправною поведінкою суб'єкта, яка не відповідає вимогам норм конституційного права України. Особливістю цього елемента складу правопорушення є те, що законодавець лише в найбільш узагальненому вигляді, вказуючи лише на родові ознаки, визначає об'єктивні підстави відповідальності. Другою особливістю об'єктивної сторони даного виду правопорушення є те, що, оскільки в конституційному праві відсутні чітко виражені формалізовані критерії складу правопорушення (як, напр. у кримінальному праві), його об'єктивна сторона закріплюється найчастіше в конкретній регулятивній нормі, яка визначає правове положення винного суб'єкта. Цей факт ще раз підтверджує необхідність створення закону "Про конституційну відповідальність".

Дана відповідальність - невід'ємний  складовий елемент соціальної відповідальності особи, асоціацій, різно-манітних формальних і неформальних суспільних інституцій. Це - особливий вид юридичної відповідальності. її зміст і особливості зумовлені  місцем і роллю конституційного  права в системі національного  права України. Вона мас багато спільного  з іншими видами юридичної відповідальності.

З іншими видами відповідальності конституційну  відповідальність споріднюють такі ознаки, як санкції і можливість у необхідних випадках застосувати  такий спонукальний чинник, як примус.

Вказівки на можливість застосування у необхідних випадках таких санкцій  містяться чи не в кожному джерелі  конституційного права - Конституції  України, конституційних законах та інших нормативних актах. Так, визнання виборів окремих народних депутатів  недійсними в разі порушення законодавства  про вибори, скасування Президентом  актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим тощо є типовими прикладами конституційно-правової відповідальності.[16]

Особливістю конституційної відповідальності є й те, що в багатьох випадках вона детально не конкретизується. Часом  законодавець лише вказує на можливість такої відповідальності.

Як реалізується, наприклад, відповідальність за порушення законодавства про  вибори? Тут поєднуються конституційна, адміністративна і кримінальна  відповідальність..

Крім чітко, визначеного політичного  характеру конституційна відповідальність має й інші особливості. Вони зумовлені  природою конституційного права, механізмом реалізації норм цієї галузі.

Таким чином, будучи засобом забезпечення приписів правових норм, конституційна  відповідальність втілю ється в  життя двояко:

а) безпосередньо в межах конституційних правовідносин;

б) через норми інших галузей  права.

Зокрема, відмова в реєстрації кандидата  в народні депутати через несвоєчасну  подачу передбачених Законом документів реалізується виключно в конституційно-правових відносинах. Тут нема потреби застосовувати  норми інших галузей права. Відповідальність "вичерпує" себе в нормах конституційного  права.

Однак у багатьох випадках конституційна  відповідальність поєднується, переплітається з іншими видами юридичної відповідальності. Так, відповідальність депутата, що вчинив кримінальний злочин, поєднує в собі конституційну (державно-правову) і  кримінальну відповідальність.

Таким чином, інститут конституційної відповідальності е одним із тих  системоутворюючих факторів, які  дають змогу вважати конституційне  право самостійною галуззю системи  національного права України.

Своєрідність конституційного  права України виявляється не тільки в предметі, методі та конституційній відповідальності, а й у функціях цього права, під якими, звичайно, розуміють зумовлені соціальним призначенням основні Напрями, або  способи впливу цієї галузі на суспільні  відносини, які уособлюють повновладдя  народу країни. Найважливішими з них  є політичні, економічні, духовні, ідеологічні, соціальні, а також установчі, правотворчі, інформаційні та інші функції, зокрема  регулятивні, охоронні тощо. Регулятивна  функція втілюється, наприклад, у 2, 3, 5, 40, 73, 92, 103 та інших статтях Конституції; охоронна - у 47, 49, 50, 52, 54, 55 та інших статтях.[4]

Отже, значення конституційно-правової відповідальності полягає в тому, що у сучасній Україні проблема конституційно-правової відповідальності набуває надзвичайної ваги і значення. Це зумовлено передусім  характером політичних, економічних, соціальних та цілим рядом інших процесів у нашій країні. Політизація мас, відмова від тоталітарної системи  та поворот до прогресивних, демократичних  відносин, перебудова системи органів  державної влади, розбудова незалежності України - все це зумовлює реальну  необхідність створення нових механізмів забезпечення реалізації повновладдя  українського народу. Одним із таких  механізмів є і конституційна (державно-правова) відповідальність, яка, будучи кваліфікаційною  ознакою конституційного права, проникає в усі сфери суспільного  житття, охороняючи найважливіші суспільні  відносини.

Таким чином, основне призначення  конституційно-правовой відповідальності - захист Конституції, в той час, коли інші види юридичної відповідальності покликані виконувати більш широкі функції.

На мій погляд дійсно, що інститут конституційної відповідальності е  одним із тих системоутворюючих  факторів, які дають змогу вважати  конституційне право самостійною  галуззю системи національного  права України.

2. Специфіка конституційно-правової  відповідальності.

Однак конституційній відповідальності властива якість, яка надає їй специфічного виду. Такою якістю є політичний характер конституційної відповідальності. і це цілком закономірно, оскільки конституційні відносини зв'язані з такими соціальними явищами, як влада, народ, держава, нація, політика. Дуже виразно це спостерігається на рівні конституційного регулювання. Тут - особлива вага (ціна) відповідальності, оскільки в ній реалізуються інтереси суб'єктів конституційних відносин до яких належать:

1) держава. (ч.2 ст. 3. Конституції, в  якій сказано, що "держава відповідає  перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав  і свобод людини є головним  обов'язком держави", тому невиконання  взятих на себе державою зобов'язань  повинно тягти за собою конституційно-правову  відповідальність);

2) органи державної влади; 

3) органи місцевого самоврядування;

4) громадські об'єднання: політичні  партії і громадські організації; 

5) посадові особи - депутати;

6) фізичні особи: громадани України,  іноземні громадяни та особи  без громадянства.

Конституційний статус цих суб»єктів  реалізується в нормах Конституції (яка є Основним Законом України), що визначають їх функції і повноваження.

Відповідальність депутата чи державних  органів якісно відрізняються від "звичайної"' юридичної відповідальності.

Найважливішим елементом конституційного  правопорушення є наявність вини. В конституційному праві вина часом не відповідає традиційним  уявленням про її форму, що пов'язано  зі специфікою конституційно-правових відносин і особливим статусом суб'єктів  відповідальності. Специфіка в цій  галузі права наштовхнула деяких авторів дійти висновків, що конституційно-правова  відповідальність може наставати й  за відсутності правопорушення, а  обов'язкова вимога наявності вини звужує діапазон застосування відповідальності.Такий  погляд є помилковим, оскільки викликаний ототожненням конституційно-правової відповідальності з політичною.Всі  зазначені доводи, на мою думку, дають  можливість дійти висновку: політична  та конституційна відповідальність абсолютно не тотожні.