Покарання за умисні вбивства за Кримінальним кодексом України

Таким чином, в даному розділі ми оглядово ознайомилися з історією призначення покарань за вбивства на теренах України, розглянули поняття, основні ознаки та мету покарання за КК України, а також з’ясували особливості санкції статей, які передбачають покарання за вчинення умисних вбивств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Виходячи з викладеного  можна зробити наступні висновки:

1. Термін «вбивство», визначення якого дається у ч. 1 ст. 115 КК України, не відповідає за змістом і значенням складу злочину, передбаченому в ст. 119 КК «вбивство через необережність». Юридична конструкція поняття вбивства припускає, що випадки необережного позбавлення життя іншої людини (ст. 119 КК) можна назвати заподіянням або спричиненням вбивства через необережність.
2. Безпосереднім об’єктом вбивства є життя іншої людини. Важливим є визначення життя як періоду від народження до смерті. Початковим моментом життя є початок фізіологічних пологів, в тому числі передчасних або штучних. Кінцевим моментом життя є біологічна смерть – такий стан організму людини, коли зупиняється робота серця, внаслідок чого відбувається безповоротний процес розпаду клітин центральної нервової системи.
3. Об’єктивна сторона вбивства характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв’язком між вказаними діяннями і наслідком. Злочин вважається закінченим з моменту настання злочинного наслідку - смерті людини.
4. З суб’єктивної сторони вбивство може бути вчинено як з умислом (прямим чи непрямим) - ст.ст. 115 - 118 КК України , так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість) – ст. 119 КК України.
5. Суб’єктом умисного вбивства, передбаченого ст. 115-117 КК України є фізична осудна особа, яка досягла 14 років, а передбаченого ст. 118 КК України – яка досягла 16 років.
6. Умисні вбивства можна класифікувати за такими ознаками: формою вини, ступенем суспільної небезпеки (тяжкості), об’єктом (потерпілим) та в четверту групу можна виділити спеціальні види умисних вбивств (статті 112,  348,  379,  400, ч. 4 ст. 404, ч. 2 ст. 438, ст. 443 КК України).
7. Покарання – це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ст. 50 КК України).
8. Санкція ч. 1 ст. 115 К України э предметом дискусій серед вчених. Так, наприклад,  С. Бережний порівнявши санкції ч. 1 ст. 115 і ч.3 ст. 262 КК України, прийшов до висновку, що за умисне позбавлення життя іншої людини законодавець передбачає менш суворе покарання, ніж за розбій з метою викрадення вогнепальної зброї. А проаналізувавши ч. 1 ст. 115 і ч. 3 ст. 289 КК, виявилося, що за умисне позбавлення життя іншої людини законодавець передбачає таке саме покарання, як і за незаконне заволодіння транспортним засобом, у випадку завдання великої матеріальної шкоди.
9. В.Т Дзюба пропонує  передбачити в санкції ч. 2 ст. 115 КК покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 25 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
10. Також пропонується переглянути санкції статей, що стосуються умисних вбивств спеціальних суб’єктів (статті 112,  348,  379,  400, ч. 4 ст. 404, ч. 2 ст. 438, ст. 443 КК України), і збільшити розмір верхньої межі позбавлення волі по відношенню до ч. 2 ст. 115 КК.
11. С. В. Бородін вважає, що крім позбавлення, санкції статей про умисні вбивства повинні передбачати можливість відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої вбивством, на користь родичів потерпілого, а при їх відсутності – в дохід держави, а також відшкодування понесених витрат на розшук осіб, винних у вчинені злочину, на проведення слідчих дій, експертиз в дохід держави.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Конституція України (із змінами і доп.): прийнята на п’ятій сесії ВРУ 28 червня 1996р. – К. Атіка, 2006.- 64с.
2. Кримінальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року, № 2341-ІІІ, з подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР). -  2001 - № 25-26 - ст. 131.
3. Кримінальний кодекс України, затверджений Законом УРСР від 28.12.60 ( 2000-05 ). // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1961 - N 2 - ст.14.
4. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного суду України, прийнята 7 лютого 2003 року, № 2 // «Вісник Верховного суду України».  – 2003 - № 1 (35).
5. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України, прийнята  24 жовтня 2003р., № 7 (із змінами від 10 грудня 2004 р. № 18) // Вісник Верховного Суду України. – 2003. - № 6. – С. 14 – 20; 2005. - № 1. – С. 13.
6. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України, прийнята 7 лютого 2003р., № 2 // Вісник Верховного суду України. - 2003. - № 1- С.35.
7. Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України: У 2т. – Т. 1 / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид, переобл. та доп. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. - С. 285 – 289.
8. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /         Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса,     В.Я Тація. – Вид. третє, переробл. та доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2006. - С. 181 – 186, 324-357.
9. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я Тація. – Київ – Харків Юрінком Інтер – Право 2001. – С. 29 - 39.
10. Бородин С.В. Преступления против жизни. – М.: Юристъ, 1999. – 356с.
11. Литвин О.П. Злочини проти життя: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 232 с.
12. Пономаренко Ю.А. Виды наказаний по уголовному праву Украины: Монографыя. – Харьков: Издательство «ФИНН», 2009. – 344с.
13. Байлов А.В. Кримінальна відповідальність за посягання на життя і здоров’я особи, вчинені в стані сильного душевного хвилювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Х. – 2004 – 20 с.
14. Бережний С. Особливості санкцій ч. 2 ст. 115 КК та її співвідношення з іншими санкціями окремих статей в Особливій чистині КК України. // Право України. – 2009. - №6. – С. 133 - 138.
15. Грищук В.К. Новий Кримінальний Кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт.      2001 р. / Редкол. : Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К. - Х.: «Юрінком Інтер», 2002. – С. 110 - 113.
16. Дзюба В.Т Деякі питання кримінальної відповідальності за вбивство за кримінальним законодавством України // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: матер. наук.-практ. конф. (Харків, 22-23 квіт.      2004 р.) / редкол. : В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К., Х., 2004. – С. 72-78.
17. Дідківська Н.А. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К. – 2005 – 19 с.
18. Короленко М.П. Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.08 - Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К.- 2002. – 18 с.
19.   Мамчур В.М. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.08 - Кримінальне право. – К.- 2003. – 20 с.
20. Остапенко Л.А. Визначення поняття „життя” як об’єкта кримінально-правової охорони // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 4. – С. 105 – 109.
21. Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): дисертація на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. – К., 2003. – 214 с.
22. Короленко М.П. Історія розвитку кримінального законодавства України щодо відповідальності за умисні вбивства за обтяжуючих обставин //  

http://www.apcourtkiev.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=55B946FB5A3987E3E0CAC2483F492CC7?art_id=36723&cat_id=36657

 

 

 

¹ Грищук В.К. Новий Кримінальний Кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт.      2001 р. / Редкол. : Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К. - Х.: «Юрінком Інтер», 2002. – С. 112

² Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України: У 2т. – Т. 1 / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – 3-тє вид, переобл. та доп. – К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. - С. 286.

³ Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): дисертація на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. – К., 2003. – С. 12.

⁴ Дідківська Н.А. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – К. – 2005 – С. 9.

⁵ П. 22 Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного суду України, прийнята 7 лютого 2003 року, № 2

⁶ Бородин С.В. Преступления против жизни. – М.: Юристъ, 1999. – С. 17-20

⁷ Бережний С. Особливості санкцій ч. 2 ст. 115 КК та її співвідношення з іншими санкціями окремих статей в Особливій чистині КК України. // Право України. – 2009. - №6. – С. 134

⁸ Дзюба В.Т Деякі питання кримінальної відповідальності за вбивство за кримінальним законодавством України // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: матер. наук.-практ. конф. (Харків, 22-23 квіт. 2004 р.) / редкол. : В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К., Х., 2004. – С. 78

⁹ Бородин С.В. Преступления против жизни. – М.: Юристъ, 1999. – С. 346-349