Тілесне ушкодження

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових  припасів

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або  інші тяжкі наслідки,—

карається обмеженням волі на строк до трьох років або  позбавленням волі на той самий строк.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є громадська безпека в частині дотримання встановлених правил зберігання зброї або бойових припасів У зв’язку із загально-небезпечними властивостями цих предметів встановлюються спеціальні правила їх зберігання особами, які володіють зброєю та бойовими припасами на законних підставах Недотримання цих правил загрожує тим, що такі предмети потраплять до рук сторонніх осіб, будуть неправомірно використані ними. Хоча відповідні правила адресовані тим, хто володіє відповідними предметами на законних підставах, видається, що відповідальність за ст. 264 повинні нести й особи, які зберігають їх незаконно, вчиняючи ще й злочин, передбачений ст. 263, Додатковим обов’язковим об’єктом альтернативне виступають життя, здоров’я, власність або інші блага.

2 Предметом злочину є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси, На відміну від розглянутих злочинів (ст. ст. 262 І 263), в даному складі злочину предметом є будь-яка вогнепальна зброя, включаючи і гладкоствольну  мисливську та боєприпаси до такої зброї. Така зброя і боєприпаси виступають предметом даного злочину тоді, коли вони зберігаються як законно, так І незаконно.

Не є предметом цього  злочину вибухові речовини і вибухові пристрої.

3. З об’єктивної сторони злочин характеризується недбалим зберіганням вказаних предметів злочину. Воно має місце годі, коли не виконані передбачені нормативним актами умови зберігання зброї або бойових припасів, насамперед ті, які спрямовані на убезпечення їх від сторонніх осіб. Обов’язковою ознакою злочину є суспільне небезпечні наслідки у вигляді: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків,

Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження. Ці наслідки повністю охоплюються

ст. 264 і додаткової кваліфікації за ст. 119 і 128 не потребують.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона характеризується необережною виною у вигляді злочинної самовпевненості. Знаючи небезпечні властивості зброї та бойових припасів і правила поводження з ними, винний завжди передбачає можливість заподіяння ними шкоди, що виключає злочинну недбалість. Тобто, недбало зберігаючи зброю або бойові припаси, винний передбачає можливість настання наслідків, але легковажно розраховує на їх Відвернення, При цьому особа необґрунтовано розраховує на обачність інших осіб, на те, що вони не використають зброю чи боєприпаси, які зберігаються з порушенням встановлених правил.

Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами

1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

2. Ті самі дії. якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

1. Об’єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від шкоди, якою загрожують радіоактивні матеріали.

2. Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали, що перебувають в будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді. До них належать: 1) джерела іонізуючого випромінювання, 2) радіоактивні речовини; 3) ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді.

Джерела іонізуючого випромінювання — це фізичний об’єкт крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. Під іонізуючим випромінюванням розуміють потік електричко заряджених часток (атомів, протонів), тобто електромагнітні чи корпускулярні промені, які випускаються джерелами іонізуючого випромінювання. До джерел іонізуючого випромінювання належать, зокрема, транспортні засоби устаткування, інші предмети, що побували в зонах радіаційного забруднення і набули радіоактивності.

Про поняття радіоактивних, речовин див. коментар до ст. 201.

Ядерні матеріали —  це ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом само-підтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядер ним реактором самостійно або у комбінації з будь-яким іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної і радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у виконанні таких дій щодо радіоактивних матеріалів без відповідного дозволу: 1) придбання; 2) носіння; 3) зберігання; 4) використання; 5) передача; 6) видозмінення; 7) знищення; 8) розпилення; 9) руйнування.

Під придбанням, носінням, зберіганням радіоактивних матеріалів розуміються такі ж дії, як і щодо вогнепальної зброї. Про їх поняття див. коментар до ст. 263.

Використання радіоактивних  матеріалів — це отримання їх корисних властивостей, застосування як джерела  іонізуючого випромінювання. Передача радіоактивних матеріалів включає як сплатне, так і безоплатне їх вручення постійно чи тимчасово іншій особі. Видозмінення радіоактивних матеріалів — це переведення радіоактивних матеріалів із одного виду в інший. При цьому мається на увазі зміна агрегатного стану (з твердого в рідкий чи газоподібний), проведення хімічних реакцій з такими матеріалами, внаслідок чого змінюється їх хімічна формула; зміна концентрації (збагачення) радіоактивних матеріалів; ядерні реакції, які призводять до переходу радіоактивної речовини в інший вид за складом елементів. Знищення радіоактивних матеріалів означає приведення до такого стану, коли вони не можуть бути використані за цільовим призначенням. Воно включає в себе хімічні перетворення, механічні ушкодження, фізичні зміни, у т.ч. і на ядерному рівні. Це, зокрема, пошкодження джерел іонізуючого випромінення, внаслідок чого припиняється направлений і контрольований потік електромагнітних чи корпускулярних часток; введення до радіоактивних речовин домішок, які перешкоджають збагаченню таких речовин, що є умовою їх подальшого застосування в промисловості, медицині, науці; зміни до ядерного палива, через які воно втрачає здатність підтримувати ядерну реакцію; приведення радіоактивних продуктів і відходів до стану, в якому унеможливлюється чи утруднюється їх утилізація. Розпилення радіоактивних матеріалів — це їх розподіл дрібними частками по багатьох місцях, що призводить до зниження їх концентрації і втрати радіаційних властивостей. При цьому відбувається зменшення інтенсивності випромінювання до таких меж, коли такі матеріали не можуть бути зібрані та використані за призначенням. Розпилення може здійснюватися шляхом випуску радіоактивних газів в атмосферу, виливання рідких радіоактивних матеріалів — у водні об’єкти, розсипання порошку над поверхнею, а також через змішування радіоактивних матеріалів з комунальними чи виробничими відходами, додавання їх у сировину, з якої продукуються вироби тощо. Руйнування радіоактивних матеріалів — це також один із способів їх приведення до непридатного стану. Воно охоплює, насамперед, фізичні зміни — механічні пошкодження захисних оболонок джерел іонізуючого випромінювання, збірок ядерних тепловиділяючих елементів і т.п. Крім того, руйнуванням є зміни на ядерному рівні — перетворення одних матеріалів в інші шляхом опромінення, проведення ядерної реакції.

Відповідним дозволом є ліцензія на здійснення відповідної діяльності з радіоактивними матеріалами або ж разовий дозвіл на проведення операцій (дій) такими матеріалами в певному конкретному випадку. При цьому потрібно, щоб дозвіл було видано уповноваженим на те органом в межах його компетенції; дії вчинялися в межах строків, визначених у дозволі; виконувалися дії з дотриманням видів і розмірів радіоактивних матеріалів, визначених у дозволі; були дотримані вимоги щодо використовуваного устаткування, технології поводження з радіоактивними матеріалами тощо.

4. Суб’єкт злочину загальний.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Суб’єктивне ставлення до наслідків, вказаних у ч, 2 ст. 265, може виражатися лише в необережності.

6. Кваліфікований вид злочину (ч. 2 ст. 265) утворюють зазначені вище дії, які спричинили: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки..

Під загибеллю людей слід розуміти смерть хоча б однієї особи, До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам. Крім того, тяжкі наслідки можуть полягати у специфічній шкоді, яка викликана радіаційним забрудненням території чи певних об’єктів і полягає у неможливості їх використання, необхідністю великих матеріальних затрат на дезактивацію, відселення людей, завезення “чистих” продуктів харчування і т.п.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Коржанський М. І.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання2-ге-К.:Атіка,2002,-640с.,2002. 
2.Ульянова Л. Т. Про доведеність у стадії порушення кримінальної справи / Л. Т. Ульянова // Вісник Московського ун-та. - Право. - 1971. - №3.-З.22-29. 
3.Усынин В. М. Процесуальні форми взаємодії органів попереднього слідства та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, по кримінальних справах на досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис. на соискан. наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09/В.М.Усынин.-Іжевськ,2005.-22с. 
4.Фадеев В. І. Розслідування інсценувань злочинних подій : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. І.Фадєєв.-Воронеж,1998.-23с. 
5.Федотова Р. В. Процесуальні гарантії своєчасного оскарження постанови органу дізнання про порушення кримінальної справи потребують удосконалення / Г. В. Федотова // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства : Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 7 грудня 2007 р.). - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2008. - З. 155-157.

 

 

 

 

 

 

 

План

I.Загальна характеристика умисних тілесних ушкоджень та особливості їх кваліфікації.

II.Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Учень художнього технікуму Зоренко намалював два банківських квитки вартістю 200 гривень кожен. При спробі збути один з них він був затриманий. 
Варіант 1. Не сказавши про підробку, Зоренко дав одну купюру Ковалю в оплату боргу. Підробка була викрита, коли Коваль подав купюру в касу магазину. 
Варіант 2. Зоренко виготовив банківський квиток, щоб показати товаришам свою художню майстерність. 
Кваліфікуйте дії Зоренко у всіх випадках. Відповідь обгрунтуйте.