Нормативно-правове регулювання використання лісових ресурсів та його особливості

експлуатаційних лісах; 
      

захисних лісах, що прилягають до смуг відведення діючих і тих, які  будуються, залізниць, автомобільних  доріг державного значення, вздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів, а також захисних лісах, що є байрачними або площа яких становить до 100 гектарів, або які розташовані серед безлісної місцевості; 
      

рекреаційно-оздоровчих лісах, розташованих у межах третьої  зони округів санітарної охорони  лікувально-оздоровчих територій і  курортів та в лісогосподарській частині лісів зелених зон; 
      

лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення в межах господарської зони національних природних і регіональних ландшафтних парків, а також заказниках. 
      

На особливо захисних лісових  ділянках (крім узлісь уздовж межі з безлісною місцевістю) проведення рубки головного користування забороняється. 
      

5. Залежно від категорії  лісів, лісорослинних умов, біологічних  особливостей деревних порід,  типу лісу, складу і вікової  структури деревостанів, наявності  та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей застосовуються такі системи рубок: 
      

вибіркові - рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю; 
      

поступові - рубки, під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів; 
      

суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню відповідно до цього Порядку; 
      

комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок. 
      

6. Для категорій лісів  з особливим режимом лісокористування (ліси природоохоронного, наукового,  історико-культурного призначення,  рекреаційно-оздоровчі та захисні)  встановлюються, зокрема, обмежений  режим лісокористування за площею  і шириною лісосік, термінами примикання, застосування окремих систем і способів рубок. 
      

7. До заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні і стиглі деревостани, з яких до першочергової рубки призначають: 
      

пошкоджені та ті, що усихають; 
      

в яких дозволено проведення рубок головного користування і  які за своїм станом визнані у  встановленому порядку такими, що потребують термінової рубки, або ростуть  на лісових ділянках, які підлягають розчищенню у зв'язку з будівництвом, зокрема, гідровузлів, трубопроводів, доріг, електромереж; 
      

які вийшли з підсочування. 
      

8. Деревостани, що потребують  термінової рубки, але за породами  та категоріями лісів не збігаються  з розрахунковою лісосікою, вирубуються в межах її загального розміру замість здорових деревостанів. 
      

9. Заготівлю деревини  під час розчищення просік уздовж ліній зв'язку, електромереж, інших інженерних споруд здійснюють в установленому порядку підприємства, установи, організації або громадяни, у віданні яких вони перебувають. За домовленістю заготівлю деревини можуть здійснювати власники лісів або постійні лісокористувачі. 
      

10. Заготівля деревини  під час проведення рубок головного користування може здійснюватися додатково в межах не використаного за попередні роки обсягу діючої розрахункової лісосіки (з урахуванням обсягів деревини, на які надано у встановленому порядку відстрочення) за погодженням з органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) та з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Мінприроди. 
      

Загальний обсяг заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії.

 
      

11. Під час проведення рубок головного користування забезпечується збереження життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід, не дозволяється вирубування і пошкодження цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України, насінників і плюсових дерев. 
      

12. За рішенням органів Держлісагентства, погодженим з Мінприроди, під час проведення суцільної рубки головного користування ширина лісосіки, встановлена нормативно-правовими актами з питань ведення лісового господарства, може бути збільшена максимально у 2 рази (крім ялицевих і букових лісів на гірських схилах):     у разі необхідності проведення термінової рубки за станом на значних площах; 
      

під час проведення рубки низькоповнотних деревостанів (0,4 і нижче) за наявності життєздатного підросту і молодняку господарсько цінних порід у кількості, достатній для відновлення корінних деревостанів. 
      

Лісові ділянки, вкриті лісовою  рослинністю, розташовані між лісосіками, ширина яких перевищує не більш як у півтора рази ширину лісосік, можуть відводитися для рубки одночасно. 
      

За всіх наведених умов ширина лісосік, які відводяться для рубки головного користування, не повинна перевищувати 200 метрів, а лісосік суцільних вузьколісосічних рубок - 80 метрів. 
      

13. У лісах, що зазнали  радіоактивного забруднення, рубки  головного користування проводяться  після реабілітації лісів. 
      

14. У лісах, що знаходяться в межах прикордонної смуги, рубки головного користування проводяться з урахуванням режиму території. 
      

15. Особливості проведення  рубок головного користування  залежно від категорій лісів,  породного складу деревостанів, а також лісорослинних умов  визначаються відповідними нормативно-правовими  актами з питань спеціального  використання лісових ресурсів.

 
 

Заготівля другорядних лісових  матеріалів 
      

16. У лісах без заподіяння  їм шкоди може здійснюватися  заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків. 
      

17. Заготівля живиці здійснюється  шляхом підсочування у стиглих хвойних деревостанах, які після закінчення строків підсочування вирубуються, а також у пристигаючих деревостанах, які до часу закінчення підсочування підлягатимуть вирубуванню. 
      

Лісові ділянки для  заготівлі живиці визначаються відповідно до матеріалів лісовпорядкування та планів рубок головного користування. 
      

Роботи, пов'язані із здійсненням  заготівлі живиці, повинні бути завершені не пізніше 1 листопада року закінчення підсочування. У разі погіршення санітарного стану деревостанів заготівля живиці припиняється достроково. 
      

18. Пні дерев заготовляються для отримання осмолу та дров. 
      

Забороняється заготівля  пнів у смузі завширшки 50 метрів уздовж водотоків. 
      

19. Луб заготовляється в період інтенсивного руху соків (квітень-травень) шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році. 
      

20. Кора деревних порід  (дуба, крушини, калини, ялини тощо) заготовляється з метою отримання  лікарської сировини, а також  технічної сировини для виробництва дьогтю. 
      

Кора для виробництва  дьогтю заготовляється з дерев берези, призначених для рубки в найближчі два роки, або із зрубаних і вітровальних дерев протягом року. 
      

21. До деревної зелені  належать дрібні пагони і гілки дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються з метою приготування корму для тварин, а також задоволення технічних, ритуальних та інших потреб. Цілі дерева заготовляються (викопуються) для садіння на землях інших категорій. 
      

Заготівлю деревної зелені здійснюють на спеціально визначених лісових ділянках або суміщають з проведенням рубок. 
      

22. Заготівля деревних  соків здійснюється: 
      

з придатних для підсочування дерев на спеціально створених деревостанах; 
      

на ділянках лісу, які  виділяються за 10 років до проведення рубок головного користування або інших рубок (коли деревостан призначено до рубки); 
      

з пнів дерев, зрубаних напередодні соковиділення. 
      

У разі погіршення санітарного стану деревостанів заготівля соку припиняється достроково. 
      

Обсяги щорічної заготівлі другорядних лісових матеріалів визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень. 
 

Побічні лісові користування 
      

23. До побічних лісових  користувань належать: заготівля  сіна, випасання худоби, розміщення  пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських  рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету. 
      

24. Для сінокосіння можуть  використовуватися незалісені зруби,  галявини та інші не вкриті  лісовою рослинністю лісові ділянки,  на яких не очікується природне відновлення лісів. 
      

В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. 
      

У разі наявності у травостої  видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з Мінприроди.       

25. Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу. 
      

У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення  випасання худоби може здійснюватися  лише за умови, що це не суперечить їх цільовому призначенню. 
      

26. Ділянки для розміщення  вуликів і пасік з метою  раціонального використання медоносів  лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. 
      

Місця розміщення вуликів  і пасік визначають власники лісів  або постійні лісокористувачі з  урахуванням умов ведення лісового господарства та використання інших  видів лісових ресурсів. 
      

Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється. 
      

27. Заготівля дикорослих  плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських  рослин здійснюється способами,  що виключають виснаження їх  ресурсів. 
      

Заготівля лісових продуктів  для отримання харчової та лікарської сировини в лісах, де заходи боротьби із шкідниками та хворобами здійснювалися  з використанням хімічних засобів, лісах, розташованих у смугах відведення автомобільних доріг або в  зонах впливу хімічного та промислового виробництва, здійснюється з дотриманням відповідних санітарних норм і правил. 
      

Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється. 
      

28. Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках в експлуатаційних лісах на ділянках, що визначаються власниками лісів або постійними лісокористувачами. 
      

Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках з ерозійними процесами та в місцях масового розмноження грибів. 
      

29. Заготівля очерету здійснюється  з урахуванням збереження сприятливих  умов для життя диких тварин  і птахів, інших вимог щодо  охорони навколишнього природного середовища. 
      

30. Обсяги щорічного здійснення  побічних лісових користувань  визначаються для кожного власника  лісів або постійного лісокористувача  під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень. 
 

Використання корисних властивостей лісів 
      

31. Використання корисних  властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних  і освітньо-виховних цілей та  проведення науково-дослідних робіт  здійснюється з урахуванням вимог  щодо збереження лісового середовища  та природних ландшафтів, з дотриманням  правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. 
      

32. Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення ґрунту їх відвідувачами, виникнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів. 
      

33. У разі погіршення  стану насаджень лісокористувачами  з'ясовуються причини погіршення, вживаються заходи до зняття  або зниження рівня рекреаційного навантаження, а також до усунення причин такого погіршення та регулювання інтенсивності відвідування. 
      

34. Виділення лісових ділянок  для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних  цілей здійснюється з урахуванням  схем районного планування, генеральних  планів розвитку населених пунктів,  програм розвитку лісового господарства  Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування. 
      

У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших  матеріалів пропозиції щодо виділення  лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних  і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держлісагентства, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.