Авторские и смежные права в разных отраслях

З редакції цієї статті, отже, випливає, що право слідування виникає лише після першого продажу  оригіналу твору образотворчого мистецтва, здійсненого самим автором  за свого життя. Якщо ж перший продаж твору був здійснений після смерті автора його спадкоємцями, то право  слідування не виникає і спадкоємці у цьому випадку права на частку від наступних перепродаж твору  не мають.

Вдало, на наш погляд, викладені норми про спадкування  авторського права. Ст. 25 проголошує, що майнові права авторів переходять у спадщину. Ця стаття більш чітко  визначає, що на спадкоємців покладається обов'язок (і право) захищати авторство  і протидіяти перекрученню, спотворенню  чи іншій зміні твору, а також  будь якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі і  репутації автора.

Закон проголосив, що твори, строк правової охорони  яких закінчився, стають надбанням  суспільства. За раніше чинним законодавством такі твори проголошувались надбанням  держави. Порядок і умови використання творів, проголошених надбанням держави, встановлювалися урядом. В законі про авторське право прямо підкреслюється, що твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно використовуватись будь якою особою без виплати авторської винагороди. Тобто в порівнянні з раніше чинним законодавством по авторському праву зазначена норма більш демократична і спрямована на захист інтересів споживачів творів. Проте, Закон містить одне застереження, яке полягає в тому, Кабінет Міністрів України може встановлювати випадки виплати спеціальних відрахувань за використання на території України творів, що стали суспільним надбанням.

На наш погляд, зазначена норма має як позитивне, так і негативне значення. Негативне  полягає в тому, що це окреме застереження, що стосується окремих випадків, може з часом перетворитися в загальну норму, яка зобов'яже в усіх випадках використання творів, проголошених надбанням  держави, сплачувати певні відрахування. Правда, Закон не уточнює, кому мають  надходити ці виплати. Звичайно, до бюджету держави.

З іншого боку, якщо твори проголошені надбанням  суспільства, то, очевидно, це власність  всього народу. Тому було б справедливо, щоб суспільство також мало вигоду від використання таких творів. Відповідно до викладеної норми, Кабінет Міністрів  України може лише в окремих випадках встановлювати певні відрахування за використання творів, проголошених надбанням суспільства. В інших  випадках доходи від використання зазначених творів повністю надходять особам, що використовують твори, проголошені  надбанням суспільства. Нам це видається  не зовсім справедливим. Раз це власність  всього суспільства, то і суспільство  повинно мати право на частину  доходів за використання творів, проголошених його надбанням. Іншими словами, відрахування, про які йде мова, мають бути обов'язковими в усіх випадках використання творів, проголошених надбанням суспільства.

2. Цивільно-правовий  спосіб захисту прав

Захисту права інтелектуальної  власності на результати інтелектуальної  діяльності новий ЦК України присвячує  ст. 432, яка проголошує, що кожна особа  має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної  власності відповідно до ст. 16 цього  Кодексу. Суд у випадках і в  порядку, встановлених законом, може постановити  рішення, зокрема, про:

1) застосування  негайних заходів щодо запобігання  порушенню права інтелектуальної  власності та збереження відповідних  доказів;

2) зупинення пропуску  через митний кордон України  товарів, імпорт чи експорт  яких здійснюється з порушенням  права інтелектуальної власності;

3) вилучення з  цивільного обороту товарів, виготовлених  або введених у цивільний оборот  з порушенням права інтелектуальної  власності;

4) вилучення з  цивільного обороту матеріалів  та знарядь, що використовувалися  переважно для виготовлення товарів  з порушенням права інтелектуальної  власності;

5) застосування  разового грошового стягнення  замість відшкодування збитків  за неправомірне використання  об'єкта права інтелектуальної  власності. Розмір стягнення визначається  відповідно до закону з урахуванням  вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування  у засобах масової інформації  відомостей про порушення права  інтелектуальної власності та  зміст судового рішення щодо  такого порушення.

Захист авторського  права і суміжних прав встановлений Конституцією України, чинним Цивільним  кодексом України, Законом України  «Про авторське право і суміжні  права» та іншими законодавчими і  нормативними актами. У цілому створена цілісна система захисту авторського  права і суміжних прав, яка, як уже  зазначалося, не є бездоганною. Основу цієї системи, безперечно, складають  ЦК України та Закон України «Про авторське право і суміжні  права», зокрема його розділ V «Захист  авторського права і суміжних прав». Згідно з цими законами порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

1) вчинення будь-якою  особою дій, що порушують особисті  немайнові права суб'єктів авторського  права і (або) суміжних прав  та їх майнові права;

2) піратство у  сфері авторського права і  (або) суміжних прав —опублікування, відтворення, ввезення на митну  територію України, вивезення  з митної території України  і розповсюдження контрафактних  примірників творів (у тому числі  комп'ютерних програм і баз  даних), фонограм, відеограм і програм  організацій мовлення;

3) плагіат — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи,  яка не є автором цього твору;

4) ввезення на  митну територію України без  дозволу осіб, які мають авторське  право і (або) суміжні права,  примірників творів (у тому числі  комп'ютерних програм і баз  даних), фонограм, відеограм, програм  мовлення;

5) вчинення дій,  що створюють загрозу порушення  авторського права і (або) суміжних  прав;

6) будь-які дії  для свідомого обходу технічних  засобів захисту авторського  права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження  і застосування засобів для  такого обходу;

7) підроблення, зміна  чи вилучення інформації, зокрема  в електронній формі, про управління  правами без дозволу суб'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав чи особи, яка здійснює  таке управління;

8) розповсюдження, ввезення на митну територію  України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав, з яких без дозволу суб'єктів  авторського права і (або) суміжних  прав вилучена чи змінена інформація  про управління правами, зокрема  в електронній формі.

Зупинимось на деяких порушеннях авторського права і  суміжних прав більш детально.

Відтворення будь-якого  твору — виготовлення одного або  більше примірників твору, відеограми, фонограми у будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для  тимчасового чи постійного зберігання в електронній (включаючи цифрову), оптичній або іншій формі, яку  може зчитувати комп'ютер.

Порушенням авторського  права чи суміжних прав є передусім  будь-яке відтворення твору в  будь-якій матеріальній формі і в  будь-якій кількості примірників, починаючи  від одного, без дозволу осіб, які мають авторське право. Для  визнання відтворення твору неправомірним  не має значення мета його відтворення. Зазначене стосується також і  об'єктів суміжних прав.

Іншою досить поширеною  формою порушення авторського права  чи суміжних прав є розповсюдження примірників творів, фонограм, відеограм  та програм мовлення. Власне, будь-які  твори, фонограми, відеограми та програми мовлення відтворюються найчастіше з метою їх комерційного розповсюдження для одержання доходу. Будь-яке  розповсюдження без цієї мети навряд чи можна вважати порушенням авторського  права чи суміжних прав. Безперечно, йдеться про розповсюдження без  дозволу автора чи іншої особи, яка  має авторське право, виробника  фонограми, відеограми та власника програми мовлення.

Розповсюдженням є  також зберігання неправомірно відтворених  творів, фонограм, відеограм або  програм мовлення з метою подальшого розповсюдження.

Розповсюдженням слід визнати цілеспрямовані дії щодо поширення серед населення примірників  творів, фонограм, відеограм чи програм  мовлення у кількості примірників  більше одного і до необмеженої кількості. Не має значення, які примірники творів, фонограм, відеограм чи програм  мовлення розповсюджувалися — контрафактні чи відтворені правомірним шляхом. Важливим елементом визнання розповсюдження неправомірним є те, що розповсюдження мало місце без дозволу автора чи інших осіб, які мають авторські  чи суміжні права.

Контрафактними  визнаються примірники творів, фонограм, відеограм і програм мовлення, виготовлені і розповсюджені  з порушенням авторського права  чи суміжних прав. Тобто цим поняттям охоплюється і розповсюдження без  дозволу зазначених осіб.

Неправомірним визнається будь-яке інше використання без дозволу  осіб, які мають авторське право  чи суміжні права творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення. Під  іншим використанням творів, фонограм чи програм мовлення слід розуміти передачу зазначених об'єктів у комерційний  прокат, майновий найм чи будь-яке інше користування без дозволу особи, яка має авторське право або  суміжні права. Порушенням суб'єктивних прав особи, яка має авторське  право чи суміжні права, буде також  перекручення, спотворення чи будь-яка  інша зміна твору, фонограми, відеограми чи програми мовлення або будь-яке  інше посягання на зазначені об'єкти, що можуть зашкодити честі і репутації  автора чи іншої особи, яка має  авторське право чи суміжні права. Використання цих об'єктів без  зазначення імені автора, а також  оприлюднення твору, фонограми, відеограми чи програми мовлення без дозволу  автора чи іншої особи, яка має  авторське право чи суміжні права, також визнається порушенням авторського  права чи суміжних прав. Оприлюднення твору, фонограми, відеограми чи програми мовлення — дія, що вперше робить твір, фонограму, відеограму чи програму мовлення доступними для публіки, якими б  засобами це не досягалося.

Істотним порушенням авторського права і суміжних прав є ввезення в Україну без  дозволу осіб, які мають авторське  право чи суміжні права, примірників  творів, фонограм, відеограм чи програм  мовлення. Не має значення, які примірники завозяться в Україну — контрафактні чи не контрафактні. Порушенням є сам  факт ввезення зазначених об'єктів  без дозволу належних осіб. Більше того, ввезення на митну територію  України примірників творів, фонограм, відеограм, що охороняються на території  України відповідно до чинного законодавства  України, із держави, в якій ці твори, фонограми і відеограми не охороняються або перестали охоронятися, також визнаються порушенням авторського права і суміжних прав.

Використання об'єктів  права інтелектуальної власності  без договору з особою, яка має  авторське право і (або) суміжні  права, а також недотримання умов використання цих об'єктів, порушення  особистих немайнових і майнових прав особи, яка має авторське  право чи суміжні права, надає  їй право звертатися до суду з позовом. Суд зобов'язаний у разі доведення  позовних вимог винести рішення  про поновлення порушених прав шляхом внесення відповідних виправлень, публікацій у пресі про допущене порушення  або іншим способом.

Суд має також  право постановити рішення про  заборону випуску твору, виконання  постановки, фонограми, відеограми, програми передачі в ефір і по кабелях, про  припинення їх розповсюдження.

Суд може постановити  рішення про вилучення чи конфіскацію  всіх контрафактних примірників  творів, фонограм, відеограм чи програм  мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені  з порушенням авторського права  і (або) суміжних прав, а також засобів  обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються  примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і виготовлення засобів обходу технічних засобів  захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка  є суб'єктом авторського права  і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій  особі. Якщо ця особа не вимагає такої  передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали  і обладнання, що використовувалися  для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.

Стаття 432 ЦК України  передбачає спеціальні правові способи  забезпечення позову у справах про  порушення авторського права  і суміжних прав. Внесення до ЦК України  таких способів забезпечення зазначених позовів цілком виправдані.

Ще до розгляду справи по суті суд може винести ухвалу про заборону відповідачеві або  особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником авторського  права або суміжних прав, вчиняти  певні дії (виготовлення, відтворення, продаж, здавання в найм, імпорт тощо, передбачене цим Кодексом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою випуску  в цивільний обіг примірників  творів або фонограм, щодо яких припускається, що вони є контрафактними).