Авторские и смежные права в разных отраслях

У разі необхідності суд може винести ухвалу про накладення арешту і вилучення усіх примірників  творів, фонограм, відеограм щодо яких є підстави вважати, що вони є контрафактними. Суд може винести ухвалу також  про вилучення і арешт матеріалів та обладнання для їх виготовлення і відтворення.

Якщо відповідно до кримінального законодавства  України дії певної особи щодо авторського права чи суміжних прав підпадають під ознаки злочину, орган  дізнання чи суд зобов'язані вжити  заходів для забезпечення вчиненого  або можливого в майбутньому  цивільного позову шляхом розшуку і  накладення арешту на:

1) примірники творів, фонограм, відеограм, щодо яких  припускається, що вони є контрафактними;

2) матеріали та  обладнання, призначені для їх  виготовлення та відтворення;

3) документи, рахунки  та інші предмети, що можуть  бути доказом вчинення дій,  за які відповідно до чинного  кримінального законодавства передбачена  кримінальна відповідальність.

За порушення  авторського права чи суміжних прав Законом України «Про авторське  право і суміжні права» встановлена  цивільно-правова відповідальність порушника. Вона істотно відрізняється  від тієї, що була передбачена ЦК Української РСР.

Суд має право  постановити рішення чи ухвалу про:

1) відшкодування  моральної (немайнової) шкоди, завданої  порушенням авторського права  і (або) суміжних прав, з визначенням  розміру відшкодування;

2) відшкодування  збитків, завданих порушенням  авторського права і (або) суміжних  прав;

3) стягнення із  порушника авторського права  і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

4) виплату компенсації,  що визначається судом, у розмірі  від 10 до 50 000 мінімальних заробітних  плат, замість відшкодування збитків  або стягнення доходу.

Відповідно до наведених  норм суб'єкту авторського права  чи суміжних прав у разі їх порушення  належить право на свій вибір вимагати відшкодування збитків стягнення  доходу або грошової компенсації, розмір якої визначається судом.

Що стосується виплати  компенсації замість відшкодування  збитків або стягнення доходу, то вона має залишитися нарівні з  відшкодуванням збитків або стягненням доходу як штрафна санкція — як покарання за вчинення порушення  авторського права і суміжних прав.

Закон України «Про авторське право і суміжні  права» передбачає, крім зазначених санкцій, стягнення штрафу в розмірі 10 відсотків  від суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів направляється  в установленому порядку до Державного бюджету України. Це вже є покарання  за вчинення порушення авторського  права і суміжних прав.

Ці спеціальні способи  захисту авторського права і  суміжних прав передбачені Законом  України «Про авторське право  і суміжні права».

Водночас до порушників авторського права і суміжних прав можуть застосовуватися загальні цивільно-правові способи захисту, про які йшлося вище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Право  інтелектуальної власності на  виконання, фонограму, відеограму  та передачі організації мовлення  в цивільному кодексі 

Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей  щодо цих об'єктів та незалежно  від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми  їх вираження є:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення.

Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація  мовлення. За відсутності доказів  іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації  мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації  мовлення.

Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.

Право інтелектуальної  власності на виконання виникає  з моменту першого його здійснення.

Право інтелектуальної  власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення.

Право інтелектуальної  власності на передачу (програму) організації  мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Особа, яка має  суміжне право, для сповіщення про  свої права може використовувати  спеціальний знак, встановлений законом.

Майновими правами  інтелектуальної власності на об'єкт  суміжних прав є:

- право на використання  об'єкта суміжних прав;

- виключне право  дозволяти використання об'єкта  суміжних прав;

- право перешкоджати  неправомірному використанню об'єкта  суміжних прав, у тому числі  забороняти таке використання;

- інші майнові  права інтелектуальної власності,  встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної  власності на об'єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику  фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використанням виконання  є:

- доведення виконання  до відома публіки під час  його здійснення;

- записування (фіксування) виконання під час його здійснення, якщо таке записування дає  можливість сприйняття, відтворення  та передачі виконання за допомогою  технічних засобів;

- пряме чи опосередковане  відтворення запису виконання  будь-яким способом та у будь-якій  формі;

- продаж та інше  відчуження оригіналу чи примірника  запису виконання;

- оренда оригіналу  чи примірника запису виконання;

- забезпечення засобами  зв'язку можливості доступу будь-якої  особи до записаного виконання  з місця та в час, обраних  нею.

Використанням виконання  є також інші дії, встановлені  законом.

Використанням фонограми, відеограми є:

- пряме або опосередковане  відтворення будь-яким способом  та у будь-якій формі відеограми, фонограми;

- продаж та інше  відчуження оригіналу чи примірника  фонограми, відеограми;

- оренда оригіналу  чи примірника фонограми, відеограми;

- забезпечення засобами  зв'язку можливості доступу будь-якої  особи до фонограми, відеограми  з місця та в час, обраних  нею.

Використанням фонограми, відеограми є також інші дії, встановлені  законом.

Використанням передачі (програми) організації мовлення є:

- здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації  мовлення;

- записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає  можливість сприйняття, відтворення  та здійснення її за допомогою  технічних засобів;

- відтворення запису  передачі (програми) організації мовлення;

- представлення  передачі (програми) організації мовлення  публіці у місці, де встановлено  вхідну плату.

Використанням передачі (програми) організації мовлення є  також інші дії, встановлені законом.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності  на виконання спливає через п'ятдесят  років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого  запису виконання, а за відсутності  такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності  на фонограму, відеограму спливає через  п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком  її опублікування, а за відсутності  такого опублікування протягом п'ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком  вироблення фонограми, відеограми.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності  на передачу (програму) організації  мовлення спливає через п'ятдесят  років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Законом в окремих  випадках можуть встановлюватися інші строки чинності суміжних прав.

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, можна зробити наступні висновки:

Об"єктами авторського права  є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори  белетристичного, публіцистичного,  наукового, технічного або іншого  характеру (книги, брошури, статті  тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді  та інші усні твори;

3) комп"ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом  і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні  твори, пантоміми, хореографічні  та інші твори, створені для  сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування  і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому  числі твори, виконані способами,  подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва,  у тому числі твори декоративного  ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства,  з художнього скла, ювелірні вироби  тощо, якщо вони не охороняються  законами України про правову  охорону об"єктів промислової власності;

12) ілюстрації, карти, плани,  креслення, ескізи, пластичні твори,  що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури  та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини,  і обробки фольклору, придатні  для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники  обробок фольклору, енциклопедії  та антології, збірники звичайних  даних, інші складені твори  за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для  дублювання, озвучення, субтитрування  українською та іншими мовами  іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

Об"єктом авторського  права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об"єктивній формі. Твір — це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. У статті 5 Закону про авторське право вмішено перелік об"єктів авторського права та загальні ознаки їх. Це можуть бути усні твори (промови, лекції, доповіді, виступи, проповіді тощо), письмові (літературні, наукові, технічні), музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого мистецтва тощо.

Закон не дає повного переліку об"єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати  нові й нові форми об"єктивного  вираження творчої діяльності людей.

Об'єктами суміжних прав,  незалежно від призначення,  змісту,  
оцінки, способу і форми вираження є:

а) виконання     літературних,     драматичних,     музичних,  
музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій  мовлення.

Суб'єктами суміжних прав є:

а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних  
підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

б) виробники  фонограм,  їх  спадкоємці  (правонаступники) та  
особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права 
щодо фонограм;

в) виробники  відеограм,  їх  спадкоємці (правонаступники) та  
особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права 
щодо відеограм;

г) організації мовлення та їх правонаступники.

 Виконавці  здійснюють  свої права за умови дотримання ними  
прав авторів виконуваних творів  та  інших  суб'єктів  авторського  
права.    Виробники    фонограм,   виробники   відеограм   повинні  
дотримуватися  прав  суб'єктів авторського права  і виконавців.  
Організації   мовлення   повинні   дотримуватися   прав суб'єктів  
авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України. – К., 1996.
2. Цивільний кодекс України від  1 січня 2004 р..
3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 4 лютого 1994 р..
4. Птушенко А. Правовая защита интеллектуальной собственности// Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. 2002. - №2. – с.44-54.