Зміст
1. Поняття та види договору підряду……………………………………3
2. Елементи договору підряду………………………………….……….6
3. Зміст договору підряду……………………………………………….13
4. Відповідальність за порушення
договору підряду………………..18
Література………………………………………………………………..19
Додаток А
1. Поняття та види договору підряду
Договір підряду - цивільно-правовий договір,
за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується
на свій ризик виконати певну роботу за
завданням другої сторони (замовника),
а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.
Цивільний кодекс визначає поспіль
як договір, в силу якого одна сторона
(підрядник) зобов'язується виконати за
завданням іншої сторони (замовника)
певну роботу й здати її результат
замовникові, а замовник зобов'язується
прийняти результат роботи й оплатити
його (ст. 702 ЦК).
Часто виникає необхідність
розмежування підряду і трудового
договору. Їх подібність пояснюється
тим, що обидва договори охоплюють
правовим регулюванням процес
праці. Основна відмінність між
ними в тому, що за договором підряду
задоволення інтересу замовника забезпечується
результатом роботи підрядчика, по трудовому
ж договору інтерес підприємця полягає
у виконанні працівником певної трудової
функції, характеризується спеціальністю,
кваліфікацією і посадою. Іншими словами,
основний акцент у регулюванні трудових
відносин робиться на регламентацію процесу
праці, в той час як в підряд він зміщений
на регламентацію досягнень і передачі
результату праці замовнику.
Похідним є ознака підпорядкування
працівника правилами внутрішнього
трудового розпорядку або іншого впорядкування
його діяльності з боку роботодавця Підрядник
само як самостійно господарюючий суб'єкт
не залежить від замовника при визначенні
способу виконання замовлення і досягнення
результату. Крім того, для підряду характерно
то що підрядчик виконує роботу з власних
матеріалів своїми силами і засобами,
тобто своїм коштом, ризикує не одержати
винагороду за виконану роботу при випадковій
загибелі або ушкодженні її результату,
тобто за свій ризик, а за трудовим договором
працівнику винагорода повинна бути виплачено,
навіть якщо виконана їм робота не привела
ні до якого позитивного результату, тому
що оплаті, хоча б і в мінімальному розмірі,
підлягає сам процес виконання роботи.
Нарешті, всі створені працівником з трудовим
договором речі належать його роботодавцю.
Речі ж, створені за договору підряду,
до моменту їхньої передачі замовнику
належать на праві власності підрядчику.
Таким чином, конститутивний
ознаки зобов'язання, встановленого
договором підряду, такі:
Підрядчик виконує роботу
за завданням замовника з метою
задоволення тих чи інших індивідуальних
запитів і вимог замовника.
Підрядник зобов'язується виконати
певну роботу, результатом якої
є створення нової речі або
відновлення, поліпшення, зміна
вже існуючої речі.
Річ, створена за договором
підряду, належить на праві
власності підрядчику до моменту
прийняття виконаної роботи замовником.
Підрядник самостійний у
виборі засобів і способів
досягнення обумовленого договором
результату.
Підрядник зобов'язується виконувати
роботу за свій ризик, т.
тобто він виконує роботу своїм
коштом і може одержати винагороду
тільки в тому випадку, якщо
в ході виконання роботи він
досягає обумовленого договором
результату.
Підрядчик виконує роботу
за винагороду, право на отримання якого
в нього виникає по виконанню і здачі,
як правило, усієї роботи замовнику, крім
випадків, встановлених законом або договором.
Останній ознака зумовлений
характером регульованих цивільним
правом майнових відносин як
товарно-грошових. Якщо робота виконується
безоплатно, то правове регулювання взаємовідносин
сторін обмежується лише визначенням
юридичної долі виготовленої речі. Вирішення
питання, кому належить результат безоплатної
роботи, залежить від того, з чиєї матеріалу
дана річ виготовлена. Зобов'язальне-правових
відносин підряду між виробником речі
і власником матеріалу в розглянутій ситуації
не виникає. У той же час, оскільки в даному
випадку має місце звільнення від майнової
обов'язки (від обов'язку сплатити винагороду
за виконану роботу), зазначені відносини
підпадають під дію норм про дарування
(див., наприклад, ст. 572 і 580 ЦК).
Зазначені ознаки зумовлюють
характеристику договору підряду
як консенсуального, возмездного
і взаємного.
На відміну від інших консенсуальних
договорів, поспіль не може бути виконаний
безпосередньо в момент укладання договору,
оскільки для досягнення необхідного
результату необхідно витратити певний
час на виконання роботи. Консенсусна
характер договору зберігається і в разі,
якщо підрядчик приступає до виконання
роботи негайно після укладення договору
або виконує роботу в присутності замовника.
Виконанню роботи, виконання обов'язку
підрядника завжди передує висновок договору,
яким і визначається, що саме потрібно
зробити.
Диференціація підрядних відносин
на окремі види і підвиди залежить від
характеру виконуваної підрядником роботи
і її результату. Так, залежно від результату
роботи підрядника можна диференціювати
підрядні відносини на зобов'язання, спрямовані
на виготовлення нових речей, і зобов'язання,
спрямовані на відновлення, зміна або
поліпшення споживчих властивостей вже
наявних речей (ст. 703 ЦК). У зв'язку з цим
доцільно договори, спрямовані на створення
речей, іменувати власне договорами підряду,
а договори, спрямовані на зміну споживчих
властивостей речей, - договорами на виконання
робіт.
Найбільш істотними для правового
регулювання є такі різновиди
договору підряду, які отримали
в законодавстві щодо самостійне
вираження. У п. 2 ст. 702 ГК названі
такі окремі види договору
підряду, як побутовий підряд, будівельний
підряд, підряд на виконання проектних
та вишукувальних робіт, підрядні роботи
для державних потреб. Виділення зазначених
різновидів договору підряду пов'язано
з особливостями застосування до них загальних
положень про підряд. Вони застосовуються
лише у випадку, якщо правилами ГК про
окремі різновиди договору підряду не
передбачено інші правила, ніж ті, що містяться
в загальних положеннях про підряд. Крім
того, спеціальним правовим режимом підкоряються
договори, укладені громадянами для цілей
споживання, і договори підряду на виконання
робіт для державних потреб. До вказаних
різновидів підряду, крім загальних норм
про договори підряду, передбачених ЦК,
застосовується відповідно до законодавства
про захист прав споживачів і про поставки
товарів та виконання робіт для державних
потреб.
2. Елементи договору підряду
Сторони у договорі підряду - замовник
і підрядник. Замовником є сторона,
яка доручає іншій стороні
виконання певної роботи, а підрядником
- сторона, що зобов'язується виконати
роботу. І замовником, і підрядником можуть
виступати як громадяни, так і юридичні
особи.
Виступаючи замовниками за
договором підряду, і громадяни,
та юридичні особи, як правило,
замовляють виконання лише таких
робіт, які необхідні для задоволення
їхніх власних запитів і потреб. Однак
сформована господарська практика показує,
що в ряді випадків виконання функцій
замовника досить обтяжливо. Доцільно
тому діяльність так званих професійних
замовників, які за договором з громадянами
та організаціями приймають на себе виконання
функцій замовника по зведення будинків,
споруд чи виконання інших робіт для третіх
осіб. Здійснення функцій замовника для
треті особи є різновидом підприємницької
діяльності, яка повинна здійснюватися
відповідно до встановлених законодавством
вимогами, зокрема отриманням необхідних
дозволів (ліцензій).
Громадяни мають право брати
на себе виконання робіт, лише
будучи цілком дієздатними, в
тому числі і в результаті
емансипації (ст. 27 ЦК). Якщо діяльність
громадянина носить не разовий, а постійний
характер, він повинен мати патент (ліцензію)
на право здійснення індивідуального
трудової діяльності.
Здійснення функцій підрядчика
юридичною особою залежить від
того, якою правоздатністю дана
юридична особа наділяється -
загальною або спеціальною. Якщо юридична
особа наділена загальною правоздатністю,
то в принципі вона може займатися будь-якою
господарською діяльністю, а тим самим
і виступати в якості підрядчика. При цьому,
однак, варто пам'ятати, що для заняття
багатьма видами зазначеної діяльності
(наприклад, в області проектних та вишукувальних
робіт) необхідне отримання ліцензії.
Якщо ж юридична особа наділена лише спеціальною
правоздатністю, то воно може виконувати
функції підрядника у відповідності з
тими видами діяльності, які передбачені
в його статуті чи що відноситься до нього
положенні, що особливо важливо враховувати,
коли ми маємо справу з некомерційними
організаціями.
Підрядчик при виконанні
робіт має право залучати інших
осіб, передоручаючи їм виконання
частини робіт. Юридичні особи широко
залучають до виконання робіт спеціалізовані
підрядні організації, особливо в таких
сферах діяльності, які вимагають спеціального
ліцензування, наприклад виконання проектних
робіт, прокладка засобів зв'язку, інженерних
споруд і т. п. У цьому випадку підрядчик
стає генеральним підрядником, а притягнуте
їм особа - субпідрядником (ст. 706 ЦК). При
побудові договірних зв'язків за принципом
генерального підряду право підрядчика
залучати до виконання робіт субпідрядників
не вимагає спеціального закріплення
в законі або договорі. Для залучення генеральним
підрядчиком субпідрядників не потрібна
і згода замовника, оскільки ризик виконання
всіх робіт несе генеральний підрядчик.
Участь субпідрядника не допускається
тільки у випадку, коли з закону або договору
випливає обов'язок підрядчика особисто
виконати передбачену договором роботу.
У подібних випадках залучення третіх
осіб до виконання роботи неприпустимо.
Якщо в порушення цього правила підрядчик,
зобов'язаний особисто виконати роботу,
залучить до її виконання третя особа,
він буде нести перед замовником відповідальність
за збитки, викликані участю субпідрядника
у виконанні договору (п. 2 ст. 706 ЦК).
При генеральний підряд відповідальність
перед замовником за виконання
всієї роботи, в тому числі і виконуваної
субпідрядниками, несе генеральний підрядчик.
Прямих правових зв'язків між замовником
та субпідрядником не встановлюється,
оскільки у взаємовідносинах з субпідрядниками
функції замовника здійснює генеральний
підрядник. Однак у договорах, укладених
генеральним підрядником як із замовником,
так і з субпідрядниками, може бути передбачена
можливість пред'явлення замовником будь-яких
вимог безпосередньо до субпідряднику
та субпідрядником до замовника (п. 3 ст.
706 ЦК). Поряд з побудовою відносин між
замовником і підрядником за принципом
генерального підряду можлива участь
у виконанні робіт декількох осіб, тобто
множинність осіб на стороні підрядника
(ст. 707 ЦК).
Оскільки правило про множинність
осіб на стороні підрядника
припускає інше розподіл обов'язків
і відповідальності, ніж при генеральний
підряд, то одночасне застосування цих
правил або їх поєднання неможливо. Щоб
уникнути конкуренції норм слід виходити
з того, що загальним правилом є принцип
генерального підряду. Так, якщо замовником
укладено договір з підрядником на виконання
всієї роботи, то залучення інших підрядників
замовник може здійснити тільки з дотриманням
прав генерального підрядника (п. 4 ст.
706 ЦК). Отже, множинність осіб на стороні
підрядника може виникнути або при одночасному
укладенні договору з окремими підрядниками
на виконання самостійних робіт, об'єднаних
неподільність результату, або в самому
договорі підряду вже закладена множинність
на стороні підрядчика.
Предметом договору підряду
є результат виконаної роботи.
Залежно від завдання замовника і виду
робіт результат може виражатися в створенні
нової речі або у відновленні, поліпшення
або іншому зміну вже існуючих речей (ст.
703 ЦК). Наприклад, натирання паркету, прання
білизни, ремонт магнітофона направлені
на відновлення і підтримання споживчих
властивостей вже існуючих речей. Поряд
з розглянутими формами вираження результату
роботи підрядника є такі види робіт, в
яких діяльність підрядника спрямована
безпосередньо на людину, наприклад послуги
перукаря, масажиста. Відносинам підряду
відповідає такий результат роботи, який,
по-перше, може існувати окремо від виконавця
роботи, а по-друге, може бути гарантиваний
виконавцем: зроблена зачіска, манікюр
і т. п. При відсутності якого-небудь з
названих ознак правова форма договору
підряду для регулювання зазначених відносин
неприйнятна.
Форма договору підряду повинна
відповідати загальним правилам
про форму угод (ст. 158-161 ЦК). Найбільш
поширена проста письмова форма,
що пояснюється в числі іншого
також і необхідністю додати підрядним
відносин більшу стабільність, враховуючи
їх, як правило, триваючий характер.
Важливість визначення терміну
в договорі підряду не викликає
сумнівів, оскільки замовник зацікавлений
у виконанні свого замовлення
не взагалі, а до певного
терміну. У договорі підряду прийнято
розрізняти момент початку та закінчення
виконання роботи, а також проміжні терміни,
наприклад термін примірки в договорі
підряду на індивідуальне пошиття верхнього
одягу. У Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК у договорі
підряду мають бути вказані початковий
і кінцевий строки виконання роботи.
Тривалість строку визначається
угодою між замовником і підрядником.
Яких-небудь спеціальних вимог
закону про максимальному або
мінімальному термін виконання
робіт не існує. Зустрічаються
іноді в підзаконних нормативних актах
граничні терміни виконання замовлень,
наприклад при побутовому обслуговуванні,
не тягнуть юридичних наслідків ні для
замовника, ні для підрядника, якщо вони
не відтворені в договорі з конкретним
замовником. Як правило, на визначення
терміну закінчення роботи істотний вплив
має позиція підрядника, оскільки йому
необхідно спланувати роботу таким чином,
щоб якісно виконати роботу відповідно
до завдання замовника. Крім того, існують
і цілком об'єктивні обставини, наприклад
вимоги технології виконання роботи, що
впливають на визначення терміну закінчення
роботи. У той же час при визначенні в договорі
термінів виконання робіт сторони не пов'язані
будь-якими нормативними приписами і вправі
встановлювати терміни, грунтуючись лише
на обліку своїх взаємних інтересів.