Договір підряда

 З моменту укладання договору  зафіксовані в ньому терміни  стають обов'язковими для обох  сторін, їх зміна може бути  вироблено тільки у випадках  і в порядку, передбачених договором  (п. 2 ст. 708 ЦК). Якщо сторони не  встановили у договорі термін прийняття роботи, то замовник зобов'язаний прийняти роботу негайно після повідомлення підрядника про її готовності.

 У підрядних зобов'язання  застосовуються загальні правила  про дострокове виконання зобов'язань  (ст. 315 ЦК).

 Невиконання роботи до обумовленого договором терміну, так само як і неприйняття замовником виконаної роботи в строк є порушенням зобов'язання, що має назву простроченням. Поряд із загальними правилами, передбаченими ст. 406 ЦК, на випадок прострочення замовника в законі встановлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає право на отримання винагороди навіть у випадку загибелі результату виконаної роботи - ризик підрядника переходить на замовника (п. 7 ст. 720 ЦК). Спеціальне правило встановлено на випадок нез'явлення замовника за одержанням речі, тобто ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Підрядник має право після закінчення місяця з дня, коли згідно з договором результат роботи повинен був бути переданий замовнику, і за умови подальшого дворазового попередження замовника продати результат роботи, а виручену суму внести на ім'я замовника у депозит, утримавши при цьому всі належні підряднику платежі (п. 6 ст. 720 ЦК).

 У більшості випадків основне  значення для замовника має  термін закінчення роботи. Так,  при порушенні кінцевого терміну  виконання роботи настають загальні  наслідки прострочення виконання,  передбачені п. 2 ст. 405 ЦК.

 Ціною в договорі підряду  є грошова сума, яку замовник зобов'язується сплатити підряднику за виконання роботи. Ціна визначається угодою сторін шляхом зазначення в договорі конкретної суми або способу її визначення. Якщо ні те ні інше договором підряду не передбачено, ціна визначається відповідно до правила п. 3 ст. 424 ЦК. У як ціни в договорі підряду може виступати не тільки грошова сума, але й інше зустрічне надання в натуральній або іншій формі (п. 1 ст. 423 ЦК).

 У тих випадках, коли підрядником  виступає державна або інша  організація, для якої прейскурантами або тарифами встановлені певні розцінки на виконувані нею роботи, то при укладанні договору підрядчик зобов'язаний керуватися цими розцінками. Замовник може або погодитися з розцінками, що діють у підрядника, або відмовитися від укладення договору з даними підрядником. Подібна ситуація має місце і тоді, коли відповідним органом кооперативної або громадської організації затверджені прейскуранти або тарифи або прийнято рішення керуватися розцінками, встановленими компетентними органами для державних організацій.

 Ціна в договорі підряду  складається з винагороди, що  сплачується підряднику за виконану  роботу, і компенсації витрат  підрядника. До витрат підрядника  відносяться вартість матеріалу  і обладнання, а також вартість  послуг, що надаються підряднику третіми особами. Ціна в договорі підряду і ціна речі, виготовленої за договором підряду, не завжди збігаються, оскільки в ціну речі, крім витрат підрядника та його винагороди (ціни договору підряду), включаються витрати замовника: вартість матеріалів, робіт і послуг, виконаних іншими особами.

 Якщо для досягнення результату  підрядник зобов'язаний виконати  комплекс робіт, значних за  обсягом і складності, ціна визначається  шляхом складання кошторису. Оскільки  ціна є результатом угоди сторін, то не буде мати значення кошторис, складена тільки однією стороною. Пункт 3 ст. 709 ЦК спеціально підкреслює, що кошторис, складений підрядником, буде мати юридичну силу і стане частиною договору лише з моменту підтвердження її замовником.

 На виконання робіт може бути складена тверда або приблизний кошторис. Якщо є всі вихідні дані, визначені всі необхідні види робіт, то складається тверда кошторис, відступи від якої ні в бік збільшення, ні в бік зменшення не допускаються. За загальним правилом, кошторис, передбачена договором підряду, є твердою. Кошторис вважається приблизної тільки за наявності спеціальної вказівки про це в договорі (п. 4 ст. 709 ЦК).

 Приблизний кошторис складається  в тих випадках, коли заздалегідь  неможливо визначити перелік  всіх необхідних робіт. У міру виконання роботи приблизний кошторис уточнюється й Розрахунки проводяться по фактично виробленим підрядником витрат, але тільки якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни допускається у випадку, якщо виникла необхідність у проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизної кошторисом. Збільшення ціни з інших підстав не допускається. Так, зростання витрат підрядника внаслідок зміни цін на матеріали, зміни кон'юнктури ринку, правил оподаткування не можуть розглядатися як обставини, що викликають необхідність перевищення ціни, визначеної приблизно.

 Законом не встановлено будь-якої  кількісний показник, який свідчить  про значне перевищення приблизного  кошторису. У кожному конкретному  випадку це визначається на основі ряду факторів, що включають вартість робіт, розмір витрат і т. п. Юридичне значення перевищення приблизної кошторису полягає в тому, що при значному перевищенні замовник має право відмовитися від договору, сплативши при цьому підряднику ціну за виконану частину роботи. Здійсненню цього права замовника передує обов'язок підрядника своєчасно попередити замовника про необхідності значно перевищити приблизний кошторис. Невиконання зазначеного обов'язку позбавляє підрядника права на відшкодування надкошторисних витрат (п. 5 ст. 709 ЦК).

 Тверда кошторис, за загальним  правилом, не підлягає зміни навіть  тоді, коли в момент укладення  договору виключалася можливість  передбачити повний обсяг підлягають  виконанню робіт або необхідних  для цього витрат. Підрядник зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи збільшення ціни, твердо визначеної договором. Однак при істотному зростанні вартості матеріалів та обладнання, що надаються підрядником, а також надаються йому третіми особами послуг, які при укладанні договору неможливо було передбачити, жорсткість правила про тверду ціну підривала б принцип свободи договору: підрядник не вступив би в договірні відносини, якщо б міг передбачити подібні зміни вартості матеріалів, робіт, послуг. Пункт 6 ст. 709 ЦК надає підряднику право в описаній вище ситуації вимагати збільшення встановленої ціни. Якщо замовник відмовиться від збільшення ціни, то відповідно до принципу свободи договору підрядник має право вимагати розірвання договору (ст. 451 ЦК).

3. Зміст договору підряду

Права та обов'язки сторін у договорі підряду носять взаємний характер, тобто прав однієї сторони відповідають обов'язки іншої. Тому розгляд прав і обов'язків сторін може бути зведено  до аналізу обов'язків кожної з  них.

 Підрядник зобов'язаний  за свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів. У легальному визначенні договору підряду міститься ряд вимог, що конкретизують основний обов'язок підрядчика по виконанню роботи.

 Робота повинна бути виконана  за завданням замовника, т. тобто у відповідності з тими вимогами, які замовник визначив в договорі, технічному завданні, що додається до договору, або квитанції в договорі побутового підряду.

 Підрядник зобов'язаний виконати  роботу доброякісно, т. тобто  без недоліків, які роблять використання виготовленої речі за призначенням непридатним, а також у точній відповідності із завданням замовника. Так, відступ підрядником від обумовленого договором фасону плаття або пальто, зовнішнього вигляду, оформлення або розміру меблів або вдома, хоча і не перешкоджає використання результату роботи за призначенням, є порушенням завдання замовника, а отже, і договору. Однак завдання замовника у питаннях, стосуються придатності і міцності роботи, не слід абсолютизувати. Презюміруется, що підрядник, на відміну від замовника, є фахівцем в дорученій йому справі. Тому на підрядника покладається особливий обов'язок своєчасно попередити замовника про те, що дотримання вказівок останнього загрожує міцності або придатності виконуваної роботи (п. 1 ст. 716 ЦК). Якщо замовник не змінить вказівок про спосіб виконання роботи у відповідний строк, підрядник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, заподіяних припиненням договору (п. 3 ст. 716 ЦК).

 Поряд з вимогами, що містяться в договорі, робота, яка виконується підрядником, має відповідати вимогам ГОСТу, ТУ чи інший нормативно-технічної документації, а за відсутності такої - зазвичай пропонованим вимогам (ст. 721 ЦК).

 Робота повинна виконуватися  з матеріалу підрядника та його засобами, якщо інше не встановлено законом або договором (п. 1 ст. 704 ЦК). З огляду на диспозитивність даної норми, закон передбачає різні правила в залежності від того, з чиєї матеріалу робота виконується.

 При виконанні підрядником  роботи зі свого матеріалу він несе відповідальність за доброякісність використовуваного матеріалу точно так само, як і продавець при продажу товарів неналежної якості (п. 5 ст. 723 ЦК). Якщо ж робота виконується з матеріалу замовника, то на підрядника покладається обов'язок економного, дбайливого його витрачання, він несе відповідальність за неправильне використання матеріалу, а за виконання всієї роботи зобов'язаний подати звіт про використання матеріалів і повернути замовнику залишок матеріалу (п. 1 ст. 713 ЦК). Як фахівець, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника про непридатність або недоброякісності наданого ним матеріалу (п. 1 ст. 716 ЦК). Законом встановлено, що підрядчик зобов'язаний перевірити доброякісність що надається замовником матеріалу при його прийманні. Якщо підрядник не заявив при належній приймання про недоброякісності матеріалу, то право на одержання винагороди у разі непридатності результату робіт до використання внаслідок недоліків матеріалу він не втратить, лише довівши, що недоліки матеріалу не могли бути ним виявлені при належній прийманні матеріалу (пп. 2, 3 ст. 713 ЦК).

 Підрядник зобов'язаний вжити  всіх заходів до забезпечення  збереження довіреного йому замовником  майна і несе відповідальність  за всяке упущення, що спричинило  його втрату або пошкодження (ст. 714 ЦК). Підрядник несе відповідальність за збереження не тільки переданого йому замовником матеріалу, а й іншого майна замовника, наданого для його ремонту, поліпшення або виконання іншої роботи. Підрядник не несе відповідальності за випадкову загибель майна замовника, оскільки відповідає тільки за свої упущення. За загальним правилом він зобов'язаний піклуватися про майно замовника, як і про своє власне, дотримуючись звичайні запобіжні заходи. Однак договором може бути передбачена і спеціальний обов'язок підрядника дотримуватися будь-які додаткові вимоги замовника, що стосуються охорони його майна. Приймаючи від замовника матеріал, підрядчик зобов'язаний виконати певні вимоги. Вони різняться в залежності від того, хто є замовником: громадянин або організація. Так, при виконанні роботи за договором побутового підряду з матеріалу замовника підрядник зобов'язаний вказати у квитанції, видається замовнику, точне найменування, опис матеріалу і його оцінку за згодою сторін (ст. 734 ЦК). У тому ж порядку здійснюється оцінка здаються замовником виробів для виконання ремонтних та інших робіт.

 Ризик випадкової загибелі  або псування матеріалів, обладнання, переданої для переробки (обробки)  речі або іншого використовуваного  для виконання договору майна несе надала їх сторона (п. 1 ст. 705 ЦК). При загибелі або псування матеріалу внаслідок випадку або непереборної сили або інших обставин, за які ні замовник, ні підрядник не відповідають, що виникли в результаті втрати або псування матеріалу збитки відносяться на рахунок власника матеріалу або іншого використовуваного майна.

 Основні обов'язки замовника  полягають у сплаті винагороди  підрядчику і прийняття виконаної  роботи. Обидві обов'язки тісно  пов'язані, оскільки, за загальним  правилом, замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу зі здачі всієї роботи підрядником. Законом або договором може бути передбачений і інший порядок виплати винагороди. Інтересам замовника найбільш відповідає оплата роботи з її виконання в цілому. Однак це правило, передбачене п. 1 ст. 711 ЦК, є диспозитивним. Замовник може оплатити роботу повністю при укладенні договору або виплатити аванс, зробивши остаточний розрахунок по здачі всієї роботи в цілому. Підрядник ж вправі вимагати виплати винагороди при укладанні договору або авансу тільки у випадках і розмірі, передбачених законом або договором підряду (п. 2 ст. 711 ЦК).

 Інтереси підрядника в отриманні  передбаченої договором ціни  захищаються шляхом надання йому  права на утримання як результату  роботи, так і майна, що належить замовнику і переданого підряднику для виконання робіт, аж до сплати замовником відповідних сум (ст. 712 ЦК).

 При прийнятті виконаної  роботи замовник зобов'язаний  оглянути її і при виявленні  явних відступів від умов договору  погіршили роботу, або інших недоліків у роботі негайно заявити про це підряднику. Про недоліки, які не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, замовник зобов'язаний заявити підряднику негайно після їх виявлення. При невиконання цього правила замовник втрачає право у подальшому посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її приймання (пп. 2, 3 ст. 720 ЦК). Замовник, що виявив після прийняття роботи відступи у ній від договору підряду або інші недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному способі приймання (приховані недоліки), зобов'язаний підрядника сповістити про це в?? азумний строк за їх виявлення (п. 4 ст. 720 ЦК).

 Чинним законодавством на  підрядника покладається додатковий  обов'язок по передачі замовнику інформації, що стосується експлуатації або іншого використання предмета договору підряду (ст. 726 ЦК). Ще одна норма про передачу інформації спрямована на охорону комерційної таємниці, що стала відома сторонам при виконанні договору підряду (ст. 727 ЦК). Сторонам договору підряду не потрібне тепер спеціально передбачати в договорі умови про захист комерційної таємниці, оскільки це є імперативним вимогою закону. Сторони повинні лише передбачити порядок і умови користування отриманою інформацією, якщо вважатимуть це за необхідне.