Право промислової власності

 

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Харківська національна  академія міського господарства

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з курсу

«Інтелектуальна власність»

На тему:

« Право промислової власності»

варіант № 4

 

 

 

                                                                                    Виконала слухачка 2 курсу,

                                                                    Факультету ПО та ЗН

                                                       Групи МОМГ

                                                                       Руденко Ірина Сергіївна                                                 

                                                        

 

 

 

 

Харків– 2013

Зміст

 1. Поняття права промислової власності. Винахід, корисна модель,

промисловий зразок.

       2. Право власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Подання заявки.

       3. Патентування винаходу, промислового зразка. Порядок одержання

Патенту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття  права промислової власності.  Винахід, корисна модель,

промисловий зразок.

 

   Традиційно результати  творчої діяльності, як вже зазначалося,  поділяють на дві основні групи.  Якщо до п є р ш о ї належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телемовлення та ін.), то до д р у г о ї — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:

   - наукові відкриття;

   - винаходи та корисні  моделі;

   - промислові зразки;

   - раціоналізаторські  пропозиції;

   - знаки для товарів та послуг;

   - селекційні досягнення;

   - нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.

   Право  промислової власності — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, забезпечують правовий режим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патентовласників.

   До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК).

   Не є відкриттям  наукова здогадка, гіпотеза.

   Ознаки відкриття:

   а) це — результат  творчої праці у сфері об'єктивно  існуючих закономірностей, властивостей  та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення;

   б) воно має експериментальне  або теоретичне підтвердження;

   в) результат повинен  бути невідомим раніше не лише  в районі, області чи країні, а  світовій науці;

   г) воно вносить  докорінні зміни в рівень пізнання, є базою для створення винаходів.

   Автор відкриття  має право надати йому своє  ім'я або спеціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца).

   Так, відкриттям  є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці  Менделєєва; доведеність, що в  деяких металах та сплавах  за певної температури зникає  електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, передбаченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо.

   Відкриття може  бути зроблене і випадково.  Прикладом цього може бути  відкриття німецьким фізиком  К. Рентгеном особливих променів, які він назвав "Х-променем".

   Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто:

   а) є новим (відсутні  будь-які відомості у світі, які є загальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інформація при визначенні поняття "новизна" до уваги не береться);

   б) має винахідницький  рівень (дійсно є внеском в науковий та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною розробкою);

   в) є промислово  придатним для використання (практична  можливість використати винахід  в певній сфері. Так, "технічна  розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово придатною для використання).

   Об'єктом винаходу  може бути:

   - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукупність  клітин, що мають спільне походження  і характеризуються однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біотехнології і застосовуються з лікувальною метою), культура клітин рослин і тварин тощо);

   - спосіб;

   - застосування раніше  відомого продукту чи способу  за новим призначенням.

   Правова охорона  надається винаходу, який не лише  відповідає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.

   Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу:

   - відкриття, наукові  теорії та математичні методи;

   - методи організації  та управління господарством;

   - плани, умовні  позначення, розклади, правила;

   - методи виконання  розумових операцій;

   - комп'ютерні програми;

   - результати художнього  конструювання;

   - топографії інтегральних  мікросхем;

   - сорти рослин  і породи тварин тощо.

   Корисна  модель — це нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою.

   Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчуються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.

   Не можуть одержати  правової охорони в межах патентного  права: відкриття, наукові теорії  та математичні методи; методи  організації та управління господарством;  плани, умовні позначення, розклади, правила; топографії інтегральних  схем; сорти рослин і породи  тварин тощо.

   Суб'єктами патентного  права є автори винаходів та  корисних моделей (винахідники), а також автори промислових  зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

Промисловий зразок — результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

В Україні промислові зразки, що відповідають такій ознаці як новизна, можуть отримувати правову охорону  у вигляді патенту на промисловий  зразок. При цьому важливо розуміти, що при здійсненні експертизи офіційна установа перевіряє виключно наявність  у промислового зразка всіх заявлених  суттєвих ознак. Патент на промисловий  зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності.

2. Право власності  на винахід, корисну модель, промисловий  зразок.

Подання заявки.

 

В різних державах питання, хто має право на подання заявки на винахід та право на одержання патенту, розв’язуються неоднаково. Існують дві основні системи подачі заявки й одержання охоронного документа: винахідницька (авторська) і заявницька.

 Винахідницьку систему  прийняли в США, де право  на одержання патенту має перший  і дійсний винахідник, а подача  заявки супроводжується складанням  заявником відповідної присяги  (параграф 115 Патентного закону США).

 Заявницька система  передбачає видачу патенту першому  заявнику без перевірки його правоспроможності щодо заявленого винаходу. Вона  більш відповідає головній меті патентної системи – захистити винаходи, що були раніш розкриті.

 У європейських країнах  після приведення національних законодавств у відповідно до положень Європейської патентної конвенції сформувалась проміжна система, що згладжує труднощі винахідницької і заявницької системи. Так декларується право винахідника або його правонаступника на одержання патенту, передбачається вказівка імені винахідника в заявці. Однак при цьому не здійснюється ніякої перевірки правочинності заявника, а також істинності заявки про авторство.

 Винахідник має право  на подачу заявки й одержання  патенту в таких випадках:

якщо винахід не є службовим; якщо винахід є службовим, але договором між винахідником і роботодавцем передбачене право винахідника на одержання патенту;

якщо роботодавець протягом  визначеного терміна, зазначеного  в законі, із дати сповіщення його про  створення службового винаходу не подає  заявки на винахід.

Законодавством всіх країн передбачено, що право на подачу заявки належить спільно всьому колективу авторів, якщо розробка створена творчою працею декількох осіб, і відсутність кого-небудь з авторів приведе до неможливості одержання патенту.

 Для запобігання подібної  ситуації законом дозволене таке: якщо автор виїхав за кордон, то дії від його імені може  робити довірена особа, надавши  документ, що засвідчує дане право. 

 При визнанні громадянина  недієздатним або обмежено дієздатним, то дії, у тому числі пов’язані  з одержанням патенту, від його  імені здійснює опікун або  піклувальник.

 Крім автора (винахідника), право на подачу заявки на винахід має його спадкоємець або інші правонаступники. Якщо при подачі заявки автор помер, то від його імені всі документи підписує його спадкоємець, якщо повинен юридично довести своє право на спадщину.

 За дорученням заявника  заявка може бути подана через представника. Якщо заявка подається через представника, то дії до заявки додається довіреність, видана заявником на ім’я представника та оформлена з дотриманням вимог законодавства або її копія. Якщо заявником є іноземна особа або особа без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України, то заявка подається тільки через патентного повіреного. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності.

 Автор в заявці може  зробити вказівку на фізичну  і (або) юридичну особу, що  буде виступати заявником.

 Право на подачу  заявки іноземним заявником признається  у всіх країнах. Підставами для цього є міжнародні і регіональні угоди з охорони промислової власності, взаємні умови, надання законодавцем їм рівних прав із національними громадянами. Проживання в країні патентування або здійснення там промислової і комерційної діяльності розглядається звичайно як доповнення до інших підстав з отримання патенту.

 У багатьох країнах іноземні заявники не можуть самостійно подавати заявки і здійснювати інші дії, пов’язані безпосередньо з діяльністю патентного відомства. Як правило, фізичні особи, які проживають за межами країни, де вони мають намір одержати охоронний документ і підтримувати його чинність зобов’язані вести справи через патентних повірених, зареєстрованих у національному патентному відомстві цієї країни. Однак спеціальними угодами може бути передбачений інший порядок.

 Іноземні особи та  особи без громадянства, які проживають  чи мають постійне місцезнаходження  поза межами України, реалізують  свої права, зокрема право на  подання заявки, тільки через  патентних повірених, якщо інше  не передбачено міжнародними  угодами. Так, згідно з угодами  про співробітництво у сфері  охорони промислової власності  між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місцепроживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до «Українського інституту промислової власності» (далі Укрпатенту). Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку можна подати без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.