Право промислової власності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Сентября 2013 в 16:15, контрольная работа

Описание работы

1. Поняття права промислової власності. Винахід, корисна модель,
промисловий зразок.
2. Право власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Подання заявки.
3. Патентування винаходу, промислового зразка. Порядок одержання
Патенту

Файлы: 1 файл

интел право.docx

— 40.18 Кб (Скачать файл)

 Дата надходження в  Держпатент кожної поданої заявки  є пріоритетом за умови, що документи оформлено згідно з вимогами, встановленими Держпатентом.

 Після надходження заявки на винахід, промисловий зразок Держпатент проводить по них формальну експертизу, під час якої перевіряється наявність необхідних документів, а також можливість надання правової охорони. При позитивних результатах формальної експертизи приймається рішення про прийняття заявки на винахід до розгляду і встановлюється пріоритет, про що повідомляється заявнику, а якщо заявка не відповідає встановленим вимогам, приймається рішення про відмову в прийнятті заявки на винахід до розгляду.

 

 По заявці, документи  якої оформлені з порушенням  встановлених вимог, заявнику  надсилається запит із пропозицією  протягом двох місяців від дати надходження подати виправлені документи. Якщо заявник у визначений строк не подав матеріали, вказані в запиті, заявка вважається неподаною.

 На рішення про відмову  в прийнятті заявки до розгляду  заявник може подати заперечення  до Апеляційної ради Держпатенту  протягом шести місяців від дати його одержання. Заперечення розглядається Апеляційною радою протягом двох місяців від дати його надходження. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

 Заявки, прийняті Держпатентом  України до розгляду, заявникові  не повертаються.

 Відомості про прийняту  до розгляду заявку на винахід,  включаючи формулу винаходу, публікуються  в офіційному бюлетені Держпатенту  України через 18 місяців від дати пріоритету.

 Заявки на винаходи  можуть не публікуватися в тому випадку, коли така публікація може завдати шкоди державним інтересам.

 Автор винаходу може  звернутися до Держпатенту з  клопотанням про виправлення  помилок в опублікованих відомостях  про заявку, а також має право  відмовитися бути згаданим у відомостях, що публікуються.

 Будь-яка особа має  право ознайомитися з матеріалами  заявки після її публікації. Порядок ознайомлення з матеріалами встановлює Держпатент.

 Заявленому винаходу  від дати публікації до дати  реєстрації в Державному реєстрі винаходів надається тимчасова правова охорона в обсязі опублікованої формули.

 Тимчасова правова  охорона вважається такою, що  не настала, якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту. Клопотання заявника, яке подається до Держпатенту на проведення експертизи заявки по суті, може бути подане протягом п'яти років від дати подання заявки. Якщо таке клопотання у вказані строки не надійшло, заявка вважається відкликаною.

 

 Експертиза заявки  на винахід по суті перевіряє відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності.

 За результатами експертизи  заявки на винахід по суті  приймається рішення про відповідність чи невідповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності. У разі незгоди автора з рішенням експертизи по суті винаходу він має право на протиставлені матеріали експертизи подати мотивоване заперечення до Апеляційної ради в тримісячний строк від дати одержання рішення або копій матеріалів експертизи. Рішення Апеляційної ради є остаточним.

 Патент на винахід  чи промисловий зразок може  бути визнаний недійсним повністю  або частково протягом усього  строку його дії у таких випадках:

 невідповідності винаходу  чи промислового зразка,що охороняється, умовам патентоспроможності згідно з Положенням;

 наявності у формулі  винаходу суттєвих ознак, якібули  в первинних матеріалах заявки;

 неправильного зазначення  в патенті автора (співавтора) винаходу  або власника патенту.

 Будь-яка особа має право подати до Апеляційної ради заперечення проти виданого патенту за умови сплати відповідного мита. Апеляційна рада розглядає заперечення тільки в межах мотивів, викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а також власник патенту можуть брати участь у розгляді заперечення.

 Автори винаходів,  промислових зразків мають право  на патентування винаходів і  промислових зразків в іноземних державах.

 Щоб запатентувати  заявку в іноземній державі,  заявник зобов'язаний подати заявку  до Держпатенту, повідомивши про  намір запатентувати винахід чи промисловий зразок в іноземних державах. За умови відсутності заперечення протягом трьох місяців від дати надходження повідомлення заявка на винахід чи промисловий зразок може бути подана до відповідних органів іноземної держави.

 Усі витрати, пов'язані з патентуванням в інших державах, лягають на заявника або іншу особу, у т. ч. іноземну, яка дала згоду авторові.

 Слід зазначити, що  чинні закони України про охорону  прав на об'єкти промислової  власності передбачають судове  вирішення різних видів спірних питань, включаючи суд першої інстанції (юрисдикції), арбітражний або третейський суд. Забезпечення надійного судового захисту в цій сфері діяльності передбачено також відповідними міжнародними угодами і домовленостями, у т. ч. угодою про співпрацю між Україною і Європейським союзом, Генеральною угодою про тарифи і торгівлю (ГАТТ).

 Згідно з чинним  законодавством з питань охорони  промислової власності, суди відповідно  до їх компетенції розглядають  такі спірні питання стосовно  авторів промислової власності:

 про авторство на  винаходи, корисні моделі, промислові  зразки, сорти рослин і породи  тварин, товарні знаки і раціоналізаторські  пропозиції;

 про встановлення власника  охоронного документа;

 про порушення майнових  прав власника охоронного документа;

 про включення і  виконання ліцензійної угоди;

 про встановлення факту  використання об'єкта промислової  власності;

 про винагороду авторів  винаходів і промислових зразків та корисних моделей і про право компенсації за порушення авторських прав;

 про визнання охоронного  документа недійсним, а також  спірні питання, що стосуються  питань охорони промислової власності.  Практика розгляду спірних питань  у судах загальної юрисдикції  підтверджує існування відповідних труднощів, пов'язаних переважно з відсутністю практики і відповідної кваліфікації судів у сфері інтелектуальної власності, зокрема патентного права.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. http://textbooks.net.ua/content/view/4129/16/
  2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Промисловий_зразок
  3. http://b-ko.com/book_156_glava_8_2.2._ПорядокодерÐ.html
  4. http://sites.kpi.kharkov.ua/pravo/iv/13.html

Информация о работе Право промислової власності