Структура та стадії договірної роботи. Переддоговірна робота, її напрями та значення

Структура та стадії договірної роботи. Переддоговірна робота, її напрями та значення

Господарські договори слід відносити до найбільш типових —доивідуальних правових актів, у зв'язку з формуванням яких на підприємстві проводиться об'ємна і важлива робота правового хазару. Належно оформлений договір сам набуває сили юридично акту, що визначає подальші дії сторін. Своєчасного і якісного виконання договору багато в чому забезпечується заходами, встановленими законодавством і угодами сторін.

Таким чином, договірна робота - це діяльність підприємства по формуванню і правовому закріпленню договірних відносин і організації виконання договорів.

Структура договірної роботи на кожному окремому підприємстві відповідає завданням, які стоять перед ним як учасником різноманітних господарських зв'язків. Слід розрізняти, по- перше, договірну роботу, пов'язану з реалізацією результатів власного виробництва і, по-друге, використовувати результати діяльності інших підприємств, тобто договірну роботу по реалізації продукції власного виробництва і договірну роботу, пов'язану із забезпеченням підприємства продукцією, послугами тощо. Вказані вище напрями договірної роботи є видами договірної роботи. Слід відмітити, що правова робота на підприємстві є більш широким поняттям і включає, в тому числі, й договірну роботу.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограма- ми, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Стадії договірної роботи характеризують послідовність її виконання і значення дій, складових їх зміст. Договірна робота зазвичай включає такі стадії:

— підготовка до укладення договорів (проведення договірної компанії, пошук потенційних контрагентів тощо);

— розробка, узгодження і ухвалення до виконання актів планування господарських зв'язків у випадках, якщо відносини в цій частині регулюються державою;

— оформлення договірних відносин;

— доведення договірних зобов'язань до служб, підрозділів і посадовців підприємства, що беруть участь у виконанні конкретного договору;

— контроль за виконання договорів;

— оцінка результатів виконання договорів. Підприємства, організації, об'єднання, що користуються правами юридичної особи, укладають договір від свого імені. Структурні підрозділи названих і інших юридичних осіб можуть укладати договори різного роду від імені і за дорученням юридичної особи до складу якої вони входять. Довіреність видається за підписом уповноважених на те осіб, як правило, керівників підприємства або їх заступників і завіряється друком. Вона повинна обов'язково містити дату складання і термін її дії.

Вступаючи у договірні відносини, підприємства, організації і інші суб'єкти повинні бути зацікавлені в тому, щоб були обумовлені умови, максимально сприяючі їх безперебійної роботи у всіх областях діяльності: постачання, збут, капітальне будівництво, перевезення тощо. У виробленні умов договору повинні брати участь керівники підприємств, організацій, служб, фахівці - господарники і юристи. Така організація договірної роботи на підприємствах вимагає чіткого розмежування обов'язків між різними службами, яке забезпечило б всю необхідну роботу по оформленню договорів.

Відповідальність за своєчасну і якісну підготовку необхідних матеріалів і оформлення договірних відносин рекомендується покладати на такі відділи (служби) підприємства, організації: по матеріально-технічному забезпеченню - на відділ постачання, зовнішньої кооперації, комплектації устаткування, замовлень або інші служби, що виконують відповідні функції; по збуту продукЦІЇ - навідціл збуту; ПО транспортних операціях - на транспортну служоу, по капітальному будівництву - на відділ капітального будівництва; по капітальному ремонту - на відділ головного механіка і енергетика; по наданню виробничих послуг - на відповідні служби, для яких призначені ці послуги або виконання їх; по науково-дослідних роботах і виготовленні технічної документації - на відділи головного технолога і головного конструктора, заводські лабораторії і т.п.; по житлово-комунальному господарству - на

житлово-комунальний відділ.

Перераховані вище відділи зобов'язані привертати до розробки умов договору всі інші служби, пов'язані з даним договором. Наприклад, за якістю продукції - відділ головного механіка і відділ технічного контролю; за розрахунками - фінансовий відділ; за умовами використання і повернення тари - тарне господарство тощо.

Складений проект договору і відповідно засвідчений відсилається іншій стороні або декільком сторонам. Якщо інша сторона згодна з умовами, вказаними в проекті договору, вона його підписує і приймає до виконання. Інакше, якщо сторона, що отримала проект договору, не згодна з умовами або є заперечення по ним, складається протокол розбіжностей, про що роблять обмовку в договорі і в 20-денний термін направляють іншій стороні протокол розбіжностей в двох екземплярах разом з підписаним договором. У договорі обов'язково робиться відмітка, що він направлений з протоколом розбіжностей. За відсутності такої відмітки розбіжності, викладені в протоколі розбіжностей, не мають юридичної сили.

Отримавши вказані документи, підприємство, організація зобов'язані в 20-денний термін розглянути їх, включити в договір всі прийняті пропозиції, а розбіжності, що залишилися неврегу- льованими, передати на розгляд господарського суду.

Договори оформляються після узгодження номенклатури продукції, що поставляється, об'ємів і термінів виконуваних робіт з головним інженером, начальником виробництва, а якщо продукція виготовляється по кресленнях замовника - з відділом головного конструктора, який дає висновок про технічну можливість — 3аМОВЛення' вимоги і креслення замовника для внесен- до договору. Порядок проходження документації, - лов язаної з проходженням договорів, встановлюється наказ— підприємству або спеціальним стандартом, що переважно г'° НО ВІД КІЛЬКОСТІ договорів І структури підрозділів, В КОМПЄТс яких входить підготовка договорів.

До договорів, що найчастіше укладаються, відносяться л вори постачання, перевезення, підряду на капітальне будівницт ° зовнішньоекономічні контракти, науково-дослідні і дослідно-к ' трукторські роботи. У будь-якому договорі умови ЙОГО ПОВИНй" формулюватися гранично чітко, бути конкретними, враховуй всі особливості відносин, що складаються між сторонами. Договір є єдиним документом, що визначає має рацію і обов'язки сторін

Наприклад, при укладенні договорів на збут продукції, на ма- теріально-технічне забезпечення перш за все конкретизуються умо. ви постачання: кількість, номенклатура, якість продукції, терміни постачання, ціна, представлення рознарядок на транзитні відвантаження, умови повернення тари, узгодження креслень, зразків технічних умов, фінансування і порядок розрахунків тощо.

Залежно від цього вирішується питання про спосіб укладення договору постачання. У всіх інших договорах повинні передбачатися конкретні зобов 'язання сторін: характер виконання роботи, терміни, форми розрахунків, предмет договору тощо. Указуються ціна договору і інші умови, які слід відображати в договорі від- повідно до нормативних актів.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору; зобов'язана протягом двадцята днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися не врегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Разом з істотними відносинами, в договорі можуть обумовлюватися і так звані умови звичайні, зміст яких відповідає диспозитивним нормам права. Це ті умови, які не вимагають спеціального узгодження сторін, оскільки вони вступають в силу в результаті самого укладення договору. Нарешті, в договір можуть включатися сторонами умови, звані випадковими. Це умови, які сторони обмовляються обліком надання їм такій можливості диспозитивною правовою нормою, або умови, взагалі не врегульовані законом. Так, наприклад, сторони за договором за наявності обопільної згоди мають право виносити розмір санкцій за порушення договірних умов, встановлених нормативним актом, або передбачати санкції за невиконання зобов'язань.

Зобов'язання в договорі слід формулювати так, щоб вони забезпечували чітку і повну регламентацію взаємин сторін. Наявність в договорі неясних або нечітко виражених умов може привести до непорозуміння в результаті різного тлумачення сторонами своїх зобов'язань.

Всі договори з додатком до них, а також протоколи розбіжнос тей підписуються керівником підприємства (організації) або його заступником і скріпляються печаткою.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньо му порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одерясала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Існують визначенні особливості укладення попередніх договорів. Так, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Він повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Так, у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків-

Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників.

Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому рК, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа. Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену ГК та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.