Тактика дій оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при пожежах або вибухах на об’єктах видобування, транспортування зберіганн

Паливо для мартенівських  печей поставляється марок МП — малосірчисте і МПС — сірчисте. Газотурбінне паливо виробляється двох марок: ТГ — звичайне і ТГВК — вищої категорії якості, а паливо пічне побутове випускається марки ТПБ.

 7.УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ РІДКОГО ПАЛИВА

Рідке паливо відвантажується  споживачам партіями, які супроводжуються єдиним документом (паспортом) про якість. У документі зазначається: найменування підприємства-постачальника, вид нафтопродукту, марка, номер партії і транспортної одиниці, а також показники якості даної продукції, нормовані встановленим стандартом, і результати випробування даного нафтопродукту. Рідке паливо перевозять усіма видами транспорту: трубопровідним, річковим, залізничним, автомобільним і, в особливих випадках, повітряним. На ємностях ставлять попереджувальні написи: «Вогненебезпечно», «Етиловий бензин» — для світлих нафтопродуктів і «Отрута» — для отрутних нафтопродуктів.

Приймання рідкого палива здійснюється за масою чи зважуванням за об'ємом і щільністю. При відсутності паспорта на паливо, що надійшло, вантажоодержувач зобов'язаний визначити його якість у лабораторії.

Для зберігання палива використовують металеві чи залізобетонні резервуари, горизонтальні чи вертикальні, підземного чи надземного типу. Заповнення резервуару повинно бути максимальним для зменшення витрат на випар. Заправлення повинно здійснюватись тільки закритим способом (через шланг).

Гарантійні терміни  зберігання для автомобільного бензину  і дизельного палива — 5 років, авіаційного бензину — 2 роки з дня виготовлення, а після закінчення цього терміну варто знову перевірити якість нафтопродукту на відповідність вимогам стандартів. Бензин, мазут та інші рідкі палива є вибухонебезпечними, легкозаймистими пальними рідинами, їхні пари отруйні для людини. Тому в місцях їхнього зберігання потрібно суворе дотримання правил безпеки. До роботи з рідким паливом допускаються тільки особи, що пройшли інструктаж з техніки безпеки. Нафтобази і склади повинні мати справну і безпечну електропроводку й бути обладнані необхідними засобами пожежогасіння, резервуари для зберігання повинні бути заземлені. На їх території категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем чи інструментом, що дає при ударі іскру. При низьких температурах в'язкість рідкого палива значно зростає, тому перекачування його з ємностей по трубопроводах вимагає підігріву.

 

8.Висновок.

Від якості проведення аварійно-рятувальних  та інших видів робіт у зоні НС залежить життя і здоров'я людей, тим чи іншим чином залучених  в умови надзвичайних обставин. З  метою забезпечення оперативних, злагоджених дій всіх служб, зайнятих ліквідацією наслідків НС, а також гарантування професійної та соціальної захищеності рятувальників вищими державними органами РФ прийнято ряд нормативних актів, що регламентують порядок проведення робіт і позначають статус співробітників рятувальних підрозділів. Зокрема, Федеральний закон від 22 серпня 1995 N151-ФЗ "Про аварійно-рятувальні служби і статусі рятувальників" встановлює низку принципів діяльності аварійно-рятувальних служб та формувань, визначає повноваження керівників процесу ліквідації НС, вводить комплекс гарантій для працівників рятувальних служб.

Для досягнення найбільшої ефективності робіт на місці НС потрібно комплекс заходів, що включає законодавчу  базу, фонди економічної підтримки, спеціальне технічне забезпечення, забезпечення засобами зв'язку. Не менш важливий і організаційний аспект, що дозволяє координувати дії спеціальних рятувальних служб різних рівнів у надзвичайних умовах.

МНС України має досить великий досвід роботи в самих різних надзвичайних ситуаціях, в тому числі унікальний досвід з порятунку арктичних експедицій, ліквідації наслідків острівних і шельфових землетрусів, великих затоплень і т.д. Але, як показує статистика, кількість аварій та інших НС не скорочується. Багато в чому ця обставина пояснюється складною економічною ситуацією, зношеністю основних виробничих і житлових фондів, комунікацій. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок про необхідність вдосконалення системи ЦО і НС, посилення всебічної державної підтримки служб порятунку, нарощування процесу обміну передовим світовим досвідом в області організації рятувальних та інших невідкладних робіт.

 З нафти виділяють різноманітні продукти, що мають практичне значення. Продукти нафтопереробки, що люди застосовують у повсякденному житті, увійшли у всі сфери життя. Це й бензин та дизпаливо для автомобілів, авіаційне паливо та паливо для техніки, мазут для ТЕС, гудрон для одержання асфальту, парафін та вазелін, моторні мастила тощо. Їхнє значення в нашому житті важко переоцінити.

Люди створили багато різних способів видобутку нафти, використовують різні види буріння шпар, розвідують нові родовища нафти, видобувають її і на землі, і під водою. Також  освоєно багато різних видів переробки  нафти, її очищення тощо.

У галузях народного господарства, пов’язаних з видобутком, транспортування та переробленням нафти, а також із продажем нафтопродуктів, працює велика кількість працівників різних професій. Для цих галузей кожного року навчальні заклади випускають спеціалістів.

Варто вказати на загальні умови підвищення рівня конкурентоспроможності України у видобуванні, переробці  і транспортуванні нафти і  газу - це здобуття Україною незалежної сильної позиції як на ринку газу так і на ринку нафти.

Але тепер постає проблема: як впливає видобуток нафти у таких значних кількостях на навколишнє середовище?

Зараз потрібно звернути особливу увагу на безпеку при  видобутку нафти, її транспортуванні, особливо морем, переробку нафти  на нафтопереробних заводах.

9.Список літератури

1. Авакян А. Б. Повені / - М.: Знание, 1989.

2. Зав'ялов В. М. Цивільна  оборона. Навчальний посібник. - М.: 1989;

3. Зайцев А.П., Коржавін  А.В., Корнєєв А.І. під ред. Алтуніна  Т.І. Громадянська оборона. Навчальний  посібник для населення. - М.: «Молодь», 1982;

4. Кащенко Н.Д. Профілактика  хімічних аварій / / Наука і життя,  № 7, 1999р. 

5. Осипов В.І. Природні  катастрофи на рубежі ХХ1 століття / В.І. Осипов / / Вісн. РАН. - 2001. - N: 4. .

Список використаної літератури

1. Бондарчук М.С., Полікарпо  І.С. Товарознавство сировини, матеріалів та засобів виробництва. Навч. Посібник. – К.: ЦУЛ, 2006. – 560 с.

2. Богомолов А.И., Гайле  А.А., Громов В.В. и др./ Под ред.  Проскурякова В.А., Драбкина А.Е.  – Л.: Химия, 1989. – 424 с. 

3. Болотников А.А. Товароведение:  Курс лекций. Ч-2. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.

4. Бондаренко Б.И. Альбом  технологических схем процессов  переработки нефти и газа. –  М.: Химия, 1983. – 128 с. 

5. Войчак А.В. Товароведение  сырья и материалов. – К.: Высшая  школа, 1989

6. Гридасов В. І.  Товарознавство. — Х.: Видавництво НФаУ, 2003. — 175с.

7. Гуревич И.Л. Технология  переработки нефти и газа. Ч.1. – М.: «Химия», 1975

8. Лосиков Б.В. Нефтепродукты,  свойства, качество, применение. М.: «Химия», 1986

9. Оснач О.Ф. Товарознавство (промислове обладнання, прилади, інструменти): Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2007. – 304 с.

10. Судак М.М. Нефть  и горючие газы в современном  мире. – М.: Недра, 1984

11. Большая советская  энциклопедия, т. 29. – М.: Полиграфкомбинат  им. В.М. Молотова, 1954

12. Українська радянська енциклопедія, т. 9. – К.: Головна редакція