Об’єкти права промислової власності

На думку сучасних дослідників, основними перешкодами на шляху  розвитку відносин інтелектуальної  власності в епоху Інтернет є: конфлікт доменних імен і товарних знаків в глобальній інформаційній  мережі; невирішеність питання щодо правомірності патентування способів ведення бізнесу; проблеми охорони  творів у цифровій формі; проблеми охорони  баз даних; проблеми максимально  широкого доведення до відома суспільства (через мережу Інтернет) інформації про патенти тощо.

Ще однією гострою проблемою  розвитку інтелектуальної власності  в епоху Інтернету є поширення  електронної торгівлі об'єктами інтелектуальної  власності. Ці питання були в центрі уваги Міжнародної конференції  ВОІВ з електронної торгівлі та інтелектуальної  власності 1999 р. у Женеві. На конференції  як першочергові були виокремлені проблеми приєднання якомога більшої кількості держав до Договору про авторське право та Договору про виконання та фонограми (1996 p.); розробки законодавчих основ захисту баз даних як об'єктів авторського права; гармонізації норм з авторизації угод, що здійснюються в мережі, а також норм щодо захисту інформації, шифрування, аутентифікації, цифрових підписів та допомоги країнам, що розвиваються, щодо входження в Глобальну мережу ВОІВ, урахування їх інтересів тощо.

На завершення Конференції було оголошено так званий "Цифровий порядок денний ВОІВ", який включає  десять пунктів:

1. Розширення участі у міжнародному  співробітництві з питань інтелектуальної  власності країн, що розвиваються, шляхом використання Глобальної  мережі ВОІВ WIPONET та інших засобів  з метою забезпечення доступу  до відповідної інформації, участі  у формуванні глобальної політики  та розширення можливостей використання ресурсів інтелектуальної власності в електронній торгівлі.

2. Набрання чинності Договорами  ВОІВ з авторського права та  з виконання і фонограм.

3. Сприяння адаптації міжнародного  законодавства з метою полегшення  електронної комерції шляхом  поширення принципів Договору  про виконання та фонограми  на аудіовізуальні твори; узгодження  прав організацій мовлення з  вимогами цифрової епохи; досягнення  прогресу у сфері міжнародних  договорів щодо баз даних. 

4. Виконання рекомендацій Доповіді  про процес із назв доменів  у рамках ВОІВ, досягнення сумісності  між ідентифікаторами в реальному  та віртуальному світах шляхом  упровадження правил взаємної  поваги та усунення суперечностей  між системою назв доменів  і правами інтелектуальної власності. 5. Розробка принципів, які б лягли в основу запровадження в подальшому на міжнародному рівні правил щодо відповідальності провайдерів онлайнових послуг у сфері інтелектуальної власності.

6. Сприяння адаптації організаційно-правової  структури з метою полегшення  використання інтелектуальної власності  в інтересах суспільства в  глобальній економіці шляхом  адміністративної координації та  реалізації (за бажанням користувачів) практичних систем стосовно взаємної  оперативної підтримки та взаємодії  між системою електронного управління  авторським правом і методами  таких систем; надання ліцензій  у режимі он-лайн на представлену  в цифровому вигляді культурну  спадщину, врегулювання в режимі  онлайн суперечок у сфері інтелектуальної власності тощо.

7. Впровадження та подальший  розвиток он-лайнових процедур подання та обробки міжнародних заявок для цілей РСТ, Мадридської системи та Гаазької угоди.

8. Вивчення та пошук (за необхідності) сучасних та ефективних рішень  щодо заходів, спрямованих на  вдосконалення управління представленим  у цифровому вигляді культурним  надбанням шляхом розробки типових  процедур і бланків для глобального  ліцензування таких об'єктів;  нотаріального засвідчення електронних документів; впровадження процедур сертифікації веб-вузлів на предмет відповідності певним нормам і процедурам у сфері інтелектуальної власності.

9. Вивчення нових проблем, що  виникають у сфері інтелектуальної  власності й пов'язані з електронною  торгівлею з метою запровадження  відповідних норм і процедур.

10. Співпраця з іншими міжнародними  організаціями з метою координації  позицій з питань інтелектуальної  власності.

 

 

 

Тести (вибрати одну правильну відповідь  та обґрунтувати її)

1. Третім етапом регламенту пошуку інформації є:

в) визначення держав пошуку інформації;

Щоб визначити  технічний рівень і тенденції  розвитку ОГД, державу пошуку вибирають  за результатами попереднього пошуку за реферативними журналами (РЖ) ВІНІТІ та іншими матеріалами (тематичними добірками, картотеками, аналітичними оглядами тощо).

Визначаючи ситуацію щодо використання прав на об'єкти промислової  власності (експертиза ОГД на патентну чистоту), пошук проводять державами, відносно яких не повинні бути порушені права патентовласників (наприклад, застосовуючи ОГД на території України й Російської Федерації, державами пошуку будуть ці дві держави).

2. Основні фактори ризику при купівлі ліцензії:

б) ризик інфляції, кредитний  ризик, діловий ризик, ризик дисконту, ризик операцій, ризик нежиттєздатності, податковий ризик;

 

3.  Основними методами витратного підходу до оцінки об’єктів інтелектуальної власності є:

а) метод вартості заміщення, метод вартості відтворення, метод  первинних витрат;

Метод вартості заміщення - вартість інтелектуальної власності  тут визначається мінімальною ціною, яку необхідно сплатити під час  купівлі інтелектуальної власності  з аналогічними споживчими якостями.

Метод вартості відтворення - полягає в додаванні витрат в  ринкових цінах, що існують на дату оцінки, на створення об’єкта, що аналогічний  об’єкту оцінки з використанням  аналогічних матеріалів та технологій і з врахуванням зносу об’єкта  оцінки.

Метод первинних витрат - вартість базується на фактичних  затратах, інформація про які міститься  в бухгалтерській звітності підприємства. При цьому первинні затрати збільшуються на підприємницький прибуток, але  водночас враховується знос, зокрема, моральний та часовий (строковий) зноси  інтелектуальної власності