Державний нагляд за законодавством про працю

План

1. Державний нагляд за законодавством про працю…………………………..3
2. Практичні завдання…………………………………………………………...8
1. Вирішити ситуацію…………………………………………………………..8
2. Розробити структурно-логічну схему «Види щорічних додаткових відпусток……………………………………………………………………...10
3. Список використаної літератури…………………………………………...17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичне питання

Підготувати тези інформації з питання «Державний нагляд за законодавством про працю».

Нагляд - діяльність уповноважених державою органів та осіб по перевірці дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях, які не перебувають в їхньому підпорядкуванні, без втручання в їх внутрішню господарську діяльність.

Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки він не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.

Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України.

Він розробляє і забезпечує реалізацію національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних і галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці.

Міністерство праці та соціальної політики здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок та проводить контроль за якістю і своєчасним проведенням атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

1. Органи прокуратури України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснює Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори. Прокурор має право отримувати будь-які матеріали й документи, одержувати інформацію про стан дотримання законності та приймати заходи щодо її забезпечення. У разі виявлення порушень він може:  опротестувати видані акти, порушити кримінальну справу, розпочати справу дисциплінарного провадження про адміністративне правопорушення, дати приписи, внести подання щодо усунення порушень законодавства та умов, що їм сприяє.

Протест прокурора спиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження з повідомленням про наслідки розгляду протесту в такий самий термін повідомляється прокурору (ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»).

2.  Державного департаменту з нагляду за охороною праці.
3. Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки України.

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають права, наприклад, право безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань.

4. Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій.

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;

погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, які діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;

здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій та також громадянами;

проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.

Органи державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами тощо.

5. Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд це діяльність органів, установ та закладів держаної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є:

нагляд за організацією і проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

Дещо більше хотілось би зупинитися на роботі Державного департаменту по нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики. Він діє на підставі Положення, затвердженого КМ України, не залежить від господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих держадміністрацій і рад народних депутатів.

Державний департамент по нагляду за охороною праці відповідно до покладених на нього завдань здійснює:

а) комплексне управління охороною праці на державному рівні;

б) державний нагляд за додержанням вимог законодавства і нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

в) проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

До його компетенції входить створення територіальних управлінь та інспекцій. Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого КМ України.

Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи департаменту і територіальних структурних одиниць.

Основними методами роботи при здійсненні державного нагляду за охороною праці є: проведення періодичних перевірок підприємств щодо організації робіт з охорони праці, відповідності споруд, устаткування і обладнання технологічним вимогам нормативних актів про охорону праці.

Види перевірок:

• оперативні - проводяться державним інспектором праці або іншою посадовою особою протягом робочого дня;

• цільові - перевірка конкретних питань з охорони праці одним або групою інспекторів;

• комплексні - повна і детальна перевірка стану безпеки і умов праці на підприємстві групою інспекторів або комісією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практичні завдання

2.1. Вирішити ситуацію

За появу на роботі в не тверезому стані метрдотелю в ресторані  «Либідь» Галкіній оголошено догану і переведено офіціанткою строком на  один місяць. Через три місяці Галкіна вирішила звернутися до КТС. Назвати види дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни. Які строки звернення до КТС та суду за виріченням трудових спорів? Яке рішення в  цій справі може прийняти КТС.

Відповідь

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень:

1) догана;

2) звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатись також відповідними вищестоящими органами.

Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Останнє правило поширюється, наприклад, на голів профспілкових комітетів, передбачає звільнення від виборної роботи депутатів місцевих рад тощо.

Так як, описана ситуація не підлягає під статтю 33 КЗпП, а також за відсутністю в умові задачі факту письмового погодження Галкіної з попередженням про нижчу посаду, можна зробити висновок, що КТС неправомірно понизила метрдотеля ресторану « Либідь» Галкіну до посади офіціантки.

Згідно зі статтею 225 КЗпП, працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

Згідно зі статтею 228 КЗпП, у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

На мою думку, КТС в цій ситуації, згідно чинного законодавства про працю, може прийняти рішення про поновлення Галкіної на посаді метрдотелю ресторану «Либідь» у зв’язку з неправомірним пониженням Галкіної до посади офіціантки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Розробити структурно-логічну схему «Види щорічних додаткових відпусток

Право працівника на щорічну відпустку

Тривалість і порядок надання щорічних відпусток встановлено КЗпП України та Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року. Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі – підприємство).Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується:

- Гарантованим наданням  відпустки визначеної тривалості  із збереженням на її період  місця роботи (посади), заробітної  плати (допомоги) у випадках, передбачених  цим Законом;

- Забороною заміни відпустки  грошовою компенсацією.

У період перебування працівника у щорічній відпустці він звільняється від виконання обов’язків за трудовим договором. Це час працівник витрачає на відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, на виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку, тобто на відпочинок.

На період щорічної відпустки за працівником гарантовано зберігатися місце роботи (посада) та заробітна плата.