Система управління охороною праці на підприємстві

РОЗДІЛ ІV

ОХОРОНА ПРАЦІ  НА ТзОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ УКРАЇНА»

1. Система управління охороною праці на підприємстві

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших  засобів виробництва, стан засобів  колективного й індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Умови праці  – це умови, які складаються в  процесі праці людини – головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються на соціально-економічні, які розглядаються в широкому розумінні та характеризують відношення до них суспільства, а також виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

Учені Науково-дослідного інституту праці (НДІ праці) визначили умови праці як складне об’єктивне суспільне явище, яке формується в процесі виробничої діяльності під впливом взаємозв’язаних факторів соціально-економічного, техніко-організаційного та природно-кліматичного характеру, що суттєво впливає не тільки на здоров’я, працездатність людини та її ставлення до праці, на продуктивність праці й інші економічні результати виробництва, а й на рівень життя, всебічний розвиток людини.

Умови праці  визначаються як сукупність взаємозв’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізичних, естетичних і соціальних чинників конкретної праці, зумовлених розвитком продуктивних сил суспільства, що визначають стан виробничого середовища та вплив на здоров’я і працездатність людини.

ГОСТ 19605-74 2 «Організація праці» трактує умови праці як «сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі праці» [37].

Служба охорони праці  на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» функціонує як одна з основних виробничо-технічних служб, яка створює безпечні та нешкідливі умови праці, здійснює безпеку технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови які повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Виробнича діяльність  функціонує згідно стандартів якості:

• ISO 9001 – загальний сертифікат якості, засвідчує що продукція виготовляється з дотриманням усіх вимог і норм;
• ISO 14.001 – природоохоронний стандарт якості, полягає в сортуванні сміття, захисті працівників, зберіганні токсичних речовин у спеціальній пластиковій посуді, у кількості на одну робочу зміну та підписаних  етикеткою;
• ISO/TS 16.949 – технічний стандарт автомобільної промисловості.

На підприємстві діє  велика кількість інструкцій про  порядок дії персоналу в разі виникнення аварійних ситуацій та пожеж, серед яких інструкції: газопостачання, електропостачання, водопостачання, теплопостачання, постачання стисненим повітрям, протипожежні заходи.

Служба охорони праці  на ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна»  вирішує завдання із:

• забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
• забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
• професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
• вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;
• професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

ТзОВ «Кромберг енд  Шуберт Україна» вживає заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці робітників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Разом з тим на працівників  також покладаються певні обов’язки:

• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
• проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
• співпрацювати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Під час проходження  переддипломної практики я ознайомилась із системою управління охороною праці на даному підприємстві.  Мета впровадження системи управління охороною праці (УОП) – це  всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують  або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні встановлення конкретних кількісних показників діяльності виробничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці.

Власник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також  забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці [6, с. 45].

З цією метою власник  забезпечує функціонування системи  управління охороною праці, для чого:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;
• розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує професійні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони санітарно-гігієнічні праці, тощо;
• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативними актами про охорону праці;
• здійснює постійний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі, охорони праці.

У випадку відсутності  в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов’язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечують безпеку працівників. [6]

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов’язаний ужити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності аварійно-рятувальні формування.

Система цілей УОП – багаторівневий комплекс, який, у свою чергу,визначає цілі для різних рівнів управління охороною праці з врахуванням стадій виробничого циклу.

На підприємстві визначаються цілі тактичного характеру: установлення складу та структури підрозділів, методів взаємодії, аналіз рівня безпеки праці стимулювання. З переходом на госпрозрахунок та самофінансування виробничі об’єднання та підприємства повинні ставити стратегічні цілі.

На рівні цехів і дільниць встановлюються цілі оперативного характеру: послідовність оперативного виконання окремих функцій тощо.

Окремі виконавці, що впливають  на умови праці, організаційно та технічно забезпечують їх оптимізацію і цілі безпеки праці.

Основні завдання, вирішення яких забезпечує досягнення цілей УОП на різних рівнях управління і стадіях організаційно-виробничої діяльності,полягають у виконанні комплексу послідовних взаємопов’язаних дій щодо попередження травматизму та виробниче зумовлених захворювань.

Вирішення задач управління охороною праці має бути забезпечене взаємодією усіх структурних підрозділів, служб і фахівців, які визначаються керівником підприємства. Функції структурних підрозділів і служб, посадові обов’язки керівних та інженерно-технічних працівників щодо виконання задач управління охороною праці встановлюються на місцях на всіх рівнях,виходячи з структури, штатів і конкретних умов діяльності установи (підприємства) [6, с. 65]

На підприємстві організація роботи щодо управління охороною праці базується на принципах теорії управління, основними з котрих є: системність, оптимальність, динамічність, наступність та стандартизація.

Принцип системності полягає в  тому, що процеси технології та безпеки розглядаються у взаємозв’язку.

Системність реалізації завдань управління охороною праці полягає у поєднанні розрізнених заходів із безпеки праці в єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом. Створюється система стандартів підприємства.

Управління охороною праці здійснюється шляхом збору та оцінки інформації, виявлення відхилень від установлених вимог та здійснення керуючих впливів на об’єкт управління за допомогою організаційно-розпоряджувальних, соціально-розпоряджувальних, соціально-психологічних і економічних методів.

Організаційно-функціональна схема  УОП базується на координуючій ролі відділу охорони праці, який бере участь у здійсненні всіх функцій управління, пов’язаних із безпекою праці.

Державні органи управління охороною праці інформують населення України відповідного регіону, працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання національних, територіальних чи галузевих програм із цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя т а здоров’я працівників. [6]

На державному рівні ведеться єдина  державна статистична звітність  з питань охорони праці. Система управління охороною праці містить об’єкт управління, інформаційно-контрольні зв’язки та керуючий орган. Об’єктом УОП є діяльність щодо забезпечення оптимальних умов та безпеки праці на робочих місцях, дільницях та в цехах.

Керуючим органом є служба охорони  праці, керівники структурних підрозділів усіх рівнів керування галуззю, об’єднанням, підприємством.

Управління здійснюється шляхом збору  та оцінки інформації, виявлення відхилень від установлених вимог і здійсненням керуючих впливів на об’єкт управління за допомогою організаційно-розпрядних, економічних та соціально-психологічних методів.

Згідно із статтею 23 Закону України  «Про охорону праці», власник створює на підприємстві службу охорони праці. Типове положення про цю службу затверджується Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці.

На підприємстві виробничої сфери  з кількістю працюючих менше 50 чоловік функції служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується  безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Організаційно-методичну (якщо чисельність працюючих у ньому мала) з усіх функцій і задач управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією виконує інженер (старший інженер) з охорони праці або призначена власником особа, яка виконує його обов’язки за сумісництвом.

На працівників служб  охорони праці не повинні покладатися  обов’язки, не пов’язані з їх функціями. Усі заходи з охорони праці працівники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Для загальної оцінки стану умов праці та планування заходів щодо їх покращення застосовується Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31.03.94 p. №27 (Держнаглядохоронпраці, 1995).