Теоретичні основи мотивації трудової діяльності працівників

        функціональний розподіл та кооперація праці – відокремлення видів трудової діяльності та система комунікацій між робітниками в процесі праці;

        раціоналізація прийомів та методів праці, завдяки яким забезпечується найбільш економічне виконання операцій;

        організація робочого місця, тобто оснащення його необхідними засобами виробництва та їх раціональне розміщення (планування);

        організація обслуговування, форми його надання, вибір виконавця.

На використання трудового потенціалу працівника та відповідно на мотивацію його праці впливають соціально-психологічні умови: соціально-демографічна структура колективу, сукупність інтересів, ціннісних орієнтацій робітників, стиль керівництва. Всі вони формують соціально-психологічний та моральний клімат в колективі, його стабільність, дисципліну праці, рівень творчої активності.

Реалізація трудового потенціалу та підвищення мотивації праці робітника пов’язані з утвердженням в трудовому колективі сприятливої психологічної атмосфери. Втілення соціально-психологічних факторів, зменшення можливості конфліктів, покращення координації та взаємодії між співробітниками підприємства, правильний розподіл службових обов’язків, чітка система просування по службі, затвердження духу взаємодопомоги та підтримки, удосконалення відносин між керівниками та підлеглими – все це сприяє підвищенню ефективності,продуктивності і мотивації праці.

Соціальне партнерство – це система взаємодій між робітниками, роботодавцями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, яка направлена на забезпечення узгодженості інтересів працівників та роботодавців з питань регулювання трудових відносин та інших, безпосередньо пов’язаних з ними, відносин.

Основними принципами соціального партнерства є: рівноправність сторін, повага та урахування інтересів сторін, зацікавленість сторін в договірних відносинах, свобода вибору питань,які входять в сферу праці, зобов’язання виконання колективних договорів, угод, контроль за їх виконанням, відповідальність сторін за невиконання з їх вини колективних договорів, угод та інші.

Соціальне партнерство здійснюється в наступних формах:

        колективні переговори з підготовки проектів колективних договорів та їх заключення;

        взаємні консультації з питань регулювання трудових відносин та інших, безпосередньо пов’язаних з ними відносин, забезпечення гарантій трудових прав;

        участь робітників та їх представників в управлінні організацією;

        участь представників робітників та роботодавців в досудовому вирішенні трудових спорів.

Представниками робітників у соціальному партнерстві згідно з Законом України «Про колективні договори» є професійні союзи та їх об’єднання, або інші представники, що обираються робітниками на загальних зборах за відсутністю в організації первинної профспілкової організації, або при малій чисельності її членів.

Таким чином, вже сформувалась мотиваційна система управління, яка заснована на поколіннях теорій мотивації та досвіді їх втілення на практиці. Ця система містить такі методи управління мотивацією персоналу як організаційно-адміністративні, економічні та соціально-психологічні, а також методи погодження інтересів.

Для адміністративних методів характерна пряма централізована дія суб’єкта управління на об’єкт управління. Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки як само визнання необхідної трудової дисципліни, почуття боргу, прагнення людини працювати при певній організації, культура виробничої діяльності. До системи адміністративних методів входять:

        організаційно-стабілізуючі методи (закони, устави, правила, держстандарти), тобто правові норми і акти, затверджені державними органами для обов’язкового виконання;

        методи організаційного впливу (регламентування, інструкції, організаційні схеми, нормування праці), які  діють всередині організації;

        дисциплінарні методи (встановлення і реалізація форм відповідальності). Під ними можна розуміти застосування антистимулів (догана, штраф).

Економічні методи засновані на використанні економічного механізму управління (рисунок 1.3).

Соціально-психологічні методи засновані на використанні моральних стимулів до праці та вплив на особистість за допомогою психологічних прийомів з метою заміни адміністративного завдання обов’язком за самовідчуттям, внутрішньою потребою людини. Ці методи можуть бути моральними та організаційними (рисунок 1.4).

В формуванні мотивації робітників, підвищення їх самовираження під час роботи особливе місце займає соціальна політика підприємства. По-перше, на підприємстві реалізуються пільги та гарантії в рамках соціального захисту робітників (соціальне) страхування по старості, у випадку тимчасової непрацездатності, безробіття, встановлені на державному рівні. По-друге, підприємства надають своїм робітникам та членам їх сімей додаткові пільги, що відносяться до елементів матеріального стимулювання за рахунок коштів соціальних фондів підприємства.

Рисунок 1.3 – Економічні методи мотивації

Рисунок 1.4 – Позаекономічні методи мотивації

Зацікавленість робітників в роботі на підприємстві та його успішної економічної діяльності тим вище, чим більше кількість наданих підприємством пільг та послуг. При цьому скорочується плинність кадрів, так як робітник не бажає витрачати пільги при звільненні. Соціальна політика підприємства є складовим елементом мотиваційного механізму підприємства.