Морское право как ненужная херня

4. Винагорода за використання  твору належить співавторам у  рівних частках, якщо в угоді  між ними не передбачається  інше. 
      

5. Зазначені положення  не поширюються на випадки  оприлюднення чи надання інформації  на підставі Закону України  "Про доступ до публічної  інформації" ( 2939-17 ).

{ Статтю 15 доповнено  частиною п'ятою згідно із Законом  N 2939-VI ( 2939-17 ) від 13.01.2011 } 
      

Стаття 14. Особисті немайнові права автора 
      

1. Автору належать такі  особисті немайнові права: 
      

1) вимагати визнання свого  авторства шляхом зазначення  належним чином імені автора  на творі і його примірниках  і за будь-якого публічного  використання твору, якщо це  практично можливо; 
      

2) забороняти під час  публічного використання твору  згадування свого імені, якщо  він як автор твору бажає  залишитись анонімом; 
      

3) вибирати псевдонім,  зазначати і вимагати зазначення  псевдоніма замість справжнього  імені автора на творі і  його примірниках і під час  будь-якого його публічного використання; 
      

4) вимагати збереження  цілісності твору і протидіяти  будь-якому перекрученню, спотворенню  чи іншій зміні твору або  будь-якому іншому посяганню на  твір, що може зашкодити честі  і репутації автора. 
      

2. Особисті немайнові  права автора не можуть бути  передані (відчужені) іншим особам. 
      

Стаття 15. Майнові права автора 
      

1. До майнових прав  автора (чи іншої особи, яка  має авторське право) належать: 
      

а) виключне право на використання твору; 
      

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору  іншими особами. 
      

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське  право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями  статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського  права. 
      

2. Виключне право на  використання твору автором (чи  іншою особою, яка має авторське  право) дозволяє йому використовувати  твір у будь-якій формі і  будь-яким способом. 
      

3. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має  авторське право) на дозвіл  чи заборону використання твору  іншими особами дає йому право  дозволяти або забороняти: 
      

1) відтворення творів; 
      

2) публічне виконання  і публічне сповіщення творів; 
      

3) публічну демонстрацію  і публічний показ; 
      

4) будь-яке повторне оприлюднення  творів, якщо воно здійснюється  іншою організацією, ніж та, що  здійснила перше оприлюднення; 
      

5) переклади творів; 
      

6) переробки, адаптації,  аранжування та інші подібні  зміни творів; 
      

7) включення творів як  складових частин до збірників,  антологій, енциклопедій тощо; 
      

8) розповсюдження творів  шляхом першого продажу, відчуження  іншим способом або шляхом  здавання в майновий найм чи  у прокат та шляхом іншої  передачі до першого продажу  примірників твору; 
      

9) подання своїх творів  до загального відома публіки  таким чином, що її представники  можуть здійснити доступ до  творів з будь-якого місця і  у будь-який час за їх власним  вибором; 
      

10) здавання в майновий  найм і (або) комерційний прокат  після першого продажу, відчуження  іншим способом оригіналу або  примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних,  музичних творів у нотній формі,  а також творів, зафіксованих  у фонограмі чи відеограмі  або у формі, яку зчитує комп'ютер; 
      

11) імпорт примірників  творів. 
      

Цей перелік не є вичерпним. 
      

4. Виключні права авторів  на використання творів архітектури,  містобудування, садово-паркового мистецтва  передбачають і право їх участі  у реалізації проектів цих  творів. 
      

5. За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього  Закону, автор (чи інша особа,  яка має авторське право) має  право вимагати виплати винагороди  за будь-яке використання твору.  Винагорода може здійснюватися  у формі одноразового (паушального)  платежу, або відрахувань за  кожний проданий примірник чи  кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. 
      

Розмір і порядок виплати  авторської винагороди за створення  і використання твору встановлюються в авторському договорі або у  договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями  колективного управління з особами, які використовують твори. 
      

Кабінетом Міністрів України  можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди ( 72-2003-п ) та порядок їх застосування. ( Абзац третій частини п'ятої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

6. Обмеження майнових  прав, встановлені статтями 21-25 цього  Закону, здійснюються за умови,  що вони не завдаватимуть шкоди  використанню твору і не обмежуватимуть  безпідставно законні інтереси  автора. 
      

7. Якщо примірники правомірно  опублікованого твору законним  чином введені у цивільний  обіг шляхом їх першого продажу  в Україні, то допускається  їх повторне введення в обіг  шляхом продажу, дарування тощо  без згоди автора (чи іншої  особи, яка має авторське право)  і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого  мистецтва - з урахуванням положень  статті 27 цього Закону. Проте у  цьому випадку право здавання  у майновий найм чи комерційний  прокат залишається виключно  за особою, яка має авторське  право. 
      

Стаття 16. Авторське право на службові твори 
      

1. Авторське особисте  немайнове право на службовий  твір належить його автору. 
      

2. Виключне майнове право  на службовий твір належить  роботодавцю, якщо інше не передбачено  трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором  між автором і роботодавцем. 
      

3. За створення і використання  службового твору автору належить  авторська винагорода, розмір та  порядок виплати якої встановлюються  трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором  між автором і роботодавцем. 
      

Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора 
      

Без згоди автора (чи іншої  особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням  імені автора і джерела запозичення, допускається: 
      

1) використання цитат  (коротких уривків) з опублікованих  творів в обсязі, виправданому  поставленою метою, в тому числі  цитування статей з газет і  журналів у формі оглядів преси,  якщо воно зумовлено критичним,  полемічним, науковим або інформаційним  характером твору, до якого  цитати включаються; вільне використання  цитат у формі коротких уривків  з виступів і творів, включених  до фонограми (відеограми) або  програми мовлення; 
      

2) використання літературних  і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою,  як ілюстрацій у виданнях, передачах  мовлення, звукозаписах чи відеозаписах  навчального характеру; 
      

3) відтворення у пресі,  публічне виконання чи публічне  сповіщення попередньо опублікованих  у газетах або журналах статей  з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань  чи публічно сповіщених творів  такого ж самого характеру  у випадках, коли право на таке  відтворення, публічне сповіщення  або інше публічне повідомлення  спеціально не заборонено автором; 
      

4) відтворення з метою  висвітлення поточних подій засобами  фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше  публічне повідомлення творів, побачених  або почутих під час перебігу  таких подій, в обсязі, виправданому  інформаційною метою; 
      

5) відтворення у каталогах  творів, виставлених на доступних  публіці виставках, аукціонах,  ярмарках або у колекціях для  висвітлення зазначених заходів,  без використання цих каталогів  у комерційних цілях; ( Пункт 5 частини першої статті 21 в редакції  Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

6) видання випущених у  світ творів рельєфно-крапковим  шрифтом для сліпих; 
      

7) відтворення творів  для судового і адміністративного  провадження в обсязі, виправданому  цією метою; 
      

8) публічне виконання  музичних творів під час офіційних  і релігійних церемоній, а також  похоронів в обсязі, виправданому  характером таких церемоній; 
      

9) відтворення з інформаційною  метою у газетах та інших  періодичних виданнях, передача  в ефір або інше публічне  сповіщення публічно виголошених  промов, звернень, доповідей та інших  подібних творів у обсязі, виправданому  поставленою метою; 
      

10) відтворення твору в  цілях і за умов, передбачених  статтями 22-25 цього Закону. 
      

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним. 
      

Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом 
      

Допускається без згоди  автора або іншої особи, яка має  авторське право, репрографічне  відтворення одного примірника твору  бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких  умов: 
      

1) у разі, коли відтворюваним  твором є окрема опублікована  стаття та інші невеликі за  обсягом твори чи уривки з  письмових творів (за винятком  комп'ютерних програм і баз  даних), з ілюстраціями чи без  них, і коли це відтворення  здійснюється за запитами фізичних  осіб за умови, що: 
      

а) бібліотека та архів мають  достатньо підстав вважати, що такий  примірник використовуватиметься  з метою освіти, навчання і приватного дослідження; 
      

б) відтворення твору є  поодиноким випадком і не має систематичного характеру; 
 

( Підпункт "в"  пункту 1 статті 22 виключено на підставі  Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

2) у разі, коли відтворення  здійснюється для збереження  або заміни загубленого, пошкодженого  та непридатного примірника даної  бібліотеки чи архіву або для  відновлення загубленого, пошкодженого  або непридатного примірника  з фонду аналогічної бібліотеки  чи архіву, а одержання такого  примірника іншим шляхом неможливе,  а також коли відтворення твору  є поодиноким випадком і не  має систематичного характеру. 
 
      

Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання 
      

Допускається без згоди  автора чи іншої особи, яка має  авторське право: 
      

1) відтворення уривків  з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій  для навчання за умови, що  обсяг такого відтворення відповідає  зазначеній меті; 
      

2) репрографічне відтворення  навчальними закладами для аудиторних  занять опублікованих статей  та інших невеликих за обсягом  творів, а також уривків з письмових  творів з ілюстраціями або  без них за умови, коли: 
      

а) обсяг такого відтворення  відповідає зазначеній меті; 
      

б) відтворення твору є  поодиноким випадком і не має систематичного характеру; 
 

( Підпункт "в"  пункту 2 статті 23 виключено на підставі  Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
 

Стаття 24. Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція 
комп'ютерних програм 
      

1. Особа, яка правомірно  володіє правомірно виготовленим  примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора  або іншої особи, яка має  авторське право на цю програму: ( Абзац перший частини першої  статті 24 із змінами, внесеними  згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

1) внести до комп'ютерної  програми зміни (модифікації)  з метою забезпечення її функціонування  на технічних засобах особи,  яка використовує ці програми, і вчинення дій, пов'язаних  з функціонуванням комп'ютерної  програми відповідно до її  призначення, зокрема запис і  збереження в пам'яті комп'ютера,  а також виправлення явних  помилок, якщо інше не передбачено  угодою з автором чи іншою  особою, яка має авторське право; 
      

2) виготовити одну копію  комп'ютерної програми за умови,  що ця копія призначена тільки  для архівних цілей або для  заміни правомірно придбаного  примірника у випадках, якщо оригінал  комп'ютерної програми буде втраченим,  знищеним або стане непридатним  для використання. При цьому копія  комп'ютерної програми не може  бути використана для інших  цілей, ніж зазначено у цьому  пункті та пункті 1 цієї частини,  і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї  комп'ютерної програми перестає  бути правомірним; 
      

3) декомпілювати комп'ютерну  програму (перетворити її з об'єктного  коду у вихідний текст) з  метою одержання інформації, необхідної  для досягнення її взаємодії  із незалежно розробленою комп'ютерною  програмою, за дотримання таких  умов: 
      

а) інформація, необхідна  для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі  з інших джерел; 
      

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної  програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії; 
      

в) інформація, одержана в  результаті декомпіляції, може використовуватися  лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для  досягнення здатності до взаємодії  з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення  комп'ютерної програми, схожої на декомпільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське  право;