Морское право как ненужная херня

4) спостерігати, вивчати,  досліджувати функціонування комп'ютерної  програми з метою визначення  ідей і принципів, що лежать  в її основі, за умови, що  це робиться в процесі виконання  будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи  запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми. 
      

2. Застосування положень  цієї статті не повинно завдавати  шкоди використанню комп'ютерної  програми і не повинно обмежувати  законні інтереси автора та (або)  іншої особи, яка має авторське  право на комп'ютерну програму. 
      

Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях 
      

1. Допускається без дозволу  автора (чи іншої особи, яка  має авторське право) і без  виплати авторської винагороди  відтворювати виключно в особистих  цілях або для кола сім'ї  попередньо правомірно оприлюднені  твори, крім: 
      

а) творів архітектури у  формі будівель і споруд; 
      

б) комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону; 
      

в) репрографічного відтворення  книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону; 
 

( Пункт "г"  частини першої статті 25 виключено  на підставі Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

2. Твори і виконання,  зафіксовані у фонограмах, відеограмах,  їх примірниках, а також аудіовізуальні  твори та їх примірники допускається  відтворювати у домашніх умовах  виключно в особистих цілях  або для кола сім'ї без дозволу  автора (авторів), виконавців, виробників  фонограм, виробників відеограм,  але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди  у цьому випадку визначені  статтею 42 цього Закону. ( Частина  друга статті 25 в редакції Закону N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва 
      

При передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому втілено цей твір, у  власність іншій особі автор  має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права  та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити  автору в доступі до твору без  достатніх підстав. При цьому  від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові. 
      

Стаття 27. Право слідування 
      

Автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого  статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків  від ціни кожного наступного продажу  твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. 
      

Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або  через організації колективного управління. 
      

Стаття 28. Строк дії авторського права 
      

1. Авторське право на  твір виникає внаслідок факту  його створення і починає діяти  від дня створення твору. 
      

2. Авторське право діє  протягом усього життя автора  і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією  статтею. 
      

3. Для творів, оприлюднених  анонімно або під псевдонімом,  строк дії авторського права  закінчується через 70 років після  того, як твір було оприлюднено.  Якщо взятий автором псевдонім  не викликає сумніву щодо особи  автора або якщо авторство  твору, оприлюдненого анонімно  або під псевдонімом, розкривається  не пізніше ніж через 70 років  після оприлюднення твору, застосовується  строк, передбачений частиною  другою цієї статті. 
      

4. Авторське право на  твори, створені у співавторстві,  діє протягом життя співавторів  і 70 років після смерті останнього  співавтора. 
      

5. У разі, коли весь  твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у  часі томами, частинами, випусками,  серіями тощо, строк дії авторського  права визначається окремо для  кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору. 
      

6. Авторське право на  твори посмертно реабілітованих  авторів діє протягом 70 років  після їх реабілітації. 
      

7. Авторське право на  твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє  протягом 70 років від дати його  правомірного опублікування. 
      

8. Будь-яка особа, яка  після закінчення строку охорони  авторського права по відношенню  до неоприлюдненого твору вперше  його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових  прав автора. Строк охорони цих  прав становить 25 років від  часу, коли твір був вперше  оприлюднений. 
      

9. Строк дії авторського  права після смерті автора  і строки, встановлені частинами  третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті  автора чи з дня настання  подій, передбачених у зазначених  частинах, але відліковуються з  1 січня року, наступного за роком  смерті чи роком, в якому  відбулася зазначена подія.     

10. Особисті немайнові  права автора, передбачені статтею  14 цього Закону, охороняються безстроково. 
      

Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину 
      

1. Майнові права авторів  та інших осіб, які мають виключне  авторське право, переходять у  спадщину. Не переходять у спадщину  особисті немайнові права автора. 
      

2. Спадкоємці мають право  захищати авторство на твір  і протидіяти перекрученню, спотворенню  чи іншій зміні твору, а також  будь-якому іншому посяганню на  твір, що може завдати шкоди  честі та репутації автора. 
      

Стаття 30. Перехід творів у суспільне надбання 
      

1. Закінчення строку дії  авторського права на твори  означає їх перехід у суспільне  надбання. 
      

2. Твори, які стали суспільним  надбанням, можуть вільно, без  виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих  немайнових прав автора, передбачених  статтею 14 цього Закону. 
      

3. Кабінетом Міністрів  України можуть встановлюватися  спеціальні відрахування до фондів  творчих спілок України за  використання на території України  творів, які стали суспільним  надбанням. 
      

Стаття 31. Передача (відчуження) майнових прав суб'єктів авторського права 
      

1. Автор (чи інша особа,  яка має авторське право) може  передати свої майнові права,  зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю  чи частково. Передача майнових  прав автора (чи іншої особи,  яка має авторське право) оформляється  авторським договором. 
      

Майнові права, що передаються  за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. 
      

2. Майнове право суб'єкта  авторського права, який є юридичною  особою, може бути передане (відчужене)  іншій особі у встановленому  законом порядку внаслідок ліквідації  цієї юридичної особи - суб'єкта  авторського права. 
      

Стаття 32. Передача права на використання твору 
      

1. Автору та іншій особі,  яка має авторське право, належить  виключне право надавати іншим  особам дозвіл на використання  твору будь-яким одним або всіма  відомими способами на підставі  авторського договору. 
      

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього  Закону. 
      

2. Передача права на  використання твору іншим особам  може здійснюватися на основі  авторського договору про передачу  виключного права на використання  твору або на основі авторського  договору про передачу невиключного  права на використання твору. 
      

3. За авторським договором  про передачу виключного права  на використання твору автор  (чи інша особа, яка має виключне  авторське право) передає право  використовувати твір певним  способом і у встановлених  межах тільки одній особі, якій  ці права передаються, і надає  цій особі право дозволяти  або забороняти подібне використання  твору іншим особам. При цьому  за особою, яка передає виключне  право на використання твору,  залишається право на використання  цього твору лише в частині  прав, що не передаються. 
      

4. За авторським договором  про передачу невиключного права  на використання твору автор  (чи інша особа, яка має авторське  право) передає іншій особі  право використовувати твір певним  способом і у встановлених  межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право,  зберігається право на використання  твору і на передачу невиключного  права на використання твору  іншим особам. 
      

5. Право на передачу  будь-яким особам невиключних  прав на використання творів  мають організації колективного  управління, яким суб'єкти авторського  права передали повноваження  на управління своїми майновими  авторськими правами. 
      

6. Права на використання  твору, що передаються за авторським  договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено  передачі виключних прав на  використання твору. 
      

Стаття 33. Договори на право використання творів 
      

1. Договори про передачу  прав на використання творів  укладаються у письмовій формі.  В усній формі може укладатися  договір про використання (опублікування)  твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). 
      

2. Договір про передачу  прав на використання творів  вважається укладеним, якщо між  сторонами досягнуто згоди щодо  всіх істотних умов (строку дії  договору, способу використання  твору, території, на яку поширюється  передаване право, розміру і  порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких  за вимогою однієї із сторін  повинно бути досягнено згоди). 
      

Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків  від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому  ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів  України. 
      

3. Предметом договору  про передачу прав на використання  твору не можуть бути права,  яких не було на момент укладання  договору. 
      

4. Відповідні відомства  і творчі спілки можуть розробляти  примірні авторські договори (зразки  авторських договорів). 
      

5. Умови договору, що погіршують  становище автора (його правонаступника)  порівняно із становищем, встановленим  чинним законодавством, є недійсними. 
      

6. За авторським договором  замовлення автор зобов'язується  створити у майбутньому твір  відповідно до умов цього договору  і передати його замовникові.  Договором може передбачатися  виплата замовником авторові  авансу як частини авторської  винагороди. 
      

7. Умови договору, що обмежують  право автора на створення  майбутніх творів на зазначену  у договорі тему чи у зазначеній  галузі, є недійсними. 
      

8. Усі майнові права  на використання твору, які  передаються за авторським договором,  мають бути у ньому визначені.  Майнові права, не зазначені  в авторському договорі як  передані суб'єктом авторського  права, вважаються такими, що не  передані, і зберігаються за ним.