Фінансовий контроль, що здійснюється податковими органами

ґ) у разі виникнення догреби у  перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо останній не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

д) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Комплексна перевірка — це документальна  перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, якою охоплюються питання повноти нарахування та своєчасності сплати всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових та інших платежів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України. При проведенні комплексної документальної перевірки складається один зведений акт комплексної перевірки. Складовими частинами зведеного акта комплексної перевірки є довідки, які складають посадові особи податкового органу як з окремого питання, так і з кількох питань плану перевірки.

 

4. Податкова перевірка в системі податкового контролю

 

Основна форма податкового контролю — податкова перевірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль та повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), що їх подають платники податків, з фактичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового  контролю — це діяльність податкових та інших контролюючих органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

 Залежно від видів податкового  контролю зміст її охоплює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Серед основних прав органів державної  податкової служби виділяється право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності та у громадян, у тому числі громадян—суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають підчас перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, Що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень стосовно джерела отримання доходів, обчислений і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, отриманої для внесення до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта — платника додатків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських квитах,

Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обов'язки. Як і в інших податкових правовідносинах, уповноважений суб'єкт (посадова особа податкового чи іншого контролюючого органу) наділений владними повноваженнями відносно підконтрольного суб'єкта (платника податків, податкового агента). Розкриваючи особливості змісту контрольних податкових правовідносин, О.А. Ногіна вказує на базове положення, яке полягає в тому, що «праву уповноваженої сторони (контролюючого суб'єкта) перевіряти дотримання своєчасності, правильності й повноти сплати податків і зборів та виконання інших установлених податковим законодавством обов'язків кореспондує обов'язок іншої сторони (підконтрольного суб'єкта) створювати необхідні умови для здійснення контрольної діяльності та виконувати вимоги уповноваженого органу».

Права податкових органів щодо проведення податкових перевірок передбачені у Податковому Кодексі України. Поряд з цим, закріплюючи обов'язки платників податків, законодавець встановив, що останні «зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів». Відповідно до Податкового Кодексу «керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки» що проводиться державним и податковим й: органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки».

З урахуванням вказаних особливостей змісту контрольних податкових правовідносин що виникають, при проведенні податкових перевірок, вирішального значення набуває питання зміцнення законодавчих гарантій забезпечення прав платників податків, а також дотримання посадовими особами контролюючих органів встановленого законодавством порядку здійснення окремих форм податкового контролю. При вирішенні цієї проблеми слід виходити, насамперед, з вимог частини другої ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

5. Завдання, органів  державної податкової служби  у сфері контролю

Найважливішим завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. 3 метою організації ефективної контрольної діяльності органів державної податкової служби в Україні створюються загальнодержавні системи обліку платників податків, формується база нормативно-правових актів, що визначають методику ведення бухгалтерського (податкового) обліку фінансово-господарських операцій платників податків, а також форми документів податкової звітності, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Також до основних завдань відноситься:

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо  
вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у       випадках,       передбачених       законом,  
нормативно-правових  актів  і  методичних  рекомендацій  з  питань  
оподаткування;

- формування  та  ведення  Державного  реєстру  фізичних осіб -  
платників податків та Єдиного банку даних про платників податків -  
юридичних  осіб; 

-   надання  податкових  консультацій; 

- запобігання злочинам  та  іншим  правопорушенням,  віднесеним  
законом   до   компетенції   податкової   міліції,  їх  розкриття,  
припинення,   розслідування   та   провадження   у   справах   про  
адміністративні правопорушення.

Серед основних завдань податкової перевірки слід виділити такі:

— всебічне дослідження обставин фінансово-господарської діяльності особи, яку перевіряють, це має значення для формування висновків щодо правильності обчислення й повноти та своєчасності перерахування до бюджетів і державних цільових фондів установлених податків і зборів;

—виявлення перекручень і невідповідностей у змісті доку ментів, що досліджуються, фактів порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та податкових декларацій;

—аналіз впливу викритих порушень на формування податкової бази за різними видами податків і зборів;

—формування доказової бази за фактами  викритих податкових правопорушень  і забезпечення документального відбиття цих порушень;

—донарахування сум податків і  зборів, не сплачених повністю або  сплачених частково в результаті заниження платником податків податкової бази або неправильного обчислення податків;

—формування пропозицій щодо усунення викритих порушень та притягнення платників податків до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

 
Висновок

Фінансовий контроль – одна з  форм контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за закономірністю і обґрунтованістю  виконання фінансових операцій з  визначення результатів господарської  та управлінської діяльності, створення  і використання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соціального  розвитку держави.

Передумовою виникнення потреби у  застосування фінансового контролю є обмеженість фінансових ресурсів і потреба ретельного нагляду за раціональністю їх витрачання.

На нашу думку, з метою здійснення ефективного податкового контролю підприємств, запобігання та руйнування схем мінімізації податків, доцільним  є приділити велику увагу виявленню  суб єктів господарювання (транзитних фірм), які створені підприємствами, які створенні з метою мінімізації  податкових зобов язань та відстеженню  усіх угод між ними.

Зарубіжний досвід показую, що проведення фінансового контролю органами державної  податкової служби не тільки забезпечує надходження до бюджетів усіх рівнів, але і змінює психологію самого платника податків. Адже кожен знає, що якщо не сплачувати податки, це тягне за собою  відпорне покарання.

Проте наряду з примусовими заходами, одним з пріоритетних напрямів діяльності органів державної податкової служби залишається пропаганда податкової політики держави, виховання сумлінних платників податків, своєчасне і всебічне забезпечення платників податків інформацією стосовно найбільш складних питань податкового законодавства.

Для удосконалення фінансового  контролю, що здійснюється органами ДПС  на даному етапі, необхідно: 
 
– чітко визначити місце контрольної функції органів ДПС серед інших функцій; 
 
– удосконалити принципи, напрями здійснення контролю та сам механізм його здійснення; 
 
– приділити належну увагу ефективності контролю; 
 
– врегулювати зв’язки між окремими контролюючими органами; 
 
– підвищити рівень організації контролю; 
 
– уніфікувати та чітко виписати процедури й операції контролю, його об’єкт і предмет.

 Все це дуже важливо, адже раціональне господарювання неможливе без застосування систематичного і діяльного контролю з боку держави за виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і використанням як живої, так і уречевленої суспільної праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

2. Податковий кодекс, ВВР/ред. від 01.10.2013

3. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2000. – 288 с. 
4. Бен Дж. М. Терра. Введення у податок на додану вартість у ЄС. – Paris: ОЕСД, 1995. – С. 5.

5.Білуха М.Т. Теорія фінансового-господарського контролю і аудиту. –К.: Вища школа, 1994. –364 с.

6. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. –1998. –№3. –с.71.-75. 
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь: Перун, 2002. – 1440 с. 
8. Воронова Л.К., Кучерявенко М.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов. – Харьков: Легас, 2003.– 360 с. 
9. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с. 
10. Кучеров И.И., Судаков О.Ю., Орешкин И.А. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах / Под. ред. И.И. Кучерова. – М.: АО “Центр Юр Инфор”, 2001. – 256 с. 
11. Налоговое право: Учебное пособие / Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: ИДФБК-ПРЕСС, 2000. – 385 с. 
12. Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: ”Аналитика – Пресс”, 1997. – 600 с. 
13. Налоги и налогообложение. / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 544 с. 
14. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М.: Руск. яз., 1990 – 917 с. 
15. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. “Вісник податкової служби України”, 2002. – 432 с. 
16. Податкове право: Навч. посібн./ Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Д.А. Кобильник та ін. За заг. ред. проф. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400 с.

17.ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260