Звіт про проходження практики в Спеціалізованому Приватному Акціонерному Товаристві «Екосейв»

                                              Вступ

Навчальна практика студентів є важливою складовою частиною навчального процесу. Мета її полягає у закріплені теоретичних знань , які студент одержав під час навчання.

Вона сприяє формуванню фахівця , який повинен досконало володіти обраною спеціальністю; формуванню потреби та здатності поповнювати  знання , творчо мислити, правильно  тлумачити і застосовувати правові  норми; грамотно обґрунтовувати та відстоювати  власну позицію ; давати правильну правову  і моральну оцінку суспільно небезпечним-діянням.

Студент за період практики має оволодіти сучасними методами та формами праці юриста , навчитися  захищати права , свободи і законні  інтереси громадян , інтереси суспільства  та держави, що є важливою складовою  навичок майбутнього спеціаліста.

Навчальна практика допомагає  закріпленню та поглибленю теоретичних знань з конституційного, цивільного, трудового, кримінального, господарського та інших галузей права і на їх основі самостійно вирішувати конкретні життєві ситуації в управлінській та господарській діяльності.

Вона – обов’язкова  умова набуття юридичної освіти.

Я, Сорока Олег Віталійович, студент групи П-491, в період з  «23» березня 2013р. по «14» червня 2013р. проходив практику в Спеціалізованому Приватному Акціонерному Товаристві «Екосейв», що здійснює свою діяльність на підставі статуту (додаток 1) та знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Лугова 24, кв.102-103.

Керівником практики на підприємстві був виконавчий директор даного підприємства Лютенко Антоніна Анатоліївна.

В перший день проходження  практики я ознайомився з структурою та основною метою діяльністі підприємства.

Метою діяльності Товариства є більш ефективне використання своїх ресурсів з метою отримання  прибутків для наступного його розподілу  відповідно до рішень загальних зборів акціонерів.

Предметом діяльності Товариства є:

1. Розробка проектно-конструкторської документації на створення екологічно безпечних систем очищення залишків шкідливих продуктів.
2. Повний набір будівельних робіт.
3. Комплекс медичних послуг.
4. Комплекс комерційних послуг.
5. Комплекс культурно-оздоровчих послуг.
6. Автотранспортні та транспортно-експедиційні послуги з перевезення власної та придбаної продукції.
7. Інформаційна технологія.
8. Обслуговування програмно-технічних комплексів, засобів відео-аудіо техніки, видавницька діяльність.
9. Комплекс сільськогосподарських робіт.
10. Здійснення інших видів діяльності, що відповідають меті створення Товариства та не заборонені чинним законодавством України.

В наступні дні проходження  практики я ознайомився з основними  правами та обов’язками юрисконсульта, з юридичним обслуговуванням  на підприємстві, а також з організацією роботи юрисконсульта.

Після чого я перейшов до ознайомлення та вивчення правових та організаційних засад діяльності юридичної  служби; ознайомився с договірними  відносинами; претензійно-позовною роботою; вивчав практику застосування норм трудового  законодавства, охорони власності  та праці.

Тема 1: Правові та організаційні засади діяльності юридичної служби. Завдання, права та обов’язки юрисконсульта.

З перших днів практики я  почав знайомитись з правовими  та організаційними засадами діяльності юридичної служби, тому що, будь-яка організація, підприємство чи установа в Україні у своїй діяльності мають неухильно дотримуватися законодавства України. Організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, дотримання та беззастережне виконання вимог актів законодавства, інших нормативно-правових документів такими суб'єктами господарювання, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, є основним завданням юридичної служби.

У міністерствах, інших центральних  органах влади, на державних підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності і організаційно-правової форми, залежно від обсягу та складності правової роботи юридична служба створюється, як правило, у формі самостійного структурного підрозділу – юридичного управління (відділу, сектору, бюро, групи  тощо) або шляхом введення посади юрисконсульта  відповідної категорії.

Термін «юридична служба»  є узагальнюючим поняттям стосовно всієї структури або механізму, який реалізує правову роботу, і, з  огляду на сучасне законодавство, організація  юридичної служби може здійснюватися  не лише за допомогою створення на підприємстві відповідного структурного підрозділу, а й шляхом укладення  договору з юридичною чи фізичною особою – суб'єктом підприємницької  діяльності, який займається юридичною  практикою, або з адвокатом, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням.

На підприємстві, де вирішено організувати юридичну службу як структурний  підрозділ, насамперед має бути створена відповідна матеріально-технічна база, що забезпечить роботу такого підрозділу (робочі місця, оргтехніка, ліцензоване  програмне забезпечення, відповідна правова література тощо), введено  в штатний розпис підприємства необхідну  кількість штатних одиниць, затверджено  фонд заробітної плати та здійснено  інші обов'язкові заходи. У зв'язку з  цим рішення про створення  такого структурного підрозділу повинно  бути прийнято органом підприємства, який має відповідні повноваження, або наказом керівника, а в  разі відсутності у нього таких  повноважень – вищим органом  управління підприємством (загальними зборами або власником). Цим же рішенням визначаються основні вимоги, критерії роботи та структурна підпорядкованість  юридичної служби. Як правило, юридична служба входить до складу адміністративно-управлінського апарату підприємства і підпорядковується  безпосередньо його виконавчому  органу. Так, наприклад, Указом Президента України «Про деякі заходи щодо зміцнення юридичних служб державних органів» від 11 грудня 2001 р. № 1207/2001 рекомендовано керівникам державних органів (апаратів цих органів) установити, що юридичні служби входять до складу зазначених органів (апаратів цих органів) як самостійні підрозділи і підпорядковуються безпосередньо керівникам цих органів (апаратів цих органів).

Основні функції юридичних  служб державних органів (апаратів цих органів) визначено в постанові  Кабінету Міністрів України «Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації» від 26 листопада 2008р. № 1040. Зокрема, згідно з постановою, до функцій юридичної служби належить перевірка відповідності законодавству  проектів наказів та інших нормативних  актів, що подаються на підпис і візування  керівникам. Це положення підтверджує, що юридична служба фактично є останньою  ланкою перед прийняттям керівником рішення щодо видання того чи того нормативного документа. На нашу думку, такий самий механізм підпорядкованості  юридичної служби доцільно застосовувати  і при її організації на підприємствах  приватної власності.

Після прийняття рішення  та визначення основних вимог до роботи юридичної служби створюються внутрішні  локальні нормативні акти, які регламентують  порядок її роботи і взаємодію  з іншими службами й підрозділами підприємства. До таких документів належать Положення про юридичну службу (юридичний відділ, бюро, сектор тощо) і посадові інструкції на працівників  юридичної служби.

Розробляючи положення про  юридичний підрозділ, керівництво  державної установи, організації  чи підприємства має дотримуватися  вимог типових положень про юридичну службу, затверджених органами виконавчої влади або відповідними галузевими об'єднаннями підприємств тощо. Юридичні особи приватної форми власності  у своїй діяльності за аналогією  також можуть використовувати затверджені  типові положення, враховуючи специфіку  своєї діяльності.

Якщо на підприємстві правова  робота забезпечується одним працівником, то видається наказ про організацію  юридичної служби на підприємстві, в якому визначаються основний статус, порядок взаємодії з іншими службами та відділами підприємства. Завдання, функції, права, обов'язки, відповідальність та критерії вимог до працівника визначаються у посадовій інструкції.

Юридична служба, яка складається  з одного працівника, створюється  на невеликому підприємстві, де обсяг  правової роботи незначний. На великих  підприємствах структурний підрозділ, як правило, складається з кількох  осіб. Для визначення чисельності  спеціалістів юридичної служби підприємства слід керуватися Міжгалузевими нормами чисельності працівників юридичної служби, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11 травня 2004 р. № 108, та Методикою розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм з праці, затвердженою наказом того ж Міністерства від 4 вересня 2000 р. № 222. Збірник міжгалузевих норм чисельності теж містить норми часу на виконання робіт та нормативи чисельності працівників, які займаються правовими питаннями підприємств.

На кожного працівника, що належить до юридичної служби підприємства, складається посадова інструкція, яка  має відповідати Положенню про  юридичну службу і базуватися на кваліфікаційних  характеристиках, викладених у Довіднику  кваліфікаційних характеристик  професій працівників. Слід пам'ятати, що невідповідність назви посади спеціаліста юридичної служби Державному класифікатору професій та посад  ДК 003-95, затверджено Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики “Класифікатор професій” від 28.07.2010 N 327.,   вважається порушенням трудового законодавства, за яке керівника підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення за статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України у вигляді штрафу в розмірі від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Державному класифікаторі  професій ДК 003-95 для спеціалістів юридичної  служби зазначено дві професії: «начальник юридичного відділу», що міститься  в розділі «Законодавці, вищі державні службовці, керівники», та «юрисконсульт» – в розділі «Професіонали».

Згідно з Додатком В  Класифікатора назву посади можна  розширити за рахунок уточнюючих слів «головний», «провідний» або  «старший». Класність та категорії  до цих посад присвоюються згідно з правилами та положеннями, затвердженими  на підприємстві.

Завдання та обов’язки  юрисконсульта:

1. Здійснювати методичне керівництво правової роботи на підприємстві, надавати правову допомогу структурним підрозділам;
2. Надавати висновки про відповідність чинному законодавству пректів наказів, положень, розпоряджень та інших документів підприємства;
3. Брати участь у роботі по оформленню господарських договорів, готувати висновки про їх юридичну спроможність;
4. Розробляти проекти колективних договорів;
5. Своєчасно оформляти і подавати на державну реєстрацію зміни до статутних документів підприємства;
6. Складати позовні заяви, захищати інтереси підприємства у суді;
7. Консультувати працівників підприємства і клієнтів з питань чинного законодавства;
8. Готувати обґрунтовані відповіді на претензії;
9. Аналізувати та узагальнювати результати розгляду претензій судових і арбітражних справ;
10. Оформлювати матеріали про залучення працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності;
11. Вести довідково-інформаційну роботу із законодавства і нормативних актів із застосуванням технічних засобів. А також облік змін чинного законодавства та інших нормативно-правових актів, що затверджуються;
12. Проводити роботу по ознайомленню посадових осіб підприємства з нормативними актами, що стосуються їх діяльності, а також про зміни в чинному законодавстві;
13. Складати разом з адміністрацією колективний договір;
14. Сприяти оформленню документів та актів майново-правового характеру;
15. Здійснювати облік і зберігання судових та арбітражних справ, що знаходяться у провадженні і закінчені виконанням.

Юрисконсульт має право:

1. Приймати участь в обговоренні питань які стосуються виконання ним посадових обов’язків.
2. Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи.
3. Захищати інтереси підприємства в державних органах і судах.
4. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні умов посадової інструкції.

Тема 2 : Форми та методи здійснюваного юрисконсультом контролю за дотриманням законодавства України.

На підприємствах робота із забезпечення законності в господарській діяльності, у трудових та інших відносинах здійснюється керівниками підприємств, служб і структурних підрозділів. Важливе місце у вирішенні цього завдання відводиться юридичній службі, яка повинна бути організатором боротьби за дотримання і зміцнення законності. 
 
Забезпечення законності на підприємстві - це насамперед боротьба з порушеннями державної, договірної і трудової дисципліни, порушеннями законодавства у вигляді безгосподарності, крадіжок майна, зловживань тощо. Тому керівники підприємства, а юридична служба передусім, повинні бути обізнані з різними галузями права, економіки, виробництва, знати та вміти застосовувати численні нормативні акти в кожному конкретному випадку, не обмежуватись консультуванням з правових питань і візуванням документів. 
 
Згідно з Загальним положенням про юридичну службу юрисконсульт повинен бути активним учасником єдиного процесу діяльності підприємства і забезпечувати суворе дотримання законності в усіх сферах господарської діяльності підприємства; вивчати та аналізувати практику роботи підприємства, наполегливо домагатись усунення порушень законності; негайно доповідати керівникові про порушення законності; розробляти і вносити пропозиції щодо усунення недоліків у роботі підприємства; постійно пропагувати законодавство; аналізувати практику роботи комісій з трудових спорів; допомагати товариським судам та іншим громадським організаціям. 
 
У Загальному положенні про юридичну службу зазначається, що юрисконсульт повинен перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інструкцій, положень та інших документів правового характеру, які подаються на підпис керівникові підприємства, здійснювати контроль за відповідністю законодавству розпоряджень та інших актів, що видаються керівниками структурних підрозділів, вживати заходів щодо скасування актів, виданих з порушенням чинного законодавства. 
 
Виявивши порушення законності в роботі підприємства та його посадових осіб, юрисконсульт повинен негайно доповісти про це керівнику підприємства для вжиття необхідних заходів щодо їх усунення. Юрисконсульт не візує проекти правових документів, які подаються на підпис керівникові, якщо вони не відповідають чинному законодавству, і натомість готує висновок, де пропонує вирішити в законному порядку розглянуті питання. 
 
Основними напрямами правової роботи щодо забезпечення законності є такі: