Цивільне судочинство

                        МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

                                  НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

                            УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

                                 Інститут педагогіки та психології

                                 Факультет практичної психології

     

 

                                Реферат

                                          З правознавства

                                               На тему:

                                    Цивільне судочинство

 

 

 

 

 

                                                                    Студентки 3-го курсу,групи 31 ЗППР

                                                                    Верещинської Антоніни

                                                                    Викладач:

                                                                   

 

 

 

                                                    2012            

 

План:

 

1.Вступ.

 

2. Поняття цивільного судочинства.

 

3. Завдання, мета та  види цивільного судочинства.

 

4. Стадії  цивільного  судочинства. 

 

5. Принципи  цивільного  судочинства.

 

6. Висновок

 

7. Використана література. 
1. Вступ.

     Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на демократичних принципах (від лат. principium — основа, засади). У принципах відображені політико-правові ідеї, погляди народу на право як соціальну цінність. У них в концентрованому вигляді виявлена заінтересована воля народу наділити право такими якостями, які найбільш повно мали б можливість задовольняти його ідеї і погляди у визначенні основ організаційної побудови правосуддя в цивільних справах, процесуальної діяльності суду і правового становища учасників процесу. Зміст принципів має демократичний характер і полягає в тому, що закріплені в нормах права, вони характеризують здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду цивільних справ, незалежність суддів ї підкорення їх тільки законові, гласність, здійснення судочинства державною мовою. Широкі і реальні процесуальні права учасників процесу і надійні гарантії їх реалізації, доступність і простота судочинства, які дають можливість кожній заінтересованій особі реалізувати право на звернення до суду за захистом і на судовий захист, надане Конституцією України.

 

2.Поняття цивільного судочинства.

  Цивільне судочинство –це урегульований нормами цивільно-процесуального права порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків іншими суб'єктами - судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Цивільного судочинства є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, органів держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у відповідності з чинним законодавством.

Змістом цивільно-процесуального права є діяльність суду і учасників  процесу (дії і правовідношення). Процесуальною формою є об'єктивне

закріплення і оформлення відповідної діяльності. Діяльність суду складається з послідовних  дій. Всі дії повинні бути закріплені в відповідних процесуальних  документах.

Цивільне  процесуальне право – це сукупність і система правових норм, предметом  регулювання яких є суспільні  відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах. Такі відносини визначають процесуальний  порядок провадження в цивільних  справах, який складається: з провадження  по розгляду і вирішення справ  по суперечкам з цивільних, сімейних, трудових, земельних та кооперативних  правовідносин; справ, що виникають  з адміністративно-правових відносин і справ окремого провадження. Все  це є провадженням в цивільних  справах.

Завданням цивільного судочинства є охорона  прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних  справ у повній відповідності  з чинним законодавством .

Цивільне судочинство  здійснюється в порядку, передбаченому  Цивільним процесуальним кодексом України, що його було затверджено Законом  УРСР від 18 липня 1963 р. Цивільний процесуальний  кодекс України складається з 6 розділів, 59 глав (понад 428 статей з урахуванням  статей, додатково включених до першої його редакції).

Розділ І. Загальні положення. - В цьому розділі визначаються загальні засади цивільного судочинства, склад суду, підвідомчість цивільних  справ, види доказів у справі та ін.

Розділ II. Особи, які беруть участь у справі; їх права і обов'язки.

Розділ III. Провадження справ  у суді першої інстанції (позовне  провадження, провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, окреме провадження).

Розділ IV. Провадження справ  у касаційній і наглядній інстанціях.

Розділ V. Виконання судових  рішень.

Розділ VI. Цивільно-процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства. Позови до іноземних  держав, судові доручення і рішення  іноземних судів. Міжнародні договори.

 

 

3. Завдання, мета  та  види цивільного судочинства.

  Відповідно  до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями  цивільного  судочинства є  справедливий, неупереджений та своєчасний  розгляд і  вирішення  цивільних справ. Справедливим і неупередженим розгляд справи буде тоді, коли цивільний суд розглядає і вирішує справу, додержуючись цивільної процесуальної форми, правильно застосовує відповідні норми матеріального права, оцінює докази без стороннього впливу, постановляє законне та обгрунтоване судове рішення, коли суддя не є особисто, прямо чи побічно зацікавленим  в результаті розгляду справи.

   Метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.Також цивільне судочинство поділяється на пені види. 

  Вид цивільного судочинства — це  зумовлений  характером  і  специфікою матеріального права  чи  інтересу,  що  захищається  законом,  процесуальний порядок порушення, розгляду, вирішення  визначеної  групи  цивільних  справ. Основним,  найбільш  розповсюдженим  видом   судочинства   є   позовне провадження, у порядку якого розглядаються справи із спорів, що виникають  з цивільних, житлових, сімейних,  трудових  та  інших  правовідносин. 

Правила позовного провадження  є загальними правилами цивільного судочинства  з  усіх справ. Процес  з інших видів  судочинства  здійснюється  за  цими  ж правилами,  але  з   деякими   винятками   і   доповненнями,   встановленими спеціальними нормами для непозовних видів провадження.

 Цивільний процесуальний кодекс  поділяє всі цивільні справи, що підлягають веденню суду  загальної юрисдикції, на шість  видів:

-позовні справи;

-справи наказного провадження;

-справи, що виникають з публічних правовідносин;

-справи окремого провадження;

-справи, що виникають з рішень третейських судів;

-справи, що виникають з рішень іноземних судів та іноземних арбітражів.

 

 

4.Стадії цивільного судочинства. 

   Цивільний процес з будь-якої  справи послідовно відбувається в кілька етапів, що називаються стадіями процесу.Під стадією процесу слід розуміти сукупність ряду процесуальних дій, об'єднаних відповідною процесуальною метою. Стадія процесу відноситься до руху справи і мета досягається, коли в результаті здійснення процесуальних дій, створюються умови для переходу справи з однієї стадії в другу.

Найчастіше виділяють наступні стадії цивільного судочинства:

   1. Порушення цивільної справи - це перша і дуже важлива ланка в системі процесуальних дій, що послідовно змінюють один одного і утворюють цивільний процес. На цій стадії суддя діє одноосібно (ст. 129 ЦПК). Приймаючи заяву чи скаргу, суддя у день звернення зацікавленої особи повинен прийняти рішення про порушення справи, тому що ніякий термін для цього законом не надається.

Суд приступає до розгляду цивільної  справи: а) за заявою особи, що звертається  за захистом свого права або охоронюваного законом інтересу; б) за заявою прокурора ; в) за заявою органів державного управління, профспілок, організацій, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій або окремих громадян у випадках, коли за законом вони можуть звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах,що випливають з адміністративно-правових відносин, і у справах окремоговиробництва - скарги і заяви.

    2. Підготовка цивільних справ до судового розгляду – це стадія цивільного процесу, що полягає в діяльності її учасників зі створенням умов для ефективного розгляду і вирішення суперечки по суті.

Завдання цієї стадії сформульовані в ст. 141 Цивільного Процесуального кодексу України:

1) уточнення обставин, що мають  значення для правильного вирішення  справи;

2) визначення характеру правовідносин  сторін і норми закону, якою  слід керуватися при здійсненні  правосуддя;

3) визначення доказів, що кожна сторона представляє в обгрунтування своїх тверджень.

  Порядок підготовки справи до судового розгляду визначений ст.142  
ГПК. Підготовка справи починається з моменту прийняття заяви і повинна бутиз авершена в термін не більше7 днів. У виняткових випадках суддя мотивованою ухвалою може продовжити цей термін до 20 днів.

Суддя опитує позивача по суті заявлених вимог, з'ясовує у нього можливі з боку відповідача заперечення, пропонує, якщо це необхідно, представити додаткові докази, роз'яснює позивачеві його процесуальні права і обов'язки.Суддя направляє або вручає відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, що обгрунтовують вимоги позивача, і пропонує представити у встановлений термін докази в обгрунтування своїх заперечень.

    3. Розгляд справи по суті в суді першої інстанції. У цій стадії процесу суд виконує основні поставлені перед ним завдання:вирішити справу по суті; врегулювати конфліктні спірні правовідносини  між сторонами; забезпечити виховний вплив судової  діяльності; відновити порушені права та охоронювані законом інтереси  громадян і юридичних осіб.  Суд першої інстанції при розгляді справи зобов'язаний безпосередньо досліджувати докази по справі: заслухати пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речові докази.  Розгляд справи відбувається усно і при незмінному складі суддів. У разі заміни одного з суддів у процесі розгляд справи має бути зроблений з самого початку.

 У відповідності зі ст.166 ЦПК після доповіді справи суд заслуховує пояснення:

- позивача і бере участь на  його стороні третьої особи;

- відповідача і бере участь  на його стороні третьої особи;

- інших осіб, які беруть участь  у справі . Потім суд встановлює порядок дослідження доказів по справі: порядок допиту свідків, експертів і дослідження інших доказів. Кожний свідок допитується окремо, за відсутності інших, ще недопитаних. Допитаний свідок залишається в залі засідання до закінчення  розгляду справи, якщо суд не дозволить йому вийти раньше. Суддя має право ставити запитання свідку в будь-який момент його допиту. Експерти свої висновки дають у письмовій формі, а в  судовому засіданні вони підлягають    оприлюдненню. З метою роз'яснення та доповнення  висновку експерту можуть бути задані питання. Речові докази піддаються огляду судом і  пред'являються особам, що беруть участь у справі, представників, а в необхідних випадках - експертам і свідкам. Речові докази  оглядаються поза судовим засіданням у порядку виконання судового  доручення і досліджуються за складеними в  ході їх розслідування протоколами. Наприкінці розгляду справи по суті головуючий  надає учасникам процесу можливість внести наявні в них  доповнення, і потім суд переходить до заслуховування судових дебатів і  укладення прокурора. Далі суд виходить до нарадчої  кімнати для   винесення рішення. Відповідно до ст.203 ЦПК рішення слід виносити негайно  після розгляду справи. Рішення викладається одним із суддів у письмовій формі.

      4.Четверта стадія – оскарження рішень і ухвал судді, котрі вступили в чинність закону (апеляційне виробництво).

      5.П'ята стадія – оскарження рішень і ухвал суддів, котрі вступили в чинність закону (касаційне виробництво).

Кожна стадія має три фази (підстадії) розвитку, які послідовно змінюються одна одною: 1) порушення судочинства  — по розгляду і вирішенню справи, по перевірці законності і обґрунтованості  постановленого по ній рішення, по зверненню  рішення до виконання; 2) підготовка: до розгляду справи та її вирішення, до перевірки законності і обґрунтованості  постановленого по ній рішення, до звернення  рішення до виконання; 3) вирішення  по суті — розгляд і вирішення  справи, перевірка законності і обґрунтованості рішення, звернення рішення до примусового виконання. Кожна з цих стадій, переслідуючи свою особливу мету, служить водночас вирішенням спільних завдань і досягненням спільних цілей цивільного судочинства.

 

 

5.Принципи цивільного судочинства.

   Принципи цивільного процесуального права- це основні положення, що виражають його сутність, специфіку та зміст.