Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2014 в 10:13, реферат
Цивільне судочинство –це урегульований нормами цивільно-процесуального права порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків іншими суб'єктами - судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Цивільного судочинства є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, органів держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у відповідності з чинним законодавством.
1.Вступ.
2. Поняття цивільного судочинства.
3. Завдання, мета та види цивільного судочинства.
4. Стадії цивільного судочинства.
5. Принципи цивільного судочинства.
6. Висновок
7. Використана література.
Принципи визначають самостійність галузі права поряд з предметом та методом правового регулювання, а тому вони виражають сутність конкретної галузі права.
Принципи як основні нормативні положення визначають структуру та суттєві риси цивільного процесуального права, його загальні положення. Сукупність принципів цивільного процесуального права дозволяє створити правовий механізм захисту судом прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. Здатність принципів пов'язувати норми та інститути галузі, об'єднувати їх у єдине ціле пояснюється характером взаємодії принципів з нормами та інститутами цивільного процесуального права, особливим місцем норм-принципів у системі галузі права.
Головне у характеристиці принципів полягає в тому, що в них сформульовані якісні особливості цивільного судочинства, соціально-юридична спрямованість галузі права.
Критерієм класифікації принципів цивільного процесуального права є різні ознаки:
- за формою нормативного закріплення можна виділити принципи, закріплені в Конституції України і закріплені законодавством про судочинство;
- за змістом і сферою поширення виділяють принципи загальноправові, міжгалузеві, галузеві та окремих правових інститутів;
- за об'єктом регулювання розрізняють організаційно-функціональні - ті, що є одночасно принципами організації правосуддя (принципи судоустрою) і функціональними, та функціональні - принципи, що визначають процесуальну діяльність суду і учасників процесу.
Організаційно-функціональні принципи правосуддя:
1.Принцип здійснення правосуддя виключно судами. Конституцією України у ст.124 визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
2. Принцип незалежності суддів та підкорення їх лише закону закріплено у ч. І ст.129 Конституції України, за якою судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
3.Принцип колегіального та одноособового розгляду справи закріплено у ч.2 ст.129 Конституції України, згідно з якою судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
4.Принцип рівності громадян перед законом та судом є конституційним та означає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст.24 Конституції України). Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
5.Принцип гласності судового розгляду. Пункт 7 ч. 3 ст.129 Конституції України проголошує, що гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства. Під принципом гласності в цивільному процесі розуміється вільний доступ до залу судових засідань всіх громадян, що мають бажання бути присутніми під час розгляду цивільної справи.
6. Принцип публічності полягає в участі державних органів під час здійснення правосуддя в цивільних справах, що характеризує їх процесуальну діяльність від імені або в інтересах держави або суспільних інтересах.
7.Принцип державної мови судочинства. Згідно з ч. 1 ст. 7 ЦПК цивільне судочинство здійснюється державною мовою. Це означає, що суд, здійснюючи правосуддя, має вести процес українською мовою.
Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі:
1.Принцип законності - це загальний принцип, що властивий всім галузям права. Принцип законності полягає в обов'язку суду та всіх учасників процесу керуватися у своїй діяльності нормами матеріального та процесуального права з метою досягнення завдань цивільного судочинства, з одного боку, та в обов'язку зважати на рішення судів, що набрали законної сили, які є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.
2.Принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом. Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу.
3.Принцип диспозитивності визначає механізм руху цивільного процесу. Його ще називають рушійною силою цивільного процесу.Під принципом диспозитивності слід розуміти нормативно-керівні положення цивільного судочинства, що визначають рушійною силою цивільного процесу ініціативу та волевиявлення заінтересованих у результатах справи осіб, які реалізуються у межах закону.
4.Принцип змагальності визначає внутрішню структуру цивільного процесу. Зміст принципу змагальності складають рівність прав та обов'язків сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, у процесі доказування. Принцип змагальності в цивільному процесі полягає в правах та обов'язках сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо подання доказів та участі в їх дослідженні, а також у змагальній формі процесу, що спрямована на досягнення дійсних обставин справи, всебічній перевірці доводів та міркувань учасників процесу.
5. Принцип судової істини. Під принципом судової істини слід розуміти нормативно закріплену вимогу до суду, а також до осіб, які беруть участь у справі, всебічно, повно та об'єктивно встановити обставини справи.
6. Принцип забезпечення права на правову допомогу втілений у ст.12 ЦПК, де зазначено, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом, та відображає положення ст.59 Конституції України щодо права кожного на правову допомогу.
7. Принцип процесуальної рівноправності сторін закріплено у ч. 1 ст.31 ЦПК і виявляється у наданні сторонам рівних процесуальних можливостей для відстоювання своїх суб'єктивних прав, свобод та інтересів.
8. Принцип поєднання усності та письмовості. Зазначений принцип трансформувався з принципу усності, оскільки усна форма процесу раніше була переважною.
9.Принцип безпосередності судового розгляду полягає в тому, що судді, які вирішують справу, повинні особисто сприймати зібрані у справі докази, а вирішення справи засновано лише на доказах, досліджених у судовому засіданні.
10.Принцип безперервності. Судове засідання по кожній справі повинно проходити безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку; до закінчення розгляду розпочатої справи чи до відкладення її слухання суд не може розглядати інші справи.
6.Висновок
Цивільному процесуальному праву належить значна роль в управлінні суспільством, в забезпеченні соціально-економічних і політичних перетворень у країні, оскільки ним закріплений процесуальний порядок захисту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян та їх інтересів, гарантованих Конституцією України й іншими законами, а також прав і охоронюваних законом інтересів приватних, колективних, державних підприємств, установ, організацій і держави. Цивільне процесуальне право забезпечує зміцнення законності, запобігання цивільним правопорушенням і формування в правовій свідомості громадян та посадових осіб принципу справедливості.
7. Використана література.
1.Конституція України.
2.Цивільний процесуальний кодекс України, ВВР, 1963, № 30, ст.. 464.
3.Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Київ.1990р.
4.Штефан М.Й. Цивільний процес, підручник. Київ. 1997 р
5.Гражданский процес. Учебник для вузов под ред. Комиссарова і проф. Ю.К.Осипова. Москва 1996р
6.Тертышников В.И. Гражданский процесс. Курс лекций., 2-е изд., дополн. – ООО «РИРЕГ», 1995. – с. 60
7. Вандишев В.В., Дернова Д.В. Цивільний процес. Конспект лекцій - СПб: Пітер, 2002 р.
8.Цивільний процесуальний кодекс України: Проект Закону України від 10.01.2002 р. № 8436. Суб’єкт законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України.
9.Теория государства и права /Под ред. В.В. Копейчикова. - К.: Юринформ, 1995. -С. 95 - 96.
10. Цивільне процесуальне право України : Підручник для юрид. вузів і фак./В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, Є. Г Пушкар та ін. /Заред. В. В. Комарова. -Харків: Право, 1999. - С 31.
11. Рожнов О.В. Принцип оперативності в цивільному процессуальному праві: Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. -X, 2000. -С. 7 - 8.
12. Омельченко МЛ. Проблеми об’єктивної істини в цивільному процесуальному праві України: Навчальний посібник. -К: Поліграфцентр Київського університету імені Тараса Шевченка, 1996. - С 9.
13. Про судоустрій Україні: Закон України від 5 червня 1981р.//Відомості Верховної Ради. - 1981. -№24. -Cm. 357.