Державна реєстрація господарських товариств в Україні

Міністерство культури і туризму України

Київський національний університет  культури і мистецтв

Юридичний факультет

 

 

 

 

Реферат на тему:

Державна реєстрація господарських товариств в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                   Виконав: студент V курсу

                                                                групи ЮР-29м

                                                                 Лисенко Тарас

 

 

 

 

Київ-2013

 

Господарські  товариства можуть виникати внаслідок  їх заснування або реорганізації  вже існуючих юридичних осіб іншої  організаційно-правової форми в  господарські товариства. Відкриті акціонерні товариства створюються в Україні головним чином внаслідок процесів приватизації або корпоратизації, тобто виникають шляхом перетворення державних підприємств на акціонерні товариства. Інші види господарських товариств створюються переважно шляхом їх заснування.

Невелика  кількість відкритих акціонерних  товариств, створених шляхом заснування, пояснюється двома чинниками: а) складністю та високою вартістю процедури заснування; б) низькою інвестиційною активністю населення та юридичних осіб в Україні (внаслідок відсутності вільних коштів, інфляційних процесів, недовіри до акціонерних структур).

Виникнення  господарського товариства завжди розпадається на два етапи:

1) організацію товариства — на даному етапі визначається коло засновників (учасників) товариства, розробляються і затверджуються установчі документи товариства, частково або цілком формується початковий капітал (якщо це передбачено законом або установчим договором);

2) державну реєстрацію господарського товариства — на цьому етапі утворене засновниками (учасниками) товариство отримує статус юридичної особи і одночасно суб'єкта підприємницької діяльності, що дає змогу йому здійснювати підприємницьку діяльність, бути учасником різноманітних правовідносин — цивільних, трудових, земельних, фінансових, адміністративних тощо.

Державна  реєстрація господарських товариств  проводиться відповідно до статті 58 Господарського кодексу України.

Органами  державної реєстрації є виконкоми  міських, районних у місті рад  народних депутатів або районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації за місцем. знаходження господарського товариства.

Для реєстрації подаються такі документи:

1) установчі документи (для статутних товариств — статут та установчий договір, для договірних — тільки установчий договір);                                                                                                                                                                                           

2) рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;

3) реєстраційна  картка встановленого зразка;

4) документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;

5) документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта                                                                                                                                                                                                         господарювання в розмірі, встановленому законом;

6) документи, що підтверджують місцезнаходження то-                                                                                                                                                                                                          вариства за зазначеною в установчих документах                                                                                                                                                                                                          адресою (якщо товариство буде знаходитися за адре-                                                                                                                                                                                                         сою, відмінною від місцезнаходження або місця проживання його засновників): договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, лізингу, безоплатного користування майном, про спільну діяльність, установчий договір та ін.;

7) свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи — засновника господарського товариства.

8) рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;

При створенні  у процесі приватизації та/або  корпоратизації відкритих акціонерних товариств повинен також бути поданий звіт про наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Перелік даних  документів є вичерпним. Орган державної  реєстрації не має права вимагати надання інших документів.

Не пізніше  десяти днів (при- прискореній реєстрації — протягом одного робочого дня) з  дня подачі всіх документів орган  державної реєстрації вносить господарське товариство до Реєстру суб'єктів  підприємницької діяльності і видає свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи.

Законодавець  не виділяє окремою статтею закону підстави для відмови в державній  реєстрації. Цих підстав кілька:

1) відсутність необхідного комплекту документів (ч. З ст. 58 Господарського кодексу України);

2) відсутність в установчих документах обов'язкових відомостей, перелік яких визначений законодавством про господарські товариства" [186];

3) включення до установчих документів положень, шо суперечать діючому законодавству України;

4) оформлення установчих документів із порушенням вимог закону (відсутність підписів або печаток засновників, подання непрошитих або непронумерованих документів, відсутність нотаріального посвідчення підпису фізичної особи на документах тощо);

5) включення недостовірних відомостей про засновників товариства та інших відомостей, що заносяться у реєстраційну картку (наприклад, якщо зазначені в документах відомості про фізичну особу не збігаються з його паспортними даними);

Відмова в  державній реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку. Якщо в складі засновників господарського товариства є фізичні особи, то позов подається до суду, якщо тільки юридичні — до господарського суду.

Державна  реєстрація господарського товариства може бути скасована рішенням суду (господарського суду) за наявності підстав, передбачених ч. 6 — 7 ст. 59 Господарського кодексу України.

Факт державної  реєстрації господарського товариства, що наділив його правами юридичної  особи, ще не дає товариству права  здійснювати підприємницьку діяльність у повному обсязі. Для того, щоб легалізувати, узаконити свою діяльність, господарське товариство зобов'язане здійснити ряд послідовних дій юридичного характеру.

До дій  з легалізації діяльності господарського товариства можуть бути віднесені:

1) одержання дозволу на виготовлення печатки і штампів в органах внутрішніх справ;

2) виготовлення печатки і штампів;

3) постановка на облік у податкову адміністрацію;

4) постановка на облік у Пенсійний фонд, фонд зайнятості та інші фонди;

5) відкриття поточного рахунку в банку;

6) одержання дозволів, ліцензій і патентів (якщо це необхідно у зв'язку з предметом діяльності товариства).

Перераховані  дії з легалізації підприємницької  діяльності є обов'язковими. Недотримання встановленого порядку легалізації підприємницької діяльності може спричинити притягнення до відповідальності самого товариства або його посадових осіб.

Створення відкритого акціонерного товариства ускладнюється необхідністю поширення акцій шляхом відкритої підписки серед заздалегідь невизначеного кола осіб і передбачає такі етапи:

1) укладання засновниками товариства установчого договору;

2) прийняття засновниками рішення про випуск акцій, оформленого протоколом;

3) реєстрація засновниками інформації про випуск акцій V ДКЦПФР;

4) опублікування інформації про випуск акцій в офіційних органах преси;

5) проведення відкритої підписки на акції (особи, що підписалися на акції, сплачують не менше !0 % від вартості акцій);

6) подання звіту про результати відкритої підписки на акції у ДКЦПФР;

7) внесення особами, що підписалися на акції, не менше ЗО % від вартості акцій (з урахуванням першого внеску);

8) скликання та проведення установчих зборів, на яких приймається рішення про створення акціонерного товариства та затверджується його статут;

9) проходження державної реєстрації товариства як суб'єкта підприємницької діяльності.

Засновники  закритого акціонерного товариства зобов'язані:

а) укласти установчий договір;

б) прийняти рішення про випуск акцій, оформлене протоколом;

в) розподілити акції між собою та сплатити не менш 50 % від їх вартості;

г) провести установчі збори, на яких приймаються рішення про створення товариства та затвердження його статуту;

д) провести державну реєстрацію товариства як суб'єкта підприємницької діяльності.

Після державної  реєстрації акціонерному товариству (відкритому та закритому) потрібно зареєструвати  випуск акцій. Якщо акції випускаються у документарній формі, акціонерне товариство має також виготовити сертифікати цінних паперів та видати їх акціонерам після повної сплати придбаних акцій. Акції у бездокументарній формі зараховуються на рахунки акціонерів у зберігачів.

Установчі документи господарського товариства

Правовою  основою діяльності господарського товариства поряд із законодавством є його установчі документи.

Установчі документи  — це юридичні документи, в яких виражається воля учасників спільно  заснувати господарське товариство та наділити його майном, шо складається  із внесків учасників, а також  визначається правовий статус господарського товариства, його взаємовідносини з учасниками, а також відносини учасників між собою.

Установчі документи  відіграють значну роль у діяльності будь-якого господарського товариства, до їх складання не варто підходити  формально. Слід враховувати, що чинне  законодавство України є недосконалим, воно недостатньо і суперечливо регулює багато найважливіших питань, пов'язаних з діяльністю господарських товариств. Недоліки чинного законодавства значною мірою можуть бути компенсовані шляхом включення певних положень до установчих документів товариства.

Вимоги до змісту і форми установчих документів викладені в Господарському кодексі  України.

Склад установчих документів для окремих видів  господарських товариств є різним. Акціонерні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту; повне та командитне товариства — на підставі установчого договору.

Установчий  договір — цивільно-правовий договір, що регулює відносини між учасниками в процесі створення і діяльності юридичної особи. Укладається в письмовій формі і набирає сили з моменту підписання.

Законодавство не містить переліку обов'язкових  умов установчого договору. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України (ВАСУ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12.0 1996 р. №02-5/334, наголошується, що при вирішенні питання про наявність договірних взаємовідносин господарським судам слід виходити з того, що установчий договір вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, необхідних для його виконання.

Щодо установчого  договору застосовуються загальні норми  цивільного законодавства про угоди  та зобов'язання (абзац 7 п. 1 Роз'яснення ВАСУ № 02-5/334).

Установчий  договір є обов'язковим установчим документом для усіх видів господарських  товариств. Але у випадку виникнення акціонерних товариств у процесі корпоратизації або приватизації часто їх засновником є одна особа — уповноважений державний орган або орган місцевого самоврядування (стосовно комунального майна). У такому випадку установчий договір не укладається, а його функції виконує рішення уповноваженого органу про перетворення державного (комунального) підприємства на акціонерне товариство.

Установчий  договір акціонерного товариства укладається  між його засновниками з метою  створення товариства і після  державної реєстрації товариства є  виконаним. Після державної реєстрації акціонерного товариства будь-які зміни  і доповнення повинні вноситися лише в його статут за рішенням загальних зборів акціонерів. Установчий договір як установчий документ залишається при цьому без змін.

Доцільним було б впровадження аналогічного підходу  і до установчих договорів інших  статутних товариств — товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю.

Статут — це корпоративний нормативний акт, що затверджується одноголосно або більшістю учасників господарського товариства і регулює питання створення, діяльності і припинення роботи товариства. Набирає сили з моменту державної реєстрації господарського товариства.

Статут не має ознак цивільно-правового  договору, оскільки він може затверджуватися  або змінюватися відповідно до волі, вираженої більшістю учасників товариства (акціонерів) шляхом голосування на загальних зборах, а не кожним із них. Інакше кажучи, його норми приймаються не одноголосно, як у договірних відносинах, а більшістю — корпоративно.

Статут акціонерного товариства або зміни до нього  затверджуються рішенням 3/4 голосів осіб, що беруть участь в установчих або загальних зборах і мають право голосу (враховуючи, що збори є правомочними за наявності кворуму, тобто присутності осіб, що мають більше 60 % від загальної кількості голосів, статут фактично може бути прийнятий або змінений акціонерами, що володіють лише 45 % від загальної кількості голосів у товаристві). На момент створення інших статутних товариств їх статут затверджується одноголосно, але рішення про внесення змін до цього документа, включаючи можливість його викладення у новій редакції, приймається вже корпоративно. Рішення про зміну статуту товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю вважається прийнятим, якшо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.