Грошова система західноукраїнських земель і складі Польщі в міжвоєнний період

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2013 в 19:24, доклад

Описание работы

Після проголошення незалежності Польської держави 11 листопада 1918 р. на її території перебували в обігу різноманітні грошові знаки: російські рублі, австро-угорські крони, німецькі марки, марки Польської Крайової Позичкової Каси, українські гривні та карбованці, а також величезна кількість місцевих грошових замінників, що випускалися найрізноманітними емітентами (органами місцевого самоврядування, національними громадами, приватними особами тощо). Відсутність уніфікованої фінансової системи, важкі політичні та економічні обставини змусили уряд дозволити використання іноземної валюти на внутрішньому ринку.

Файлы: 1 файл

ПОЛЬЩА.doc

— 90.00 Кб (Скачать файл)

Двозлотові монети також  карбувалися за кордоном: у 1924 р. —  у Франції (8,2 млн шт., на аверсі по обох сторонах дати зображені факели — знак паризької монетарні), Англії (1,2 млн шт., на аверсі поруч з датою  емісії вміщено літеру Н — знак Лондонського монетного двору) та Сполучених Штатах Америки (800 тис. шт., монети відкарбовані штемпелем з перевернутим аверсом та реверсом на Філадельфійському монетному дворі). У1925 р. монети цього номіналу виготовлялися у Лондоні (11 млн шт., на аверсі після дати— крапка) та у Філадельфії (5,2 млн шт., без жодних знаків). В обіг вони ввійшли 31 жовтня 1924 р. і перебували на ринку до 31 січня 1933 р. Метрологічні показники двозлотових монет повязували до показників однозлотівок, і вони містили 10 г срібла 750-ї проби. Автором проекту обох номіналів був Т. Беєр. На їх аверсі вміщено повернуте вліво погруддя дівчини у хустці, перед ним — чотири колоски. Тут же — позначення номіналу. На реверсі — державний герб Польщі: увінчаний короною орел, навколо якого напис "RZECZPOSPOLITA POLSKA". Внизу, під орлом — дата карбування.

Не була запроваджена в обіг монета номінальною вартістю 5 злотих. її метрологічні показники  — 25 г срібла 900-ї проби — відповідали  параметрам, визначеним у "Розпорядженні  про польську монетну систему", виданому президентом Ст. Войцєховським 20 січня 1924 р. Автор проекту цієї ефектної монети, випуск якої приурочувався до річниці ухвалення Конституції Другої Речі Посполитої, був С. Лєвандовський. На реверсі монети вміщено алегорію Польщі — постать жінки, яка сидить, правою рукою опираючись на щит із зображенням державного герба. Ліву руку вона поклала на книгу — текст Конституції, яку їй подає юнак. Біля стіп алегоричної постаті — сніп збіжжя та серп, нижче — позначення номіналу. Аверс монети не відрізнявся від аналогічної сторони одно- та двозлотівок, випущених у 1924 та 1925 рр. Надто великі затрати на виготовлення монети, спричинені зростанням ціни срібла, зробили збитковою її емісію. Саме тому п'ятизлотівки запроваджені в обіг не були. Нині ці монети, випущені невеликим накладом (понад 2 тис. шт.), є рідкісними і пошукуваними колекціонерами.

У 1925 р., з нагоди 900-річчя  коронації та смерті Болеслава Хороброго, на Варшавському монетному дворі  було виготовлено золоті монети номінальною  вартістю 10 та 20 злотих. Метрологічно вони відповідали французьким 10- та 20-франковим монетам. Автор їх проекту — Т. Тшцінська-Камінська. Випущені доволі значним тиражем (10 зл. — 50350 шт., 20 зл. — 27 240 шт.), ці монети не були запроваджені в обіг. Інших випусків золотих номіналів у міжвоєнний період Польща не здійснювала.

Зміна ситуації на грошовому  ринку у 1925—1927 рр., в результаті якої уряд був змушений провести девальвацію  польського злотого, стала причиною видання президентом Польщі 5 листопада 1927 р. розпорядження про зміни у карбуванні монет. Передбачалась емісія золотих монет номіналом 100, 50 та 25 злотих та срібних — 5 та 2 злотих. Однак через світову економічну кризу реалізувати вдалося лише емісію 5-злотових монет. Автор проекту, Е. Віттіг, помістив на їх реверс крокуючу по хмарах постать давньогрецької богині перемоги — Ніке. Карбувалися п'ятизлотівки вагою 18 г зі срібла 750-ї проби. Впродовж 1928—1932 рр. (крім 1929 р.) було виготовлено 22,76 млн шт. цих монет, які запроваджено в обіг з 29 липня 1929 р., а вилучено з обігу 30 вересня 1934 р. Спочатку вони карбувалися на монетних дворах у Бельгії та Англії, а з 1928 р. — у Варшаві. Відтоді і до початку Другої світової війни майже всі емісії польських монет здійснювались на цій монетарні.

У 1929 р., згідно з проектом Т. Котарбінського, було здійснено значну емісію (32 млн шт.) нікелевих однозлотових монет, які з'явилися на ринку 29 липня 1929 р. і перебували на ньому до вересневих подій 1939 р.

Останні метрологічні зміни у карбуванні срібних монет міжвоєнної Польщі відбулися 27 серпня 1932 р. Згідно з розпорядженням президента Ігнація Мосьціцького, зі срібла 750-ї проби передбачалось випускати 10 (22 г), 5 (11 г) та 2 (4,4 г) злотих. Відтоді срібний білон заполонив грошовий ринок, однак це не призвело до змін на валютному ринку та ринку дорогоцінних металів.

Найбільш поширеними стали монети, які з'явилися на ринку у 1932 р.: 2 злотих — 31 жовтня, 5 злотих — 1 грудня, 10 злотих — 29 серпня. Автор проекту  — А. Мадейський. На їх реверсі на тлі колосся вміщено профіль голови жінки у хустці та вінку з квіток конюшини. Монет різних номіналів цього типу у 1932—1934 рр. було відкарбовано на загальну суму 266,65 млн злотих. З 1934 р. розпочалася регулярна емісія монет, на реверсі яких вміщено профіль голови маршалка Юзефа Пілсудського (введені в обіг 31 червня 1934 р.), яка продовжувалась безперервно аж до 1939 р. Автор цього проекту — Ст. Островський.

Крім регулярних випусків, у 20—30-х  роках відкарбовано декілька пам'ятних  монет. Першою з них стала п'ятизлотівка  з нагоди 100-річчя Листопадового повстання 1830 р. Згодом з'явилися монети, випущені з нагоди 250-річчя битви під Віднем 1683 р. (10 злотих), 70-річчя Січневого повстання 1863 р. (10 злотих), 20-річчя створення Польських легіонів під командуванням Ю. Пілсудського у 1914 р. (10 та 5 злотих), а також 15-ліття початку будівництва порту у Гдині (5 та 2 злотих 1936 p.).

У результаті грошової реформи 1924 р. Польща отримала стабільну валюту — злотий, який, незважаючи на складні економічні умови, зумів втримати свої позиції аж до вересня 1939 р. Водночас уряду вдалося стабілізувати цінову ситуацію, забезпечити збалансованість бюджету, утримати під контролем стан валютного ринку.

У 1934 р. річна заробітна плата  президента Польщі становила 180 000 зл. Тоді ж вчитель, залежно від стажу роботи, щомісячно отримував від 100 до 300 зл., професор Львівського університету заробляв 700—900 зл. на місяць, а полковник польської армії — близько 1100 зл. Денний заробіток женця — 1—1,5 зл., сільськогосподарського робітника в час весняно-польових робіт, який працював з власними кіньми— 6,9 зл., некваліфікованого робітника у Львові — бл. 25 зл. на тиждень. При цьому 1 морг (0,56 га) поля, залежно від якості землі, оцінювався в 1000—1500 зл., корова коштувала 120—150 зл., 1 кг масла — 2,92 зл., 1 кг цукру — 1,43 зл., яйце — 7—8 грошів, кілограмовий буханець житнього хліба — 29 грошів, 1 кг волового м'яса— 1,04 зл., 10 кг вугілля— 63 гроші, 1 кг мила — 1,17 зл., вартість трамвайного квитка у Львові— 20 грошів. У 1930-х роках коливання цін було незначним. Разом з тим, на відміну від дешевої продукції сільського господарства, ціни на промислові та монопольні товари (спирт, алкогольні напої, тютюн, сірники тощо) були високими.

У міжвоєнне двадцятиліття польська грошова система пройшла важкий шлях становлення та розвитку. У перший період (1918—1924) молода держава пережила господарську розруху, економічні труднощі, гіперінфляцію, зростання цін та знецінення тимчасової грошової одиниці — польської марки. Разом з тим у ці роки було закладено базу реформи, яку успішно провів у 1924 р. міністр фінансів Вл. Грабський. її наслідком стало запровадження національної грошової одиниці — злотого. Про успіх реформи свідчить те, що, незважаючи на економічні потрясіння (в тому числі світову економічну кризу 1929—1933 рр.) та політичну нестабільність, злотий до початку Другої світової війни залишався однією з найбільш стабільних європейських валют.

 


Информация о работе Грошова система західноукраїнських земель і складі Польщі в міжвоєнний період