Концепція раціонального вибору та «новий менеджеризм»

Висновки

Вивчивши концепцію NPM та дослідивши проведення реформи в західних країнах, можна зробити висновок, що ці реформи були ефективними, в цілому збільшили продуктивність роботи апарату державної служби, підвищили якість надання державних послуг та зменшили їх собівартість. Державна служба стала ближчою до громадян. Логічним є те, що Україна потребує впровадження елементів концепції NPM, що дасть змогу наблизити державну службу до пересічних громадян, підвищити якість послуг та виявити, чого насправді потребує населення. На сьогодні є успішні практики впровадження інструментів NPM у містах і регіонах України, зокрема запровадження: пілотних проектів, єдиного вікна, практики бенчмаркінгу.

У реформах нового публічного менеджменту домінують  дві тенденції: економічна – маркетизація (ринофікація) і організаційна – дебюрократизація. Змістом маркетизації  є введення у практику державного апарату ринкових механізмів, натомість основний зміст дебюрократизації є організаційним забезпеченням економічних імперативів, що орієнтуються на ефективність державного сектору в цілому. Хоча у чистій формі не існує New Public Management, мають місце різноманітні варіанти реформ, які спираються на спільну доктрину управління, а тому оцінка концепції є можливою лише в обмеженій мірі. Від NPM насамперед очікують послаблення бюрократичних структур і механізмів, більш результативних, ефективних, гнучких і наближених до громадянина форм і результатів адміністративної діяльності, а крім того, більше прозорості, стратегічної орієнтації та не в останню чергу позитивних імпульсів для мотивації підлеглих. Крім того, від них очікуються звернення до головних функцій держави, більш раціональна політика щодо завдань і позитивні імпульси для відносин між політикою та адміністрацією також щодо громадян.

Найважливіший урок, який варто  взяти з реформ, що проводилися, полягає  в тому, що реформування державного управління – це справа не тільки держави, вона вимагає широкої участі громадян, насамперед, під час визначення цілей і завдань реформ, а також тісного  партнерства між державними й недержавними секторами. Навряд чи можна розраховувати на успіх там, де зусилля по реформуванню державного управління не узгодяться з цінностями й нормами суспільства. У такому випадку потрібні значні зусилля по узгодженню і синхронізації процесів реформування.

Список використаних джерел

1. Кениг К. Управление  в сфере государственной администрации:  критика концепций, критерии и  предпосылки политики // Проблемы  теории и практики управления. – 2002. – № 2. – С. 34–40.

2. Євдокименко В., Поляк  О. Управлінські, адміністративні  і громадські послуги як сегмент  регіональних ринків // Регіональна  економіка. – 2004. – № 4. –  С. 16–24.

3. Оболонский А.В. Государственная  служба США: история и современность  // Государство и право. – 1999. – № 4. – С. 103–111.

4. Гнидюк Н. Засади функціонування  системи державного управління (уроки  з досвіду країн Центральної та Східної Європи, що готуються до вступу в ЄС). – Тернопіль: Лілея, 2001. – 40 с.

5. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз / Пер. з фр. – К.: Основи, 1996. – 420 с.

6. Василенко И.А. Административно-государственное  управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. – М.: Логос, 1998. – 168 с.

7. Уткин Э.А., Сатабаев К.Т., Сатабаева Р.К. Инновации в управлении человеческими ресурсами предприятия. – М.: ТЕИС, 2002. – 304 с.

8. http://www.viche.info/journal/2125/