Кваліфікаційні комісії нотаріату. Присяга нотаріуса. Права та обов’язки нотаріуса

У нотаріусів України поки що немає свого етичного кодексу, але це не означає, що нормами етичної  поведінки у нас можна нехтувати. Вони частково склались і певною мірою  знайшли відображення у чинному  законодавстві. Але з розвитком  інституту нотаріату виникають  проблеми, що не були притаманні державному нотаріату та за умов перехідного  періоду розвитку професії не могли  бути вирішені законодавством. У тих  країнах, де вільний нотаріат існує  вже давно, де нотаріуси мають  чітко врегульований статус у  суспільстві, ці питання стали нормами  професійного життя нотаріусів. Нотаріат України теж готовий до розгляду деонтологічних проблем, бо розуміє  важливість їх вивчення, щоб запобігти  виникненню в нотаріальній діяльності ситуацій, які могли б похитнути  авторитет нотаріуса в суспільстві  як незалежного радника громадянина, щоб моральні канони стали обов'язковими нормами поведінки нотаріуса.

Нотаріус — це не просто професія, а стиль життя людини, причетної до цієї системи. За час  існування нотаріату в Україні  основні принципи відносин між нотаріусами  і державою, між нотаріусами та іншими правоохоронними органами, між  нотаріусами та особами, які звертаються  до них, не тільки визначились, а й  знайшли закріплення в Законі України ). Нотаріус не може вчиняти  нотаріальні дії на своє ім'я та від свого імені, на ім'я та від  імені свого чоловіка чи своєї  дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я та від  імені працівників нотаріальної контори, працівників, які знаходяться  у трудових стосунках із приватним  нотаріусом. У спілкуванні з особами, які до нього звертаються, нотаріус зобов'язаний сприяти їм у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів, роз'яснювати права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб  юридична необізнаність не могла  бути використана їм на шкоду. Для  цього нотаріус повинен усвідомлювати  межі своїх знань із предмета, не перебільшувати значущості власних  послуг для особи, поважати право  особи на консультацію в іншого спеціаліста, діяти як чесний і відвертий порадник і утримуватися від участі у справах  свого клієнта з питань, не пов'язаних із його професією.

3. Вжитття заходів щодо  охорони спадкового майна

Відповідно до чинного  законодавства України вжиття заходів  щодо охорони спадкового майна –  це окрема нотаріальна дія, яку вправі вчиняти:

-   нотаріуси (ст. 34 Закону України «Про нотаріат») [1];

- посадові особи органу  місцевого самоврядування (ст. 37 Закону  України «Про нотаріат»);

-   консульські установи (ст. 38 Закону України «Про нотаріат»).

Вжиття заходів щодо охорони  спадкового майна полягає в проведенні опису спадкового майна, та передачі спадкового майна на зберігання спадкоємцям  або іншим особам. Відповідно до Цивільного кодексу України охорона спадкового майна проводиться згідно інтересів спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця (ст. 1283 ЦКУ) [2, с.1027]. Крім того, стаття 60 Закону України «Про нотаріат» встановлює необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна й у тому випадку, коли це потрібно державі, а Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, – також в інтересах територіальних громад (п. 186 Інструкції) [3]. 

   За територіальністю вчинення такої нотаріальної дії, виникають певні розбіжності між нормами Цивільного кодексу України (ст. 1283) та закону України «Про нотаріат» (ст. 60). 

   Так, ст. 1283 ЦКУ визначає територіальність щодо охорони майна лише за місцем відкриття спадщини [2, с.1028].  

   Ст. 60 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що заходи щодо охорони спадкового майна можуть також вживатися нотаріусами за місцезнаходженням цього майна. У такому випадку нотаріус повинен повідомити про вжиті заходи нотаріуса за місцем відкриття спадщини (ст.60 Закону «Про нотаріат»). 

   Нотаріус за місцем відкриття спадщини вживає заходів щодо охорони спадкового майна:

- з власної ініціативи, або за заявою спадкоємців  (ст. 1283 Цивільного кодексу України) [2, с.1027];

- на підставі повідомлення  підприємств, установ, організацій,  громадян, або на підставі рішення  суду про оголошення фізичної  особи померлою (ст. 60 Закону України  «Про нотаріат»);

- на підставі повідомлення  виконавця заповіту (п. 186 Інструкції).

Крім того, нотаріус за місцем відкриття спадщини має право  надати доручення іншому нотаріусу  чи уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування здійснити заходи щодо охорони спадкового майна за місцезнаходженням такого майна.

Отже, вищевказана нотаріальна  дія вчиняється за місцем відкриття  спадщини або за місцем знаходження  майна, і підставою для її вчинення є заява (повідомлення), або доручення  на її вчинення, або власна ініціатива нотаріуса.

Що ж стосується власної  ініціативи нотаріуса на вжиття заходів  до охорони спадкового майна, то ці положення законодавства неможливо  реалізувати на практиці з тієї причини, що нотаріус не може вчиняти нотаріальну дію від свого імені та сплачувати за її вчинення власні кошти. Конкретні обмеження встановлені також ст. 9 Закону України «Про нотаріат» [1]. На думку нотаріусів, з власної ініціативи нотаріус може лише здійснити заходи щодо виклику спадкоємців шляхом здійснення публічного оголошення або шляхом здійснення оголошення у пресі (п.188 Інструкції) [3].  

   Для охорони спадкового майна нотаріус проводить опис спадкового майна. Але перед проведенням опису потрібно вчинити певні процесуальні дії та з’ясувати окремі обставини. 

   Слідуючи вимогам Інструкції нотаріус має вжити заходів щодо охорони спадкового майна не пізніше наступного дня з дати надходження доручення або заяви (повідомлення).

Доручення або заява (повідомлення) викладаються в довільній формі. До обов’язкової інформації, яка повинна  бути в них зазначена, відноситься:

- факт смерті спадкодавця  та час відкриття спадщини (п. 212 Інструкції)[3];

- місце відкриття спадщини (п. п. 187, 212 Інструкції) [3];

- місцезнаходження спадкового  майна, щодо якого вчинятиметься  охорона.

На підтвердження цих  обставин обов'язково вимагаються відповідні документи.

Доручення нотаріусів або  уповноважених посадових осіб органів  місцевого самоврядування та повідомлення спадкоємців, виконавців заповіту про  наявність майна, яке залишилось після померлих, реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (п. 186 Інструкції) [3].

Реєстрація у вищевказаній Книзі заяв інших осіб про наявність  спадкового майна, яке потребує охорони, Інструкцією Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  не передбачається.

Необхідно звернути увагу  на те, що відповідно до п. 8.9. Правил ведення  нотаріального діловодства [4], заяви  про вжиття заходів до охорони  спадкового майна реєструються в журналі вхідних документів лише в тих випадках, коли вони надійшли поштою.

Перед ужиттям заходів  до охорони спадкового майна нотаріус перевіряє наявність спадкової  справи за даними Спадкового реєстру (п. 186-1 Інструкції) [3]. Якщо спадкова справ  не заводилась – нотаріус спочатку проводить опис спадкового майна  та передає його на зберігання спадкоємцям  або третім особам. Якщо спадкова справа заведена на підставі заяви про прийняття  спадщини – то вжиття заходів до охорони спадкового майна не проводиться.

Якщо вжити заходів  до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які проживали  зі спадкодавцем, заперечують проти  опису, не пред'являють майна для  опису, майно вивезене тощо), нотаріус складає акт і повідомляє про  це заінтересованих осіб, а в необхідних випадках – фінансовий орган або  прокурора.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року, за вжиття заходів  до охорони спадкового майна стягується державне мито в розмірі 2 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Як і усі інші нотаріальні  дії, учинені нотаріусами, вжиття заходів  щодо охорони спадкового майна також  реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Ця нотаріальна дія  вважається вчиненою з моменту її реєстрації у такому реєстрі. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована  у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються  нотаріусом (п.25 Інструкції «Про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами  України») [3].

На вимогу п. 231 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріусом ведеться Книга обліку спадкових  справ та Алфавітна книга спадкових  справ [3].

У Книзі обліку спадкових  справ реєструються заява про  прийняття спадщини; заява про  відкликання заяви про прийняття  спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову  від спадщини; заяви про відкликання  заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також:

- заяви про вжиття заходів  до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи;

- заяви про відкриття  спадщини та укладання договору  на управління спадщиною;

- заява про видачу свідоцтва  виконавцю заповіту;

- заява виконавця заповіту  про відмову від здійснення  своїх повноважень;

- заява відказ одержувача  про відмову від заповідального  відказування тощо.

На підставі однієї із перерахованих  заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого. При заведенні спадкової справи на підставі заяви про вжиття заходів  до охорони спадкового майна, за якою було вжито ці заходи, нотаріус ще раз  перевіряє наявність заведеної  спадкової справи, заповіту, спадкового договору за даними Спадкового реєстру.

Слід пам’ятати те, що на всіх вищевказаних заявах окрім  дати їх надходження зазначаються час  їх надходження та номер спадкової  справи.

Закон України «Про нотаріат»  та Інструкція «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. 1283 Цивільного кодексу України  передбачають, що охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або до моменту прийняття спадщини спадкоємцями [2, с.1027].

Але ст. 1277 Цивільного кодексу  України передбачає, що спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою [2, с.1021]. 

Заходи охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав. Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття  спадщини попередньо повідомляє спадкоємців  та виконавця заповіту.

Якщо місце відкриття  спадщини і місце вжиття заходів  до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

4.Скласти акт про морський протест

Форма № 75 Акт про морський протест

АКТ про морський протест   "01" жовтня 2013 року (першого жовтня  дві тисячі тринадцятого року)                                                 Я, Грекова Мілана Петрівна  приватний нотаріус нотаріальної контори «Закон» Котовського району м. Одеси прийняла заяву капітана (Іванов В.О. громадянин України, місце проживання м. Одеса, вул. Бебеля, 42) суховантажа «Т. Шевченко», що належить Одеському ВАТ «Оріон», приписаний до Дунайського порту реєстраційний номер 12528534, 2004 р. про подію, яка мала місце "09.09.2013 р.  під час стоянки судна у порту м. Одеси. Подія, за заявою капітана, полягає  в тому, що на судні стався замах на вбивство і   протягом 20 діб адміністрацією порту команді заборонялося покидати судно і виходити у море, що призвело  до матеріальних та моральних витрат.   Відповідно до статті 95 Закону України  «Про нотаріат» я ознайомилась з  даними суднового журналу, поданого мені капітаном "01.10.2013 року, і опитала про обставини події самого капітана та свідків з числа членів суднової команди, у тому числі осіб командного складу, які показали: 1. ____________________________________________________________________ (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові капітана  і зміст його показань, які  ним підписуються) 2. ____________________________________________________________________ (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, посада, ______________________________________________________________________ громадянство, місце  проживання свідка і зміст його показань, які ним підписуються) 3. ________________________________________________________________. (те саме) 4.____________________________________________________________________________________. (те саме) 5._________________________________________________________________________. (те саме) Зареєстровано в реєстрі  за № __________ Стягнуто ___________________________ (державного  мита, плати)   Нотаріус Печатка Підпис

 

АКТ     01 жовтня 2013 року м. Одеса №52    Цей акт складений мною, Грековою М.П., приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу м. Одеси, про те, що на стор. 176 цього реєстру двічі повторюється запис за реєстровим N 3175.     При складанні статистичного звіту вважати, що за цим реєстровим номером вчинено дві нотаріальні дії.     Нотаріус                      (підпис) (розшифровка підпису)