Оцінка ефективності функціонування державної правоохоронної системи

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2013 в 22:58, реферат

Описание работы

Актуальність даного питання полягає у тому, що у прокурорській практиці, зокрема щодо оцінювання її ефективності, є низка правових проблем. Одна з них полягає у відсутності відповідної законодавчої бази в частині нормативно-правової регламентації оцінювання діяльності прокуратури, встановлення відповідних критеріїв оцінки.
Доречно зазначити, що наукові дослідження стосовно проблем оцінювання правозахисної діяльності прокуратури, знайшли відображення у наукових працях багатьох вітчизняних учених-юристів, зокрема таких як: Л. Давиденко, П. Каркач, О. Крючкова, А. Мудров, В.Середа, Є. Суботін та інші. При написанні роботи мною використовувались пошукові методи, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………………….…...3
1.Правоохоронні органи: поняття, діяльність, необхідність……………….….4
2.Проблеми правоохоронних органів……………………………………………7
3.Ефективність діяльності правоохоронних органів на прикладі органів прокуратури……………………………………………………………………….9
Висновок…………………………………………………………………………………….…….14
Використана література…………………………………………………………………..….15

Файлы: 1 файл

реферат.docx

— 41.85 Кб (Скачать файл)

Cлід зазначити, що правозахисна діяльність прокуратури здійснюється шляхом реалізації широкого кола повноважень органів прокуратури й цим ускладнюється оцінка її ефективності. Крім того, можна дійти висновку, що розробка точних критеріїв оцінки ефективності прокуратури є складнішим завданням, ніж встановлення стандартів діяльності. Це обумовлено тим, що стандарт як правило фіксує якийсь нормативний ідеал роботи, а критерій є основою оцінки динамічних процесів діяльності. [1]

Для оцінки ефективності діяльності органів прокуратури було застосовано метод емпіричного дослідження (опитування) у якому взяли участь різні категорії респондентів зокрема прокурорсько-слідчі працівники (476), судді (106), адвокати (101), магістранти Національної академії прокуратури України (267), працівники інших юридичних спеціальностей (127), особи не пов’язані з юриспруденцією (140). Всього в анкетуванні взяли участь 1217 респондентів [7].

На питання «Реформування якого характеру потребує прокуратура України?» загалом респонденти відповіли:

  • на інституційному рівні – 15,32%
  • на функціональному рівні – 26,54%;
  • комплексне включаючи попередні два варіанти – 45,84%;
  • важко відповісти – 12,3%.

Більшість прокурорсько-слідчих працівників (51,59%) вказали на необхідність комплексного реформування прокуратури України.

Не менш важливе запитання  було поставлене учасникам анкетування про те, яка з перелічених функціональних моделей прокуратури на їхню думку є найбільш сприятливою для України. У загальному підсумку, без диференціації респондентів за групами, отримані результати мають такий цифровий вираз:

  • прокуратура з функцією кримінального переслідування – 11,24%;
  • прокуратура з домінуючою функцією нагляду за законністю – 22,33%;
  • змішана функціональна модель прокуратури – 62,57%;
  • не змогли відповісти на це запитання – 3,86%.

Варто відзначити, що змішана  функціональна модель прокуратури  найвищу підтримку знайшла серед  прокурорсько-слідчих працівників  – 76,76%, проте за пріоритетне збереження функції нагляду за законністю висловилося найбільше респондентів не пов’язаних з юриспруденцією – 32,14%, у сукупності з іншими учасниками цієї категорії, що є прихильниками змішаної функціональної моделі, їх сумісний результат підтримки сягає – 83,85%.

Можна сказати, що більшість  респондентів вбачають необхідність у  функції нагляду за законність. Хоч  дана функція і так діє, однак  її варто більш регламентувати, контролювати та забезпечувати на діях.

Не було єдності при  відповіді респондентів на питання  про необхідні заходи вдосконалення інституту прокуратури України з метою підвищення ефективності діяльності цього правоохоронного органу.

    • 24,8% - слід удосконалити підходи та критерії до оцінювання ефективності діяльності прокуратури;
    • 34,48% - підбір кадрів;
    • 30,43% - повноваження прокурорсько-слідчих працівників щодо виявлення та усунення порушень законів;
    • 10,29% -  не змогли відповісти.

Прокурорсько-слідчі працівники виявили високу активність, відповівши на це питання в цій же послідовності: 57,19%; 12,66%; 26,32%; 3,83%. Таким чином, більшість респондентів даної категорії припускають залежність ефективності діяльності прокуратури й від підходів та критеріїв її оцінки.

У процесі анкетування  було задано питання про необхідність закріплення критеріїв оцінювання ефективності діяльності прокуратури на законодавчому рівні (наприклад, у Законі України «Про прокуратуру»), зокрема, на відповідне поставлене запитання були отримані такі результати:

    • 78,05% - дали позитивну відповідь;
    • 21,12% - відповіли «ні»;
    • 0,83% - висловили власний варіант.

На підтримку цієї пропозиції активно висловилися респонденти:

    • не пов’язані з юриспруденцією – 89,29%;
    • працівники інших юридичних спеціальностей – 88,19%;
    • адвокати – 81,19%;
    • судді – 81,13%.

Цілком логічним було явище  того, що серед прокурорсько-слідчих  працівників та магістрантів Національної академії прокуратури України були отримані менш високі, проте все  ж позитивні відповіді  - 69,67% та 58,8% відповідно.

У використовуваному мною джерелі, було ще ряд питань, однак  вони мають не таке важливе відношення до даної теми роботи як попередні.

Тепер проаналізуємо результати найважливішого питання: «Як Ви оцінюєте загальну  ефективність діяльності прокуратури України?»

47,19% -  вважають, що прокуратура працює ефективно або скоріше ефективно;

52,81% -  визнають, що прокуратура працює скоріше не ефективно або не ефективно.

Структура респондентів, що відповіли «Прокуратура України  діє не ефективно або скоріш не ефективно»:

    • 75% - респондентів, не пов’язаних з юриспруденцією,
    • 67,93% - судді;
    • 58,27% - працівники інших юридичних спеціальностей;
    • 56,43% - адвокати.

Разом з тим інше міркування з цього приводу продемонстрували магістранти Національної академії прокуратури України та прокурорсько-слідчі працівники, з яких 78,35% та відповідно 61,07% переконані, що прокуратура у загальному працює ефективно або скоріше ефективно.

Даний результат опитування є досить сумним, так як більшість  все ж таки схильна до того, що прокуратура працює не ефективно, до того ж цю більшість формують звичайні громадяни, що «відчувають» ефективність»  діяльності органів прокуратури  та громадяни, що мають відношення до правової системи, тобто  бачать як «ефективно» все там відбувається.

Ті ж респонденти, що мають  відношення до прокурорських органів  сформували більшість в цих 47,19% «Ефективної діяльності прокуратури», що є свідченням не повноцінної об’єктивності.

Якби навіть дані були цілком об’єктивними, то 38,98% прокурорсько-слідчих працівників відповіли про неефективність їх діяльності, а це більше третини, що не може не засмучувати.

Таким чином можна стверджувати, що ефективність діяльності органів прокуратури залишає бажати кращого.

 

 

 

Висновок:

Правоохоронні органи –  органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій. Дані органи повинні забезпечувати правопорядок та охорону суспільних інтересів.

До органів правоохоронних органів  відносяться судові органи, органи прокуратури, адвокатура, органи і установи виконання покарань, нотаріат, митні  органи і т.д.

Оцінити ефективність діяльності правоохоронних органів вкрай тяжко, оскільки вони складаються з багатьох правоохоронних структур, які потребують індивідуального  дослідження та оцінювання.  Лише оцінивши окремо кожен з них, можна спробувати скласти інтегральний показник, однак знову ж таки показники оцінки різних органів будуть різними.

Метою роботи було проаналізувати діяльність правоохоронних органів на прикладі прокуратури. Я вважаю, що мети було досягнуто.

Так, згідно проаналізованих показників  емпіричного дослідження, ефективність діяльності органів прокуратури  зіставляє 47,19%, що є менше ніж  середній рівень. В опитуванні приймало участь 1217 респонденти, серед яких як представники органів прокуратури, правоохоронних органів, так і звичайні перехожі громадяни.

Показник невтішний і міг  би бути ще гіршим, адже більшість, що сформували показник 47,19% склали громадяни, що мають  відношення до прокуратури – працівники прокурорсько-слідчих органів та магістранти Національної академії прокуратури України.  Тобто цим респондентам вигідно висвітлювати якомога кращий показник ефективності своєї діяльності і навіть, якщо вони так не вважають, їм вигідно під фальсифікувати дані.

Головна проблема, що виникла при  оцінці ефективності – це відсутність  чітких методів можливого оцінювання, саме тому одним з запитань до респондентів було «необхідність введення критеріїв  оцінки ефективності прокуратури», на що 78,05%  дали схвальну відповідь. 

Використана література:

  1. Бойко В. Ф. "Мала" судова реформа в Україні: необхідність, сутність, проблеми та перспективи: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. – 72 с.
  2. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» (ст.1), від 19 червня 2003 року.
  3. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», від 23 грудня 1993 року.
  4. Закон України «Про основи національної безпеки України» (ст.1, від 19 червня 2003 року.
  5. Кравчук В.М. «Прокуратура України: рівень ефективності, характер реформування, оцінювання діяльності» - Право та управління – №2, 2011 - 206 – 2012 с.
  6. Наказ «Про затвердження Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна» (Стандарт, п.1.3, від 13.07.2004 року)
  7. Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. Біла книга державної політики / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К.: НІСД, 2008. – 186 с.

 

Електронні  ресурси:

  1. http://www.ebk.net.ua/Book/SptpoU/1-2/111.htm
  2. http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/1/6803417/

 

 


Информация о работе Оцінка ефективності функціонування державної правоохоронної системи