Основні концепції походження держави

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

імені В.Н. Каразіна

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

Кафедра державно-правових дисциплін

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Дисципліна: теорія держави  і права

 

Тема: ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ  ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

 

 

 

 

 

Виконав: студент 1 курсу

юридичного факультету

групи ЮП-12

Черемнов І.Д.

 

Перевірив:   

 

 

Харків-2013 

 

Зміст

Вступ.         с. 3

1. Передумови виникнення держави.     с. 5
2. Поняття та ознаки держави.      с. 7
3. Шляхи виникнення держави.      с. 9
4. Теорії (концепції) виникнення держави.    с. 10
1. Теологічна теорія.      с. 11
2. Патріархальна теорія.      с. 13
3. Органічна теорія.       с. 14
4. Теорія насильства.      с. 16
5. Психологічна теорія.      с. 19
6. Договірна теорія.       с. 20
7. Іригаційна теорія.      с. 30
8. Матеріалістична (класова) теорія.    с. 31
9. Расова теорія.       с. 32

Висновки.          с. 35

Список використаної літератури.     с. 36

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Питання походження держави завжди було, є і буде актуальним, бо його вивчення має не тільки академічний та пізнавальний характер, але і політико-практичний характер. Воно допомагає глибше зрозуміти внутрішню сутність держави, надає можливість проаналізувати причини і умови її виникнення і розвитку. Також вивчення цього питання дозволяє більш чітко визначити роль держави в житті суспільства. Ні у світовій, ні у вітчизняній історико-правовій науці не існує однакових поглядів на це питання.

Поряд із головною причиною виникнення держави (появи приватної власності), і головною закономірністю (поділу суспільства на класи) у різних народів, у різних країнах та регіонах діяли найрізноманітніші умови та чинники (територіальні, кліматичні, демографічні і т.д.). Вони так чи інакше впливали на процес державотворення – прискорювали його чи сповільнювали. Мислителі минулих часів і сучасні дослідники по-різному визначають момент виникнення держави, по-різному пояснюють причини її виникнення. Існує досить багато теорій походження держави. Це природно і зрозуміло, бо кожна з них відображує або судження різноманітних груп, соціальних прошарків, націй та інших спільностей на даний процес, або погляди та судження однієї соціальної спільності на різні аспекти походження держави.

Об’єктом дослідження  даної роботи є найголовніші і  найбільш значні, на мою думку, теорії (концепції) походження держави.

Мета дослідження полягає  у тому, щоб якнайповніше розглянути ці теорії і спробувати визначити, які  з них є найбільш правдоподібними  і найбільш вичерпно відображують складний процес державотворення.

Практичне значення даної  роботи полягає у виявленні основних теорій походження держави, їх головних особливостей і можливості більш  глибокого розуміння сутності самої  держави через розуміння процесу  її створення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Передумови виникнення держави.

Для того, щоб якнайбільш повно дослідити процес державотворення, на мою думку, потрібно спочатку хоча б трохи торкнутися питання історії  первісного суспільства.

Первісно-общинна формація була найтривалішою в історії людства. Вона з’явилася більше ніж 1,5 млн. років тому. Але з часом додержавна форма існування людства все ускладнювалася. У цьому періоді можна виділити праобщину, родову і прасольську громади. Дослідження довели, що людству завжди була потрібна організація. Від початку формування засад соціальної організації в первісному ладі людство крокувало до вибухоподібного відділення від мас представників владних структур.

Отже, під передумовами формування держави слід розуміти ряд факторів, дія яких дає можливість суспільству  рухатися в напрямі до цивілізації. Серед них можна виділити такі:

• Перехід до міцної осілості, що починається з освоєнням рибальства і продовжується з переходом до землеробства.
• Якісне збільшення приросту населення, яке супроводжувалося інтенсифікацією виробничого процесу.
• Освоєння і остаточний перехід до відтворюючих форм господарства, що спричинювало вихід на виробництво додаткового продукту.

На певному етапі формування суспільства його пануюча частина  не бажає підкорятися тим правилам і нормам, які існували, і рішуче переходить до індивідуалізму. Потім  влада намагається довести організацію  держави до абсолюту, а народ прагне зберегти демократичні настрої. Таким  чином, держава виникає як обмеження  для населення тих прав, що воно мало в додержавний період. Характеризуючи державу як зло через наступ на демократію, необхідно й відзначити прогресивність держави для подальшого розвитку суспільства.

Ідеалом сьогодення є правова  держава, де усе повинно керуватися і підкорятися справедливим законам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Поняття, ознаки та сутність держави.

Як відомо, держава –  це всеохоплююча політико-територіальна  та структурно-організаційна форма  існування суспільства, яка має  спеціальний апарат управління та примусу, покликаний забезпечувати діяльність суспільства, а також виступає щодо суспільства найглобальнішим засобом  влади. Також Ф. Енгельс стверджував: «Держава є не що інше, як машина для придушення одного класу іншим.»*

Щодо основних ознак держави, то до них належать:

• Територія – простір, що утверджується державним кордоном. Поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, за якими здійснюється управління суспільством.
• Населення.
• Наявність публічної влади, відокремленої від суспільства.
• Апарат примусу.
• Право держави на встановлення і стягнення з населення податків та зборів, необхідних для втримання державних службовців і матеріального забезпечення державної політики.
• Можливість видавати закони та інші нормативно-правові акти, загальнообов’язкові для населення всієї країни.
• Суверенітет – властивість та здатність держави самостійно та незалежно від будь-кого проводити свою політику як всередині держави, так і за її межами.

Сутність держави проявляється у її ролі як організації, що забезпечує економічну, політичну та іншу безпеку  членів суспільства, тобто їх об’єднання, захищеного системою інститутів і засобів державно-владного характеру. Також сутність держави полягає у розумінні її як структури, що забезпечує соціальну злагоду і єдність суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Шляхи виникнення держави.

Ряд авторів виділяють  два основних шляхи виникнення держави - східний і західний, крім того, висловлюється  думка про існування змішаного (інтегративного) типу.

• Східний (азіатський) шлях виникнення держави притаманний країнам Стародавнього Сходу, Африки та ін. Тут значний вплив на виникнення держави надали географічне положення, несприятливі кліматичні умови, необхідність будівництва великих іригаційних споруд і їх експлуатація, що сприяло об'єднанню людей і появі керуючого прошарку суспільства. Приватна власність у формуванні такого типу держави суттєвої ролі не грала.
• Західний (європейський) шлях виникнення держави характерний для Афін і Стародавнього Риму, де основним чинником була приватна власність і як наслідок - існував класовий поділ людей. Захист власності і власників став однією з першопричин появи державності.
• Змішаний (інтегративний) шлях характерний поєднанням різних обставин, ряд з яких стає визначальним, чільним. Наприклад, для одних народів (в тому числі і східних слов'ян) зародження держави пов'язане з процесом формування племінних союзів, воно консолідується як реакція на постійні загрози нападу і набіги войовничих сусідів. Такі союзи стають військовими об'єднаннями з сильною владою вождя і його оточення. Тут державність виникає на предфеодальній основі разом із збереженням свободи землеробів і їх прав власності.

 

 

4. Теорії (концепції) виникнення держави.

Люди вже протягом декількох  тисячоліть живуть в умовах державно-правової дійсності. Існує безліч навчань, кожне  з яких з певним ступенем доказовості  пояснює причини походження держави  і права. В основі цього явища  лежать багато факторів, до яких слід віднести: час зародження вчення; проповідувана ідеологія; характер економічних відносин; офіційно здійснювана політика; існуючий характер віросповідання і т.п.

Необхідно відзначити, що мета вивчення будь-якого суспільного  явища полягає в пізнанні його сутності. Вона досягається за допомогою  застосування різних методів пізнання і завжди носить пізнавальний характер. Результати дослідження знаходять  своє застосування не тільки в теорії, але і в практиці державного будівництва. Плюралізм думок завжди дозволяє більш повно і об'єктивно вивчити  суть досліджуваного питання, уникнути помилок у сьогоденні і майбутньому.

Серед теорій походження держави  і права особливо поширеними є  наступні.

 

 

 

 

 

 

 

1. Теологічна теорія

Ця теорія походження держави  і права була однією з перших, яка пояснювала виникнення держави  і права в результаті божественної волі, а тому кожен зобов'язаний змирятися  перед цією волею, підкорятися їй у всьому. Ще в стародавньому Єгипті і Вавилоні виникли подібні ідеї. Так, у законах царя Хаммурапі (стародавній Вавилон) говорилося про божественне походження влади царя: «Боги поставили Хаммурапі правити" чорноголовими "»; «Людина є тінню бога, раб є тінню людини, а цар дорівнює богу» (тобто богоподібний) . У стародавньому Китаї імператор іменувався сином неба. У більш близькі нам часи ідею богоустановленності державної влади продовжувало розвивати християнство. «Нехай кожна людина кориться вищій владі, - йдеться в посланні апостола Павла до римлян, - бо немає влади не від Бога, існуючі влади від Бога встановлені». 

В силу займаного становища  і впливу духовенству вдавалося  значно впливати на формування відповідної  громадської думки.

Найбільш відомими представниками цієї теорії були Ф. Аквінський, Ж. Марітен, Ф. Лебюфф. Наприклад, учений-богослов Ф. Аквінський (1225 - 1274 рр..) Вважав, що процес виникнення і розвитку держави і права аналогічний процесу створення богом світу.

Вчення про божественне  створення світу отримало назву  креаціонізм. Її представники стверджують, що Земля і все суще на ній було створено Богом 10000 років тому. Проникнути ж у таємницю божественного задуму, збагнути природу і сутність держави  неможливо. Скам'янілості є результатом  руйнівних наслідків Всесвітнього потопу, що став причиною загибелі динозаврів. Ця теорія повністю заперечує процес еволюції і природного відбору (теорія Дарвіна).

Найбільш міцні позиції  ця теорія завоювала в період становлення  і розвитку феодалізму. На рубежі XII - XIII ст. в Західній Європі була популярною теорія "двох мечів". З наявних  двох мечів церква залишила собі один і вклала його в піхви, так як сама релігія не повинна використовувати  меч. Другий вона вручила государям для "вчинення" земних справ. Таким чином, государ наділяється церквою правом веліти людьми, одночасно будучи слугою церкви. При цьому стверджується пріоритет духовної організації (церкви) над світською (державою).

Теологічну теорію, як і  будь-яку догму, не можна довести, як і не можна прямо спростувати. Питання про її істинності вирішується  разом з питанням про існування  Бога, Вищого розуму, тобто це, в кінцевому  рахунку, питання віри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Патріархальна теорія

Виникла в давнину. Її засновником  був Арістотель, однак подібні ідеї висловлювалися й Г. Мемом, Д. Мердоком, Н.К. Михайлівським (XIX в.). Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає і розростається з покоління в покоління родини. Глава родини стає главою держави - монархом. Його влада, таким чином, - це продовження влади батька.

Аристотель вважав, що держава  є не тільки продуктом природного розвитку, але і вищою формою людського  спілкування (сім'ї, селища). У середні  віки ця теорія служила обґрунтуванням абсолютної ("батьківської") влади  монарха. Положення цієї теорії розвивав і китайський вчений Конфуцій.

Державу він розглядав як велику родину. Влада імператора їм розглядалася як влада батька нації, зобов'язаного піклуватися про підданих. Відносини між населенням також розглядалися як сімейні відносини, але побудовані на суворої субординації. Піддані повинні бути віддані, шанобливі і законослухняні своїм правителям.

Н.К. Михайлівський, пропонуючи усувати з життя все аморальне, шкідливе та нерозумне по відношенню до людини, вважав таке можливим тільки в суспільстві, побудованому за типом  сімейних відносин.

У сучасних умовах патріархальна  теорія з її положеннями сімейності у відносинах між людьми відображена  в ідеї державного патерналізму - покладанні на державу обов'язків по виконання  суспільно корисних функцій. Це виражається  в наданні населенню допомоги і наданню турботи в різних ситуаціях (вирішення соціальних питань).

 

3. Органічна теорія

Ця теорія виникла в  давнину і остаточно сформувалася в XIX в. Її представниками були Г. Спенсер, Вормс, Прейс. Перші уявлення про державу як своєрідну подобу людського організму були сформульовані давньогрецькими мислителями. Платон порівнював структуру і функції держави зі здатністю і сторонами людської душі. Аристотель вважав, що держава в багатьох відношеннях нагадує живий людський організм. На цій підставі він заперечував можливість існування людини як істоти, ізольованого від навколишнього світу. Суспільство і держава являють собою єдиний організм.