Шпаргалка по предмету "Конституційне право України"

законодавства. Ця властивість обумовлена тим, що

Конституція України визначає сфери суспільних

відносин, які підлягають правовому (зокрема

законодавчому) регулюванню, встановлює

ієрархію нормативно-правових актів. Так,

наприклад, ст. 92 Конституції України

встановлює досить широкий перелік питань, які

визначаються або встановлюються тільки

законами України. Вони стосуються прав і свобод

людини і громадянина, громадянства, організації

та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання №29

ВИДИ

за формою: писані - основний закон держави

(один або декілька нормативних актів);

неписані - значна кількість нормативних актів і

конституційних звичаїв, що не мають найвищої

юридичної сили

за способом прийняття: октройовані –

розроблені без участі представницького органу

та даровані народу монархом (метрополією);

народні - прийняті представницьким органом

або шляхом референдуму. за порядком зміни, внесення поправок і доповнень: гнучкі - змінюються в такому ж порядку, як і звичайні закони;жорсткі – змінюються і доповнюються в особливому порядку, з дотриманням ускладненої (порівняно зі звичайною законодавчою) процедури. За терміном дії поділяються на постійні і тимчасові. За формою правління розрізняють монархічні та республіканські Залежно від державно-політичного режиму розрізняють демократичні, авторитарні й тоталітарні конституції. Згідно з конституційною доктриною конституція може бути лише демократичною, такою, що встановлює належну модель організації влади, реально гарантує права та свободи людини і громадянина. Авторитарні (такі, що обмежують певні права,насамперед громадянські і політ або тоталітарні (затверджують одну ідеологію як загальнообов'язкову і державну та однопартійну систему. За формою держ устрою, поділ на федеративні та унітарні Федеративними є конституції союзних держав, вони закріплюють принципи федералізму, систему федеральних органів, розмежування компетенції між федерацією та її суб'єктами.

 

 

Питання № 30

Конституції за своїм змістом не вичерпуються зазначеними обов'язковими блоками, вони

також можуть установлювати основи

зовнішньої політики держави, основи

економічної, екологічної та соціальної

політики, основи взаємовідносин держави з

окремими інститутами громадянського

суспільства (наприклад, церквою) тощо

Структура Конституції України  відображує її зміст, дає уявлення про основні питання, що

підлягають конституційно-правовому

регулюванню. Категорія «структура конституції»

є складовим елементом такого явища, як форма

конституції, під якою прийнято розуміти спосіб

організації та упорядкування нормативного

матеріалу, який містить кожна окремо взята 

конституція. Під структурою Конституції

України слід розуміти внутрішню 

взаємоузгоджену побудову Основного  Закону як

нормативно-правового акта найвищої

юридичної сили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання31

Функції конституції - це основні напрямки її

впливу на суспільні відносини, які обумовлені

соціальним призначенням конституції. Основні

з них:

- юридична функція, пов'язана з тим, що

конституція є основним джерелом права, вона

має найвищу юридичну силу (формально-

юридична конституція), є базою чинного

законодавства і визначає всю систему

правового регулювання в суспільстві;

- політична функція полягає в тім, що

конституція встановлює основи організації

публічної влади, визначає основні принципи

політичної діяльності, функціонування

інститутів політичної системи суспільства;

-  ідеологічна функція полягає у виховній ролі

конституції, яка встановлює взаємовідносини

держави з людиною, інститутами

громадянського суспільства на основі їх

взаємної відповідальності. У конституції

держави чітко формулюються ті духовні

цінності, на які вона орієнтована - свобода

людини, непорушність прав і свобод людини і

громадянина, демократія тощо.

 Дія конституції в часі визначається початком і

припиненням її дії. Конституція починає діяти

від моменту набуття нею чинності, і цей

момент зазначається в самому тексті

конституції або в окремому законі. Наприклад,

Конституція України 1996 р. згідно з її ст. 160

набула чинності від дня її прийняття. При

цьому стають правочинними всі положення

конституції одночасно або ж у перехідних

положеннях конституції передбачається

пізніший строк дієвості окремих її положень.

Так, у перехідних положеннях Конституції

України визначено особливий порядок

введення в дію положень Конституції, що

визначають грошову одиницю України (після

введення національної грошової одиниці –

гривні), порядок арешту, тримання під вартою і

затримання осіб, підозрюваних у вчиненні

злочину (протягом 5 років після набуття

чинності Конституцією) тощо.

  Дія конституції в просторі характеризується

тим, що її положення поширюються на всю

територію держави, а зі зміною території

держави одночасно змінюється і сфера

просторової дії конституції.

  Дія конституції за кругом осіб

характеризується тим, що її положення

поширюються на всіх суб'єктів права, що

перебувають на території країни. Що

стосується громадян, а також своїх юридичних

осіб, установ та організацій, то дія конституції

поширюється на них також і у випадках

перебування за кордоном.

Механізм дії конституції містить виникнення

прав, свобод, обов'язків і правовідносин.

 

Питання32

Порядок прийняття конституції залежить від

того, хто здійснює установчу владу. Після

прийняття конституція легалізується, тобто

стає законним документом, який має найвищу

юридичну силу. В літературі виділяють три

основні способи прийняття конституції:

виборцями шляхом референдуму,

представницьким органом та главою держави

або главою виконавчої влади^.

У багатьох країнах світу, зокрема і в Україні.

конституції приймалися парламентами

Парламентський спосіб прийняття конституції

застосовується також і як попереднє ухвалення

конституції перед тим, як вона виноситься на розгляд.

 

 

 

 

 

 

Питання33

Державний лад - це система основних політико-

правових, економічних, соціальних відносин,

які закріплюються державно-правовими

(КП) нормами. Державний лад може бути конституційним,якщо мова йде про конституційну державу,тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (установлюючи або санкціонуючи правові

норми, забезпечуючи їх реалізацію на основі

конституції та інших легітимних джерел права),

виконує певні обов'язки перед людиною і

суспільством, і неконституційним - державний

лад тоталітарної держави. Отже, поняття «державний лад» є ширшим від поняття

«конституційний лад». Конституційний лад

передбачає наявність у державі юридичної

конституції, але не зводиться лише до факту її

існування. Конституційний лад набуває реального

змісту лише за умови демократичного характеру

конституції та реального дотримання конституційних

положень, що забезпечує обмеженість держави,

державної влади правом. Саме така обмеженість і

створює оптимальні умови для функціонування

громадянського суспільства, що є невід'ємним

атрибутом, передумовою конституційної

держави.

Терміном «засади конституційного ладу

України» позначають також загальний КП

інститут, що закріплює основні принципи

організації Української держави, які

характеризують її як конституційну державу, а

також визначає засади і найважливіші

принципи взаємовідносин держави з людиною

та інститутами громадянського суспільства.

характеризуються такими специфічними

рисами:

-  особливим предметом регулювання –

регулюють суспільні відносини, що визначають

найважливіші питання організації державного і

суспільного життя;

- загальним характером - закріплюють засади і

принципи організації держави в найбільш

загальній формі, а їх конкретизація

здійснюється в інших розділах КУ та в актах чинного законодавства;

-  найвищою юридичною силою - всі інші норми

Конституції України, всі нормативно-правові акти держави базуються на конституційних

нормах, що закріплюють засади

конституційного ладу і, отже, не можуть їм суперечити;

- підвищеною стабільністю - право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові, а законопроекти про внесення змін до розділу І Конституції України затверджуються всеукраїнським референдумом

 

 

Питання35

Конституційні засади економічних відносин. Економічні відносини становлять економічний базис громадянського суспільства і визначають

передумови повновладдя народу України та

свободи людини. Вони охоплюють: відносини

власності, виробництва, обміну, розподілу та

споживання матеріальних і духовних благ.

Конституційні засади соціальних відносин.

Регулятивний вплив конституційної держави на

соціальну сферу життєдіяльності суспільства

передбачає законодавче регулювання

найважливіших трудових і міжнаціональних

відносин, а також питань сім'ї та шлюбу,

охорони довкілля, життя і здоров'я людини,

захисту прав споживача

Конституційні засади духовно-культурних

відносин. Правова держава, не втручаючись у

внутрішній світ людини, забезпечує

дотримання конституційних принципів, які

дають можливість кожній людині

користуватися духовно-культурними благами.

 

 

Питання34

Гуманістичні засади конституційного ладу України - це основоположні принципи, які

визначають і закріплюють провідну роль

громадянина в державному будівництві та

місцевому самоврядуванні.

До засад конституційного ладу входять

закріплені Конституцією України риси

Української держави, які характеризують її як

саме конституційну державу. Так, ст. 1

Конституції України визначає Українську

державу як суверенну і незалежну,

демократичну, соціальну, правову державу.

Україна - суверенна і незалежна держава.

Необхідною передумовою конституційного

ладу в будь-якій державі є її суверенність.

Держава здатна виражати волю своїх громадян,

у повному обсязі гарантувати їхні права і

свободи лише тоді, коли вона є суверенною.

Суверенітет як необхідний атрибут державної

влади виступає якісною рисою держави і

становить важливу засаду конституційного

ладу України.державний суверенітет

характеризує повноту законодавчої, виконавчої

та судової влади держави на її території, що

виключає наявність будь-якої конкуруючої

влади, а також: непідпорядкованість держави