Шпаргалка по предмету "Конституційне право України"

прийняти рішення про:

1) відхилення законопроекту;

2) передання законопроекту на доопрацювання з установленням терміну доопрацювання і повторне подання його на перше читання;

3) опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання (кількість повторних перших читань необмежена);

4) прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацюванням) і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання.

Друге читання полягає в постатейному

обговоренні законопроекту і внесених

депутатами пропозицій, поправок. До другого

читання законопроект подається у вигляді

таблиці, яка містить:

1) законопроект, прийнятий в першому читанні за основу;

2)  всі внесені і не відкликані в установленому порядку пропозиції, поправки;

3) висновки головного комітету щодо внесених пропозицій, поправок, поправок до поправок;

4)  законопроект у редакції, запропонованій головним комітетом для другого читання.

Друге читання завершується прийняттям Верховною Радою України рішення про:

1) відхилення законопроекту;

2) повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим поданням його на повторне друге читання;

3) опублікування для народного обговорення

законопроекту в редакції, прийнятій на першому або

другому читанні, доопрацювання з урахуванням

наслідків обговорення і повторне подання його на

друге читання;

4) повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим поданням його на третє читання (за умови, що обсяг визначених ВРУ для доопрацювання і розгляду на третьому читанні статей є

незначним, що вони не мають

преюдиціального, першопрохідного чи

визначального характеру стосовно інших

статей законопроекту і щодо них теж нема

питання про неприйнятність або

преюдиціального чи відкладального питання);

5) прийняття законопроекту в другому читанні, підготування його і подання на третє читання

(одночасно Верховна Рада України визначає

комітети Верховної Ради України та інші

органи для розроблення, попереднього

розгляду і подання проекту плану

організаційних, кадрових, фінансових,

матеріально-технічних, інформаційних заходів

для введення закону в дію в разі його

прийняття).

Третє читання проводиться з метою внесення

редакційних правок, узгодження структурних

частин схваленого в другому читанні

законопроекту між собою, узгодження

розглянутого законопроекту з іншими

законами. Під час третього читання також

розглядаються і приймаються рішення щодо

тих статей і поправок, розгляд яких за

рішенням Верховної Ради України виносився

на третє читання.

Третє читання законопроекту завершується

прийняттям Верховною Радою України рішення

про:

1) відхилення законопроекту;

2) повернення законопроекту на доопрацювання

(зокрема з винесенням на народне обговорення) з

подальшим їх поданням на повторне третє

читання;

3)  відкладення голосування щодо законопроекту в

цілому до прийняття інших рішень згідно зі

схваленням відкладального питання або з огляду

на це схвалення;

4)  схвалення тексту законопроекту в цілому і

винесення його на всеукраїнський референдум

(якщо законопроект стосується питання про зміну

території України);

5) прийняття закону в цілому.

 

Питання82

Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності регламентується Указом президента України “про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997 р. Згідно з положеннями зазначеного Указу Закони України, інші акти Верховної ради України, акти президента України та Кабінету Міністрів України не пізніш як у п’ятнадцятиденний строк після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є “офіційний вісник України” і газета “Урядовий кур’єр”. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.

 

Питання83

Глава держави - особа, яка формально займає н

айвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює

верховне представництво держави у внутрішнь- та

зовнішньополітичних відносинах.

КП статус Президента України встановлюється

нормами КУ, які визначають

місце та роль Президента України в системі

органів державної влади та його

взаємовідносини з іншими органами державної

влади; закріплюють порядок заміщення поста

Президента України; передбачають КП

відповідальність за державну зраду та інші

злочини; визначають функції та повноваження

Президента України.

Президент України посідає окреме місце в

системі органів державної влади. Конституція

України 1996 р., на відміну від попередньої

Конституції та Конституційного договору від 8

червня 1995 p., які визначали його статус як

глави держави і глави виконавчої влади, не

відносить Президента України до законодавчої,

виконавчої чи судової гілок влади.

Президент України на час виконання

повноважень користується правом

недоторканності (ст. 105 Конституції України).

Це означає, що до усунення Президента з поста

проти нього не можна порушити кримінальної

справи, його не можна арештувати тощо.

За посягання на честь і гідність Президента

України винні особи притягаються до

відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється

законом і зберігається за ним довічно, якщо

тільки Президент України не був усунутий з

поста в порядку імпічменту.

 

 

Питання84

Строк повноважень Президента України –

чотири роки. Новообраний Президент України

вступає на пост не пізніше ніж через ЗО днів

після офіційного оголошення результатів

виборів, з моменту складення присяги народові

на урочистому засіданні Верховної Ради

України, після чого ЦВК вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала назву інавгурація.

Президент України, обраний на позачергових

виборах, складає присягу в п'ятиденний строк

після офіційного оголошення результатів

виборів. Приведення Президента України до

присяги здійснює Голова Конституційного

Суду України.

Свої обов'язки Президент України виконує до

вступу на пост новообраного Президента.

Проте Конституція України (ст. 108)

передбачає можливість і дострокового

припинення повноважень Президента України

у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Умови та процедура відставки Президента

України не отримали чіткої регламентації в

Конституції та в чинному "законодавстві

України. Звичайно під відставкою розуміють

залишення державної посади особою, що її

займає, за власним бажанням або усунення її з

цієї посади через причини об'єктивного чи

суб'єктивного характеру'.

 

Питання86

Конституційно-правовий статус Кабінету

Міністрів України як уряду України обумовлює

дві його основні функції.

1. Керівництво та спрямовування виконавчо-

розпорядчої діяльності в різних сферах

державного життя.

2. Спрямовування і координація діяльності органів виконавчої влади, контроль за їх діяльністю.

У системі органів виконавчої влади положення

Кабінету Міністрів України характеризується

такими рисами:

1)згідно з Конституцією України Кабінет

Міністрів України є вищим органом у системі

органів виконавчої влади. З цього конституційного

положення випливає, що уряд здійснює

керівництво органами виконавчої влади,

забезпечуючи при цьому об'єднання,

координацію та погодженість їхньої діяльності;

2)  Кабінет Міністрів України є

загальнодержавним органом виконавчої влади

загальної компетенції, його діяльність поширюється

на всю територію України, а компетенція охоплює

практично всі найважливіші питання, віднесені,

згідно з принципом поділу влади, до сфери

виконавчої влади. За характером компетенції в

системі органів виконавчої влади більше немає

органів, подібних до уряду;

3) Кабінет Міністрів України - це колегіальний

орган виконавчої влади, тобто він працює в

системі колегіального прийняття рішень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання85

Ядро КП статусу Президента України

становлять норми КУ, які визначають функції та повноваження глави держави.

Функції Президента України - основні

напрямки діяльності (найважливіші обов'язки)

глави держави, обумовлені його місцем і роллю

в системі органів державної влади.

Компетенція Президента України —

сукупність визначених Конституцією та

законами України предметів відання та

повноважень, якими Президент України

наділяється з метою забезпечення реалізації

його функцій як глави держави.

Повноваження Президента України —

конкретні права та обов'язки глави держави з

вирішення питань, віднесених до його відання.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України

Президент України видає акти у формі указів і

розпоряджень, які є обов'язковими до

виконання на території України. Укази і

розпорядження Президента України мають

підзаконний характер: вони видаються на

основі Конституції та законів України.

Указ - це правовий акт глави держави, який

видається з найважливіших питань, віднесених

до його компетенції. Укази можуть мати як

нормативний, так і ненормативний

(правозастосовний характер). Нормативні укази

стосуються до невизначеного кола фізичних та

юридичних осіб і мають довгострокову дію.

Ненормативні укази мають індивідуальне

значення.

Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який має індивідуальний організаційний характер.

Згідно з КУ  Президент України створює у межах  коштів, передбачених у державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі  та інші допоміжні органи і служби. Одним із таких

органів є Секретаріат Президента України.

Секретаріат Президента України не є 

конституційним органом, тому що

безпосередньо про нього у Конституції  України 

не йдеться. Не є він також і органом державної

влади, оскільки не наділений державно-

владними повноваженнями і не може приймати

загальнообов'язкові рішення.

Секретаріат для виконання покладеного  на