Функції політичної системи

Політичні інститути - один з основних елементів політичної системи. Кожен соціальний інститут займає певне місце в політичній системі. Характер інститутів та їх взаємодія обумовлені властивостями системи як цілого. Скажімо, функції політичної партії в нинішніх західноєвропейських країнах визначаються типом існуючих в цих країнах політичних структур. У залежності від цього ті чи інші інститути набувають роль панівних. Як, наприклад, церква у феодальному суспільстві або право в сучасному суспільстві. І, тим не менш, кожен конкретний інститут несе в собі функції щодо прийняття політичних рішень, контроль за змінами системи і соціального середовища, політичної комунікації.

Оскільки існування і діяльність політичних інститутів пов'язані тільки з притаманними їм функціями, ролями і нормами, то вони здобувають відносну самостійність у межах системи. Такі, наприклад, властивості політичних та ідеологічних апаратів влади. Історії, в тому числі вітчизняної, відомі випадки, коли апарати височіли над державою, партіями і перетворювалися на пануючу над ними бюрократичну силу. Передчасно говорити, що така тенденція сьогодні викоренена в нашій країні. Демократичні вивіски над новими апаратами ще не означають докорінної зміни змісту їх діяльності а взаємини з державою і суспільством.

Функції політичних інститутів виявляються і реалізуються в їх взаємозв'язках. Останні поділяються на вертикальні і горизонтальні. Перші означають слідування одних інститутів приписами інших (скажімо, місцевих органів влади центрального уряду країни). Централізація влади завжди заснована на вертикальних зв'язках. Другі (горизонтальні зв'язки) характеризуються взаємодією інститутів як рівнозначних у політичній системі, рівноправних по своїм владним функцій. Без них не здійсненна децентралізація влади і управління.

Ядро політичної системи - держава. Держава виступає знаряддям політичного господствa певного класу (або класів) та управління суспільством. Але це лише одна з концепції сучасної політичної науки. Причому не слід її спрощувати. К. Маркс, як відомо, підкреслював, "що держава в суспільстві з класово-антагоністичної структурою вирішує задачі двоякого роду:" виконання загальних справ, що випливають з природи будь-якого суспільства, і специфічні функції, що випливає з протилежності між урядами народними масами "7.

Держава - багатофункціональний інститут. Це відносно самостійна підсистема публічної влади і управління суспільством, що включає сукупність ієрархічно взаємозалежних і взаємодоповнюючих інституцій, структур. У їх числі: інститути законодавчої, виконавчої та судової влади, правова система, державна адміністрація, органи представницької та виконавчої влади на регіональних рівнях і, нарешті, інститути місцевого самоврядування.

Політична система, будучи організованою сукупністю взаємодіючих політичних суб'єктів, вся складається з політичних дій і відносин. Тому ні те, ні інше не має сенсу розглядати в якості якихось окремих елементів системи. В єдності політичні дії і політичні відносини утворюють сам зміст системи. Соціальні інститути - це організовані форми функціонування політичних відносин. Політичні та правові норми знову-таки фіксують зразки взаємозв'язків і взаємодій політичних суб'єктів. Таким чином, якою б структурний елемент системи ми не взяли, у всіх випадках стикаємося з однією і тією ж матерією - політичними відносинами. І всюди їх стрижнем виступає влада, боротьба за владу або участь у ній, заперечення існуючої влади або забезпечення її стабільного функціонування.

Висновок

Отже, в даній роботі ми з'ясували, що політична влада функціонує в рамках політичної системи. Політична система - це основоположна форма організації політичної, та й усіх інших сфер життя сучасного суспільства. Різноманітні громадські системи, нині існують у численних країнах світу, розрізняються, перш за все, за характером притаманних їм політичних структур.

У межах політичної системи відбувається весь політичний процес. Ось чому одна з найважливіших функцій цієї системи полягає в тому, щоб домагатися адекватного відображення пріоритетних для неї соціальних інтересів у політичних рішеннях, що ухвалюються, та їхнього безумовного виконання.

Політична система є складною підсистемою суспільства. Її оптимальне функціонування має винятково важливе значення для життєдіяльності й нормального розвитку як суспільства в цілому, так і соціальних груп та індивідів, що складають це суспільство.

Список використаної літератури

1 Аристотель. Політика / / Антологія світової  філософії. - М., 1969. Т. 1. С. 472.

2 Шаран П. Порівняльна політологія. Частина 1. - М., 1992. С. 49.

3 Методологія соціологічних досліджень  Політичної життя радянського  суспільства. - М., 1989. С. 14.

4 Шварценберг Р.-Ж. Політична соціологія. Ч. I. С.149-150.

5 Шварценберг Р.-Ж. Указ. соч. С. 149.

6 Шаран П. Політична система / / Політологія вчора і сьогодні. Вип. 4. - М., 1992. С. 7.

7 Маркс К. Капітал. Т. Ш. / / Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 25. Ч. 1. С. 422.