Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2013 в 20:23, реферат
Актуальність розгляду проблематики дослідження політичної влади та особливості еволюції філософських поглядів М. Фуко щодо категорії «знання» зумовлена насамперед тим, що значення його базових ідей є важливим для аналізу ще не вивченою на вітчизняних теренах методології.
Об’єктом дослідження виступає концепція влади та знання, основні особливості їх становлення і реалізації в просторі соціально – філософського дискурсу.
Вступ……………………………………………………………………………3
1.Методологічні принципи аналізу влади……………………………………4
2.Філософія знання в концепції М.Фуко……………………………………..8
3.Категорія « влада – знання»…………………………………………………11
Висновки………………………………………………………………………..14
Список використаних джерел…………………………………………………15
Мішель Фуко є одним із найбільш відомих представників французького пост структуралізму, який виявляє неадекватність класичних культурних орієнтацій в постсучасній ситуації. Висновки, які зробив М. Фуко у своїй роботі «Археологія знання», мали величезний вплив на наступний розвиток філософської науки і західної науки як такої. Його археологія знання уявляє історію як щось цілісне, проте зшите в місцях розривів та перервностей. Стосунок між владою і знанням у Фуко визначає формула: влада встановлює знання, яке в свою чергу, виступає гарантом влади. Фуко фактично ототожнює владу із соціальними стосунками; він критикує будь-які спроби локалізувати владу виключно у рамках політичної системи. У своїй критичній концепції Фуко виходив з передумови, що влада завжди була для людини, її розсудку чимось загадковим, таємним, що навіювало відчуття присутності чогось динамічного. Влада була засобом, за допомогою якої змушували конкретного суб’єкта робити те, чого той не став би виконувати, якби на це була його воля. Фуко також спростовує інші знання про владу, які опрацьовувалися у рамках класичних теорій. він говорить про те, що влада здійснюється яза допомогою індивідуальних мотивів, але вона ніколи не тотожна їм. За М. Фуко, влада виникає в процесі виробництва знання (про кращі форми правління, демократію, справедливість) та у боротьбі за легітимацію певних дискурсів. Особливу роль у цьому процесі відіграють агенти політичної соціалізації та вироблення знання. Знання про політику та суспільство виробляється соціальними вченими, експертами в галузі політики. Тому в їхніх волі виявляється можливість представити знання про дійсність в тій чи іншій формі. Так, згідно з М. Фуко утворюються політичні дискурси як системи квазінаукових знань, які репрезентують реальність. Влада в суспільстві має символічне джерело, але її функціонування отримує об’єктивні форми конкретних правил, форми підтримки життєвих можливостей людей у конкретному суспільстві.
1. Бейсенова Г. А. М. Фуко: образование – знание - власть /А. Г. Бейсенова // Социально – гуманитарные знания. – 2004, - №3. – С. 250 – 261.
2. Дробот Р. В. Методологічні принципи аналізу влади М. Фуко.
3. Кирилюк Ф. М. Новітня політологія: навч.посібник [для студ. вищ.навч.закл.] / М. Ф. Кирилюк. – К.: Центр учбової літератури, 2009.-564с.
4. Короткий політологічний словник. Біографічна частина. – Л.: 1993. – 357с.
5. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи : [хрестоматія] : навч.посібник / В. Б. Андрущенко, Г. І. Волинка / За ред. Г. І. Волинки. – К.:Каравела,2010. – 464 с.
6. Фуко Мишель. Археология знания / Мишель Фуко // Філософія, класичні розділи : навч.посібник. – К.: Каравела,2009. – С.347 – 350.
7. Фуко М. Археологія знання. – К.: Вид –во « Основи»,2003. – 326с.
8. Ярошовець В. І. Історія філософії : від структуралізму до постмодернізму: [підручник] / І. В. Ярошовець. – к.: Видавничо – поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 263с.