Нейромережева модель політичної системи

2. Блок  підготовки та прийняття місцевих  рішень. Цей блок покликаний імітувати  діяльність нижчих ланок державної  влади й органів місцевого  самоврядування, що займаються агрегуванням  більшої частини вимог, що надходять  від населення й або передають  інформацію до ухвалення рішення  вищими органами влади, або  приймають свої рішення по  незначним у масштабах політичної  системи питанням. Субстрат цього  блоку складають усі особи,  що є співробітниками відповідних  структур місцевого самоврядування  та державного управління. Нагадаємо,  що усі ЕНМ цього блоку входили  на попередньому кроці роботи моделі до попереднього блоку, щоправда, з іншими рольовими функціями ("звичайних громадян").

3. Блок  підготовки та прийняття рішень  регіонального (обласного) рівня.  ЕНМ даного блоку імітують  процес прийняття рішень обласними  органами влади. Передбачається, що рішення приймаються на  основі інформації про вимоги  суспільної думки, які були  агреговані нижчими ланками влади,  а також на основі вимог,  ініційованих представниками всіх  рівнів влади. Звісно ж, субстрат  цього блоку складається з  певної частини ЕНМ першого  блоку, та не перетинається  із субстратом другого блоку. 

4. Блок  підготовки та прийняття рішень  загальнодержавного рівня. ЕНМ  даного блоку імітують процес  прийняття рішень вищими органами  влади. Також, як й у попередньому  блоці передбачається, що рішення  приймаються на основі тієї  інформації про вимоги суспільної  думки, які були агреговані  двома попередніми блоками, а  також на основі вимог, вироблених  безпосередньо ЕНМ двох попередніх  блоків – отже, представниками  всіх рівнів влади. Субстрат  цього блоку, хоча й характеризується  відносною малочисельністю, все ж таки цілком походить з першого блоку, та не перетинається з субстратом другого та третього блоків.

5. Блок  реалізації політичних рішень (блок  політичної дії) має врахувати  діяльність або бездіяльність  всіх акторів політичної системи,  які так чи інакше підкоряються  рішенням органів влади і покликані  їх виконувати та забезпечувати  дотримання інших норм, сформованих  політичною системою. Йдеться про  виконання як поточних рішень, так і рішень, що дісталися  нинішній політичній системі  від минулого (до таких "довгограючих" рішень відноситься, наприклад,  законодавство). Субстрат цього блоку  складається з певної частини  елементів першого блоку.

Характерною рисою дії ЕНМ цього блоку  є те, що кожен ЕНМ обмежується  можливістю реалізації лише одного рішення  на кожному кроці моделі (як справжні нейрони), а оскільки максимальна  кількість "вхідних" рішень для  кожного з них також сягає 300, вибір "першочергового" для виконання також здійснюється випадковим шляхом – "як бог на душу положить". Непоганою ілюстрацією цього феномену слугуватиме дія, наприклад, інспектора ДАІ, який має безліч наказів та інструкцій для виконання, але у кожний момент часу виконує лише одну функцію – або регулює рух на певному перехресті, або "чатує в кущах" в очікуванні порушників правил руху тощо.

6. Блок  сприйняття дій і рішень. Цей  блок враховує усі аспекти  відчуття населенням прийнятих  рішень і здійснюваних або  нездійснюваних за їх підсумками дій. Цей блок містить найбільшу кількість ЕНМ – усі ЕНМ першого блоку складають його субстрат, оскільки усі громадяни так чи інакше відчувають на собі дію рішень політичної системи. З метою збереження розмірності сприйняття дій і рішень також виражається в аксіологічно-інформаційних термінах, які поки що зводяться в моделі до трьох варіантів: 1) добре; 2) погано; 3) індиферентно.

Результати  сприйняття дій складають вхідну інформацію до наступного кроку дії  першого блоку. Після переходу інформації про сприйняття дій до першого  блоку починається новий цикл роботи моделі.

Важливою  особливістю моделі є те, що в  ній немає жодного ЕНМ, що входив би тільки до одного блоку. Кожен ЕНМ  бере участь у роботі не менш двох (частіше  – трьох) блоків.

Функції фільтрування (перетворення) вхідної  інформації кожного ЕНМ умовно поділяються  на дві частини:

– "загальнолюдські" – загальні для всіх ЕНМ і покликані  імітувати звичайні людські міркування, умовиводи і реакції (на зовнішній  вплив);

– "спеціалізовані", що відповідають рольовій позиції індивіду – у залежності від положення  людини в політичній системі вони будуть різними.

Різні за часом і місцем існування політичні  системи характеризуються різними  варіантами моделі. Спроби верифікації  моделі показали, що у подальшому, можливо, має сенс виділення у кожному  блоці моделі кількох шарів ЕНМ  з метою забезпечення більш тонкого  настроювання моделі.

Аналіз  варіантів моделі, що імітують політичні  системи, властиві різним часовим епохам дозволяє зробити висновок про те, що з розвитком людського суспільства  відсоток кількості дієвих політичних акторів відносно загальної кількості  народонаселення зменшується.

Важливим  припущенням уявляється те, що стосується поки що метафоричного розуміння  нейромережевого підходу до політичної системи та має знайти своє місце у подальших модифікаціях моделі: якщо представляти процес функціонування політичної системи процесом діяльності відповідної нейромережі, є підстави очікувати, що в кожному конкретному історико-географічному випадку ця нейромережа вже є оптимізованою під наявну конкретну ситуацію політичного життя. Ця стихійна або сінергетічна оптимізація виглядає на зразок того, як вже у давні часи людські шляхи та розселення стихійно оптимізувалися під природні умови. Нажаль, конкретні засоби оптимізації цієї системи поки що залишаються невідомими. Оптимізованою є нейронна система усього процесу існування людини (а не тільки його політичної складової) та одним з головних критеріїв його оптимізації має виступати комфортність – тобто такий підхід до організації політичного життя, який має доставляти перш за все максимум зручності існування людини.

3. Список використаних джерел та літератури

1. Общая и прикладная политология / Под общей редакцией В.И. Жукова, Б.И. Краснова. – М.: МГСУ; Изд-во “Союз”, 1997. – С. 298 – 321.
2. Осовский С. Нейронные сети для обработки информации / Пер. с польского. – М., 2004. – С.20 - 22.
3. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов. – М., 2001. – 296 с.
4. Полевой Н.А. Нейросетевая модель развития теоретической историографии // История и математика: Анализ и моделирование социально-исторических процессов / Отв. ред. А.В. Коротаев, С.Ю. Малков, Л.Е. Гринин. - М., 2007. - С. 82-91.
5. Полевой Н.А. Основные характеристики имитационной нейросетевой модели развития теории истории // Круг идей: Алгоритмы и технологии исторической информатики. Труды IX конференции Ассоциации "История и компьютер". – М., Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2005. – С.74 – 84.
6. Польовий М. А. Проблеми побудови прогностичних моделей історико-теоретичного пізнання // Вісник міжнародного гуманітарного університету. – Одеса, 2005. – Вип. 2. – С. 44 – 50;
7. Терехов В.А. Нейросетевые системы управления/ В.А. Терехов, Д.В.Ефимов, И.Ю.Тюкин. – М., 2002. – С.17 - 18.