Політика та ЗМІ в Україні

НСЖУ має регіональні  організації в усіх областях України  та в Автономній Республіці Крим. Нині Спілка нараховує понад 16 500 членів.

Указом Президента України 1994р. в Україні встановлено  професійне свято працівників ЗМІ - День журналіста, що відзначається  щорічно 6 червня - у день прийняття  Спілки журналістів України до Міжнародної  федерації журналістів. НСЖУ співпрацює з міжнародними (ООН, ЮНЕСКО, Репортери  без кордонів, Європейський Союз, Рада Європи, ОБРЄ, ПАРЄ, Британська Рада) та українськими організаціями й установами (Українська правнича фундація, Асамблея ділових кіл України, Державний  комітет інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Національна Рада з питань телебачення  та радіомовлення України, Комітет  Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини).

На постійній  основі НСЖУ та Всекитайська асоціація журналістів обмінюються делегаціями.

1998 року НСЖУ  провела разом з Радою Європи, МФЖ та ЮНЕСКО міжнародний  семінар у Києві "Законодавство  у галузі ЗМІ та права журналістів"  та тристоронню зустріч (Молдова-Придністров'я-Україна)  в Одесі "Будуємо мости: ЗМІ  у багатонаціональних суспільствах". Широкого розголосу набули журналістські  акції 2000 року під егідою НСЖУ "Хвиля свободи" та "Похід  свободи".

НСЖУ виступила  ініціатором парламентських слухань  з питань свободи слова у січні 2001р., бере активну участь у підготовці змін до законодавства у галузі засобів  масової інформації, проекту Інформаційного Кодексу України, проводить "круглі столи" з податківцями, суддями  та іншими представниками владних структур, заснувала "гарячу лінію" щодо утисків  ЗМІ та прав журналістів.

У вересні 2001 року НСЖУ організувала громадські слухання "Рік  після зникнення Георгія Гонгадзе: уроки для української демократії".

Георгій Гонгадзе був  засновником видання "Українська правда". Статті Георгія дуже не подобались Леоніду Кучмі - принаймні це видно  з записів майора охорони Миколи Мельниченка, які були зроблені в  кабінеті екс-президента. 16 вересня 2000 року Георгій сам сів в машину міліціонерів, які призначили йому зустріч. Потім його вивезли в  ліс і вбили, задушивши паском.

Кримінальна справа у відношенні Кучми була порушена 21 березня 2011 року. Він обвинувачувався  у перевищенні влади й службових  повноважень, які в 2000 році призвели до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе (ч.3 ст.166 Кримінального кодексу в  редакції 1960 р.).

Печерський райсуд Києва скасував постанову Генпрокуратури про порушення кримінальної справи у відношенні Леоніда Кучми за обвинуваченням у причетності до вбивства Георгія Гонгадзе.

Таке рішення  оголосила суддя Печерського  райсуду Галина Супрун, розглянувши  скаргу адвокатів Кучми на законність порушення справи.

Восени 2000 розгорівся так званий "касетний скандал" через записи Мельниченка - їх оприлюднив лідер соцпартії Олександр Мороз. Але тільки через 10 років - в 2011 плівки нарешті визнали справжніми і  порушили справу проти Леоніда Кучми.

«В лютому – березні 2005 року ми стали свідками нових сенсаційних заяв високих посадовців щодо розкриття страшного злочину - вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Навіть Президент України Віктор Ющенко заявив, що злочин розкрито, вбивці затримані. Але після цього сталося самогубство (чи вбивство?) одного з головних фігурантів справи Юрія Кравченка, і громадськість знову - в очікуванні.».

"Незважаючи на  те, що замовники названі, складається  враження, що провину хочуть звалити  на мертвого міністра внутрішніх  справ Юрія Кравченка, аби "найбільші"  замовники залишились на свободі", - наголошують організатори акції пам’яті всіх загиблих журналістів 16 вересня 2011 року.

За їх словами, список зниклих журналістів поповнюється. "Більше року тому зник засновник  і видавець харківської газети "Новий  стиль" Василь Климентьєв (11 серпня 2010 року).

З жовтня 2002 було проголошено  Маніфест українських журналістів з приводу політичної цензури. В якому проголошено:

«Ми, журналісти України, усвідомлюючи унікальне значення правдивого слова для розвитку і зміцнення нашої Батьківщини, усвідомлюючи особисту відповідальність журналіста за чесне інформування суспільства, даючи собі звіт, що страх завадить деяким нашим колегам підписатися під цим маніфестом, проголошуємо:

1) В Україні існує  політична цензура, засобами якої  е цензурування за вказівкою  або згодою влади програм на  телебаченні і радіо, статей  у пресі, тиск у різноманітних  протизаконних формах на журналістів  та окремі ЗМІ, які намагаються  об'єктивно висвітлювати суспільно-політичне  життя країни.

2) Політична цензура  є приниженням журналістів та  народу України.

3) Політична цензура  е протизаконною: здійснюючи політичну  цензуру, влада намагається обмежити  конституційне право громадян  на свободу слова, зафіксоване  в Конституції, законах України,  міжнародних правових документах, ратифікованих Україною, а отже, чинних на її території. Варто  наголосити, що право свободи  слова є невід'ємним правом  українських громадян. Таким чином,  здійснюється грубе порушення  одного з найважливіших засадничих  принципів Конституції України.  Те, що за наявності кричущих  прикладів політичної цензури  в Україні досі ніхто не  був притягнутий за це до  відповідальності, ми вважаємо глумлінням над законом і над правом українських громадян.

4) Ми, журналісти  України, солідаризуємося з опором  наших колег і вітаємо тенденцію,  за якою в умовах посилення  політичної цензури в Україні  журналісти від протестів одинаків переходять до колективних солідарних дій.

5) Ми, журналісти  України, оголошуємо про готовність  до загальноукраїнського страйку,  з метою підготовки якого та  інших солідарних дій журналістів  на підтримку своїх колег створюється  Ініціативна група.

6) Ми, журналісти  України, шукатимемо усіх необхідних  засобів для підтримки наших  колег, звільнених з роботи  чи переслідуваних у зв'язку  з їхнім намаганням об'єктивно  висвітлювати події.».

Він мав психологічне значення, оскільки став поштовхом  до проведення Парламентських слухань  з питань свободи слова. Це спричинило внесення змін до законодавства, які  збільшили права журналістів.

Важливе значення для  країни в цілому, оскільки інформація в наш час грає визначну роль, мають школи професійної журналістики. В останні роки шкіл і семінарів для підвищення кваліфікації журналістів з'явилося досить багато. Усі ці тренінги, як в Україні, так і за кордоном, акцентують увагу переважно на практичних навичках працівників сфери ЗМІ. Але хіба не глибоке розуміння і здатність аналізувати свою країну, передусім, робить журналіста журналістом? У цьому сенсі Школа професійної журналістики "Нова Україна" якісно виділяється на тлі інших подібних проектів. Кінець кінцем, вона могла стати черговим зовсім не примітним практичним тренінгом, якби організатори(громадська організація "Лабораторія законодавчих ініціатив" за підтримки Міжнародного фонду " Відродження") на чолі з Ігорем Когутом не звернули увагу на світогляд українських журналістів, надавши слово не лише журналістам-практикам, які можуть розповісти про закони жанру, а також історикам, законодавцям та економістам.

Таким чином, у процесі  оновлення нашого суспільства, зміни  політичної системи принципово змінюються місце і роль ЗМІ. Беззастережно  підкоряються партійно-бюрократичному апарату вони перетворилися в активну впливову складову частину нашої політичної системи, громадського суду, народної варти громадського порядку і справедливості, на невід'ємний елемент формування правової держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Квіт С.М.Масові комунікації. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2006.;
2. Томак М. Наша країна потребує енергії // Щоденна всеукраїнська газета – 2009. - №64;
3. Чичановський А. А. Чи буде розкрито вбивство Гонгадзе?// «Журналіст України» Журнал Національної спілки журналістів України та Київського Національного університету імені Т. Шевченка. – 2005. - №1 - http://nsju.org/uploads/archive/2005/1/nomer_2005_1.pdf.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний політехнічний університет

Інститут бізнесу  економіки та інформаційних технологій

Кафедра політології

 

 

 

 

Реферат

На тему: «Засоби масової інформації (ЗМІ) та політика»

 

 

 

 

 

                                                                                      Виконала: ст.гр.ОП-083

                                                                          Мироненко О. П.

                                                                          Керівник: доцент

                                                                      Кутузова Н. Г.

 

Одеса - 2012