Аналіз фінансової звітності підприємства

Аналіз фінансової звітності  підприємства

курсова робота з фінансів підприємства 
ЗМІСТ

 

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. В сучасних економічних умовах ефективність діяльності підприємств значною мірою визначається рівнем функціонування їх фінансів. В свою чергу, стан фінансів підприємства впливає на забезпеченість централізованих фондів фінансовими ресурсами.

Тому в даний момент першочерговою  задачею для держави і підприємств є зміцнення фінансів підприємств і на цій основі стабілізація фінансів держави. Ситуація, що склалася, потребує наявності висококваліфікованих фахівців, обізнаних з теорією і практикою фінансової справи.

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний дохід основне джерело фінансових ресурсів. Тому можна стверджувати, що фінансове становище усієї країни визначається станом фінансів підприємств.

Ділова активна діяльність підприємства характеризується фінансовими результатами, зокрема прибутком, отриманим від  підприємницької діяльності (виробничої, торговельної), інвестиційної та інших. Прибуток і його використання є інтегрованим показником життєдіяльності підприємства, оскільки від його розміру залежить оплата праці працівників, розрахунки з бюджетом, створення власних заохочувальних фондів стимулювання та розвитку підприємства.

Результати фінансово-господарської  діяльності підприємства у синтетичних показниках подають на звітну дату у балансі. Докладна аналітична інформація про результати фінансово-господарської діяльності підприємства подається у звітних квартальних та річній формах, до яких належать: "Звіт про фінансові результати" (форма № 2), "Звіт про рух грошових коштів" (форма № 3), "Звіт про власний капітал" (форма № 4), складання яких передбачено Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством фінансів України.

Звіт про фінансові результати (форма № 2) складається підприємством згідно методичних рекомендацій, передбачених однойменним Положенням (стандартом) 3, які поширюються на підприємства й організації всіх форм власності (крім банків і бюджетних організацій).

Метою складання Звіту про фінансові  результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Складання Звіту про власний  капітал регламентується П(С)БО5 "Звіт про власний капітал". В цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади фінансів підприємств.

Предмет дослідження – аналіз фінансової звітності підприємства.

Метою курсової роботи є дослідження методів аналізу фінансової звітності підприємства.

Мета курсової роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

• дослідити значення фінансової звітності для управління;
• охарактеризувати Зміст основних видів фінансової звітності;
• висвітлити проблему аналізу фінансової звітності підприємства.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Зятковський І.В., Крайник О.П., Кірейцев Г.Г., Покропивний С.Ф., Слав'юк Р.А., Філімоненков О.С., Поддєрьогін А.М. та ін.

Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

Розділ 1. Значення бухгалтерської звітності для управління

1.1. Фінансова звітність як інформаційна  база для прийняття управлінських  рішень

На перший погляд це питання зрозуміле  для всіх. Дійсно, якщо є певна  інформація про події і явища  господарської діяльності, то, оцінивши її, можна прийняти рішення про втручання у ті події, які характеризуються певними економічними показниками фінансового обліку. Проте проблема полягає в тому, щоби визначити об'єкти, які потрібно контролювати, набір необхідних для контролю показників, міру відхилень у випадках, коли треба втручатися у процеси і явища господарського життя, на що і на кого впливати та інші важливі моменти.

Фінансова звітність містить інформацію про бухгалтерський баланс – активи, зобов'язання і капітал. Активи являють собою ресурси підприємства, які придбані для того, щоб отримати від їх подальшого використання економічні вигоди. Так, реалізувавши готову продукцію, на яку витрачені ресурси (запаси, працю, техніку), потрібно не тільки компенсувати витрати, а й реалізувати продукцію з прибутком.

Пасиви являють собою довгострокові  чи поточні зобов'язання підприємства, які потрібно вчасно погасити. У  випадку затримки з погашенням зобов'язань  нараховуються штрафи, пені, неустойки  кредиторам, що обумовлено умовами  договору.

Капітал підприємств вимірюється  сумою, що визначає різницю між сумою  активів та пасивів.

Баланс розкриває три складові – активи, зобов'язання і капітал  за статтями, що передбачені національним положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку України № 2 "Баланс". У балансі наводяться дані на початок року і на дату складання балансу протягом наступного господарського року, який починається з 1 січня і триває до 31 грудня.

У балансі відображаються події  минулих періодів, але за допомогою  економічного аналізу можна виміряти міру відхилень за період за всіма статтями, які наводяться у ньому; аналізується абсолютна і відносна динаміка показників; структура активів, зобов'язань та капіталу; відношення одних статей балансу до інших, або одних розділів до інших; робляться висновки щодо поліпшення чи погіршення цих показників та виявляють фактори впливу на них.

Варто відзначити, що окремі показники  господарської діяльності не можна  визначити іншими методами, ніж за допомогою складання балансу (наявність  загальної суми активів, зобов'язань і капіталу, наявність власних оборотних коштів /робочого капіталу/, ефективність активів, норма прибутку та ін.).

Аналіз фінансової звітності за ряд періодів дає можливість виявити  тенденції зростання (розширення) чи згортання (звуження) діяльності, оцінити окремі показники і прийняти рішення менеджерам, інвесторам, фінансистам, банківським працівникам, власникам та всім зацікавленим особам щодо вибору варіанту дій, які стосуються підприємства.

Зрозуміло, що відстеження минулих  подій дає можливість бачити тенденції, і на їх основі методом екстраполяції передбачити майбутній стан підприємства. Названий метод не завжди дає добрі результати, тому на допомогу традиційній методиці економічного аналізу залучаються економіко-математичні методи досліджень.

Фінансові звіти мають таку назву  не тому, що містять дані для фінансових, статистичних, банківських чи інших  зовнішніх органів управління, а  тому, що формуються у системі фінансового  обліку. Метою останнього є трансформування  первинних облікових даних у корисну інформацію для користувачів, яка розкривається у стандартних фінансових звітах та прийняття ними виважених управлінських рішень.

Фінансовий облік дає інформацію для управління, яка використовується для прийняття рішень на основі розрахунків ^економічних показників.

Фінансовий облік збирає та обробляє дані про факти господарської  діяльності, трансформує їх в інформацію та забезпечує нею управлінський  апарат і зовнішніх користувачів, які вивчають наслідки, раніше ухвалених  рішень. Отже, фінансовий облік забезпечує зворотний зв'язок між господарською системою підприємства та управлінням.

Облік є системою сервісного забезпечення управління необхідною інформацією  про фактичний стан об'єкта управління.

1.2. Загальні вимоги до фінансової  звітності

Для забезпечення єдиного підходу  до складання фінансової звітності  розроблено положення (стандарт) бухгалтерського  обліку П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", який затверджено наказом  міністерства фінансів України від 31 березня 1999 p. № 87. Цим стандартом визнається мета, склад і принципи підготовки звітності та вимоги до визнання й розкриття їх елементів. Під розкриттям розуміють подання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух коштів підприємства та власного капіталу і приміток до звітів.

Фінансова звітність призначена для  задоволення потреб користувачів для прийняття рішень у таких ситуаціях:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
• забезпеченості зобов'язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства – інших рішень (визначення норм прибутку, робочого капіталу тощо).

Фінансова звітність призначена для  задоволення потреб тих користувачів, які не можуть вимагати звітів для задоволення їх конкретних інформаційних потреб, а тому вони можуть використовувати лише офіційну відкриту інформацію звітів, передбачених стандартами.

У фінансових звітах наводяться статті, які відповідають таким критеріям:

• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звітним періодом для складання  фінансової звітності є календарний  рік, хоча окремі підприємства для свої потреб можуть встановлювати інший звітний період (місяць, квартал), що сприятиме ефективному аналізу фінансового стану підприємства і моніторингу раніше прийнятих управлінських рішень.

Фінансова звітність повинна бути достовірною, що означає відсутність  помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів. Звітність повинна давати користувачам можливість порівнювати результати діяльності підприємства за різні періоди, що забезпечується наведенням у звітах відповідних даних попередніх періодів, розкриттям інформації про облікову політику та її зміни.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципів  бухгалтерського обліку.

З метою забезпечення зрозумілості фінансової звітності для користувачів у ній обов'язково наводяться такі дані:

• назва підприємства;
• дата звітності й звітний період;
• валюта звітності й одиниця її виміру;
• інформація щодо звітного і попереднього періоду;
• облікова політика підприємства та її зміни;
• консолідація фінансових звітів;
• припинення (ліквідація) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлення помилок минулих років та їх коригування;
• інша інформація, передбачена відповідними стандартами.

Інформація у фінансовій звітності, яка стосується підприємства, включає:

• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країна, місце реєстрації, адреса);
• короткий опис основної діяльності;
• назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської компанії;
• середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

• принципів оцінки статей звітності;
• методів обліку щодо окремих статей звітності.

Такі дані наводяться безпосередньо  у фінансових звітах або у примітках  до них.

У примітках до фінансових звітів розкривається:

• облікова політика підприємства;
• інформація, яка не наведена безпосередньо у звітах, але є обов'язковою за відповідними стандартами;
• інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідної для розуміння доречності наведених даних.

Додаткова інформація має важливе  значення для юридичних та фізичних осіб, які повинні отримати максимум інформації про умови та ведення  бізнесу. Це стосується не лише кількісних даних, а й якісних характеристик, іміджу підприємства, його історії, методів управління, динаміки розвитку тощо.