Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства та шляхи їх підвищення

Практично багато підприємств мають  нижчий коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5 : 1), тому для оцінки їхньої фактичної ліквідності треба проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчить про серйозні фінансові проблеми підприємства. У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових  зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги.

Ліквідність підприємств характеризує також показник маневреності власних  оборотних коштів (капіталу, що функціонує). Він визначається як відношення грошових коштів до капіталу, що функціонує. Цей показник характеризує ту частину власних оборотних коштів, які перебувають у формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Для підприємства, котре нормально функціонує, цей показник змінюється від нуля до одиниці. Прийнятне орієнтовне значення показника встановлює підприємство самостійно. Воно залежить від різних факторів, наприклад, від того, наскільки високою є щоденна потреба підприємства у вільних грошових ресурсах.

Отже; можна сказати, що ліквідність - це спроможність будь-якого з активів  трансформуватися в гроші (кошти), а  рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого цю трансформацію  можна здійснити. Що коротший цей період, то вищою є ліквідність. З цією метою визначається індекс ліквідності, який показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів на готівку. Наявність різних показників ліквідності пояснюється різними інтересами споживачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт поточної ліквідності - для покупців і власників акцій та облігацій підприємства.

Проте слід спеціально зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак, по суті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть неліквідні активи й короткострокова дебіторська заборгованість.

Платоспроможність означає наявність  у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з  кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення. Ознаками платоспроможності є:

- наявність грошей у касі, на  поточних рахунках;

- відсутність простроченої кредиторської  заборгованості.

Однак наявність тільки незначних  залишків грошей на поточних рахунках знову ж таки не означає неплатоспроможності  підприємства, бо кошти на поточні рахунки можуть надійти протягом кількох днів.

Беручи загалом, можна сказати, що вправність фінансового менеджера  підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в касі грошей було не менше (але  й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів. Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

Однією з повсякденних турбот фінансової служби підприємства є забезпечення повної платіжної готовності, зниження якої часто спричиняється до великих  непродуктивних витрат підприємства у  вигляді пені за прострочку платежів. Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс (календар) на будь-яку дату. [3, 142]

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає неплатоспроможність  підприємства. Відомо, що оцінка рівня  платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх на готівку.

Підвищення рівня платоспроможності  підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної  діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

В процесі аналізу  ліквідності та платоспроможності  підприємства необхідно розрахувати  наступні показники:

- коефіцінт абсолютної  ліквідності,

- проміжний коефіцієнт  ліквідності,

- загальний коефіцієнт  ліквідності,

- коефіцієнт відновлення платоспроможності,

- коефіцієнт втрати  платоспроможності.

1.Коефіцієнт абсолютної  ліквідності, який розраховується  за формулою:

Кал= , де                                       (2.1)                            

Кал-коефіцієнт абсолютної ліквідності,

ГК- грошові кошти,

КФВ- короткострокові  фінансові вкладення,

ПЗ- поточні зобов’язання

2.Проміжний коефіцієнт  ліквідності визначається за  формулою:

Кпл= , де                      (2.2)                              

Кпл- проміжний коефіцієнт ліквідності,

ПФІ- поточні фінансові  інвестиції,

ДЗ- дебіторська заборгованість, термін оплати якої не настав,

ГП- готова продукція.

3.Загальний коефіцієнт  ліквідності, що розраховується  за формулою:

Кзл= , де                                            (2.3)                             

Кзл- загальний коефіцієнт ліквідності,

КОб- оборотний капітал.

4.Коефіцієнт відновлення  платоспроможності визначається  за наступною формулою:

Квп=(Кпл(кін)+ *Кпл(кін)-Кпл(поч))/2,   де      (2.4)              

Квп- коефіцієнт відновлення  платоспроможності,

Кпл(кін)- коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду,

Твп- період відновлення  платоспроможності,

Т-тривалість періоду,

 Кпл(поч)- коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду.

5. Коефіцієнт втрати  платоспроможності, розраховується  за формулою:

Квтп==(Кпл(кін)+ *Кпл(кін)-Кпл(поч))/2,   де       (2.5)         

Квтп- коефіцієнт втрати платоспроможності,

Твтп- період втрати платоспроможності.

Вважається, що якщо грошові  кошти покривають 20% поточних зобов’язань (причому ця цифра ніяк не обґрунтовується), то підприємство здатне провадити поточні  розрахунки (тобто в межах кількох  днів). Зрозуміло, що ймовірність пред’явлення вимог негайної оплати усіма кредиторами відразу малоймовірна (при умові проведення прогнозованої та виваженої політики).  Важливо зазначити, що до показника платоспроможності (абсолютної ліквідності) необхідно ставитися з обережністю. Справа в тому, що грошові засоби мають найменші строки обороту які можуть обчислюватися навіть не днями, а годинами і, відповідно, баланс, як моментальний знімок на початок і кінець року, не відображає реального стану справ. В цьому випадку, можна розраховувати усереднені показники залишку грошових коштів в межах, скажімо, одного місяця (на початок і кінець року), що дозволить отримати реальну картину забезпеченості підприємства найбільш ліквідними засобами.

Високі нормативи коефіцієнту  швидкої ліквідності зумовлені природою дебіторської заборгованості – уся вона ніколи не повертається на підприємство. Ця проблема особливо актуальна для України та інших країн СНД. [8, 205]

 Мінімальною умовою  ліквідності підприємства є наявність  власного оборотний капіталу:

 

ВОК =ВК – НА                             (2.6)

 

де, ВОК – власний  оборотний капітал;

 

      ВК –  власний капітал (Ф.1, р.380+430+630);

 

      НА –  необоротні активи (Ф.1, р.080);

 

Існують різні підходи  до визначення нормативу власного оборотного капіталу. У західній практиці  величина мінімально необхідного власного оборотного капіталу визначаться різницею між строками погашення кредиторської та дебіторської заборгованості [13, С 24]. Інший  підхід вимагає  щоб власний оборотний капітал покривав все що необхідно виробництву (нормативні запаси), неліквідні (неякісні) оборотні засоби (тобто такі, реалізація яких неможлива) а також різницю між балансовою та ринковою вартістю ліквідних оборотних засобів (зрозуміло що балансова та ринкова вартість можуть суттєво відрізнятись). Решта оборотних активів покривається за рахунок поточних зобов’язань. В даному випадку забезпечується рівновага між ліквідними оборотними активами та поточними пасивами, тобто підприємство ліквідне та фінансово стійке.

Крім окремих показників ліквідності та платоспроможності  вітчизняні автори наводять також методики розрахунків узагальнюючих (інтегральних) показників ліквідності, що є доволі суперечливими.

За даними балансу  ліквідності можна розрахувати  узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл):

,                                    (2.7)

де а1, а2, а3 – вагові коефіцієнти; А1, А2, А3; П1, П2, П3 – підсумки за першою, другою та третьою групами  відповідно активів та пасивів.

Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів. Ці коефіцієнти відображають значущість тієї чи іншої групи; задаються аналітиком з огляду на конкретні обставини. Наприклад, при видачі товарного кредиту увага акцентується на першій та другій групі активів та пасивів; за умов довгострокового кредитування більші вагові коефіцієнти надаються третій групі.

Залежно від конкретних обставин, під час проведення аналізу  ліквідності та платоспроможності можливе залучення таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, співвідношення короткострокової кредиторської та дебіторської заборгованості та інші які з різних точок зору характеризують фінансовий стан підприємства.

Таким чином, використовуючи основні показники, а також, залучаючи, у разі необхідності, додаткові, фінансовий аналітик може всебічно охарактеризувати  ліквідність та платоспроможність підприємства, задовольняючи інформаційні запити зовнішніх та внутрішніх користувачів.

 

3. Аналіз ліквідності  ВАТ " Промислово - виробниче пiдприємство "Кривбасвибухпром" у 2008 - 2009 роках

 

Базовим підприємством  для написання курсової роботи обрано Відкрите акціонерне товариство "Промислово-виробниче підприємство 
„Кривбасвибухпром", засноване Державною акціонерною компанією „Укррудпром" на виконання спільного наказу Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна України від 19 лютого 2001 року № 67/246 „Про реорганізацію Дочірнього підприємства „Державне промислово-виробниче підприємство „Кривбасвибухпром”.

Товариство є юридичною  особою, яка володіє, користується та розпоряджається належним їй на праві власності майном, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді на території України та за кордоном.

Форма власності - приватна.

Товариство є самостійним господарюючим суб'єктом, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, печатки, штампи і бланки зі своїм найменуванням, зареєстрованій згідно з чинним законодавством знак для товарів та послуг та інші реквізити.

Товариство здійснює свою діяльність  на  комерційній  основі  на території, України та за її межами. В своїй діяльності керується Цивільним кодексом України, Господарським    кодексом    України,    Законами    України,    іншими   актами    чинного законодавства України, цим Статутом, внутрішніми документами Товариства.

ВАТ ”ПВП ”Кривбасвибухпром”  є суб‘єктом зовнішньоекономічної  діяльності, метою діяльності якого  є об‘єднання  матеріальних, фінансових  та  трудових  ресурсів  для здійснення  господарської діяльності  та  отримання прибутку.

Таким чином, господарська діяльність  підприємства складається з:

а) операційної діяльності:

   - виробництво  вибухових робіт в кар‘єрах, виконання  спеціальних методів ведення  вибухових робіт, виробництво  власних вибухових матеріалів, проектування  вибухових та буровибухових робіт,  їх виконання, іспити вибухових  речовин

 б) іншої операційної  діяльності в складі:

- реалізація  вибухових  матеріалів;