Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2013 в 20:50, реферат
Актуальність теми полягає у неможливості існування життя сучасного суспільства без газет, і незважаючи на те, що численні дослідження у цілому світі показують, що коли йдеться про широкий загал, то з усіх засобів масової інформації перевагу віддають телебаченню, воно є доступним далеко не кожній людині. Для отримання, передачі та зберігання інформації через телебачення потрібне спеціальне технічне обладнання, котре іноді не доступне пересічному громадянину, особливо у часи сьогоднішньої кризи, коли друковані види ЗМІ завжди радують нас переважно доступними цінами. Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишукане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним встановлення чіткої межі між газетою і журналом. Преса сприймається без додаткових технічних засобів; надає читачеві можливість вибірковості.
ВСТУП
Актуальність теми полягає у неможливості існування життя сучасного суспільства без газет, і незважаючи на те, що численні дослідження у цілому світі показують, що коли йдеться про широкий загал, то з усіх засобів масової інформації перевагу віддають телебаченню, воно є доступним далеко не кожній людині. Для отримання, передачі та зберігання інформації через телебачення потрібне спеціальне технічне обладнання, котре іноді не доступне пересічному громадянину, особливо у часи сьогоднішньої кризи, коли друковані види ЗМІ завжди радують нас переважно доступними цінами. Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишукане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним встановлення чіткої межі між газетою і журналом. Преса сприймається без додаткових технічних засобів; надає читачеві можливість вибірковості. Друковані ЗМІ забезпечують можливість різних ступенів сприйняття матеріалу: перегляд, вибіркове ознайомлення, збереження та ін.; дають можливість реципієнту максимальну психологічну зручність: порядок сприйняття матеріалу встановлює він сам у зручних для себе умовах.
Головна функція газети − подавати через певні невеликі проміжки часу оперативну, актуальну, загально цікаву, різноманітну інформацію. І до цих пір газета не змінювала її, адже найновішу інформацію, не маючи ні радіо, ні телебачення, можна отримати лише з газет. У дослідженні німецького науковця Еміля Довіфата "Учення про газету" (1955) міститься така кваліфікація: "Газета повідомляє широку громадськість через найкоротші відрізки часу про новітні події сучасності у відповідності із злобою дня, але з усвідомленням відповідальності і громадського обов’язку".
Тож, узагальнюючи вищесказане, хочемо сказати що актуальність обраної теми полягає у аналізі та вивченні стану сучасного періодичного видання «Эхо».
Мета дослідження. Охарактеризувати редакційно-видавничий процес та зробити глибокий аналіз газетного видання «Эхо» на основі стандартів України.
Мета курсової роботи реалізується у наступних завданнях:
Об’єкт дослідження. Публікації Житомирської обласної суспільно-ділової газети «Эхо».
Предмет дослідження. Редакційно-видавничий аналіз матеріалів щотижневої газети «Эхо».
Методи дослідження. Для написання курсової роботи ми використали логічні методи дослідження – аналіз, синтез, а також метод індукції, дедукції та узагальнення.
Структура газети: Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.
РОЗДІЛ 1
Теоретичні відомості
Стандарт — нормативний документ, розроблений, як правило, на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, .вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.
ДСТУ 3017-95 поширюється на видавничу продукцію і встановлює терміни та визначення основних видів видань. Терміни, регламентовані в цьому стандарті, обов’язкові для застосування в документації всіх видів, яка входить у сферу дії державної стандартизації України або використовує результати цієї діяльності.
Вимоги цього стандарту є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що діють на території України, а також для громадян-суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
За ДСТУ 3017-95 :
Видання – це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.
Періодичне видання - видання, що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом
Газета ― періодичне газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативку інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичні, наукових, виробничих і інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу.
За цільовим призначенням видання поділяються на офіційні, наукові, науково-популярні, науково-виробничі, виробничо-практичні, нормативні виробничо-практичні, виробничо-практичні видання для аматорів, а також навчальні, громадсько-політичні, довідкові, рекламні, літературно-художні та видання для організації дозвілля.
За інформаційними знаками видання бувають: текстові, нотні, картографічні та образотворчі.
Залежно від матеріальної конструкції того чи іншого видання, стандарт розподіляє видання на такі види: книжкове, журнальне, аркушеве, газетне, карткове, комплектне видання, а також буклет, плакат, поштову картку та книжку-іграшку. Нас цікавить газетне видання.
За обсягом сторінок видання виділяють: книги (якщо у виданні понад 48 сторінок), брошури(від 4 до 48 сторінок) та листівки(від 1 до 4 сторінок). За складом основного тексту видання може бути збірником або моновиданням.
Залежно від періодичності виходу, виділяють неперіодичні, серіальні, періодичні і продовжувані видання. За структурою видання поділяють на серію, однотомні, багатотомні видання та зібрання творів. Нас цікавлять періодичні видання.
Стандарт ДСТУ 3017-95 визначає види неперіодичних видань за інформаційними ознаками та види періодичних і продовжуваних видань.
Розділи стандарту містять стандартизовані терміни та визначення видів видань, які необхідні для упорядкування і розвитку видавничої справи, а також для забезпечення взаємозв’язків суміжних видів діяльності, гармонізації з міжнародними та національними стандартами інших країн. І тому ДСТУ 3017-95 є основоположним стандартом для всієї видавничої справи.
1.2 СОУ 22.2-02477019-03:2005 Газети. Технічні вимоги.
Вимоги до оригіналів
Для випуску газет застосовується комплект оригіналів сторінок газети на прозорому (фототехнічна плівка або плівка для принтера) або непрозорому матеріалі, а також на магнітному носієві інформації.
Комплект оригіналів сторінок газети на магнітному носієві повинен бути записаний на устаткуванні, сумісному з устаткуванням поліграфічного підприємства, з використанням ідентичного програмного забезпечення.
Текстові та ілюстраційні оригінали, що застосовуються для випуску газет, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3772.
Оригінали усіх сторінок однієї газети повинні бути одного формату та виготовлені на матеріалі одного виду з однаковою оптичною густиною.
Прямокутність і прямолінійність сторінок газети на оригіналі обов’язкова. Допускається перекіс верхнього краю оригіналу сторінки газети та перекіс рядків тексту газети не більше 2 мм.
Висота сторінки без полів на всіх оригіналах однієї газети повинна бути однаковою. Допустиме відхилення ± 1,5 мм або ± 4,5 п.
Оптична густина прозорого оригіналу повинна бути достатньою для отримання якісної копії. Інтервал оптичних густин повинен бути не менше 2,2 Б. Зображення тексту на оригіналі повинно мати однакову оптичну густину. Допустиме відхилення оптичної густини зображення на великих темних ділянках в межах одного оригіналу та комплекту оригіналів газети ±0,1 Б.
На кожній сторінці оригіналу газети (крім першої) повинні бути колонтитул і колонцифра.
Вимоги до поліграфічного виконання газет
Формат газети визначається розміром газетної сторінки, встановлюється видавцем та узгоджується з поліграфічним підприємством залежно від її обсягу та формату паперу. Формат газети повинен відповідати ГОСТ 9254 та вимогам цього стандарту. Основні та похідні від них формати газет наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Основні формати газет, мм (позначення) |
Похідні формати газет, мм (позначення) |
420х594 (А2) |
297х420 (А3) |
210х297 (А4) | |
450х598 |
299х450 |
225х229 | |
420х630 |
315х420 |
210х315 | |
420х598 |
229х420 |
210х299 | |
420х578 |
289х420 |
210х289 | |
420х550 |
275х420 |
210х275 | |
350х540 |
270х350 |
Газета може мати вкладку форматом, що являє собою частку від її формату.
Згідно з ГОСТ 9254 допустиме відхилення від формату не повинно бути більше 2 мм. Допускається відхилення від формату не більше + 2мм, – 5 мм для газет, що друкуються на аркушних машинах.
Текст повинен розміщуватися у вигляді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату газети.
Довжина рядка шпальти повинна бути не менше 2 1/4 кв (40,5 мм), довжина рядка обкладу – не менше 1 3/4 кв (31,5 мм).
Проміжок між шпальтами повинен бути не менше 12 п. Проміжок між вертикальною відокремлювальною лінійкою та текстом повинен бути не менше 6п. Відстань, від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 10 п.
Для складання тексту одного номера газети слід застосовувати шрифт не менше двох гарнітур. При цьому обсяг тексту, складеного шрифтами рублених гарнітур, повинен становити не більше 50% всього обсягу тексту газети, а обсяг тексту з похилим або курсивним накресленням вічка шрифту – не більше 1000 знаків на одній сторінці.
Для відокремлення тексту окремих тематичних сторінок, добірок від інших матеріалів номера газети вони повинні бути складені шрифтом контрастних гарнітур.
Текстівки в газеті повинні бути складені шрифтом кегля не менше 8 п.
Для друкування газет залежно від способу друку може використовуватися офсетний папір за ГОСТ 9094 чи газетний папір за ГОСТ 6445. Допускається використання іншого паперу з показниками якості, не нижчими показників якості наведеного паперу.
Зображення на газеті повинно бути чітким, однакової контрастності як в одному примірнику газети, так і в усьому тиражі.
Кольорові зображення повинні відповідати оригіналові, бути насиченими та зберігати всі кольори.
Інтервал оптичних густин між великою деталлю зображення, віддрукованою чорною фарбою, та папером повинен бути не менше 0,7 Б.
Фарби на зображенні повинні бути суміщеними. Для двофарбового друку з розташуванням різнокольорових зображень на відстані 0 н- 0,3 м; відхилення від суміщення фарб не повинно бути більше 0,4 мм, а на відстань більше 3 мм - більше 1,5 мм. Для багатофарбового друку відхилення вісуміщення фарб не повинно бути більше 0,4 мм для жовтої фарби та 0,3 м. для інших фарб.
Лицьовий і зворотний бік газети повинні бути суміщені. Відхилення від суміщення повинно бути не більше 2,0 мм.
Фальцювання та відрізування газет повинно бути чітким. Відхилення від лінії відрізування та лінії фальцювання повинно становити не більше 2,0 мм.
Мінімальний розмір полів сторінок газет, що друкуються на аркушних машинах, повинен бути не менше 5 мм, а газет, що друкуються на рулонних машинах, – не менше 10 мм.
Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети
Примірник газети слід вважати бракованим у разі виявлення в ньому хоча б одного з таких дефектів:
- грубі дефекти відтворення шрифту та (чи) ілюстрацій, за яких неможливе читання тексту та (чи) сприймання зображення (незадруковані ділянки, чорниші, розмазана фарба, багато забитих фарбою ділянок чи ілюстрацій, здвоєний друк, несуміщення фарб, плями фарби та мастила, смуги);
- неправильно розміщені текст та ілюстрації, наявність їх дзеркального зображення;