Аналіз видання «ЭХО» за ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» ДСТУ 3018-95

-  наявність макулатурних  чи чистих аркушів, аркушів  з забрудненими полями.

 

3. Режисура і архітектоніка видань. Основні положення

 

Процес режисури у видавничій справі – здійснення загального керівництва над організацією внутрішньої будови та художнім оформленням видання, поєднання всіх елементів у монолітну цілісність відповідно до концепції з гармонійно сполученими та узгоджено діючими частинами за допомогою графічних засобів.

Архітектоніка поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу, відображені у макеті видання.

Елементи друкованого  видання, які складають його зовнішню форму, подібні в книзі, журналі та газеті, але мають свої особливості щодо оформлення у різних типах видань.

Архітектонічні елементи є основою композиційно-графічної моделі друкованого видання.

 

Архітектоніка газетного  видання

 Елементи і комплекси газети

Складові елементи. Способи оформлення, композиція елементів. Назва газети. Логотип. Календарні відомості, рік заснування, періодичність. Приналежність до організації. Електронна адреса і зв’язок з інтернет-версією.

Відмінності заголовної частини  у тижневих, щоденних газетах. Дизайн газетного видання у цілому визначається такими показниками:

- елементи, що визначають загальні характеристики видання

- способи встановлення графічних акцентів;

- композиційні рішення сторінок,

- постійні і змінні елементи структури;

- розташування зображального матеріалу;

- заголовні комплекси (рубрики, заголовки, підзаголовки, врізи, ліди, ініціали, цитати)

- шрифти (кількість, гарнітура, кегль, інтерліньяж, проміжки);

- кольоровість

Періодичне видання складається  з обмеженої кількості таких  комплексів архітектонічних елементів. Сторінка періодичного видання, як правило, має від двох до восьми шпальт, розділених проміжками (середниками) або лінійками.

Архітектоніка першої сторінки та заголовної частини  газети

Цілісність видання – повторення елементів першої сторінки та засобів їх оформлення на всіх сторінках видання. Акцент номера. Анонс. Блок коротких повідомлень. Постійні рубрики. Прогноз погоди. Курси валют. Початок матеріалів. Перша сторінка газети містить: назву, логотип, девіз, приналежність, календарні відомості і вихідні дані, періодичність. Архітектоніка першої сторінки газети включає у себе стійкі комплекси архітектонічних елементів, які, при поєднанні утворюють неповторне обличчя періодичного видання. Перша сторінка пропонує читачеві найцікавіший матеріал, актуальні інформаційні повідомлення, вона є рекламою періодичного видання. Вона містить такі комплекси архітектонічних елементів:

1) заголовна частина газети

2) акцент номера

3) анонси основних матеріалів

4) зображення

5) добірки коротких повідомлень, постійні рубрики.

6) матеріали з продовженням

7) інформаційно-довідкові матеріали: прогноз погоди, святкування, курси валют.

 Акцент номера і постійні рубрики

Інтерпретація інформації і  засоби встановлення акценту номера. Композиційні засоби. Графіка шрифту. Заголовок. Зображення і акцент номера. Матеріали з продовженням. Оформлення рубрик коротких повідомлень. Структура внутрішніх сторінок єдина, застосовані архітектонічні елементи є виразниками стилю. Приміром, ініціали на початку головних матеріалів, баланс текстових та зображальних матеріалів, виділений тонкою рамкою бічний блок або підвальний матеріал.

Внутрішні сторінки періодичного видання складаються з текстових, зображальних і комбінованих блоків. Текстові блоки – окремі матеріали, добірки, заголовний комплекс, колонтитул. Зображальні блоки – це окремі зображення або зображальний ряд. Зображення у періодичному виданні можуть нести основний зміст, доповнювати текст або розкривати його з іншого боку. Комбіновані блоки – заголовки. колонтитули, матеріали або добірки.

Загальна тенденція оформлення визначає обличчя видання. Наприклад, світлий стиль характеризується бажанням підкреслити основні інформаційні акценти матеріалів графічними засобами, прагненням до простоти і легкості оформлення сторінок, відмовою від важких конструкцій. Підкреслено легкий стиль оформлення зі значним повітрям, єдиними стилем заголовних комплексів. У світлому стилі серед архітектонічних елементів: зображення і розгорнутий заголовний комплекс, а сильним акцентом може стати жирна лінійка або вріз, надрукований великим кеглем.

 Рубрикаційне членування

Заголовний комплекс. Склад і взаємозв’язок між елементами. Рубрика, шапка. Композиція. Графіка шрифту. Призначення. Види підзаголовків. Способи оформлення. Функції. Види врізів. Композиція. Поєднання з декоративними елементами. Шрифтове оформлення. Система рубрикації або заголовний комплекс – сукупність взаємопов'язаних текстових і зображальних елементів, що лаконічно подають інформацію про зміст видання.

Роль колонтитулів в газеті

Склад елементів колонтитулу. Колонтитул-назва тематичної сторінки.

Композиція елементів  колонтитулу. Колонтитул – елемент апарата, що поміщається на кожній сторінці, видання, що допомагає читачеві орієнтуватися в змісті тексту на сторінці. Колонтитули (від французького соїоппе — стовпчики та латинського titulus — напис)— текстові рядки, поміщені над основним текстом кожної сторінки. Колонтитули служать для полегшення користування виданням, інколи — для покращення оформлення видання.

Зображальний  матеріал і його архітектонічні особливості  в газеті

Види зображень в газеті: тонові, шрифтові, інфографіка. Залежність кількості і розмірів зображень від їх виду. Текстовий матеріал і зображення. Текстівки.

Зображення-добірки. Зображення-акцент. Зображення – пояснення. Композиційні варіанти розташування зображень. Значення тексту і зображення в газеті нерівнозначні. По-перше, зображення може бути самостійним матеріалом, навіть коли воно ілюструє текст. По-друге, контрастуючи із сірим полем тексту, зображення привертає увагу читача до всієї сторінки, текстового повідомлення, розташованого біля нього.

 

 

Декоративні елементи газети як прояв індивідуальності

Види декоративних елементів: лінійки, рамки, плашки, підкладки, ініціали, кінцівки. Функції. Сталі сполучення з шрифтовими елементами.

 

Заголовок і декоративні  елементи.

Шрифтова  політика газетного видання відповідно до змісту

Основний текст. Додатковий текст. Титульний шрифт. Шрифтове оформлення врізів. Кількість шрифтових гарнітур і стиль оформлення газети.

Єдиний підхід до шрифтового оформлення газети – одна із загальних характеристик зовнішньої форми та естетичного сприйняття. Текстовий шрифт і умови його застосування – це те спільне, що об’єднує періодичні видання і відрізняє їх від книги. Повторення параметрів шрифту (накреслення, кегль, щільність) є обов’язковою умовою архітектонічності газети. Причина полягає не лише в орієнтації читачів у газеті за зовнішньою формою, а й у гармонійному обличчі газетної сторінки. Шрифтові виділення тексту – виділення тексту за допомогою набору шрифтом іншого накреслення, ніж шрифт основного тексту, але того ж кегля і гарнітури або шрифтом більш дрібного або великого кегля, шрифтом інших гарнітур. Нешрифтові виділення тексту - виділення тексту за допомогою втягування, проміжків, декоративних елементів, друкування іншим кольором або на кольоровій плашці, на інший формат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГАЗЕТИ «ЭХО»

2.1. Аналіз видання «ЭХО» за ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» ДСТУ 3018-95.

Короткі відомості про видання

Паспорт видання

 Свідоцтво  про реєстрацію ЖТ № 264 від 07 квітня 2003 року (газета була перереєстрована). Тираж: 50010 примірників. Спільний разовий тираж газети «Эхо» складає 184 430  екз. (в т. ч. «Эхо», «Досье-02», «Хозяюшка+ТВ», «Теле Эхо»). Кольоророзподіл, фото вивід та друк 16-ти сторінок виконані у ТОВ «Інттерконтиненталь – Україна». Решту сторінок випуску віддруковано офсетним способом в ПП «Житомирська облдрукарня». Набір і верстку газети здійснено у комп’ютерному центрі редакції газети «Эхо». Адреса редакції: 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 106В, тел.: (0412) 24-38-41.

«Думки авторів публікації можуть не зберігатися з позицією редакції. За зміст реклами відповідає рекламодавець. Листування з читачами редакція не веде. Редакція оплачує лише замовлені нею матеріали». З юридичної точки зору ці записи є дуже коректними, адже знімають будь-яку відповідальність з редакції та редакторів.

Газета «Эхо» позиціонує себе як щотижнева суспільно-ділової газета, яка виходить кожного четверга. Читацька аудиторія приблизно 24000 чоловік. Газета «Эхо» реалізується в кіосках усіх районних центрів Житомирської області, містах обласного підпорядкування  та в 500 сільських і селищних відділеннях поштового зв’язку «Укрпошти». Обсяг – 32сторінки. Газета має додаток «Влада і час»(газета в газеті) в якому міститься телепрограма «ТелеЭхо» на 24 канали, а також додаток «Хозяюшка»(газета в газеті) та додаток «Досье 02», в яких містяться гороскоп на тиждень,прогноз погоди  та анекдоти. Важливо,що регіон розповсюдження «Эхо» розширений : окрім обласного центра, газета значним тиражем надходить до всіх без виключень районів області.

За ДСТУ 3017-95 ми можемо визначити вид видання: за цільовим призначенням – громадсько-політичне  видання, адже воно містить матеріали  на громадсько-політичну тематику; за аналітико-синтетичним переробленням  інформації –  це інформаційне видання, адже містить систематизовані відомості  відносно певних даних з першоджерел; за інформаційними знаками – це текстове видання, адже більшу частину  обсягу видання займає словесний  текст; за матеріальною конструкцією –  газетне видання (видання у вигляді  декількох аркушів друкованого  матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання); за обсягом – брошура, адже містить від 4 до 48 сторінок; за складом основного тексту – збірник, адже містить ряд творів; за періодичністю – періодичне видання, бо виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипно оформлених випусків, які не повторюються за змістом, періодичність – один випуск на тиждень; за структурою – серія(видання, однотипно оформлене, що включає сукупність творів, об’єднаних спільністю задумів, тематики, цільовим або читацьким призначенням); за видом періодичних видань – газета, адже це газетне видання з постійною назвою, що виходить через певні проміжки часу, містить оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних та інших питань, а також фотографії та рекламу.

Поліграфічне  виконання видання: формат видання  – А3(445×297мм); друкарський шрифт  – Pragmatica. Видання не порушує вимоги стандарту щодо використання шрифтів, а саме до трьох видів у одному виданні); накреслення вічка – пряме, курсивне, жирне, напівжирне, світле); щільність вічка – нормальна; місткість шрифту – нормальна; ілюстративність видання – близько 40% ілюстративного наповнення(неоднакова у різних номерах видання).

Розташування  тексту

         Текст повинен розміщуватися у вигляді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату газети. Довжина рядка шпальти повинна бути не менше 2 1/4 кв (40,5 мм), довжина рядка обкладу - не менше 1 3/4 кв (31,5 мм). У аналізованому виданні ці параметри відповідають стандарту (довжина рядка шпальти – 40, 5 мм).

Шрифтові  вимоги

Основний текст у газеті «Эхо» поданій шрифтом без засічок Напівжирне накреслення використовується для виділення підзаголовків та підрозділів у матеріалі. Також, напівжирне накреслення використовується в інтерв’ю, для того, щоб виділити питання журналіста. Курсивне накреслення використовується досить рідко,зазвичай, щоб виділити авторські примітки. Основний текст друкується 9 кеглем. Мінімальний розмір полів сторінок газет, що друкуються на аркушевих машинах, повинен бути не менше 5 мм, а газет, що друкуються на рулонних машинах, - не менше 10 мм. Поля у аналізованому виданні – 10 мм.

Отже, проаналізувавши  видання «Эхо» ми визначили, що воно відповідає ДСТУ 3017-95 та відповідає ДСТУ 3018-95.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз видання «Эхо» за СОУ 22.2-02477019-03-200522

 

Сторінка газети на оригіналі одного формату. Стандарт регламентує, що оригінал газети має містити вихідні відомості газети з такими даними:

1. Назва видання ( «Эхо» ).
2. Засновник та видавець (ТОВ «ВТ» редакція газети  «Эхо» ).
3. Прізвище та ініціали редактора ( В. М. Яцкевич).
4. Порядковий номер випуску та дата його виходу у світ (є у кожному номері).
5. Індекс видання, розповсюджуваного за передплатою (є у кожному номері).
6. Тираж (50 010 примірників).
7. Ціна або помітка «безкоштовно» (дані відсутні – порушення стандарту).
8. Адреси редакції, видавця, друкарні (наявні всі зазначені адреси).
9. Серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію (ЖТ № 264 від 07 квітня 2003 року).

          Відповідно до Статуту газета виходить українською та російською мовами. Сторінка періодичного видання, як правило, має 6 шпальт, розділених проміжками. На кожній сторінці газети, окрім першої, наявні колонтитули з колонцифрою та колонлінійкою (Додаток 1).

На сторінках газети відтворено всі елементи тексту та ілюстрацій. У виданні немає неправильно  розташованих сторінок. Зображення на шпальтах чіткі, кольорові та насичені. У виданні немає дефектів відтворення  шрифтів та ілюстрацій, через які  важко прочитати текст, відсутні аркуші з брудними полями.